Ребров виступив з пропозицією відновити першість U-21 — пояснюємо, що тут не так

Конгрес УАФ дав відповідь на перші питання щодо нової команди, а перші заяви новообраних функціонерів започаткували дискусію. Скажімо, новообраний віце-президент УАФ Сергій Ребров ініціював відновлення турніру U-21 — молодіжної першості. Якби це були слова просто чиновника, можливо, їх не було б причин обговорювати. Проте це головний тренер національної збірної України — отже, дискусія серйозна і варто розібрати плюси та мінуси молодіжної першості в поточному історичному моменті.

Читайте також: Андрій Шевченко офіційно став новим президентом УАФ

Плюси — їх небагато, проте вони все ж є

Перш за все, це створення робочих місць. Якщо уявити, що ініціатива Реброва стосується суто УПЛ, ми отримаємо додатково 16 нових команд, яким за самим мінімумом знадобляться старший тренер, його помічник, тренер воротарів, адміністратор, медик, масажист, оператор, водій з автобусом. Як мінімум, вісім чоловік персоналу плюс, ясна річ, до 23 футболістів у додаток до тих, які вже є в розпорядженні першої команди та U-19.

Читайте також: Бойчук – перший віце-президент УАФ, два віце-президента – Ребров та Олександр Шевченко

Але тут же контраргумент: у наші часи чи кожен клуб навіть УПЛ готовий на такі витрати? Адже утримання подібного штату та логістика сезону додадуть, щонайменше, +25% до річного бюджету, а ймовірніше навіть третину!

Другий плюс — ігрова практика для молодих гравців. Навіть у наші часи подібна проблема все ж таки існує. Скажімо, в Шахтарі не грають зовсім або практично не грають воротар Пузанков, захисники Козик і Удод, півзахисники Топалов, Очеретько, нападник В’юнник. При цьому навіть не говоримо про легіонерів — Кастільо, Педріньо, Тоїрова, Егіналду…

Контраргумент: УПЛ в цілому молодшає, у Руху воротар, захисники і опорна зона — хлопці 19-22 років і при цьому підопічні Пономарьова цілком успішні в поточному сезоні. А для розвитку молодих гравців набагато ефективніша оренда — про це знають всі, недарма Кастільо та В’юнник вже в орендах, Фарина та ще десяток гравців одного лише Шахтаря — теж. І якщо з Зорі, Металіста 1925 або закордонних оренд ці хлопці поверталися сильнішими й повертали собі місце в основі, то чого вони можуть добитися, сидячи в такому ж віковому турнірі, як U-19, тільки втрачаючи ще два дорогоцінних роки?

Третій плюс — клуби знайдуть застосування підписаним раніше гравцям, яких у зявках по 45-55. Але звідси логічне запитання: а чи не легше ощадливіше проводити трансферну роботу? Навіщо умовна Ворскла підписувала десятки гравців, якщо Скрипник всю осінь проводив 1-3 заміни при 5 дозволених? Абсурд!

Більше аргументів на користь відродження U-21 ми не бачимо — якщо не враховувати за такі на повному серйозі необхідність дати навантаження заміським стадіонам і клубним базам або продовжити спортивну молодість тим, кого не хочуть орендувати навіть Минай і Зоря.

А далі починається погана інформація.

Мінуси відродження молодіжної першості — їх значно більше

Перше. В Україні великий дефіцит дійсно якісних гравців. Професіональні клуби (навіть з УПЛ) конкурують тепер за кожного боєздатного футболіста, навіть з аматорів, навіть з резервів. Потреби в штучному наповненні ігрової практики нема від слова зовсім — зважаючи на те, що з України, за різними оцінками, виїхало від 2500 до 4500 гравців (у тому числі юніорів), а кількість команд в УПЛ і ПФЛ зростає порівняно з кризовим 2022-м, то не тільки нема потреби в U-21 — можна навіть стверджувати, що її якісно неможливо наповнити.

Друге. Молодіжну першість скасовували неспроста. Було багато причин це зробити, і по жодній з них не стало краще. Країна та бізнес не стали багатшими — навіщо додаткові витрати? Легіонерів не стало стільки ж, як не те що в 2012, а навіть у 2021 році — отже, місцям дійсно талановитих українців ніщо не загрожує. Нарешті, є можливість заявити “двієчки” в нижчі ліги для бажаючих — навіщо при такій ситуації “обязаловка” для тих, хто не має ресурсу всерйоз займатися молодіжкою?

Третє. Час проходу молодого гравця з дубля в основу скоротився. Ви десь бачите історії Мілевського, Алієва чи Худжамова, яких би “френдзонили” в глибокому резерві до 25 років? Та такого практично нема навіть у грандів! Шахтар і Динамо охоче роздають гравців в оренди. В клубів (навіть лідерів) УПЛ активно грають в основі футболісти віку молодіжної збірної. Навіщо Руху команда U-21? У нього в стартовому складі грають до 75% гравців у віці до 23 років. У Руху є команда Рух-2 на Другу лігу. Так для чого тоді його зобов’язувати мати ще й молодіжний склад?

Четверте. Молодіжні ліги — турніри без глядацької уваги. Зараз ми всі сподіваємося, що повернемо вболівальників на стадіони. Так для чого започатковувати турнір, на який не всі батьки та подруги молодих футболістів будуть ходити? Навпаки! Завдання вітчизняного футболу — побільше цих прихованих дублів, резервів інтегрувати в конкурентний дорослий футбол. Із цим завданням всі справлялися і без втручення УАФ.

П’яте. Нікому не цікавий офіційний турнір — підвищена небезпека матч-фіксингу. Не треба забувати, який бум піднявся з розкриттям, скажімо, групи зловмисників у молодіжних складах клубів УПЛ. Деякі з них довічно дискваліфіковані, деякі грають у чемпіонаті росії — де радо приймають усіх душителів, наркоторговців і засуджених. Мало нам перемог 8:0, 7:1, 5:4, які трапляються в юнацькій першості? Треба ще створювати “відстійник”, щоб молодих гравців змалечку привчали торгувати своїм задом?

Мінусів ще багато — проте, в основному, ми вже розібрали тему. В інтересах самої національної збірної, щоб побільше талановитих гравців швидше виходили на дорослий конкурентний рівень. Тому що, нагадаємо Сергію Станіславовичу, як у часи Блохіна чи Маркевича в збірній грали глибокі резервісти, які проводили по 300 хвилин за сезон в Вищій лізі, а зараз навіть уявити такого собі не можна.

Треба цінувати те розумне, що зроблено за останні роки, й не втручатися в штучний спосіб у планомірний розвиток футболу.

Тимофій Грифлюк