Наставник новачка Прем’єр-ліги – Минаю – Василь Кобін в інтверв’ю Sport Arena TV розповів про свою роботу, успіхи команди, реакцію на критику та оцінив перспективи й майбутнє клубу.
– Ви після Федика наймолодший тренер у Премєр-Лізі. 10 років тому нереально було уявити, що такими молодим фахівцям довірять команду. Що змінилось?
– Я думаю, що так склались обставини. Почали довіряти молодим тренерам. Багато молодих тренерів працюють у першій Лізі, у Другій. Ми бачимо, що багато тренерів, які працювали 10-15 років тому, або вже відійшли на пенсію, або їх просто не запрошують. Молоді тренери мислять більш по сучасному.
– Мірча Луческу у Динамо, як відреагували?
– Нормально. Я добре знаю Містера, 7,5 років працював з ним у Шахтарі. У нього велике бажання працювати. Якщо він не побоявся тренувати Динамо – це означає, що людина дуже сильно любить футбол.
– Що ви взяли від нього?
– Багато взяв від нього. Постійно, навіть, коли не попадав у заявку, я був у роздягальні, слухав, дивився вже тоді за якимось цікавими речами. Не скажу, що я знав, що стану тренером, але думки були. Я слухав уважно, як він поводить себе у роздягальні, я спускався з трибуни, заходив у роздягальню. Як він реагував на результат, як він вів себе. Багато чого навчився у нього.
– Він майстер психологічних трюків…
– Він вміє накачати перед матчем. Вміє робити сюрпризи та зробити додатковий ажіотаж з поєдинку. Я дещо брав від нього. Як поводити себе у роздягальні. Але багато чого у мене своє. Також, мені подобався Мирон Маркевич. Він максимально спокійна людина. Також взяв цю рису. Така поведінка, ця спокійність, особливо, коли ти біля поля – вона передається команді.
– Багато пацанів з команди кажуть, що ви дуже полюбляєте говорити про тактику і можете годинами влаштовувати розбір.
– Так, я вважаю, що дуже багато залежить від тактики. Якщо знаєш багато про свого суперника – можеш його тактично переграти. Це гарний інструмент для перемоги.
– Це у вас власна цікавість, чи можливо перейняли це від Луческу?
– Не сказав би, що від Луческу. Я багато у кого вчився. Мені дуже сподобався Фонсека, якщо брати тактику. Як показала практика, у Фонсеки були слабкіші гравці, аніж у Луческу, але за рахунок тактики він це нівелював. Тактична побудова команд постійно змінюється. Будучи гравцем я навіть і подумати про це не міг, але зараз, якщо не даєш вірну інформацію гравцям, вони програють матчі.
– В минулому сезоні ви змінили 7 різних схем…
– Я спеціально брав таких гравців, щоб ми могли постійно змінювати гравців та схеми. Щоб ми могли грати у 4 захисники, у 3 захисники і в 5 захисників. З двома нападниками чи 1 нападником. Був період у сезоні, коли після першого кола ми залишились без нападників, і довелось грати та ставити у напад атакувальних крайніх півзахисників.
– Вас часто критикували, що ви досягали результату, але нехтували красою…
– Можна розповідати все що завгодно. Але стоїть задача перемагати. Яким способом? Це вже інша розмова. Можна грати у яскравий футбол, але програвати по 0:3. Щоб казали, що тренер ідіот? Багато дивлюсь футбол. Той самий Інтер постійно виграє по 1:0, так само і Атлетико Мадрид, які двічі у фіналі Ліги Чемпіонів грали. Є матчі, де треба максимально прагматично зіграти.
– Кополовець каже, що ви у Минаї працюєте ледь не безкоштовно…
– Не скажу, що безкоштовно. У мене заробітна плата. Я її отримую і я задоволений нею. Якщо брати тренерів, які працюють у топ-клубах, то можна рахувати, що безкоштовно. Але я точно не знаю, які там суми.
– З чим повязано, що ви у перший же сезон дали результат з Минаєм?
– Багато факторів. Підтримка керівництва. Це основа основ та найголовніше, від чого можна відштовхуватись. Правильна організація всіх речей у клубі, які мають бути. Починаючи від масажистів та докторів та закінчуючи водієм автобуса. Всі мають працювати на результат. Не може такого бути, що одна людина працює, а інші дивляться зі сторони. Одна людина ніколи не досягне результату. Спортивний директор Кополовець, я та керівництво – працювали, як єдине ціле.
– Керівництво, ви та Кополовець не одразу вірили, що можете вийти у Прем’єр-Лігу?
– Ні, звичайно. Не було таких задач. Було завдання – не вилетіти. Потім завдання було – потрапити у 10. Потім я президенту кажу: «Ми виконали завдання, потрапили у 10».
– Багато критикували команду, за те, що багато пенальті на останніх хвилинах ставили у бік суперників Миная, і що арбітри часто помилялись на користь Миная…
– Ну хто критикує? Ми теж розумієм це. У багатьох команд є більше ресурсів, у тому числі власні ЗМІ. І це було до останнього туру. «Минай це -…., Минай – то…., Минай суддю побили». У нас немає свого ЗМІ. Багато писали, що у нас куча проблем і що ми виграли матч за рахунок одного пенальті сумнівного. Всі одразу почали кричати, що у нас проблеми, що у кожному матчі пенальті. Якщо так взяти, то у кожному матчі можна пошукати та знайти помилки у арбітрів. На Чемпіонаті Світу є помилки, на Євро є, у Лізі Чемпіонів також. Всюди є помилки. Але все перекидали на нас. Та сама ситуація з Covid 19. Ми хотіли грати, дійсно хотіли, ми футбольні люди і знаємо, що таке грати у футбол. Але одна людина вирішила в’язатись. Економите гроші? Тоді не витрачайте час. Я їх попереджав.
– Це ви про ту ситуацію зі Стороженком?
– Так. Я прекрасно все розумію. Вони думали, що ми глухарі та боїмось грати. Але ми готувались, серйозно готувались. Просто у нас немає свого ЗМІ, і ми сиділи тут і тримали все у собі. Як у родині. Коли у родині все добре – вона не показує іншим, що у неї все добре. Так само і тут. Ми не показували, що у нас є проблеми. Але повертаючись до тієї ситуації. Беручи Металіст, я у нього запитав, якщо у них хтось захворіє, що робити? У кого помер лікар? Хто винен? Хто дуже сильно хотів грати та казав, що для них важливо грати. Я запитав, якщо хтось захворіє, то що робити? Він відповів, що футболісти мають грати. Людина хотіла будь-якими шляхами потрапити до Прем’єр Ліги. Не чутно жодного інтерв’ю цієї людини. Я його добре знаю і розумію, що це офісній працівник, який до футболу жодного відношення немає.
– Якщо брати нинішній склад Миная, ви ним задоволені?
– На даний момент – так. Але ми досі не розумієм власний рівень. Ми зіграли 2 товариських матча, у нас не було нормального міжсезоння, щоб ми розуміли, на що можемо претендувати взагалі.
Для мене самого загадка, як ми будемо грати, я не знаю.
– Рік тому ви казали, що у Миная в планах створити проект, як у Атлетика Більбао, щоб грали власні вихованці. Щось пішло не так, ви відступили від цієї концепції?
– Ні, не відступили. Щоб побудувати Атлетик Більбао, повинно, щоб на Закарпатті працювало, як мінімум 3 класні дитячі академії. Немає гравців на Закарпатті, які могли б грати на рівні Прем’єр-Ліги. Немає 20 футболістів, які з Закарпаття, та могли б грати на рівні УПЛ. Є 4-5 футболістів, які можуть нав’язати конкуренцію основному складу та грати в УПЛ. А у Атлетика Більбао – це повністю вся структура. Починаючи від молодіжної команди, Ю-21, Ю-19, Ю-17 – Ю14. Там серйозна структура. Щоб таке побудувати, потрібно почати з дитячого футболу. Якщо зараз почати будувати академії, то через років 15 ми зможемо зробити Атлетик Більбао. Я дуже хочу, щоб таке було, щоб грали тільки гравці з Закарпаття. Але зараз я розумію, що поки що немає шансів.
Чемпіонат України
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться