Збірна сезону 2020/2021 Другої ліги

Воротарі

1. Олег Чуваєв («Поділля» Хмельницький)

33 роки – 25 матчів – 14 пропущених м’ячів, 15 «сухих» матчів

Хмельницький клуб встиг похвилюватися через втрату досвідченого Федоренка, проте в особі Чуваєва знайшов більш ніж гідну заміну. У 60% своїх матчів Олег не пропускав взагалі, в дуже складній (тому що дуже рівній і конкурентній) Групі «А» він лише два рази за чемпіонат допустив у свої ворота більше одного м’яча за гру. Чуваєв досить переконливо відіграв у ключових матчах проти конкурентів, і навіть у супер-фіналі протримав інтригу, лише раз пропустивши від «Металу» в Черкасах. Загалом, виступ цього голкіпера був найбільш рівним і стабільним серед усіх основних воротарів, які провели цілісний сезон.

2. Роман Льопка («Кривбас» Кривий Ріг)

24 роки – 19 матчів – 11 пропущених м’ячів, 11 «сухих» матчі

Нема особливих питань і щодо голкіпера криворіжців. Льопка лише раз пропустив більше двох м’ячів, за шість матчів від кінця березня до перших чисел травня записав у пасив лише один гол, загалом видав повний баланс у взаємодії зі своїми захисниками. Вдало діяв Роман і в матчах проти очних конкурентів, окрім виїзду в Харків, коли все вже було вирішено. Таким чином, вихованець кропивницької «Зірки» був головною дійовою особою в успішному сезоні, за підсумками якого «Кривбас» підвищився в класі.

3. Данило Каневцев («Метал» Харків)

24 роки – 12 матчів – 3 пропущених м’ячі, 9 «сухих» матчів

Ми умовно розділяємо лаври між Денчуком і Каневцевим – перший із них грав восени і пропустив лише два м’ячі, другий – навесні, пропустив лише три м’ячі в більшій кількості матчів, та ще й видав рекордну «суху» серію на 698 хвилин – найкращу в поточному чемпіонаті та за останніх 14 років у Другій лізі в цілому. Чому ще називаємо саме Данила – він провів найбільш відповідальний весняний період, вигравши конкуренцію в більш досвідчених Денчука та Чеботарьова.

Праві захисники

1. Володимир Танчик («Метал» Харків)

29 років – 19 матчів – 3 голи, 9 асистів

Велике враження цього сезону – здавалося б, добре відомий, досвідчений вінгер Танчик. Але Кучер зумів із невисокого флангового півзахисника зробити сучасного вінгбека. Зі своєю реактивною швидкістю він постійно протягував весь фланг, впевнено обігрував один на один суперників, діяв практично на одній висоті зі своїм фланговим півзахисником. Звідси – дев’ять гольових передач до трьох голів, що є найкращим асистентським показником Групи «Б» та другим у всій Другій лізі цього сезону.

2. Сергій Машталір (ФК «Ужгород»)

22 роки – 19 матчів – 3 голи, 2 асисти

«Не було б щастя, та нещастя допомогло», – через травму Беци Машталір вимушено закривав у великій частині сезону позицію правого захисника і був досить переконливим у цій ролі. Ужгородська команда, яка досягла результату завдяки колективізму та взаємопідстраховці, просто не стерпіла б, якби Сергій не відпрацьовував увесь функціонал, передбачений позицією латераля.

3. Максим Банасевич («Діназ» Вишгород)

26 років – 19 матчів – 3 асисти

Ще одна знахідка чемпіонату – тренерський штаб «Діназа» під керівництвом Бондаренка перезапустив кар’єру Банасевича. Здібний фланговий гравець, який свого часу подавав надії в «Зорі», «Колосі», «Русі» та ще кількох топових командах української ПФЛ, проявив себе в якості активного, думаючого лінійного. Був постійним учасником комбінацій своєї команди через праву бровку, хоча під час сезону довелося пристосовуватися до багатьох напарників.

Центральні захисники

1. Едуард Сарапій («Металург» Запоріжжя)

22 роки – 20 матчів – 10 голів

Свого часу футбольне Запоріжжя ледве не втратило Сарапія, який пройшов академію «Динамо», проте повернувся якраз на час відродження «Металурга» й допоміг команді піднятися з аматорів до Першої ліги. Цей сезон, після вильоту назад у Другу лігу, Едуард провів уже як цілком зрілий лідер. Грав, переважно, в центрі захисту – хоча без проблем міг закрити й притаманну для себе позицію опорника. Багато забивав зі стандартів – як через пряме виконання, так і через підключення на подачі. Проводив величезну пасову роботу, виступаючи стерновим гри своєї команди. Те, що Сарапія «вів» Красников, не було секретом – і тепер «Металіст» укомплектувався одним із найкращих молодих гравців змагань ПФЛ.

2. Олександр Мизюк («Метал» Харків)

26 років – 21 матч – 1 гол, 2 асисти

Оборона чемпіона зразкова – мінімальна кількість пропущених м’ячів, обмаль допущених навіть ударів у площину воріт, повний порядок при різних формаціях. Навіть Папа Гуйє зі спокійною душею завершив кар’єру, зважаючи на ту домінацію, з якою «Метал» виграв Другу лігу. Відзначаємо в цьому плані й Мизюка – недавній аматор після ФК «Вовчанськ» не просто витримав новий рівень, а й відбувся в новій якості за високої конкуренції в харківській команді.

3. Володимир Заїменко («Кривбас» Кривий Ріг)

24 роки – 22 матчі – 2 голи, 2 асисти

Лідер і ключовий гравець захисних побудов «Кривбасу» – непоступливий у єдиноборствах гравець, який вміє підключитися на стандарти та виконує дуже багато, чи не найбільше в команді, націлених передач. Це все – про Заїменка. Він ще в часи «Гірника» прогресував і розвивався, а тепер видав виступ високого рівня з максимальною користю для команди. Як винагорода – досить переконливі результати в обороні та підвищення в класі.

Центральні захисники

1. Віталій Федорів («Метал» Харків)

33 роки – 22 матчі – 7 голів, 3 асисти

Федорів – один із тих зіркових гравців, які повірили в проект відродження «Металіста» та погодилися грати за новостворений «Метал» у Другій лізі. Саме навколо нього будувався весь редут – він же був лідером задньої ланки. Під час чемпіонату розкрив скілл підтримки атаки – неодноразово ефективно підключався на штрафні та кутові, забив один із найбільш неймовірних голів сезону (через себе в падінні в матчі з «Таврією»). Загалом записав на свій рахунок десять результативних дій, тоді як «Метал» завершив сезон із всього п’ятьма пропущеними м’ячами.

2. Олександр Воловик («Поділля» Хмельницький)

35 років – 22 матчі – 1 гол, 1 асист

Один із найбільш статусних гравців Другої ліги – колишній гравець «Шахтаря» з досвідом виступів у зарубіжних чемпіонатах – аж ніяк не відбував номер у хмельницькій команді. На своїй малій батьківщині Воловик – справжня легенда. Лідер оборони «Поділля», гравець із чудовою школою та майстерними навиками (володіння м’ячем, своєчасність і точність пасу, бачення поля).

3. Олег Ничипоренко («Епіцентр» Дунаївці)

27 років – 23 матчі – 2 голи, 1 асист

На відміну від більшості команд Групи «А», «Епіцентр» взяв на озброєння та системно використовував тактичну схему гри в три центральних захисники. І при цій формації дуже вдало перезапустив себе в захисті номінальний центрхав Ничипоренко. Завдяки акцентованому пасу з лівої ноги, здорово диригував грою через довгий і середній пас. Вдало відпрацьовував у трійці в своїй зоні. Загалом, провів сильний чемпіонат – і навіть прикро, що такий самобутній гравець настільки довго йшов до Другої ліги.

Ліві захисники

1. Сергій Люлька («Метал» Харків)

31 рік – 21 матч – 2 голи, 1 асист

Починав чемпіонат на протилежному фланзі, коли ж Танчик розкрився на позиції правого захисника, Люлька без показних проблем закрив позицію лівого вінгбека. Проявив не лише звичну активність на фланзі, а й неймовірної сили удар – кілька його штрафних претендуватимуть на найкращі в сезоні. Безперечно, це друга молодість захисника, який колись подавав великі надії в дублі «Динамо» та чеському «Словані», а також тріумфував на юнацькому чемпіонаті Європи 2009 року.

2. Олег Береза («Карпати» Львів)

19 років – 20 матчів – 1 гол, 6 асистів

Львівський клуб наприкінці своїх виступів на професіональному рівні кинув у бій юних футболістів – і найкращі з них (як Береза, Мудрик, Лісовик і багато інших) зробили заявку на хороше майбутнє в футболі. Фланговий універсал Береза, хоча поки що має багато над чим працювати в грі в захисті, проявив на фланзі всі свої найкращі якості – швидкість, прекрасну роботу з м’ячем, вміння подати та пробити. Для багатьох, хто навіть давно стежить за розвитком Олега, його реалізація серед дорослих саме в якості флангового захисника стала приємним сюрпризом.

3. Роман Помазан («Діназ» Вишгород)

26 років – 22 матчі – 6 асистів

Він мав великий шанс у запорізькому «Металурзі» в своїй юності, а також кілька хороших можливостей себе проявити («Геліос», «Інгулець», зарубіжні клуби). Проте довгий час лишався нереалізованим. Можна сказати, саме в «Діназі» Помазана реалізували як гравця широкого діапазону. Маючи можливість закрити 3-4 позиції на полі, більше Роман діяв саме на лівому фланзі. Добре подавав стандарти, не без перспектив пробивав штрафні під пряме виконання, та й загалом відзначився одним із найкращих флангових асистентів.

Читайте також: Непробивний, бомбардувальник, дальнобій та інші герої – збірна першого півріччя Другої ліги

Центральні півзахисники

1. Назар Вербний («Карпати» Галич)

23 роки – 19 матчів – 3 голи, 6 асистів

Він пройшов хорошу школу львівських «Карпат», встиг заявити про себе в УПЛ, однак погодився допомогти в становленні клубу-дебютанту Другої ліги з галицько-бурштинською пропискою. Окрім кількох м’ячів, забитих хорошими прицільними ударами, запам’ятався напрочуд тонкими, візіонерськими, передачами на розріз – часто такі вистелені паси ставали козирями для Худобяка, Хомченка, Лебедя та інших результативних гравців «Карпат».

2. Єгор Демченко («Метал» Харків)

23 роки – 21 матч – 8 голів, 1 асист

Подавав надії в запорізькому «Металурзі», мав великі шанси в «Зорі», «Олімпіку» та «Колосі». Встиг уже немало пограти і в Першій лізі. Проте в проект «Металу» Демченко повірив і був провідним гравцем середньої лінії харківської команди, встигаючи і з організацією гри в центрі поля, і з чорновою роботою, і з регулярною допомогою команді своїми фірмовими дальніми ударами.

3. Дмитро Пріхна («Поділля» Хмельницький)

26 років – 24 матчі – 4 голи, 5 асистів

Пріхна – один із найголовніших універсалів віце-чемпіонів Другої ліги. Маючи хороший хист до гри в захисті (чи в центрі, чи на фланзі), в «Поділлі» Дмитро реалізувався в якості центрального півзахисника. Граючи в середині поля, виконував великі обсяги робіт, відзначався чіпкістю та непоступливістю, регулярно (і з незмінною користю) підключався на всі стандартні положення. 9 результативних дій – дуже непоганий показник для гравця руйнівного плану.

Праві півзахисники

1. Євген Підлепенець («Металург» Запоріжжя/«Метал» Харків)

22 роки – 17 матчів – 9 голів, 5 асистів

Він давно був на радарах – підтвердженням чому запрошення в іспанський «Депортиво» (Ла-Корунья) з нижчих українських ліг. Проте після складного зарубіжного відрізку молодий гравець повинен був розпочинати все спочатку. До повернення в рідний «Металург» Підлепенець поставився сумлінно – і за короткий період у розпал осінньої частини сезону набрав непогану форму (3+1 за «гол+пас»), після чого отримав запрошення від Красникова. У команді з зірковим оточенням Євген провів сильне півріччя – 6+4, навіть досвідченого Танчика перевели нижче за флангом.

2. Кирило Костенко («Поділля» Хмельницький)

22 роки – 23 матчі – 8 голів, 3 асисти

Молодий вихованець хмельницького футболу пройшов школу таких клубів, як «Металург» (Донецьк), «Сталь» (Кам’янське) та ФК «Олександрія». Тож, коли повернувся на малу батьківщину, зміг не словом, а ділом допомогти «Поділлю». В найкращих своїх матчах діяв гостро, активно, ініціативно. Спокійно зміщувався з правого краю в центр, міняючись зонами, наприклад, із Савошком. На жаль, через травму пропустив кінцівку сезону – проте новачок Мораренко зумів підтримати рівень, вдало замінивши Кирила.

3. Данило Литовченко («Яруд» Маріуполь)

21 рік  – 16 матчів – 6 голів, 2 асисти

Пройшовши школу ФК «Маріуполь», Литовченко був відряджений у Другу лігу для здобуття практики дорослого професіонального футболу. Додавав від матчу до матчу, налагодив хорошу взаємодію з одноклубниками по групі атаки – Літюком, Корицьким, Мочевінським. Набрав 8 балів по системі «гол+пас», діючи на обох флангах атаки, проявив і швидкість, і вміння загострити, і готовність сміливо піти на кількох суперників.

Атакувальні півзахисники

1. Адріан Пуканич (ФК «Ужгород»)

38 років – 22 матчі – 13 голів, 13 асистів

Найкращий бомбардир і асистент чемпіонату – і це в віці, коли дехто вже працює тренером! Пуканич не лише видав зразковий виступ центрального півзахисника, а й продемонстрував професіоналізм і готовність працювати заради кожної ігрової хвилини. Можливу нестачу швидкості компенсував високим футбольним інтелектом – міг одним дотиком вирішити долю епізоду, пробити з будь-якої дистанції та положення, підтримати багатоходову комбінацію та одним пасом вивести на воротаря когось із партнерів. З Адріана треба брати приклад і щодо відданості футболу, і щодо ставлення до своєї роботи.

2. Роман Лебедь («Карпати» Галич)

24 роки – 24 матчі – 10 голів, 5 асистів

Зважаючи на те, що Галич грав за схемою 4-1-4-1, над «хвилерізом» Вербним грали одночасно Лебедь і Козак – доволі технічні, гострі футболісти. Яскраві молоді вихованці «Карпат». На двох вони взяли участь у 22 результативних комбінаціях і заробили кілька стандартів під голи. Відзначаємо саме Романа – чудовий індивідуальний результат, стабільність під час сезону й сильний спурт. Хоча команда не виконала свого завдання, якраз Лебедь був одним із тих, хто надовго протримав медальну інтригу.

3. Фарес Балулі («Метал» Харків)

26 років – 9 матчів – 7 голів, 2 асисти

Ми змушені поставити цього гравця на третє місце, зважаючи на те, що він провів неповне весняне півріччя (враховуючи пропуск через травму). Проте при цьому відзначимо – колишній плеймейкер «Ліона», «Монако» та «Лілля» дійсно показав високий клас. Балулі вражав м’якою, витонченою роботою з м’ячем і найвищою культурою пасу. Ті передачі, які він встигав роздавати, розрізали весь захист суперників і призводили до неодмінного загострення. Та й сам Фарес без проблем виходив зі складних ситуацій, тримаючи суперників на фінтах. Коли Балулі набере свою бойову форму, український чемпіонат отримає плеймейкера європейського рівня.

Ліві півзахисники

1. Валерій Доля («Енергія» Нова Каховка/«Таврія-Сімферополь»)

22 роки – 20 матчів – 7 голів, 6 асистів

Це переломний момент у кар’єрі Долі – раніше він подавав надії в ФК «Нікополь», знайшов себе в «Енергії», а тепер довів рівень і в «Таврії». Якщо за новокаховську команду забив чотири м’ячі, то за короткий весняний відрізок у новій команді додав три голи та шість (!) гольових передач. Граючи крайнього форварда, однаково вдало починав зі стартових хвилин – і виходив на заміни. Неодноразово виконував фірмовий трюк – зміщення з прицільним ударом. Став одним із найбільш продуктивних вінгерів сезону.

2. Віталій Каверін («Поділля» Хмельницький)

30 років – 23 матчі – 6 голів, 5 асистів

Для «Поділля» це – легенда: колишній гравець молодіжок «Дніпра» та «Динамо», збірник, чемпіон Європи 2009 року серед юнаків. Каверін повернувся не догравати, а грати. Він – лідер команди й той, хто вів за собою одноклубників у складні моменти. Неперевершений у Групі «А» за грою один на один, дриблінгом, переступами, підступними обвідними ударами. Ефективний виконавець стандартів і ударів здалеку.

3. Владислав Нехтій («Метал» Харків)

29 років – 23 матчі – 7 голів

Один із тих, хто звик грати на значно вищому рівні – Нехтій пройшов дубль «Шахтаря» і основу казахського гранда – «Кайрату». Змінив Першу лігу на новостворену команду, з якою відразу ж став чемпіоном Другої ліги. При цьому не скажеш, що Владиславу гралося легко – конкурентів вистачало, в тому числі досвідчений бразилець Жо. Проте навіть при цьому Нехтій набив хорошу статистику за голами й був важливим гравцем для Кучера.

Читайте також: Вогняний француз, ефективний ветеран і воротар, про якого не говорили – збірна весняного півріччя Другої ліги

Нападники

1. Руслан Фомін («Метал» Харків)

35 років – 20 матчів – 10 голів, 1 асист

Запрошення Фоміна було однією з перших трансферних перемог новоствореного «Металу» – і важливим аргументом для наступних досвідчених футболістів, які погодилися на «футбольний дауншифтинг» і відгукнулися на запрошення Красникова та Кучера. Руслан прибув у Другу лігу не відбувати номер чи зверхньо заповнювати вакансію «запрошеної зірки». У кожному матчі він працював, давав адресу передачам, переміщувався по всій ширині флангу – тому мав багато нагод забити. За ідеальної реалізації, безперечно, Фомін був би найкращим бомбардиром чемпіонату. Але й так оформив крейсерський показник 0,5 гола за гру, на класі вирішивши й долю супер-фіналу з «Поділлям».

2. Руслан Івашко («Епіцентр» Дунаївці)

34 роки – 23 матчі – 12 голів, 1 асист

Ще один приклад футбольного довголіття – Івашко був справжнім лідером новачків Другої ліги, тягнув команду завдяки своїй результативності, вигравав багато м’ячів попереду, користаючись своєю перевагою в зрості. Забивав різні за виконанням м’ячі – і з пенальті, і з підключень на стандарти, і за рахунок сольних дій і ударів на виконання з гри. В матчах, коли не міг допомогти дунаївчанам через травми, команда виглядала збіднілою в атаці.

3. В’ячеслав Студенко («Енергія» Нова Каховка)

22 роки – 18 матчів – 8 голів, 3 асисти

Орендований у МФК «Миколаїв» форвард провів ударний сезон – часто забивав важливі, вирішальні м’ячі для своєї команди, непогано взаємодіяв із одноклубниками, що особливо похвально для гравця в відрядженні з іншого клубу. Здається, для ще кращих показників Студенку не вистачило календаря – він набрав розкішну форму під кінець чемпіонату, в трьох заключних матчах відзначившись шістьма результативними діями.

Нападники

1. Костянтин Черній («Кривбас» Кривий Ріг)

28 років – 20 матчів – 10 голів, 6 асистів

Найрезультативніший гравець однієї з команд, яка підвищилася в класі (щоправда, сам він вийшов у Першу лігу «своїм ходом», підписавши влітку контракт з «Оболонню»). Черній грав у стилістиці таранного форварда, вигравав багато боротьби й постійно опинявся першим біля воріт – тому оформив 16 результативних дій із зашкаленням хG. Забивав усім конкурентам (за дужками залишимо «Метал»), особливо діставалося від Чернія іншим командам із рідної Херсонщини.

2. Василь Палагнюк («Буковина» Чернівці)

30 років – 22 матчі – 11 голів, 2 асисти

Лідер атак «Буковини» відзначився великою агресивністю в атаці – багато ударів, постійна напруга, вміння втекти з кількома суперниками за спиною. Палагнюк у кожному матчі мав по кілька небезпечних моментів, тож не дивно, що записав на свій рахунок 13 балів за системою «гол+пас». Непогано взаємодіяв із технічними фланговими гравцями, знаходив підтримку від півзахисників із тонким пасом. Знаходиться в розквіті сил і, в випадку, якщо «Буковина» матиме підтримку, може потягнути команду вгору.

3. Ігор Кірієнко («Діназ» Вишгород)

35 років – 21 матч – 8 голів, 3 асисти

Один із найдосвідченіших бомбардирів, у змаганнях ПФЛ переступив сотню. Кірієнко був хорошим посиленням для «Діназа», багато в чому видозмінивши та урізноманітнивши напад вишгородців. Постійно в боротьбі, непоступливий і дуже небезпечний у повітрі, він записав на свій актив 11 результативних дій – теоретично, за рівнем своїх умінь, такий же результат могли б витиснути й інші форварди, але, як бачимо, на вольових якостях і бажанні грати його видав саме Ігор.

 

Друга ліга України

Джерело: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться