Усі спроби абстрагуватись від результату виглядають якоюсь відмазкою. Спорт — це змагання, а тут важливо перемагати в поєдинках та вигравати трофеї. Усе інше, в тому числі й якість гри, лише способи досягнення головного — результату.

Проте інколи завданням можуть бути не самі лише перемоги. Олександр Хацкевич приходив в Динамо, аби відразу побудувати сильну команду, зіграти в Лізі чемпіонів та повернути першість в боротьбі з Шахтарем. Але після вильоту з Ліги чемпіонів ще на стадії кваліфікації та продажу Андрія Ярмоленка без миттєвого придбання гравця на заміну, плани на сезон повинні були змінитись.

Звичайно, в керівництві Динамо не люблять чекати, хочуть бачити команду якомога вище, незважаючи на обставини. Проте першочерговим завданням Хацкевича мали бути не перемоги на футбольному полі, а перебудова команди через введення до складу та виведення на перші ролі великої кількості молодих гравців.

Нехай Віктор Циганков, Микола Шапаренко, Володимир Шепелєв та інші гравці скільки завгодно молоді та талановиті, уже в перший сезон свого існування у якості команди важко було очікувати великих успіхів. Тим більше, що навіть цей 2018 рік Динамо розпочинало у зовсім іншому оптимальному складі, а ця переможна весняна модель вибудовувалась вже під час руху.

Методи виховання молоді у Хацкевича та його найближчих помічників не надто педагогічні, проте зважаючи на прогрес буквально кожного від Циганкова, який завжди був серед фаворитів та ще в серпні отримав статус «заміни Ярмоленку» від самго тренера, до Шепелєва з Бєсєдіним, яких критикували восени, — методи ці дієві.

Динамо поки слабке. Фінал Кубка це підтвердив

Молодь досягла прогресу, команда майже до останнього бореться за чемпіонство з Шахтарем, незважаючи на очевидну різницю в класі суперників. Після втрати гравців рівня Ярмоленка та Хачеріді посеред змагального процесу, не можна було інакше ставитись до цього сезону, ніж до перехідного. З усіма властивими для такого періоду завданнями Хацкевич справився цілком пристойно.

Чи могло це Динамо досягти більшого? Ні. Можливо, це навіть більше за максимум.

Але тут виникає парадокс. Якщо навіть Ігор Суркіс погодиться з цим твердженням щодо теперішнього сезону, то він все одно повинен серйозно подумати над тим, чи потрібно залишати Хацкевича головним тренером на наступний.

Тренер, який проводить перебудову, та тренер, який повинен створювати нову сильну команду — дві різних професії. Чемпіонство цього молодого Динамо стало б гарною історією успіху, але було б не зовсім логічним з точки зору сили команд. Воно стало б неочікуваним. Але вже наступного сезону вболівальники Динамо на чолі з самим Суркісом будуть вимагати від Динамо і успіхів в Лізі чемпіонів, і боротьби з Шахтарем.

Циганков вже перестане буде молодим талантом, а стане капітаном та лідером команди. Збільшаться вимоги до Шапаренка, Шепелєва, Бурди, Бєсєдіна, а також усіх новачків, які прийшли протягом сезону. Зрештою, сам Хацкевич повинен буде показати більше.

Те, що він увів молодь до старту, не гарантує білорусу роботи на наступний сезон. Оцінювати його можливості потрібно за іншими факторами: управління командою, рівень гри, правильність рішень зі складом. Фінал Кубку з Шахтарем якраз додав багато запитань з цього приводу. Кияни майже не створювали гольових моментів, помилялись в обороні, а рівень гри команди залишав бажати кращого. Відбиватись та сподіватись на якийсь шанс — це звучить якось не дуже гарно.

У другій грі поспіль Хацкевич помилився з вибором складу. З Маріуполем він поставив у стартовому складі Дерліса Гонсалеса, а не Бен’яміна Вербіча, а тепер ризикнув з Томашем Кадаром, який не грав близько двох місяців.

Після гри Хацкевич сказав, що ніхто з його підопічних не проявив себе. У цьому якраз також у нього є величезна проблема. Довіра та вимога розкріпачених дій від молоді дозволила гравцям розкритись, але у більш важливих іграх не можна розраховувати тільки на це. Ми програли, тому що ніхто себе не проявив — це звучить якось не дуже гарно.

Перемога в Кубку могла врятувати сезон для Динамо. Не склалося

Динамо запросило Євгена Красникова, а Ігор Суркіс вже сказав, що клуб буде купувати нових гравців. Тобто дійсно плани на наступний сезон є, вони дуже амбіційні, особливо з підкріпленням того, що з Шахтарем через зміни у складі та на тренерському містку може бути не все так добре. Але в самому Динамо повинні бути впевнені в тому, що тренер команди у наступному сезоні зможе усі ці плани реалізувати.

Хацкевич своєю роботою довів, що може проводити зміну поколінь. Але точно не довів, що може досягати успіху надалі. В цьому й головний сумнів щодо його майбутнього на чолі команди.