Ще не так давно Скала вважалася середнячком другої ліги, а в силу її специфіки була ще й однією з наймолодших у дивізіоні. Проте поступово підріс не лише середній вік, досвід і клас цього колективу – а й рівень амбіцій. В останніх сезонах стриян уже називали серед фаворитів, що вони підтверджували значним покращенням турнірних результатів. Минулий чемпіонат виявився дуже неоднозначним для команди Мінеральників. На зимову перерву вони йшли другими з 4-очковим відставанням від лідера, однак на фініші сезону збавили оберти й фінішували п’ятими з 14-очковим відставанням від того ж Колоса (й 4-очковим від п’єдесталу).
Утім, на літній Конференції клуби ПФЛ проголосували за розширення першої ліги, тож Скала разом із іще кількома клубами має отримати другий шанс – якщо Виконком ФФУ затвердить цей формат, стрияни стартують у сезоні 2016/2017 уже у першій національній лізі. Як готується до цього стрийська Скала? Чи великих змін очікувати у команді? Про це розпитаємо головного тренера стриян Василя Малика.
– Василю Івановичу, давайте почнемо бесіду з того, як Скала готується до нового сезону. Уже маєте повний календар спарингів і місця проведення зборів?
– До нас долучилася велика кількість молодих футболістів із клубної команди Скали U-19, а також група переглядових футболістів. Тому ми запланували більше контрольних матчів, ніж зазвичай. Зіграли, граючи експериментальним складом із юніорів та переглядових, проти рівненського Вереса. Потім зустрілися з ФК Самбір (більше своїм, звичним складом), а змішаним складом – з Карпатами U-21. Сьогодні зіграли внічию з новачками Прем’єр-ліги – кіровоградською Зіркою (на матч їздили на Закарпаття, де вони проводять свої збори).
На 5 липня планували зіграти основними складами з рівненським Вересом, але він зірвався, тому зіграємо з ФК Львів. Далі у нас другий етап підготовки. 9-го числа зіграємо з івано-франківським Прикарпаттям, 11-го – з основним складом львівських Карпат, 13-го – з чернівецькою Буковиною.
– Я звернув увагу, що з вами працює велика група футболістів юнацького складу – Білик, Фіяло, Заторський, Стасишин, Баранов, Корчемкін. Йдеться про їхнє переведення у першу команду за віком?
– Ще не можна сказати, що вони – футболісти нашої команди. Ми переглядаємо їх і перевіряємо на профпридатність. Якщо вони відповідатимуть рівню першої ліги – чому ні, заявимо їх. Це ж наші клубні вихованці.
– Серед них не помітив прізвища Заїкина – одного з найкращих бомбардирів юнацької першості УПЛ…
– Він починав з нами збори, як і Заїченко, Левчик. Але ці двоє поїхали на оглядини в Польщу, а Заїкин пробуватиме свої сили в Карпатах. Спершу навіть пробував сили в основній команді, а в одному з недавніх спарингів грав проти нас за їхній дубль. Де він гратиме надалі – поки не знаємо, це буде визначатися пізніше між двома клубами.
– До певної міри це міжсезоння зім’яте для вашої команди, адже ви йшли у відпустку учасниками другої ліги, а нині вже маєте готуватися під першу. Клопоти, звичайно, приємні, але як будете вирівнювати цей дисбаланс у підготовці? Доведеться, мабуть, і в кадровому плані проводити додаткову роботу?
– Дійсно, десь доведеться перебудуватися й підрівняти команду у всіх ланках. Якщо раніше розраховували на власних виконавців, то нині належить добирати людей. І матчів буде більше, і рівень вищий, і інтенсивність турніру серйозніша.
– Одне ім’я із потенційних новачків уже оприлюднене – це екс-білоцерківець Шваб, який найкращий свій матч минулого сезону провів якраз проти Скали. Це буде єдиний гравець із другої ліги, чи ще когось там встигли приглядіти?
– Ми переглядаємо багатьох гравців – не хотів би поки називати імена. Прізвище Шваба «просочилося» – так сталося, інших ще переглядаємо й сподіваємося, що вони нам допоможуть. Згоден, Шваб, Боровик і Бровко проти нас видали дуже сильну гру, і ми були б не проти бачити їх у своїй команді.
– Акцент у селекції буде у бік більш дорослих гравців, які здатні допомогти вже зараз?
– Ні, думаю, ми не відступимося від своїх принципів. Це будуть, передовсім, наші вихованці, а також молоді гравці із сусідніх регіонів та країни в цілому, які хочуть проявити себе в футболі.
– Минулого сезону у другій лізі видався набагато рівніший турнір, ніж у попередні роки: грубо кажучи, вісім-дев’ять перших команд могли кожна обіграти кожну, і такого помітного розриву між грандами й іншими все ж по грі не було видно. Це допоможе адаптуватися у першій лізі?
– Навіть більше скажу: навесні й аутсайдери стали значно небезпечнішими. Прийшли нові тренери, привели гравців під свою ігрову філософію. Енергія, Мир, навіть Нікополь-НПГУ, який нібито посідав останнє місце, могли спокійно давати бій лідерам і по грі нікому не поступалися. Хіба що Барса трішки десь випадала на загальному фоні, але навіть там було помітно, що гравці є цікаві, і стараються. У другій лізі минулого сезону підібралися гідні команди, і рівень підрівнявся, вийшов достойний турнір. Тому й наша молода загалом команда отримала цінний досвід – хлопці помітно змужніли й подорослішали, тож я сподіваюся, що це у майбутньому допоможе їм справлятися з психологічним навантаженням і грати стабільніше.
Читайте також: Вторая лига. Итоги сезона. Скала
– У другій лізі Скала була, можливо, найшвидшою командою – хіба що весняна Енергія в цьому плані може кинути вам виклик. У першій лізі гратимете у тому ж ключі, чи, можливо, зміните тактику під старожилів?
– Якщо не поміняють тренера – то, напевно, гратимемо у той самий футбол.
– У Скали 11 голеадорів за сезон – досить пристойно. І загалом важко визначити одного гравця, від якого команда б повністю залежала. Це добре, що кожен в окремій грі може взяти ініціативу на себе, чи погано, що нема у колективі зірки, до якої інші могли б тягнутися?
– У нас у команді хороший мікроклімат – підбираємо молодих футболістів, стараємося поставити хорошу гру, підняти їхній індивідуальний рівень. Тому дійсно – хочемо, щоб у нас була, передовсім, команда. А коли є цей здоровий колективізм – тоді й гра буде гармонійніша.
– Так, не можна заперечити того факту, що за останні рік-півтора багато гравців Скали досягли серйозного прогресу. Але є й інша сторона: навесні у вас у найкращого бомбардира всього три м’ячі, і це не форвард, а центрбек Подоляк разом із вінгером Скакуном. Що для вас краще: щоб був «штатний» бомбардир, який створював левову долю м’ячів, чи щоб мати набір класних футболістів, кожен з яких міг би вистрелити?
– На те були свої причини. Наш провідний бомбардир Цюцюра пережив травму. З іншого боку, справді забивало багато гравців, тому це якось вдалося компенсувати. Тож добре, коли кожен може вистрелити.
– Навесні було чимало матчів, коли Скала могла розраховувати на кращий результат: нульові нічиї з Буковиною й Арсеналом-Київ, втрати з командами менш амбітними…
– Згоден, таке також було. Але, вважаю, це є хвороба росту. Молоді хлопці – хтось перегорів, хтось ще не готовий витримувати таких психологічних навантажень. У нас у клубі ніхто не тисне на гравців – ніхто не вантажить їх, не «забиває». Тому, думаю, цей досвід піде їм на користь. По відношенню бачимо, що команда адекватно реагує на турнірні перипетії. Повторюся, у нас панує хороша атмосфера.
– Вирішальний матч Скалі випало грати у Петровому. Як налаштовували їх на цей виїзд? Адже Інгулець вдома вкрай рідко втрачав очки, а тим більше – у матчах такого ґатунку…
– Знову ж таки, ми не хотіли ламати психіку футболістів, тому особливо їх не педалювали й не нагнітали. Може, десь можна було б змінити підхід, але ми не хотіли б зараз повертатися у часі назад. Думаю, аналіз помилок допоміг хлопцям розібратися у минулому сезоні. Радий, що ви також помічаєте, що вони прогресують.
– Із приємних спогадів минулого сезону – кілька дуже переконливих перемог над серйозними суперниками. Навесні, наприклад, ви розгромили найбільш вікову команду другої ліги – Мир – на її полі…
– Так, то була вдала гра. Нам найбільше вдаються матчі, у яких суперники грають в футбол. А Мир – хороша команда, досвідчена. Вважаю, також ми дали хорошу гру з Реалом Фармою – змогли вдома їх переграти.
– Найкращий матч сезону – це, безсумнівно, виїзд у Ковалівку. Важко згадати інший матч, коли Колос програвав би настільки крупно, як Скалі. Видали свою контратакувальну класику?
– Радий, що ми уміємо грати не тільки на контратаках, а й позиційно. Просто перед грою вивчили Колос, розставили акценти й показали гравцям, як можна протидіяти ковалівцям. Утім, Руслан Костишин також вивчив нашу команду, тому у другому колі матч у Стрию у них вийшов успішним. Згоден, що за рахунок правильної організації гри нам вдавалося використовувати слабкі сторони наших суперників. Хоча за рахунком у матчах з Колосом могло б бути і 6:5, 5:6. По-різному буває.
– Гравцями Скали час від часу цікавляться клуби вищих ліг, і це, до речі, не завжди добре. Наприклад, Цюцюра після перегляду в Ірані і невдалої оренди в дніпродзержинській Сталі потребував певний час на реабілітацію. Як у нього зараз з бойовим духом?
– У кожної людини бувають і спади, і підйоми. Будемо вважати, що у Василя чорна смуга пройшла, і ми розраховуємо на його майстерність та бійцівські якості в наступному сезоні.
– Задоволені своїми нечисленними гравцями з інших регіонів? Адже якщо Скакун провів більш цілісний сезон, то у Рябушка вдалі періоди змінювалися відрізками, коли він був непомітним на полі. А Білала взагалі розкрився у Скалі зовсім не у тій ролі, у якій він грав не те, що у Буковині, а й у молодіжних командах Динамо…
– У Білали відчувається і клас, і майстерність – у нас такий підхід, що ми стараємося використовувати сильні сторони футболістів. Тому вирішили спробувати його вгорі – вийшло, тож чому ні? Так само з Рябушком – осіння частина у нього зовсім хороша була, на це було ряд причин, Віталік їх знає і над ними працює. Сподіваюся, що він надалі уникне зривів. У Скакуна також бували невдалі ігри, але Діма у нашій команді чи не найбільше часу на полі провів. У нього енергозатратна «човникова» робота на фланзі, тож ми раді, що він покриває свої обсяги. На те у команді і є ротація, щоб якщо у когось період невеликого спаду – оперативно на це зреагувати перестановками.
– Уже відомо, що Завгородній, Березовий та Іванченко залишили Скалу. Це всі втрати, чи, можливо, за підсумками зборів склад стриян ще укоротиться?
– Не можемо цього виключати – є гравці, які не прогресують, а топчуться на місці. Якщо вони не зроблять висновки, попрощаємося з ними. У нас молода команда, ми прагнемо постійного прогресу.
– Зважаючи на першолігові перспективи, керівництво уже озвучувало перед командою оновлені завдання?
– Ще не було остаточного рішення засідання виконкому федерації, тому, можливо, не треба бігти поперед поїзду. Гадаю, як тільки склад першої ліги буде затвердженим, ми сядемо й обговоримо ситуацію. У нас, до речі, й минулого сезону не стояло завдання кров з носу виходити у першу лігу, ми йдемо іншим шляхом – еволюційним. От є кожна гра – з кожної гри треба витискати максимум. І при цьому стежити, щоб молоді гравці постійно прогресували.
– Кілька сезонів підряд новачки першої ліги задають високу планку. Позаминулого року в призерах були Гірник-Спорт та Сталь, цьогоріч – Черкаський Дніпро та Оболонь-Бровар. Це не тисне на вчорашніх друголігівців випуску 2016 року? Чи все-таки те, що зачерпнули аж шість команд, буде означати, що ефект від дебютантів буде розмитим?
– Думаю, ні. Навпаки, знаючи ось ці шість команд, які виходять із другої ліги до першої, можна спрогнозувати, що всі вони не будуть статистами й на новому рівні. Ми ось бачили Верес Володі Мазяра – це дуже пристойна команда, у якої уже хороші перспективи. Ми також постараємося показати все, на що здатні.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться