Позаду — тисячі годин у тренажерній залі та виступи на престижних турнірах з пауерліфтингу, робота в адвокатському об’єднанні. Нині знаний спортсмен-силач у званні старшого лейтенанта є одним із найефективніших та найавторитетніших командирів штурмової групи у складі Сил спеціальних операцій. А це — складні багатоходові операції, кожна з яких заслуговує на окрему розповідь та увійде в історію війни…
Доля відомого пауерліфтера з позивним «Одін» є насправді унікальною.
— Ви маєте чималий армійський досвід і в лютому 2022 року до ЗСУ не прийшли, а повернулися. З чого все починалося?
— З телевізора, — з посмішкою згадує «Одін». — Якщо серйозно, мені було 14 років, коли побачив телепрограму про одного з випускників Суворівського училища (нині Київський військовий ліцей імені Івана Богуна — Прим.авт.). Захопило, сподобалось, захотів бути схожим на нього. Саме тут, у центрі Києва, я зробив свої перші військові кроки. В училищі було багато спорту — і рукопашний бій, і гирьовий. По завершенні навчання зі вступом до військового ВНЗ не склалося, тож пішов на строкову службу до знаменитої 95-ї десантно-штурмової бригади.
Читайте також: Татуна: Як хокейна чемпіонка стала відповідати за озброєння підрозділу ССО
— І ось де спорт став в нагоді…
— Точно. Навантаження були чималі, але посильні для молодої підготовленої людини. Після строкової ще три роки служив за контрактом, у складі розвідувального підрозділу брав участь у миротворчій місії в Югославії.
Мешкаючи на базі бельгійських «зелених беретів», долучився до цікавих змагань «Гальські ігри». Вправи були оригінальними. Наприклад, двоє тягнуть величезне колесо, а третій сидить на ньому та махає рукою, чи двоє несуть каналізаційний люк з людиною на ньому. Уп’ятьох ставали на пару лиж і змагалися командами на швидкість, рубали товстенне поліно. Фантазії організаторам не бракувало, ніхто не хотів поступатися, а це мотивувало працювати над собою в тренажерній залі.
Одним словом, цікавий був досвід… Утім, після завершення контракту я залишив армію. Певний час служив у правоохоронних органах — оперативником, слідчим. Згодом закінчив Національну академію внутрішніх справ і, повернувшись до цивільного життя, займався адвокатською діяльністю. Вів складні кримінальні справи — рейдерство, бандитизм… Роботи було вдосталь.
Читайте також: «Подолав з високою ампутацією 35 кілометрів». Офіцер Віктор Шевченко — про силу духу воїнів ССО
В якийсь момент зрозумів для себе, що без спорту такий ритм не витримаю. Так пауерліфтінг став невід’ємною частиною життя, подарував нових друзів. Разом в залі тренувалися учасники АТО. Були серед них і хлопці без кінцівок, яким, аби протез зручно сидів, потрібно було скинути вагу чи зняти набряклість. Чудово розумів всю складність реабілітації, допомагав з максимальною віддачею і відповідальністю…
А згодом мої друзі з ампутаціями вже успішно виступали на «Іграх нескорених», потім створили команду з греблі на човнах «Дракон». Три тижні тому посіли перше місце на чемпіонаті у Франції!
Цікаво знати!
Пауерліфтинг — силовий вид спорту, в якому спортсмен долає вагу. Як змагальні дисципліни в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві й тяга штанги, які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена. У пауерліфтингу, на відміну від бодибілдингу, важливі силові показники, а не краса тіла.
— У змаганнях пауерліфтерів величезні млини на грифі, а в протоколах у графі «вага» фігурують тризначні цифри…
— Я виконав норматив кандидата у майстри спорту, а на 2022 рік готувався на майстра спорту, перебував у своїй найкращій формі, прагнув бути прикладом для своїх трьох доньок. Виступав у ваговій категорії до 95 кілограмів, мав непогані результати: присідання зі штангою — 240 кг, жим штанги лежачи — 175 кг, тяга штанги — 285 кг. Разом це 700 кг.
Також захоплювався стронгменом, виступав на Богатирських іграх, які організовувала Федерація стронгмену України та її відомий очільник Василь Вірастюк. Між іншим, тут дисципліни дещо схожі зі згаданими раніше Гальськими іграми. Як приклад, у моїй ваговій категорії потрібно перевернути колесо вагою 320 чи 360 кілограмів чотири рази за хвилину!
— Солідно! І скільки часу потрібно проводити в тренажерці, щоб підготуватися до подібних випробувань?
— Тренування мають тривати до чотирьох годин і не менше трьох разів на тиждень. Плюс правильне харчування, відмова від поганих звичок. Тут усе в комплексі.
— Пам’ятаєте, як зустріли 24 лютого 2022 року?
— У найменших деталях. Тоді мешкав у Києві, на Оболоні. Коли стало відомо про початок повномасштабної війни, спочатку планував поїхати до родини. Спустився в метро і побачив натовп людей: маленькі діти, черга до вбиральні, хтось поїть водою свою домашню тваринку… Стало ніяково, що в такий момент, коли ворог наступає зі сходу, я поїду на захід.
Із друзями в Броварах створили добровольчий загін, отримали зброю та на цьому напрямку виконували бойові операції малими тактичними групами. Згодом вступив до лав ЗСУ. Брав участь в боях на Херсонщині у складі підрозділу спецпризначення «Фантом», де за два з половиною місяці ми знищили три десятки одиниць броньованої техніки. Згодом був начальником розвідки у батальйоні ТРО та брав участь у боях під Кремінною, Бахмутом, звідки і потрапив до Сил спеціальних операцій.
Щодо досягнень, то поки не завершилася війна, багато говорити не буду. Можу згадати, як за результатами нашої розвідки бійці 3-го полку знищили багато техніки, в тому числі й «буки», також в одному з міст на півдні за нашого наведення розбили командний пункт ворога і ліквідували майже 200 окупантів.
— Чому маєте позивний «Одін»?
— Побратими запропонували. Це зі скандинавської міфології. «Бог наш єдиний, і ім’я йому Одін», — є такий вислів. Пошкодив око і певний час ходив з пов’язкою. Я невисокої статури, ще з бородою… Напевно, був схожий на цей міфічний образ. Такий позивний є почесним, знав лише одну людину, яка його мала. Серйозний хлопець з 95-ї бригади, загинув у Донецькому аеропорту…
— Спортивна форма зараз в нагоді на службі?
— Ще й як! На війні потрібна сила, витривалість, уміння знати і розраховувати можливості. Коли ти, стоячи в руках тримаєш «покемон» (кулемет Калашникова модернізований. — Прим.авт.), а інші від нього загинаються, це велика допомога. Або спробуйте з побратимом тягти півкілометри під гірку «Бабу ягу» (важкий ударний БПЛА. — Прим.авт)… Спорт підвищує самодисципліну, у спортивній залі ти борешся не з вагою, а в першу чергу із самим собою.
— Коли плануєте вихід на завдання у повній викладці, скільки ваги на вас?
— Якщо взяти екіпірування, бронік, шолом, озброєння, боєприпаси та все інше з необхідного, на тобі може бути до 65 кілограмів ваги. І все це треба тягнути, іноді по важкій місцевості. Найтривалішим був вихід на 57 кілометрів, то було справжнє випробування для організму.
— Навіть для вашого? Тоді що казати про звичайних людей…
— Після такого рейду треба тиждень, щоб оговтатися. Просто лежати і не рухатись. А перші два дні взагалі просив, щоб до мене ніхто не підходив. В умовах нинішньої війни фізпідготовка має особливе значення. Ворог заполонив небо дронами, техніка на полі бою під постійним прицілом. Розвідники або штурмовики мають розраховувати на себе, іноді шлях до позиції займає не менше 10 кілометрів. Тому я в підрозділі всім хлопцям раджу займатися спортом. І в підготовці бійця спорт має посідати значно вагоміше місце.
Наприклад, на навчаннях у першій половині дня проводиться спеціальна підготовка, а в по обіді — загальнофізична. На жаль, цим нехтують. А в критичний момент саме підготовка бійця може відігравати ключову роль. Теж саме стосується правильного харчування. На своєму рівні намагаюся донести важливість спорту до побратимів, але це має бути системою на рівні всіх збройних сил.
— Нині є можливості та час для спортивних занять?
— В авто зі мною завжди набірні 20-кілограмові гантелі, в будь-якому місті є бодай невелика спортивна зала…
— За багаторічну службу в ЗСУ маєте відзнаки?
— Медалі від двох президентів України — «Захиснику Вітчизни» та «За оборону України». Є медаль за виконання миротворчих операцій, від міністра оборони Бельгії — за успішне виконання бойових завдань.
— Знаємо, в Силах спеціальних операцій, де наразі ви служите, активно функціонує програма «Можливо, ССО – це ти?!» Працюють два центри рекрутингу — в Києві та Дніпрі. У цивільних і справді є можливість бути корисними в такому елітному роду військ?
— А чому — ні? Так, потенційний новачок має пройти медкомісію та відповідати визначеним критеріям. Але посад — як бойових, так і тилових — вистачає. Які навіть споріднені і з цивільним фахом або просто припадають до душі. Головне для кандидата — мотивація бути корисним, бажання вчитися й розвиватися. Бачив чимало людей, які, опановуючи нові знання і навички, відкривалися в незвичних для себе амплуа. Наш народ — сильний, незламний, у цьому я вже переконався.
Дмитро Шаповал
Наші контакти:
Адреси
- м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.
- м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2.
- Графік роботи: 9:00 – 18:00
Джерело: Sportarena.ua
