Фото - сайт Александрии
Володимир Шаран був одним з головних старожилів серед головних тренерів клубів УПЛ. З його відходом, а також декількох більш досвідчених гравців, здавалося, що ФК Олександрія на заході своєї могутності. Зараз, після підписання досить видних п’яти новачків вже в перші дні нового 2022 року, здається, що ФК Олександрія пережила свіжий старт і готова кинути виклик Зорі, Дніпру-1 і Ворсклі.
Перше — тренер
Мало хто пам’ятає, але ФК Олександрія — це підсумок об’єднання клубів ПФК Олександрія та УкрАгроКом. Дві команди не те що з однієї області — з одного району, перетнулися в Першій лізі і на одному стадіоні. Так ось, головним тренером того УАКа був якраз Юрій Гура – відомий в Олександрії футболіст, який повернувся після виступів у Казахстані і на коліні зібрав боєздатну команду, що за короткий період дісталася до Першої ліги.
Коли Лавренко передав своє дітище родині Кузьменка, Юрій Гура як би відійшов у тінь – головним залишався Володимир Шаран, Гурі доручили молодь. Як виявилося, самобутній тренер не тільки зміг підготувати там відразу кілька непоганих молодих футболістів, а й зібрав хороші тактичні та кадрові ідеї. Влітку 2021 року йому дісталася перезавантажена команда з безліччю не найочевидніших посилень, і подивіться — зараз ФК Олександрія шоста, не скажемо щодо бронзи в цьому сезоні, але за вихід в єврокубки вона точно зможе поборотися.
Юрий Гура, fco.com.uaВелика перемога Гури – він не тільки набрав чимало очок, але і переміг скептиків. Своїми результатами в першій частині сезону він надихнув керівництво клубу. Це був тренер, в якого можна було повірити. Підтвердження – підписання таких гравців, яких вже навряд чи отримав би Шаран. І ось що ми бачимо за підсумком.
Олександрія точно стане сильніше
Задекларовані клубом втрати тільки дві – причому, захисника Фомбу, який не виграв конкуренцію, ми в мінус не занесемо. А ось на місце Кірюханцева підписано відразу кілька новачків. Щодо інших гравців, немає інформації про можливий відхід або інтерес інших клубів, який керівництво ФК Олександрія не могло б подолати. Але ж, крім п’ятьох новачків, у команди буде ще й “внутрішнє посилення” у вигляді Ковальця і Гриня, які видужали — такої конкуренції в групі атаки могла б позаздрити велика частина клубів УПЛ.
З урахуванням відходу Кірюханцева тривожно за фланги – але, по-перше, в захисті залишаються Мірошниченко і Цуріков (при них Кірюханцев грав вище по флангу), а на місця вінгерів будуть явно претендувати новачки Калитвинцев і Авагімян. Плюс туди може зміщуватися Костишин-молодший. Статус цих новачків – саме під основу. Хіба що один з них, останній, приречений на жорстку ротацію і боротьбу за місце під сонцем. Авагімян при молодому віці багато чого побачив і пережив, побував і в єврокубках, і в командах-аутсайдерах, і в Першій лізі. Це просто дуже обдарований гравець. Калитвинцев-молодший – це гравець великого таланту, Ярмоленко в мініатюрі, якому лише тільки травми можуть перешкодити себе реалізувати. Ці люди – однозначно в плюс.
Білошевський прибув в опорну зону, де була серйозна ротація. Як би так, є Рибалка і Калюжний, прогресує запрошений “нізвідки” Демченко, навіть Копина на їх тлі не пробився, хоча спочатку здавався вірним кандидатом в основу. Але Білошевський – це відмінний матеріал для роботи, в Динамо цінували його працездатність, світлу голову і вміння зіграти на великому просторі в середині. Прямо скажемо, якщо вдасться нормально його розкрити, буде “новий Запорожан” на багато років. Тим більше, поруч буде такий чудовий зразок, як Рибалка.
Ну і Бондаренко – це справжній удар ностальгії. Саме тут, за великим рахунком, він відбувся як футболіст. Відносно невдалий період в Португалії і точно невдалий у Ворсклі повинні розохотити досвідченого вже захисника. Дубра і Бабогло не здаються непорушними, пролонгований нещодавно Мельник – потенційно один з найсильніших дефів УПЛ, але поки третій. Стало бути, саме Валерій буде тим гравцем, навколо якого може бути побудований оновлений захист. І ось тут питання тільки в ньому самому – чи готовий він повертатися на той рівень, при якому свого часу заслужив інтерес Шахтаря.
На що здатна ця команда?
Перед сезоном Олександрію недооцінювали, але зараз важливо її не переоцінити. Перше: просто нагадаємо, що найрезультативнішим гравцем команди є крайній півзахисник, а жоден форвард (у тому числі статусний Спінеллі з Дженоа) не зумів набити більше двох м’ячів. Можна заперечити – стиль такий, он Сітало теж багато не забивав. Але Сітало був переконливий хоча б у боротьбі, підіграванні, верхових дуелях. Жоден форвард Олександрії зараз не виглядає достатньо готовим тягнути за собою команду, і тут би пошкодувати про Шастала, який після переходу в Полісся був дуже переконливим і багатий житомирський клуб саме навколо нього збирається будувати далі свою атаку.
Також потенційно проблемним, як не дивно, може виявитися місце атакуючого півзахисника. Звичайно, можна до Кірюханцева і Рибалки поставити ще одного класичного центрхава, але якщо затримається з відновленням Ковалець-молодший, якщо важко увійде в нову команду Костишин-молодший, з організацією атак може бути туго. Нового Грицука поки не бачити.
І ще одне – Білик був дуже хороший у багатьох матчах, але помилок поки повністю не виключив. Єрмаков і Горох були за ним безальтернативно, але добре б мати нового Паньківа. Тим більше, над воротарем – далеко не сформована лінія захисту, де ще роботи і роботи.
Якщо влітку Олександрію недооцінили, то зараз теж важливо не переоцінити. Скажемо прямо, мобілізаційний резерв Дніпра-1, Ворскли і того ж Колоса зараз дуже переконливий. У цьому сезоні буде важко. Але в новому – ще важче, враховуючи ймовірні Металіст, Кривбас, Вікторію-Альянс і Полісся з Оболонню. Так що відзначаємо прогрес Олександрії і констатуємо, що зараз закладається дуже перспективна і конкурентна УПЛ 2022/23, якщо тільки їй не завадять позафутбольні — в першу чергу, економічні та політичні чинники.
Игорь Дашков, Sport Arena
Джерело: Sportarena.ua
