Сідайте. Нам треба всерйоз поговорити про Динамо

Динамо 2026 року – це не та філософія футболу, до якої ми звикли. Це демонтаж ієрархії. Якщо раніше молодь «підпускали» до ветеранів, то зараз Костюк уже всерйоз розраховує на провідну молодь. Він не зачиняє двері перед тими, хто ще вчора вважався недоторканним, але й все більше та більше підпускає молоді. Травматизм декого з недавніх основних, відхід декого з ветеранів і поступовий підхід зміни переформатовують команду.

Читайте також: Динамо – Університатя пряма трансляція матчу Ліги Європи

Напередодні старту киян у єврокубках, після всього парочки контрольних матчів, ми навіть не маємо повного уявлення, наскільки зміниться Динамо в сезоні 2026/27. Нам не покажуть це матчі проти Університаті, і ось ці причини – чому.

До таких єврокубків ми не звикли: крах рейтингу України оголив проблеми підготовки

Ми багато років мали таке щастя, як прямі путівки в групові турніри, тож могли забути 90-ті, коли шлях у кваліфікації починався для нас уже в ранньому липні. Крах нашого єврорейтингу призвів до того, що ми стартуємо в континентальних турнірах на стадіях, яких не знали десятиліттями.

Читайте також: Карпати прощаються з Бруніньйо, Полісся – з Леднєвим. Усі трансфери міжсезоння УПЛ 2026/27

Ось і Динамо перед матчами з Університатею встигло відіграти всього лише кілька спарингів: у червні зі Славією (1:1), Жиліною (5:1) та Вєчистою (4:2), у липні – з бухарестським Рапідом (1:3 експериментальним складом) і ЛАСКом (2:0). Навіть при червневому старті зборів це всього п’ять контрольних матчів – на більше не було часу, зважаючи на старт у єврокубках вже 9 липня.

У зв’язку з цим у Костюка додаткові проблеми: при традиційній скромності підсилення ще й травми

Динамо, нагадаємо, підписало захисника Кендзьору з ПАОКа, нападника Мунгенге з ПСЖ і воротаря першолігової Ниви (Тернопіль) Ольхового. Ще кількох гравців повернуло з оренд, але, зважаючи на їхній піврічний період, не в багатьох із них буде реальний шанс заявити про себе в першій клубній команді.

А тут же ще й треба врахувати травматизм: все ще відновлюються найдосвідченіший правий фулбек Тимчик і найстарший після Ярмоленка вінгер Кабаєв, пережив операцію центрбек Попов – давненько ми вже не бачили оптимальної пари з Михавком, опинилися в лазареті центрбек Захарченко та центрхав Осипенко.

Крім Караваєва, який повернувся в Шахтар, також продали в Харків ФК Яцика. Пішли резервні воротарі Ігнатенко й Моргун.

Не проблема в самій кількості чи якості втрат, проблема в дубльованості проблем. Наприклад, відхід Караваєва наклався на травму Тимчика – отже, малодосвідчений (особливо на єврокубковому рівні) Коробов залишається безальтернативним практично справа. Хто стежив за Динамо на зборах, добряче йокнуло серце, коли Коробов влетів у ворота і ледь не травмувався…

Вихід справа в захисті Кендзьора – але це вимушена міра, ми ж то знаємо, що польського ветерана брали в центр оборони, звідки через травми випали Попов і Захарченко. Відхід Яцика погіршила травма Осипенка. Проблеми відсутності Кабаєва в групі атаки – це ще й нагадування, що Мунгенге з його шикарною статистикою за юнацький склад ПСЖ просто не встиг пройти повні збори з командою й влитися в її гру. Чекаємо, що вийде як із Шацьких із Жальгірісом? Ну, добре було б, добре…

Ветерани: лава як вирок

Костюк системно підпускав молодь в основний склад, а зворотня сторона цього – зменшення ігрового часу в декого з донедавна основних ветеранів.

Ситуація з Олександром Караваєвим перестала бути питанням «фізики». Це ідеологічний злам. Костюк будує атлетичну, вертикальну команду, де розраховує на молодь і далеку перспективу.

В інтерв’ю Трибуні Караваєва, який повертався в Шахтар, звучала нотка «Ні, розмов [із тренерським штабом] не було. Всі просто можуть подивитись на ці пів року, починаючи зі зборів і закінчуючи останнім матчем чемпіонату України: скільки часу, на яких позиціях і коли я зіграв, після яких ситуацій, які були в команді.  Я почав грати вже в травні у важливих матчах, коли стались певні події з гравцями, які також грають на моїй позиції. А з головним тренером в мене не було жодної розмови аж до травня. Не знаю, чому так.  Коли почали виходити новини про «Шахтар», то почалися розмови, і я сказав, що прийняв рішення і не буду продовжувати контракт з «Динамо». Тоді зі мною вже почав розмовляти головний тренер, але я йому повідомив, що прийняв таке рішення, тому що зі мною не було діалогу – я не грав і зрозумів, що я не потрібен. Не хочеться вдаватися в деталі, але факт є факт».

Навіть у Віталія Буяльського, чий ігровий інтелект багато років визначав стиль команди, були періоди зменшення ігрового часу. Навіть Микола Шапаренко як «метроном» команди навесні пережив ротацію. Його виходи через раз натякали на те, що тренерський штаб більше не бачить у ньому фундаменту. На цьому фоні перформанс Ярмоленка – замах на історичні рекорди – теж має термін дії. Андрій вигризає цей результат на чистому класі, але чи зайде далі, ніж у цей сезон?

Клас ветеранів рятує окремі матчі, але він не вписується в систему, яку будують на перспективу. Видно, що колишній наставник юнацького складу хоче бачити більше Редушка, Люсіна, Коробова, Захарченка, того ж Лобка. Першого з них навіть на Євро-2026 U-19 не відпустили, отже, на збірника розраховують тут і зараз – і справа не тільки в травмі Кабаєва.

Що далі?

Динамо впевнено крокує влітку 2026 року з планом оновлення. Але цей план тримається на дуже тонкому льоду.

Прощатися з минулим – це сміливо.

Не мати фундаменту для майбутнього – це ризиковано.

Молодь все ще росте – і це факт.

Костюк зробив входження молоді в стартовий склад максимально плавним і комфортним. Тепер головне, щоб ці таланти потягнули цю відповідальність на довгій дистанції нового сезону.