Полесье, фото - polissyafc.com
На спеціалізованих ресурсах з’явилася інформація, що ТОВ ФК Полісся (Житомир) збільшило статутний капітал майже на 1 млрд грн – від 2,425 млрд до 3,378 млрд. Тобто, статутний фонд Полісся тепер оцінюється в суму, еквівалентну дуже навіть солідним 77 264 309,92 доларів США.
Навіщо це робити власникам клубу й про що це свідчить? Ми розпитали відомого спортивного юриста Іллю Скоропашкіна.
– З’явилась інформація про збільшення статутного фонду ФК Полісся. В коментарях згадують про «схеми» та «відмивання». Що це насправді означає з правової точки зору?
– Збільшення статутного капіталу підприємства – абсолютно стандартна операція, врегульована законом. Тобто, це абсолютно законне рішення власника, яке оформлюється протоколом та реєструється в державних реєстрах.
(За даними відкритих реєстрів єдиним учасником (засновником) та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Футбольний клуб «Полісся» є Буткевич Генадій Владиславович)
«Дати клубу гроші в борг – фінансова допомога, яку треба повернути, або сплатити податки. Збільшення статутного капіталу – легальне зростання»
– Але навіщо взагалі так робити? Можна ж просто дати клубу грошей у борг?
– Можна. Але тоді це буде фінансова допомога, яку треба повернути, або сплатити податки (якщо допомога безповоротна). Натомість, якщо вносити кошти шляхом збільшення статутного капіталу, то росте гаманець підприємства, а не його борги. З податкової точки зору, внесок до статутного капіталу не є доходом і не включаються до бази оподаткування. І це також не «схема», а пряма норма закону.
– Добре, це законно. Але чи не означає це, що клуб — просто збиткове підприємство, яке «доїть» свого власника?
– Все вірно, але це стандарт для клубів, і не тільки українських. Наприклад, Ювентус за вісім останніх сезонів накопичив майже мільярд євро збитків і регулярно проводив збільшення капіталу на таку ж суму. Аналогічно Парі Сен-Жермен отримав понад два мільярди євро прямих вливань у капітал. Рома – понад 800 мільйонів євро. Манчестер Сіті кожен рік фіксує по 150–200 мільйонів фунтів збитку, які поповнюють арабські власники в такий же спосіб. Так само і в Україні футбольні клуби існують за моделлю, де власник є меценатом в проєкті без чіткої перспективи окупності і змушений постійно нести витрати на утримання клубу.
«УЄФА не лише не забороняє, а нормативно закріплює право власника фінансувати клуб»
– А УЄФА? Хіба Фінансовий фейр-плей не забороняє такі вливання?
– УЄФА не лише не забороняє, а нормативно закріплює право власника фінансувати клуб. Якщо власник має підтверджені законні активи, він вправі розпоряджатися ними на свій власний розсуд. Головне, щоб все було прозоро. Інша ситуація з всілякими непрозорими схемами, наприклад: завищені спонсорські контракти, коли пов’язані з власником компанії за умовну рекламу сплачують неадекватні суми, завищені трансферні угоди, завищені виплати агентам тощо. Такі операції можуть потрапляти під моніторінг УЄФА і мати негативні для клубу наслідки. Але коли власник відкрито, через державний реєстр, вносить власні легальні кошти до статутного капіталу свого клубу – це не схема, а стандартна корпоративна операція.
Джерело: Sportarena.ua
