Який жорсткий контраст: Ліонель Мессі оформлює хет-трик і наздоганяє Мирослава Клозе у рейтингу найкращих бомбардирів в історії чемпіонату світу, а Кріштіану в стартовому матчі отримує найнижчу оцінку із стартерів своєї збірної та жодного разу не влучає в площину воріт ДР Конго.
Читайте також: Мессі – про повторення рекорду Клозе: Для мене це нічого не означає. Це статистика, і нічого більше
Це не просто одна з найгучніших сенсацій стартового туру чемпіонату світу 2026, це ще й ідеальна ілюстрація того, наскільки щасливіший “футбольний бог” Ліонеля Мессі. Він не лише затягнув чемпіонат світу та двічі Південної Америки зі збірною Аргентини, а й продовжує набивати статистику на шостому поспіль Мундіалі.
Кріштіану Роналду витягнув із Португалією Євро-2016 та Лігу Націй, звісно, став найвидатнішим рекордсменом своєї збірної, проте давайте будемо максимально відвертими — на довгому шляху збірна Аргентини акумулювала значно більше зірок, аніж Португалія. Лише на старті Роналду застав дійсно супер-статусних Фігу та Руй Кошту, та й то вже на спаді своїх кар’єр. В Аргентини з року в рік поруч із Лео грали Рікельме, Креспо, Верон, Тевес, Агуеро, Ді Марія, Ігуаїн, Маскерано, Альварес… Та хіба всіх перелічиш?
Зараз, коли Роналду проводить пізні роки на полі, підібралися Бруну Фернандеш, Вітінья, Бернарду Сілва та Рафаел Леау — і вони явно менше й гірше обслуговували Кріша в матчі проти ДР Конго, ніж аргентинці — Лео проти Алжиру.
Читайте також: Мессі визнано найкращим гравцем матчу Аргентина – Алжир на чемпіонаті світу-2026
Хет-трик Мессі здійснений при віртуозному підіграші товаришів по збірній. Кріштіану за статистикою лише тричі пробив по воротах ДР Конго та жодного (!) разу не влучив у ворота. Він часто випадав із гри і просто стояв, стежачи за проривами інших.
Так, можна сказати — ДР Конго зосередив великі сили на нейтралізації Роналду. Але хіба Алжир, об’єктивно більш статусний в рейтингу ФІФА та досягненнях на рідному континенті, не намагався так само тримати Мессі? І чим це завершилося?
Отже, висновків робимо два, і вони, цілком можливо, один одному не суперечать:
– або на даний момент оточення в Мессі, особливо блок групи атаки й диспетчерів, більш висококласне, ніж у Кріштіану;
– або Португалія вивчилася набагато менше обслуговувати Роналду, ніж Аргентина — Лео.
Обидва висновки дуже сумні, як для останнього (напевно) Мундіалю Кріштіану.
Ось ця сіра й посередня нічия Португалії, з провалом не лише Роналду, а навіть у більшій мірі, на мою думку, Бернарду Сілви, лише підкреслює, яким спортивним подвигом були перемоги в Європі його збірної. Наскільки багато він особисто зробив для португальського футболу, хоча прийшов уже наприкінці горіння великого покоління 90-х.
Нагадати варто, з 2003 року Кріш за збірну Португалії провів 229 матчів і забив 143 м’ячі. Обидва показники — беззаперечні та вічні рекорди його національної команди (в найближчого переслідувача за матчами — Бернарду Сілви — 110, а йому 31 рік, у його ровесника Бруну Фернандеша — 29 голів; звісно, їм навіть не наблизитися до досягнень Роналду).
Мессі — великий, це не ставиться під сумнів. 200 матчів і 120 голів за Аргентину, також нема й близько тих, хто міг би в найближчі роки хоча б наблизитися до його рекордів. Досягнення Лео зі своєю збірною епічні, він заслужив на місце в історії на вершині поруч із Марадоною. Але коли ти дивишся на оточення, коли ти розумієш роль особистості, то бачиш — Мессі виконав свою місію в збірній, але Роналду перевершив усі очікування та можливості. В його виконанні з такою Португалією це спортивний подвиг, все те, що він зробив і чого досягнув. І жаль, що в часи фінальних акордів його оточення менше робить, щоб ця “лебедина пісня” була такою ж сильною, як у Лео в Аргентині.
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться