Відома українська гандболістка, бронзовий призер Олімпіади-2004, член комісії атлетів НОК України Лариса Заспа розповіла про важливість спортивних звитяг під час війни, складнощі, з якими зіштовхуються українські спортсмени та про підтримку міжнародної спортивної спільноти.
– Україна підходить до 100-го дня війни, скажіть, будь-ласка, як змінилося ваше життя протягом цього часу?
– Моє та життя всіх громадян нашої держави змінилось кардинально. Але я за цей час зрозуміла головне: ми стали єдині та нескорені! Ти не можеш бути слабкою, жалітися на щось, бо знаєш, зараз багатьом людям в нашій країні набагато складніше. Тому потрібно триматись і разом ми подолаємо ворога.
– Як ви зустріли 24-е лютого?
– Була вдома. В кімнату зайшла дочка зі словами: «Мама, почалася війна, що робити?!». Я встала, підійшла до вікна, вдалині побачила вибухи. Я стояла і думала що робити, куди їхати, як вчинити правильно? В ту мить неможливо було раціонально все усвідомити, діяла інстинктивно.
– Попри повномасштабну війну з боку росії, українські спортсмени продовжують виборювати призові місця на світових турнірах, як гадаєте, що допомагає їм зберігати концентрацію?
– Можу сказати, що у кожного свій фронт. Спортсмени мають представляти нашу країну на аренах по всьому світу. І, варто зазначити, вони це успішно роблять. Наші спортсмени представляють нашу країну, яка бореться за перемогу і доводить світу, що ми сильні, незламні та непереможні!
– Як ви думаєте, наскільки психологічно важче стало атлетам проводити тренування та виступати?
– Звісно є складнощі з можливістю тренуватись. Багато спортсменів покинули свої сім’ї та виїхали за кордон, що не може не позначитись на психологічному стані. Проте їм, як я вже казав про всіх українців, потрібно бути згуртованими та робити все від себе залежне аби наблизити перемогу.
– Ціна перемоги для українських спортсменів наразі виросла?
– Я вважаю, що так. Тренуються попри все, виборюють перемоги, незважаючи ні на що. Попри сирени, попри те, що рідні залишились під обстрілами, попри сльози і нерви. Головне – перемога заради України. Вони це роблять.
– В цілому, спортивні звитяги, на вашу думку, поліпшують настрій нашого народу?
– Думаю так. Ми радіємо кожній перемозі. І на спортивному фронті також. Наразі, як я вважаю, важливі будь-які позитивні емоції для українського народу.
– НОК доклав зусиль, задля підтримки матеріально-технічної бази спортсменів. На ваш погляд, це один із головних факторів, що атлети продовжують виступи?
– Так, безумовно. В перші дні війни, завдяки роботі Сергія Бубки були введені санкції до спортсменів росії та білорусі. Створено фонд солідарності для підтримки олімпійської спільноти та спортивного руху України, завдяки його роботі нас приймає весь світ на тренувальні збори. Нашим атлетам є де тренуватися – це дуже важливо. Світова спортивна спільнота надсилає гуманітарну допомогу українцям.
Зараз вже йде розмова про відновлення спортивної інфраструктури України за допомогою МОК. В перші дні були перераховані кошти на ЗСУ. НОК сьогодні разом з Міністерством молоді та спорту роблять все для того, щоб спортсмени мали змогу тренуватися і виступати на змаганнях. Життя триває.
В регіонах, до речі, проходять заходи для діточок-переселенців, міні-змагання, спортсмени долучаються до заходів. Спорт для діточок – це ланцюжок з мирним життям, який нам так потрібен.
– Що скажете про підтримку міжнародної спортивної спільноти?
– Так, справді, вся спортивна спільнота об’єдналась навколо України. Ми це відчуваємо і вдячні за таку підтримку. Ви знаєте, олімпійське гасло змінили рік тому. Швидше, вище, сильніше – разом. Саме зараз – олімпійська спільнота разом, як ніколи раніше. Вперше, мені здається, створено фонд допомоги в МОК для окремої країни. Також створені фонди в міжнародних федераціях. Світ об’єднався навколо нашої Батьківщини. І спортивний, звичайно ж, не залишився в стороні!
– Як титулований спортсмен, які поради можете дати нашим атлетам зараз?
– Знаєте, я не буду давати порад, адже не маю досвіду виступати коли в твоїй країні йде війна. Скажу одне – я вірю в силу наших спортсменів та їх неймовірну жагу до перемоги заради власної держави!
– Світ назавжди змінив ставлення до України?
– Так. Світ побачив, що в нас миролюбний демократичний народ. Українці – надійні друзі і добрі сусіди. Нам чужого не треба, але свого не віддамо ніколи. Ми – єдині. Ми – серце та душа Європи. Сьогодні ми захищаємо не тільки себе, а й увесь світ.
– Що наразі можна зробити МОК та міжнародним спортивним спільнотам щоб ще більше допомогти українським спортсменам?
– Допомога не припиняється, санкції по відношенню до спортсменів росії та Білорусі також. Я вірю, що скоро ми з вами будемо святкувати перемогу і от тоді дуже важливо відновити нашу державу, наші спортивні бази, стадіони, басейни, спортивні арени. А потім проводити міжнародні змагання саме у нас, в нашій країні.
– Як зміниться український спорт після перемоги України у війні?
– Вже сьогодні працює робоча група по відновленню спортивної галузі країни. Спорт – це важлива частина відновлення країни. Як фізичного так і психологічного стану людей. Ми маємо змогу втілити все найкраще, що є у світі і зберегти свої напрацювання. Також наразі опрацьовується закон про фізичну культуру і спорт. Також є нові напрацювання з приводу клубної системи в спорті.
Я вірю, що нам все вдасться, адже ми – сильний народ, який знає чого хоче. Але перший крок до цього полягає в тому аби здолати ворога. Як тільки зробимо це, почнеться зовсім інше життя.
Джерело: Sportarena.ua
