МОК нарешті прийняв рішення – держави Росії на зимових Олімпійських іграх 2018 року не буде, місцевий Олімпійський комітет дискваліфіковано. Будуть «Олімпійські атлети з Росії» (ОАР), але виступатимуть вони під нейтральним прапором, а у випадку перемоги на церемонії нагородження включатимуть гімн МОК.

Що означає це рішення на практиці? Російським спортсменам ніхто не заборонив їхати в Пхьончхан і змагатися там. Але є певні умови. По-перше, охочі виступити не повинні мати допінгову історію (біатлоніст Алєксандр Логінов, бувай) або фігурувати у всіх міжнародних антидопінгових розслідуваннях. По-друге, вони повинні пройти серйозну антидопінгову перевірку. По-третє, приймати рішення щодо допуску/недопуску буде не Російська Федерація, а МОК.

Міжнародний олімпійський комітет таким чином не вийшов за межі чисто спортивно-правового поля, перекинувши м’яча на російський бік. І тепер перед Росією стоїть серйозна дилема – відмовлятися від участі під нейтральним прапором чи погоджуватися і дозволяти кожному спортсмену приймати рішення окремо?

Декілька попередніх тижнів, якщо не місяців, російські спортивні чиновники і журналісти в один голос заявляли про неприпустимість виступу під нейтральним прапором. «Це низько і не для нас», – лунало там на сході. З кожною наступною медаллю, яку забирала комісія Освальда з медального заліку російської збірної на Іграх в Сочі, ці заяви ставали все більш радикальними та рішучими. У Москві дозволяли собі неодноразово іронізувати щодо можливого ядерного бомбардування Республіки Кореї під час Олімпіади. Апофеозом ж російського руху став флешмоб «No Russia, no games», який пройшов перед вирішальним засіданням МОК.

Спортсмены одни из самых трудолюбивых людей. Все их победы даются тяжелыми тренировками, они жертвуют отдыхом, ужинами с друзьями и близкими ради одной цели! ??Когда к их труду относятся наплевательски, отстраняют от участия в Олимпийских играх, с этим нельзя мириться. Прошу всех высказаться в поддержку наших спортсменов и принять участие в флэшмобе #noRussianoGames. Ребята, мы с вами! ??

A post shared by Ольга Бузова (@buzova86) on Dec 2, 2017 at 6:28am PST

Очевидно, російська політична та спортивна еліта намагалася схилити Міжнародний олімпійський комітет до переведення антидопінгового процесу в політичні ігрища. Якби в Лозанні вирішили повністю забанити росіян – в Кремлі могли б відкривати шампанське. Тоді розмови при утиски «потужної і сильної збірної РФ» розрослися б до нечуваних досі розмірів, а Міністр спорту разом з Президентом Росії звинувачували б МОК у вибірковому правосудді.

Хронологія дискваліфікацій росіян за допінг в Сочі-2014

Однак команда Томаса Баха не дала росіянам такого шансу. Маючи перед очима недавній приклад IAAF (Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій), МОК вирішило просто повторити його досвід: «чисті» – in, «заплямовані» – out. Таким гуманним рішенням комітет ще й знімає з себе відповідальність за досить пізній остаточний вердикт (до Олімпіади залишилося 69 днів. – прим. О.М.), адже усі «чисті» спортсмени в теорії зможуть виступити, а значить їх довготривала підготовка не пішла коту під хвіст.

А от РФ опинилася в патовій ситуації. З одного боку, не можна власноруч позбавляти «чистих» російських спортсменів права участі в Олімпіаді. З іншого боку, виступ під нейтральним прапором – це удар по духовним скрєпам. Як ж їхати на Ігри без прапору чи гімну? Це якась Сирія може так їхати, чи ще якась країна «третього світу» – але аж ніяк не Росія.

Зрештою, понад 30 років тому Росія (тоді – СРСР. – прим. О. М.) уже показувала своє ставлення до власних спортсменів, бойкотувавши літні Ігри в Лос-Анджелесі. Що заважає зробити аналогічним крок тепер, особливо перед президентськими виборами? Спортсмени залишаться в мінусі, кажете? А хто про них думає? Ті, хто в Putin team – і так зрозуміють. Іншим – теж пояснять.

РФ опинилася в патовій ситуації. З одного боку, не можна самим позбавляти «чистих» російських спортсменів участі в Олімпіаді. З іншого боку, виступ під нейтральним прапором – це удар по духовним скрєпам.

Так само доведеться вирішити, що робити з фінансовими «санкціями», які наклав МОК. Обов’язковий внесок в розвиток антидопінгової системи (читайте: штраф) розміром в 15 млн доларів та відшкодування усіх витрат на проведення розслідувань – це той мінімум, який Росії доведеться заплатити, якщо вона захоче відновити міжнародний статус свого Олімпійського комітету. І Росія заплатить, інакше їй доведеться пропустити ще не одну Олімпіаду.

Справедливо? Абсолютно. Але хіба це означає, що в Росії не буде крику про політичне правосуддя? Його не уникнути – він почався ще раніше, а тепер його просто стане ще більше. У Росії по-іншому не вміють: замість того, аби нарешті визнати проблему і щось зробити для її усунення, там звинуватять усіх, але не себе. Якщо досі ніхто не побачив величезної колоди в оці, то яка вірогідність, що її помітять тепер?