Олександр Хацкевич трохи менше року тому очолив Динамо. За цей час кияни під його керівництвом: програли Суперкубок, не потрапили в груповий етап Ліги чемпіонів, продали Андрія Ярмоленка і — найголовніше — навчилися грати без нього, дійшли до 1/8 фіналу Ліги Європи, не змогли відібрати чемпіонство у Шахтаря та вийшли в фінал Кубка України.

Негативних моментів (програли, не потрапили, не змогли) куди більше, ніж позитивних. І хоча дебютний сезон Хацкевича в Києві не можна назвати провальним, для більшості вболівальників він таким і є. Найпарадоксальніше, що у білоруського тренера мінімум аргументів, аби довести протилежне.

Так, Динамо Хацкевича тричі «засушило» Шахтар в матчах чемпіонату України. Так, Динамо Хацкевича перебудувалося після продажу Андрія Ярмоленка і тепер в Києві про нього ніхто не згадує. Так, Динамо потім перебудовувалося ще — після травми Сергія Сидорчука і втрат в центрі захисту. Так, Динамо тепер робить ставку на вихованців, що дає перспективу та дозволяє сподіватися на подальший розвиток команди.

Як Динамо змінилося за сезон (стартовий склад)

Матч з Шахтарем в серпні: Коваль — Морозюк, Віда, Хачеріді, Кадар — Шепелєв, Сидорчук — Ярмоленко, Гармаш, Дерліз — Мбокані

Матч з Шахтарем в квітні: Бойко — Кенджьора, Бурда, Шабанов, Піваріч — Шепелєв, Буяльський — Циганков, Гармаш, Вербіч — Бєсєдін

За неповний рік Олександр Хацкевич кардинально змінив обличчя киян, більше ніж на половину оновивши стартовий склад. Це абсолютно нова команда, яка починає набирати.

Удар Миколи Шапаренка як символ нового Динамо

Але. Для керівництва Динамо, як і для його вболівальників, на першому місці стоїть результат.

Уже за декілька років, якщо навіть не наступною осінню, усі забудуть про проблеми, з якими синьо-білі зіштовхнулися в цьому сезоні. Забудуть про перебудову, що її влаштував Хацкевич. Забудуть також про гру, яку показувала команда Хацкевича і за яку цю команду критикували. Запам’яється лише одне — кількість виграних трофеїв.

А тут білоруському тренеру нічим похвалитися. Уперше з сезону 2012/13 Динамо ризикує не виграти жодного трофею. Навіть під час провального останнього сезону Сергія Реброва кияни виграли Суперкубок. Дрібниця, але хоч щось.

Цього ж сезону, поки, лише срібні медалі — срібло в Суперкубку, де-факто срібло в чемпіонаті. Попереду на команду чекає фінал Кубка України, і нескладно зрозуміти, що для Динамо це буде останній бій. Останній шанс здобути хоч щось у цьому сезоні, а якщо ні — знову опинитися другими. Знову поступитися Шахтарю.

Ймовірна перемога у цьому матчі зміцнить позиції Олександра Хацкевича в Динамо, який доведе, що його футбол приносить результат та може вигравати трофеї. Перемога може стати також тим самим аргументом Хацкевича на противагу слів про провальний сезон.

Але не менш важливим є інший момент — можливий тріумф дозволить молодій команді білоруса вкотре повірити в себе. Самоствердитися, якщо хочете. 

Це для умовного Д’ємерсі Мбокані чи Дениса Гармаша виграний Кубок України нічого особливого не значитиме, скільки уже було трофеїв в їх кар’єрі. А для Віктора Циганкова, Миколи Шапаренка чи Володимира Шепелєва виграш Кубку стане черговим важливим кроком вперед. Ніколи ще в своїй кар’єрі вони нічого не вигравали на дорослому рівні, а тим більше не були визначальними опціями в команді-переможці.

Динамо не потрібен Мбокані, але необхідний новий форвард

І навпаки — програш Шахтарю в Кубку, а відповідно й у всіх турнірах впродовж одного сезону може занадто серйозно вдарити по впевненості цих гравців. Постійно програвати і залишатися в кроці від трофею — не найкращий варіант для розвитку команди та подальшого прогресу. 

Потрібно перемагати, а не бути просто молодими та цікавими. Тоттнем, як ніхто інший, може підтвердити цей факт.