Ви не повірите, але поки ми тут сперечаємося про дизайн нової форми збірної та мінімалізм сучасного логотипу, справжня футбольна автентика переїхала за 7000 кілометрів на південь. Якщо ви раптом опинитеся в камерунському місті Мфу і побачите на місцевому стадіоні до болю знайомий силует — не поспішайте протирати очі. Це не галюцинація від спеки. Це — «АС Фортуна».
Читайте також: Скандал довкола збірної, порівняння з Голандом — і всього один гол за клуб Саші Лободи: як Степанов грає у Нюрнберзі Клозе
Ренесанс у червоно-чорних тонах
Історія свідчить: усе нове — це творчо запозичене старе. Поки збірна України грає із сучасною емблемою, у Камеруні дають друге життя класиці.
Читайте також: Колишні гравці Динамо та Шахтаря можуть змінити клуби: який прибуток отримають українські гранди?
Мова про ту саму легендарну емблему ФФУ, народжену в муках 1991 року. Її автори — перший президент федерації Віктор Банніков та її комерційний представник Володимир Лашкул — навряд чи могли уявити, що їхній дітище через тридцять років стане обличчям клубу з Центральної Африки.
Читайте також: В Україні грали сотні бразильців, у Бразилії зараз — тільки один українець: у клубі Фернандіньо, проте не задіяний Мельгосою
Камерунці виявилися естетами. Вони не стали нічого вигадувати: просто взяли наш канонічний тризуб, вписаний у футбольний м’яч, і розфарбували його у бойові червоно-чорні кольори. Виглядає це так, ніби Верес (Рівне) вирішив відкрити філіал у Яунде. І знаєте що? На камерунських футболістах цей герб виглядає так органічно, що хоч бери – в наш чемпіонат запрошуй.
Естетика «Фортуни» та іронія долі
Поки ми «ребрендили» власну айдентику, камерунці з АС Фортуна» (клуб, до речі, заснований ще у 2000-му) спокійно використовують символ, що асоціюється у нас із першими роками незалежного футболу. Під гаслом «L’Excellence a un prix» («Досконалість має ціну») вони бігають по африканських ґрунтових газонах з гербом країни, яка знаходиться за 7000 км.
Читайте також: Суперкубок Італії виграв черкащанин: застав у Наполі ще Гамшика та Осімхена, зібрав головні нагороди останніх років
Це той випадок, коли візуальна іронія досягає апогею: оригінальний український дизайн виявився настільки потужним, що «пробив» кордони континентів і прижився в Еліт Один Камеруну.
Український десант: від Мелітопольської черешні до джунглів
Але якщо ви думали, що на логотипі зв’язок із Україною закінчується, то ніт. АС Фортуна вирішила піти далі й підкріпити візуальний ряд живим ресурсом.
У 2024 році клуб оголосив про підписання справжнього українського легіону. Знайомтеся:
- Владислав Пандурський — центральний захисник, вихованець маріупольського футболу, колишній гравець запорізького Металурга, одеського Чорноморця та Іллічівця-2 (Маріуполь). Людина, яка побувала на контракті в клубах УПЛ, тепер освоює стадіони в Екіє та Одза.
- Валерій Паршин — правий бек, вихованець мелітопольського футболу, який змінив польські ліги на пригоди в серці Африки.
Їх об’єднують спільні виступи в легендарній уже аматорській команді Мелітопольська черешня.
Багаторічний президент клубу Роже Ноа, схоже, вирішив, що якщо у команди українське «обличчя» (логотип), то і в захисті мають стояти люди з відповідним менталітетом. Тепер у камерунському чемпіонаті є свій острівець України: з гербом ФФУ 90-х на грудях і хлопцями, які можуть пояснити місцевим, що таке справжній український футбол.
Висновок простий: поки ми шукаємо ідентичність у нових лініях та шрифтах, вона прекрасно почувається в Мфу. Можливо, наступним кроком АС Фортуни стане закупівля форми українських виробників або запрошення наших тренерів? Принаймні, з гербом вони вже вгадали на всі сто.
Джерело: Sportarena.ua
