Одразу вісімнадцять спортсменів виступали під українським прапором в шостий змагальний день. Цей четвер мав усі шанси перетворитися на «український день в Пхьончхані». Можна не сумніватися: такого масованого представництва синьо-жовта збірна уже не матиме упродовж одного дня на цій Олімпіаді.

Та, як завжди, більшість спортсменів розчарували, а потішив лише один.

За звання найбільшого розчарування змагаються біатлоністи та санкарі. Перші — це ті, на кого покладали найбільші надії перед стартом Олімпіади, і це ті, хто так бездарно підготувався до Ігор, провалюючи гонку за гонкою. Індивідуальні гонки не стали виключенням з правил, до того ж запам’яталися досить дивними тренерськими рішеннями, які в підсумку не принесли результату. А другі — це ті, що стабільно фінішували останніми в кожній з чотирьох санних дисциплін. Останнє місце в чоловічому та жіночому одиночних розрядів, останнє місце в парі, і тепер останнє місце в естафеті. Усе заслужено.

Нарешті доїхав до фінішу гірськолижник Іван Ковбаснюк, а його колега Ольга Книш нарешті вперше стартувала на Олімпіаді. Щоправда, не фінішувала — в улюбленому гігантському слаломі не змогла втрапити у ворота на старті другої спроби, через що зійшла з дистанції.

Лижниці Марина Анцибор та Тетяна Антипенко у гонці вільним стилем не показали свого максимуму, хоча й провалом їх результат не назвеш. Набагато краще, ніж було до того — це точно. Акробатка Ольга Полюк ризикувала заради можливості кваліфікуватися в фінал, але при виконанні другого стрибка впала при приземленні, втративши усі шанси. Полюк на третій Олімпіаді в кар’єрі «пролітає» повз фінал.

І насамкінець. Найпозитивніші відгуки після перших заїздів на Олімпіаді збирає скелетоніст Владислав Гераскевич. Так, на Олімпіаді трохи легше змагатися, ніж на етапах Кубка світу, але у його впевнений виступ в районі п’ятнадцятого місця все одно не вірилося. Тепер українець дуже близький до потрапляння в топ-20, що є завданням-мінімум для Гераскевича.

Нагороду Йоханнес сміливо може розділити з Мартеном Фуркадом, який у свою чергу став би «антигероєм дня». Французький біатлоніст повністю контролював ситуацію в індивідуальній гонці до своїх двох останніх пострілів — а тоді усе переверулося. Промахи Мартена вивели на перше місце Йоханнеса, який несподівано став олімпійським чемпіоном.

Великим — у масштабі олімпійського дня, хоча б — цей тріумф робить характер Йоханнеса. Він фінішував 31-м в спринті та 21-м в пасьюті, двічі при цьому показавши неймовірну погану стрільбу. Але Бйо не зрадив самому собі та своїй стратегії навіть після настільки невдалих стартів: він ризикнув в індивідуальній гонці зробити ставку на швидкість, і не прогадав. Саме завдяки швидкості на дистанції та швидкострільності Йоханнес заробив ключову перевагу над Мартеном.

«Моя найбільша мрія стала реальністю. Я так вперто працював заради цього найкращого почуття на землі. Я щасливий», — сказав Йоханнес після перемоги. І з ним важко не погодитися — тепер у норвежців, які до медалі Бйо не могли нічого здобути в Пхьончхані, впаде гора з плеч. Повинно відпустити і самого Йоханнеса: попереду на нього чекає ще, як мінімум, два старти, де знову доведеться змагатися за золото.

Ігри в Пхьончхані стали п’ятими в кар’єрі для 34-річної фігуристки Альони Савченко. П’ятими і — вочевидь — останніми. Уже в Пекіні їй буде 38, а боротьба в парах зросте ще більше. Тому для колишньої українки турнір в Пхьончхані був особливим — або тут, або ніколи.

За підсумками короткої програми Савченко разом з партнером Бруно Массо опинилася лише на четвертому місці. Але їх козир — довільна програма — був лише попереду. Альона відкатала свою частину програми так, як ніколи раніше, і судді повірили німцям: найвищі оцінки і золота нагорода. Побачивши бали олімпійських атлетів з Росіх (саме вони виступали останніми), Савченко розридалася. Ще б пак. Довгоочікуване золото з п’ятої спроби.

У шостий змагальний день Олімпіади спорстмени розігрували аж дев’ять комплектів нагород — найбільша кількість за один день для Пхьончхану. Але назвати результати прогнозованими чи очікуваними у більшості випадків не можна.

Почалося усе з золота американки Мікаели Шиффрін в гігантському слаломі — вона не показала ідеальних спусків, але суперниці помилялися ще більше. Далі відбулася сенсаційна перемога Рагніль Хаги в гонці вільним стилем серед лижниць: норвежка випередила і Шарлотт Каллу, і Маріт Бйорген, які обмежилися сріблом і бронзою. У цю ж категорію несподіванок іде жіноча біатлонна індивідуальна гонка — і тріумф в ній шведи Ганни Еберг. Фаворитка Лаура Дальмайер фінішував тільки третьою. Пізніше Мартен Фуркад провалився в чоловічій індивідуальній гонці, не зумівши виграти другу медаль в Пхьончхані.

Особняком, звісно, стоїть занадто сенсаційна поразка Свена Крамера на чоловічій 10-кілометровій дистанції серед ковзанярів. Рік тому Крамер брав золото на чемпіонаті світу на цьому ж овалі, але на Олімпіаді він фінішував шостим, програвши переможцю понад 20 секунд. Що це було взагалі?

І лише декілька фаворитів підтвердили свій статус — Німеччина розгромила суперників в естафеті з санного спорту, а француз П’єр Волтьє захистив звання найсильнішого в сноубордкросі.

Олімпіада — це місце для красивих історії. Несподівана перемога 22-річної шведки Ганни Еберг однозначно увійде в число найбільш неочікуваних тріумфів Пхьончхану. Так, зважаючи на форму збірної Швеції, очікувалося, що Еберг зможе вистрелити. Вона навіть була в шорт-листі претендентів на нагороду, але ж не на золото.

«Мені складно усвідомити, що я зробила і що відбулося. Думала, що з нулями боротимуся за п’єдестал, та зовсім не розраховувала на золото», — перемога шокувала навіть саму спортсменку. Але назвати її абсолютно випадковою язик не повернеться: Еберг демонструє надпотужну форму на Олімпіаді, а свою першу нагороду мала здобути ще в пасьюті (5-е місце). Ганна, по суті, просто забрала своє — ці шведки не могли поїхати з Пхьончхану без нагород.

Юн Сунгбін довго і дуже ретельно готувався до домашньої Олімпіади. Корейський скелетоніст у цьому сезоні перервав гегемонію Мартінса Дукурса в Кубку світу, але для остаточного тріумфу йому не вистачало олімпійського золота. Тепер це лише справа часу — вночі Сунгбін оформить чемпіонське звання.

Юн досконало знає рідну трасу, через що інші скелетоністи ще до старту були приреченими. Сунгбін дозволяв собі пропускати тренування, бо все одно розумів, що його ніхто не зупинить. У перших двох спробах кореєць підтвердив усі аванси — він двічі встановлював рекорд траси, а перевага над найближчим конкурентом складає сім десятих секунди. Для скелетону — це вічність. Але Сунгбін не планує зупинитися: він хоче збільшити розрив до однієї секунди чи навіть зробити його ще більшим.

Медальний залік Олімпіади після шести змагальних днів