Це один із найбільш дивних напівсезонів за останні два десятиліття: безліч переносів, ослаблі гранди, потужна «третя сила», несподівані претенденти на медалі, цікаві новачки чемпіонату, безумовно перспективна молодь. І при цьому – повномасштабна війна із затримками матчів через затяжні повітряні тривоги, без вболівальників, без низки регіонів. Символічна збірна такого дивного періоду також не може бути простою. Тут поряд із безумовними топ-талантами, яких не соромно виводити на континентальний рівень, – вчорашні нижчолігівці та зарубіжні ноунейми. Ніколи збірна півріччя УПЛ не мала так мало гравців Динамо та Шахтаря. Ніколи список 33 найкращих настільки не оновлювався півріччя за півріччям.
Що ж, тим цікавіше. Це – елітний кадровий потенціал Прем’єр-Ліги України зразка літа-осені-зими сезону 2023/24. Залишимо в пам’яті ці враження.
Воротарі
1. Кирило Фесюн (Колос)
21 рік – 16 матчів – 10 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчів
Колос відпустив свого багаторічного №1 Волинця, за спиною якого залишилися відразу кілька потужних воротарів, які не витримали конкуренцію в Ковалівці. Здавалося, ця позиція під загрозою, проте тренерський штаб довірився тренеру воротарів Кернозенку, ризикнувши поставити на молодого Фесюна. При загальній надійності захисту Кирило був переконливим і на лінії, і на виходах. Здійснив багато видовищних сейвів у «рівних» матчах, коли кожен удар мав значення. В середньому Фесюн пропускав лише один м’яч на 144 ігрових хвилин і став одноосібно найкращим за кількістю матчів без пропущених м’ячів. Колос показав дивовижний результат – найменше пропустив м’ячів за це півріччя.
2. Денис Бойко (Полісся)
35 років – 16 матчів – 10 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів
Останні роки були неоднозначними в кар’єрі Бойка – після великого періоду в Дніпрі були сумнівні закордонні відрядження та статус резервіста в Динамо. Проте дебютант УПЛ Полісся – це не «тиха гавань» для Дениса. Він виграв доволі якісну конкуренцію в Кудрика, Поспєлова та Аніагбосо, видавши низку потужних ігор і за цифрами максимально наблизившись до молодого Фесюна. Можна сміливо сказати, що другу молодість переживає значний воротар України минулих десятиліть. Він на третьому місці за кількістю сейвів при тому, що його команда – друга за кількістю пропущених м’ячів.
3. Євгеній Волинець (СК Дніпро-1)
30 років – 9 матчів – 6 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчів
У нас були претенденти на трійку з більшою кількістю зіграних матчів і кращими особистими показниками, проте Волинець, пропустивши через травму ледь не половину турів, у складі нової команди виступив на топовому рівні. Серед його досягнень – матчі на нуль проти Динамо та Зорі, а також сильний поєдинок проти Шахтаря (всі виграні дніпровцями). Євгеній майже половину поєдинків завершив без пропущених м’ячів і мав довіру як від Кучера, так і від Максимова, хоча в заявці залишалися Макс Валеф і Юрчук, а під час сезону прогресував молодий Кінарейкін. Єдине – травми. Волинець пропустив спершу більше трьох, потім ще більше двох тижнів.
Праві захисники
1. Володимир Адамюк (СК Дніпро-1)
32 роки – 13 матчів – 1 гол, 4 асисти
Від першого матчу чемпіонату, коли Адамюк віддав гольову передачу на Бабенка під переможний гол у ворота Полісся, досвідчений захисник був важливим елементом командної гри віце-чемпіонів України. Він сам забив важливий м’яч у грі з Чорноморцем, здійснив чотири гольових і ще дві передгольових передачі. Загалом, залишався ефективним і в обороні, де був резервною опцією і для центру захисту. Прихід такого якісного конкурента, як Мірошниченко, не змінив статусу Володимира як основного.
2. Андрій Понєдєльнік (Кривбас)
26 років – 17 матчів – 2 голи, 1 асист
Універсал із нижчих ліг ще минулого сезону мав час освоїтися в УПЛ та Кривбасі, і ось зараз Вернидуб розкрив Понєдєльніка по повній. Андрій, який раніше в своїй кар’єрі грав правого хава, центрального захисника, навіть нападника, надійно зайняв місце правого оборонця. Досить вміло діяв по супернику, адже Кривбас вмів перекрити навіть сильних опонентів. Запам’ятався кількома шикарними підключеннями на стандартні положення (три результативні дії).
3. Ілля Путря (Чорноморець)
25 років – 15 матчів – 2 голи, 1 асист
Якщо інші одеські «зірочки» дещо збавили оберти в новому сезоні, то Путря витримував рівень попередніх сезонів. Ілля якісно підключався до атак, що було важливо для стрункості тактичних побудов Григорчука. Його сольні проходи, забігання під передачі, подачі та простріли постійно постачали м’ячі для Ієде та навіть Штогріна на протилежному фланзі, на дальній стійці. Два м’ячі Путря забив з пенальті, виконуючи їх без промаху. Має запас міцності та спортивну перспективність, щоб додати ще під керівництвом якісного головного тренера.
Центральні захисники
1. Микита Бурда (Колос)
28 років – 15 матчів – 1 гол, 1 асист
Після Динамо Бурда встиг посидіти в запасі в Зорі, проте яким же виявилося його повернення в великий футбол у Колосі! Тренерський штаб ковалівців знайшов оптимальну тактичну схему для свого підбору гравців – три центрбеки, п’ять захисників. І саме Микита з його досвідом і чіпкістю був ключовим елементом цих побудов. Бурда проявив непоступливість у боротьбі та гарне читання гри. Колос пропустив лише 10 м’ячів за півріччя – менше навіть за тих, у кого в запасі залишається по кілька матчів. Бонусом – гол і асист у матчі з ФК Минай, де саме цей захисник забезпечив три очки.
2. Данило Бескоровайний (Кривбас)
24 роки – 15 матчів – 3 голи
Захисна ланка зимового чемпіона відіграла на відмінно. Це при тому, що вона загалом-то складалася із підручних матеріалів – наприклад, у центрі пару Безкоровайному складав Стецьков, який більшість кар’єри провів на лівому фланзі захисту, а праворуч грав універсал, який у нижчих лігах діяв у середній лінії. І як гарно вони виступили! Той же Безкоровайний проявив чіткість і вивіреність дій, склав гармонійний дует із Стецьковим і провів три голи. Кривбас – у п’ятірці найкращих за кількістю пропущених м’ячів.
3. Олександр Сваток (СК Дніпро-1)
29 років – 15 матчів
У розквіті сил, таланту й досвіду перебуває Сваток – доказ цьому виклик і навіть бойове хрещення проти топ-суперників національної збірної. Неоднозначний сезон Дніпра-1 залишив відбиток і на грі Олександра, бували важкі та невдалі матчі. Проте загалом він витримав на собі навантаження захисту, провів багато потужних матчів (зокрема, проти грандів) і дуже допомагав своїм товаришам по задній лінії – передовсім, це стосується Сарапія, який виходить на новий рівень своєї майстерності.
Центральні захисники
1. Микола Матвієнко (Шахтар)
27 років – 11 матчів – 3 голи
Тут у нас дуже непростий вибір: і тому, що Матвієнко через травму зіграв менше, ніж міг, і тому, що ділив ігровий час із місцем лівого захисника (і, наприклад, у матчі з Динамо після травми Азарова прекрасно там відіграв). Але ми віддаємо належне високому класу Миколи, який є найбільш статусним захисником у чемпіонаті України з футболу. Він показав свій високий рівень у пасовій роботі, налагодженні захисту та в кількох важливих матчах, коли голи Матвієнка принесли «гірникам» сім очок за несприятлового перебігу подій. Робимо поправку на проблеми зі здоров’ям і велику мінливість захисту, де грали як ветерани типу Ракицького та Чигринського, так і молодь (Бондар, Козик, Лемкін, Азаров, Гочеілешвілі).
2. Тимур Стецьков (Кривбас)
25 років – 17 матчів – 5 асистів
Ще один приклад винятково сильної роботи тренерського штабу Вернидуба. Стецьков – це був лівий захисник ФК Олександрія, який не завжди проходив в основу. Зараз – це провідний оборонець лідера чемпіонату. Тимур у поточному сезоні здійснив п’ять асистів і три передасисти. Виконував гарну пасову роботу. Незважаючи на загальну молодість оборони криворіжців, гармонійно зігрався з усіма одноклубниками (хоча два лівоногих центрбеки та фулбек з такими високими підключеннями, як Дібанго, – це виклик для гравця його амплуа).
3. Сергій Чоботенко (Полісся)
26 років – 16 матчів
Один із феноменів сезону – захист Полісся. Оновлений практично повністю, він гарно виконував свою роботу та видав третій результат турніру за кількістю пропущених м’ячів. Чоботенко в дуеті з Шабановим вдало діяв у єдиноборствах і на «другому поверсі», зумів досягнути покращення своїх особистих показників порівняно з попередніми сезонами, хоча могло здаватися, що в клубі-дебютанті УПЛ після Колоса, Дніпра-1 це буде важче зробити.
Ліві захисники
1. Іван Дібанго (Кривбас)
21 рік – 17 матчів – 1 гол, 3 асисти
Ще один кандидат на звання «прогресу сезону» та точно найкращий легіонер нашого чемпіонату. Дібанго є гравцем рідкісного для флангових захисників балансу талантів оборони та атаки. У нього все в порядку в грі на всій протяжності флангу – швидкість і витривалість дозволяють здійснювати затяжні проходи, а м’якість і пластика в роботі з м’ячем дають великий відсоток вдалих обіграшів. Але при цьому Іван ще й гарно діє в захисті – багато виграє єдиноборств, непогано діє по суперниках і вміє чисто зіграти в відборі (жодного попередження).
2. Артем Смоляков (Полісся)
20 років – 16 матчів – 1 гол
Ще минулого сезону в Інгульці дніпрянський вихованець запам’ятався своєю активною та яскравою грою на фланзі. В Поліссі Смоляков продовжив свій планомірний розвиток. Меншою мірою діючи в атаці (чого вимагала наявність яскравого вінгера Макуана, під яким треба було підчищати), Артем чудово відіграв у захисті. Пам’ятний гол у важкому матчі з Минаєм допоміг житомирянам здобути вольову перемогу.
3. Євгеній Шевченко (Верес)
28 років – 14 матчів – 2 голи
Цей гравець багато років ходив «під УПЛ» і заслужив своє місце в елітному дивізіоні. Шевченко вирішив проблему з місцем лівого фулбека в Вересі, хай цей сезон і виходить нерівним для рівненського клубу в цілому. Євген запам’ятався сміливою грою на всьому фланзі з підключеннями та подачами, а ще сам безпосередньо ніс загрозу. Саме Шевченко забив у ворота Шахтаря (нічия 1:1) та першим зрівняв рахунок у грі з Металістом 1925 (куражна вольова перемога 4:3).
Центральні півзахисники
1. Володимир Бражко (Динамо)
21 рік – 14 матчів – 3 голи, 1 асист
Рішення відпустити багаторічного лідера півзахисту Сидорчука в Вестерло народилося не на порожньому місці – з’явився гідний спадкоємець позиції. Бражко провів дуже сильну оренду в Зорі, потім вдало виступив на молодіжному чемпіонаті Європи, де наша збірна вперше в історії завоювала путівку на Олімпіаду, а тепер вдало проявив себе в першій клубній команді Динамо. Бражко не лише виконував великі обсяги робіт в середині поля, а й брав активну участь у комбінаційній грі. Володимир часто бив із різних позицій – і, причому, може в цьому додавати (якщо удари з гри вдавалися добре, то над штрафними йому належить попрацювати – сім промахів із семи спроб).
2. Руслан Бабенко (СК Дніпро-1)
31 рік – 14 матчів – 1 гол
Від футболу Кучера до футболу Максимова Дніпро-1 переходив, зберігаючи основні риси командної гри в центрі поля. Це тому, що під більш креативними Рубчинським і Піхальонком грав Бабенко – досвідчений опорник, «небо, на тлі якого можуть сяяти зорі». Як приклад, матчі Руслана проти його колишніх одноклубників із Полісся: на початку сезону забив переможний м’яч, а наприкінці зимової частини чемпіонату вдало перенаправив м’яча з центру на фланг, після чого з передачі Адамюка в ворота житомирян забив Філіппов. Чотири очка в матчах проти одного з конкурентів допомогли зараз дніпровцям зимувати нарівні з «зимовим чемпіоном».
3. Богдан Кушніренко (Полісся)
28 років – 16 матчів – 3 голи, 3 асисти
У житомирян прекрасна середня лінія, і Танковський із Крушинським не менше заслужили на відзнаку. Проте варто вирізнити саме Кушніренка, як гравця, найбільше причетного до результативних дій. Богдан традиційно небезпечний у підключеннях, гарно ходить на стандарти, так що записав на свій рахунок відразу шість результативних дій, у тому числі голи ЛНЗ, Ворсклі та Вересу, асисти з Олександрією, Динамо та Зорею (це загалом 16 очок – рівно половина, здобутих поліщуками).
Праві півзахисники
1. Ілля Квасниця (Рух)
20 років – 17 матчів – 5 голів, 4 асисти
Рух за останні роки презентував низку талантів, і Квасниця – один із найбільш яскравих у цій плеяді. Третій у списку «гол+пас», найкращий дриблер сезону, один із найбільш яскравих в обіграшах і фланговій роботі. Ілля видав проривний сезон великої сили й перевершив у ефективності та стабільності навіть декого із значно досвідченіших і зірковіших колег за амплуа. Причому вінгер молодіжної збірної України грає не на чистих м’ячах – привертає увагу, що він виконує роботи по відбираннях навіть у підкатах.
2. Олександр Зубков (Шахтар)
27 років – 15 матчів – 4 голи, 4 асисти
Шахтар першим зрозумів усю перспективність легіонерського «реверсу», і повернення Зубкова з Ференцварошу – чи не найбільш успішний трансфер із цього переліку. В поточному сезоні Олександр здійснив вісім результативних дій – і ще й був під критикою за досить бліді уривки сезону. Зубков найбільше за всіх пробивав по воротах (це виправдано – згадаємо голи як із вірних позицій, як у ворота Динамо, так і дальніми ударами, як із Вересом). Однозначно може більше.
3. Олексій Гуцуляк (СК Дніпро-1)
25 років – 14 матчів – 5 голів, 1 асист
Елегантний, вишуканий гравець. Поєднує техніку з хорошим ударним завершенням. Забив у найбільш яскравих матчах Дніпра-1 Максимова – Динамо, Шахтарю та Ворсклі. Гуцуляк цікавий самим своїм стилем гри: він охоче йде в боротьбу на чужій половині поля, з легкістю обігрує суперників, у кожному матчі має багато таких єдиноборств (у тому числі один в один на обмеженому просторі). І при цьому свою активність легко перетворює в удари та передачі.
Атакувальні півзахисники
1. Віталій Буяльський (Динамо)
30 років – 13 матчів – 6 голів, 5 асистів
Самобутній лідер групи атаки киян провів слабкіший сезон, ніж попередні – після продажу Циганкова та Сидорчука, а також через травму Шапаренка, йому було важко тягнути на собі більші обсяги робіт і відповідальності. Тим не менш, Буяльський – це другий за кількістю голів показник сезону і перший за кількістю передач показник цього чемпіонату, з 11 балами за системою «гол+пас» він є найкращим у Прем’єр-Лізі 2023/24. Це розквіт таланту Віталія. Дуже жаль, що він припав на не найкращі роки його рідного клубу.
2. Олександр Піхальонок (СК Дніпро-1)
26 років – 17 матчів – 3 голи, 4 асисти
Новий сезон починався погано для ком’ютерно-обчислювального центру Дніпра-1: Піхальонок спершу травмувався, потім втратив такого напарника, як Довбик, із яким вони досягнули високого рівня взаєморозуміння. Це позначилося на ефективності дій плеймейкера срібних призерів чемпіонату – тривалий час Олександр мав лише один асист у своєму доробку, проте пізніше дещо надолужив це налагодженням гольових передач на Гуцуляка та Леднєва. Прихід Філіппова відкриває нові перспективи перед диспетчером.
3. Георгій Судаков (Шахтар)
21 рік – 10 матчів – 2 голи
Найбільш висококласний півзахисник сучасного чемпіонату України з футболу відіграв нижче можливостей на внутрішній арені. Судаков встиг забити в ворота Минаю та Руху, а також видати низку тонких передач в розріз і на загострення, що свідчить, звісно, про його ігрове мислення та високий особистий потенціал. Тому ми не могли проігнорувати Георгія, проте все ж відзначаємо, що свої найкращі матчі цього сезону він провів поки що в Лізі чемпіонів. Відзначимо, що в своєму оптимальному вигляді середня лінія «гірників» однозначно була б найкращою в УПЛ – однак так само нижче можливостей відіграв Бондаренко, фрагментами видавали футбол високого рівня Криськів, Кащук і юний Невертон. Але коли вони вийдуть на оптимальну форму, це буде потужне внутрішнє підсилення чемпіона.
Ліві півзахисники
1. Бені Макуана (Полісся)
21 рік – 17 матчів – 4 голи, 2 асисти
Новачок із європейських топ-5 чемпіонатів – рідкість для сучасної УПЛ, а тим більше – молодий і перспективний збірник. Макуана вже в дебютному матчі вразив швидкістю, пластикою та атакувальною гостротою, забивши прем’єрний м’яч чемпіонату 2023/24 та дебютний гол Полісся на найвищому рівні. Загалом оформив шість результативних дій, і це не межа можливостей Бені: якщо він дещо прокачає свій атлетизм, виробить ударну силу для неробочої лівої ноги та покращить підключення на наскрізні простріли й подачі (в т.ч. під завершення головою), це буде топ-вінгер Прем’єр-Ліги, найкращий за останні роки після Мудрика.
2. Андрій Штогрін (Чорноморець)
25 років – 16 матчів – 6 голів, 1 асист
Ще один гравець, який показує найкращий футбол у кар’єрі. Штогрін – це не лише один із найважливіших голів у переможному матчі з Динамо. Загалом сім результативних дій, топовий матч із Минаєм (участь у всіх трьох голах), а бонусом – хет-трик у кубковому поєдинку з Зорею, який вивів Чорноморець у півфінал. Андрій – гравець, якого важко приймала публіка, який долав упередженість щодо себе голами.
3. Максим Задерака (Кривбас)
29 років – 17 матчів – 6 голів, 1 асист
Задерака ще з олександрійських часів вважався перспективним футболістом, пройшов школу донецького Металурга, мав шанси в Сталі, Металісті 1925 та за кордоном. Це найкращий сезон Максима за індивідуальними показниками за всю кар’єру: шість голів, один асист і участь у кількох гольових комбінаціях на більш ранніх стадіях. Низка подач і кросів із флангів. Яскраве відкриття, проте чого ми тільки не бачили в Кривбасі – центрбека з флангового гравця, лівого захисника на правому краю нападу… Задерака – один із тих, хто завдячує своїм ривком у кар’єрі Вернидубу.
Нападники
1. Олег Кожушко (Кривбас)
25 років – 16 матчів – 7 голів, 1 асист
Дніпро, Дніпро-1, Колос, Чорноморець, ФК Олександрія – різні клуби намагалися розкрити талант цього гравця. Кожушко навіть встиг пограти вінгером і фланговим оборонцем, не витримуючи конкуренції з більш забивними нападниками. Проте тепер все змінилося. Олег – лідер у списку бомбардирів на час зимової перерви, і міг стати навіть лідером одноосібним. Дублі з Ворсклою та Дніпром-1, голи з Шахтарем, Металістом 1925 і Зорею. Асист під переможний гол із Минаєм. Кожушко використовував свою швидкість і спритність, гарно взаємодіяв із вінгерами та Дебелком, який корисно грав під ним у відтяжці.
2. Едуардо Герреро (Зоря)
23 роки – 11 матчів – 5 голів
20 результативних дій у 31 матчі за Зорю в усіх турнірах 2023 року – це дуже сильний показник. Тим більше, Герреро відлучався в національну збірну Панами та пережив кілька не дуже тривалих, але неприємних лікарняних. Здібний нападник володіє багатьма талантами, проте головний з них – чуття та інструментарій фінішера. В своїх найкращих матчах Едуардо забивав з різних позицій, різних положень і з різним завершенням. Може значно більше. В тому числі має шанси стати найдорожчим польовим гравцем, якого коли-небудь продавала Зоря.
3. Юрій Климчук (Рух)
26 років – 13 матчів – 5 голів, 2 асисти
Климчук є одним із старожилів і загалом найбільш досвідчених уже гравців у складі молодої команди Руху, проте швидкість і завзятість у нього все ще юнацька. Стрімкий і різноплановий футболіст гармонійно діє зі своїми одноклубниками – Квасницею, Соломоном, Руничем. Уміє завершити красиво, елегантно – грає дуже агресивно (він пробиває по воротах найчастіше з усіх нападників УПЛ). При цьому дуже сильно почав новий сезон (п’ять результативних дій у трьох стартових іграх), але дещо знизив оберти під час сезону. І все одно заслужив бути в списку 33 найкращих, а в випадку більшої стабільності навесні побореться і за №1 на своїй позиції в підсумковому реєстрі сезону.
Нападники
1. Владислав Ванат (Динамо)
21 рік – 13 матчів – 7 голів, 2 асисти
Це бентежний рік для Ваната – з однієї сторони, він забивав багато й довів навіть найбільшим скептикам, що є найголовнішим форвардом Динамо. З іншої – абсолютно непотрібна дискваліфікація за сексистське висловлювання в інтерв’ю власній (!) прес-службі, вилучення в матчі з Колосом, яке позбавило його права зіграти в Класичному, а також деякі відверто «сірі» матчі. Праймовий Влад – це нападник із чудовим інстинктом бомбардира та гольовим чуттям. Він є одним із найбільш агресивних нападників УПЛ, незважаючи на більш скромну антропометрію та перевагу аж ніяк не силовому стилю (лідер у чемпіонаті за кількістю дотиків до м’яча в карному майданчику та один із лідерів за кількістю ударів, у тому числі – з гарячих зон xG). Володіє потенціалом, який може вивести його на континентальний рівень, і в виступах на внутрішній арені вже перевершує таких ровесників, як Сікан, Супряга чи більш молодий (але не менш талановитий) Ківінда.
2. Олександр Філіппов (СК Дніпро-1)
31 рік – 14 матчів (768 хвилин) – 6 голів, 2 асисти
Продаж Довбика в Жирону – й економічно, й іміджево вигідний для Дніпра-1. Проте він значно ослабив команду, тому що Кучер ідеально використовував сильні сторони Артема й награв на нього диспетчера й фланги. Максимов, який очолив команду після т.в.о. Городова, розвивав уже наступника бомбардира – Філіппова. Олександр, поступово набираючи форму після невдалих закордонних виступів, вийшов на крейсерську швидкість. В останніх 10 турах 2023 року Філіппов був дуже стабільним – вісім матчів із одною результативною дією. Якщо залишиться Піхальонок і команда адаптується до манери нового лідера атак, боротьба за звання найкращого бомбардира сезону стане на рівень якіснішою.
3. Руслан Степанюк (Ворскла)
31 рік – 17 матчів – 5 голів, 2 асисти
Важкий вибір – і гравець, якого ми відзначаємо, виграв конкуренцію завдяки не лише голій результативності. Степанюк – це історія не лише про голи. Це адаптивний форвард, який легко знаходить спільну мову з різними напарниками та гарно пристосовується до змін у грі команди. Він зробив результат у багатьох матчах, у тому числі в «скрипниківській класиці» – вдома з Чорноморцем і на виїзді з Дніпром-1. Досвідчений і різноплановий нападник є фактично безальтернативним для сучасної полтавської команди.
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться