Мені не треба вам розповідати, ким був Андрій Ярмоленко для Динамо: 341 матч на всіх рівнях у 2008-2017 роках, 137 голів. Від «хлопчика із 130 кілометра» він дійшов до незамінного лідера киян. Лідера настільки, що молодий і безумовно талановитий Циганков змушений був грати на протилежному фланзі, що, за оцінкою того ж Хацкевича, суттєво знижувало його ефективність.
Читайте також: Ярмоленко повертається в Динамо, Йовичевич і ван Леувен у режимі очікування. Усі трансфери УПЛ
Проте Ярмоленко шість років потому, який він? Нам судити по провальних іграх збірної літа 2023 року чи по найкращих матчах за Борусію та Вест Гем? Нам опиратися на думку, що Динамо – гранд, і так було, є і буде, чи вважати, що зростаюча перспективна команда отримала граючого помічника тренера на полі?
Читайте також: Ярмоленко: Розумію відповідальність, яка лягає на мої плечі, для Динамо не існує другого місця
Sport Arena розбирає плюси та мінуси від повернення Андрія.
Для початку – мінуси
Андрій Ярмоленко – віковий гравець. Восени йому виповниться 34 роки. Звідси – відразу два можливих мінуси.
- він може бути травматичним – тільки в минулому сезоні він пропустив шість матчів Аль-Айну (і це при значно нижчому темпі чемпіонату ОАЕ в порівнянні з європейськими топ-лігами!). За неповних чотири сезони в Вест Хемі Андрій пропустив 59 (!) ігор. ЗА один сезон у Борусії був на лікарняному 62 дні – 12 матчів, а наскільки молодшим же був Ярмоленко п’ять років тому!
- він може випасти зі стилістики стрімко омолодженої команди – Динамо влітку попрощалося з Бойком, чутки відправляють з команди інших вікових лідерів. Якщо кияни продовжать процес омолодження, чи буде віковий інвертований вінгер грати в темп із командою, де задаватимуть стиль швидкісні й прямолінійніші юнаки?
Читайте також: Суркіс: Ярмоленко – футболіст високого рівня та з величезним досвідом, чого не вистачало нам минулого сезону
Андрій Ярмоленко – статусний гравець. Річна зарплата в Вест Хемі (пік кар’єри футболіста-професіонала це саме АПЛ) складала 5,98 млн. фунтів на рік ‒ цитуємо spotrac.com. В Аль-Айні він суттєво понизився (до 1,92 млн. євро на рік за даними theathletic.com). Втім, у сучасній УПЛ саме Андрій має всі шанси стати найбільш високооплачуваним гравцем. Що випливає звідси?
- різниця в оплаті може спричинити розлад атмосфери – якщо вірити численним повідомленням інсайдерів, Динамо влітку запропонувало гравцям скорочення зарплати, а тут приходить футболіст після АПЛ і нафто-ліги. Як говорилося в одному анекдоті, «Дай одним оком гляну SMS із твого банку. Мені вистачить мотивації на рік наперед».
- високі очікування призведуть до завищених очікувань – в Аль-Айні Ярмоленко оформив 18 результативних дій (12+6) у 33 матчах усіх турнірів, але команда програла основні титули, сам Андрій не став ні найкращим бомбардиром ліги, ні найкращим асистентом. При тому, що сам по собі результат хороший, місцева преса українця навіть підкритиковувала – тому що є різниця від того, що буде чудовим результатом для Прядуна з Металіста 1925, Климчука з Руху, навіть якого-небудь Русина чи Герреро – із тим, чого чекатимуть у сучасній УПЛ від САМОГО Ярмоленка.
Андрій Ярмоленко – гравець чітко визначеного амплуа. На початку кар’єри в ньому бачили нападника, Газзаєв (який вважає, що це він відкрив Ярмолу) насправді хотів його ставити лівим оборонцем на заміну Несмачному, Сьомін ліпив його ліворуч у півзахисті. Проте вже років десять цілком очевидно – це правий інвертований вінгер. І численні спроби ставити його на інші позиції, будемо відвертими, були поганими за результатом і не використовували й половини потенціалу Андрія. Тому в Динамо – не тіште себе ілюзіями – він гратиме саме праворуч у півзахисті. Звідси – ось така проблема.
Читайте також: Супряга пропустить мінімум 3-4 місяці
- Ярмоленко затінить усіх наявних гравців, спроможних зіграти на місці правого хава – і серед них будуть ті, кого прийнято вважати перспективним. Скажімо, правого вінгера теоретично могли б зіграти Волошин або Леднєв – але де вони в конкуренції з Андрієм? Є легіонери Беніто та Перріс – одного з них недавно підписали, іншого – пролонгували. Є, нарешті, універсал Караваєв, який на сьогодні має всі шанси підписати нову угоду з Динамо. Тобто, кількісно нібито людей багато, проте всі вони точно програють конкуренцію Ярмоленку. Із перелічених, суворо кажучи, це не проблема для Караваєва – зіграє на будь-якому фланзі будь-де. Для Леднєва це не пріоритетна позиція. Волошина теж можна розвивати деінде. Проте що робити з вінгерами Діалло, Беніто та Перрісом, які не те що в основу, в запас не завжди потраплятимуть?
Андрій Ярмоленко шість років не грав вдома. Проте ми бачили його в збірній. І те, що ми бачили останнім часом, тривожить.
- він у червневих матчах виглядав втомленим і фізично виснаженим ‒ звісно, попереду міжсезоння, будуть великі збори, проте чи не станеться так, що 33-річний ветеран важко ввійде в першу половину сезону й аж до розпалу осені нагадуватиме «бліду тінь» себе, як у матчах збірної?
- ми справедливо відзначаємо, що рівень УПЛ дуже упав, але наскільки він упав у самого Андрія? Навіть сам Шевченко під час другого пришестя ні разу не ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України й за три сезони накидав чотири десятки м’ячів у всіх турнірах. Хоча, якщо згадати тодішні настрої, йому прогнозували «приставку на найлегшому рівні складності», як зараз прогнозують Ярмолі.
Ми розглянули потенційні мінуси, а ось вам ‒ плюси:
- Ярмоленко – довгоочікувана гучна зірка в нашому сірому чемпіонаті. Безперечно, перший матч Андрія після повернення збере значно кращі рейтинги, ніж просто стартовий тур Динамо в новому чемпіонаті. Його поява підвищить очікування від самого клубу та його протистояння з Шахтарем.
- Андрій самою своєю присутністю збадьорить гравців Динамо. Будучи досить позитивною людиною та сумлінним професіоналом, він позитивно вплине на молодь і покаже приклад справжньої спортивної успішності. До нього тягнутимуться ті, хто теж захоче колись пограти в АПЛ і Бундеслізі, а також замахнутися на рекорд Шевченка в збірній. Врешті-решт, навіть дехто з недисциплінованих старожилів 10 разів замислиться, чи посперечатися зайвий раз із арбітром, чи ткнути головою в лоб суперника-провокатора, чи випити/з’їсти зайве в час, коли цього робити не можна.
- не знаємо, як для єврокубків, але для УПЛ Ярмоленко – це перевага. Чемпіонат України з футболу страшно страждає від нестачі яскравих особистостей, індивідуально сильних гравців, сміливих дриблерів. Гравці нізвідки з легкістю привертають до себе увагу вже після 3-5 турів. Якщо Андрію не завадять травми, він дійсно робитиме різницю в більшості матчів сезону.
- Ярмоленко змусить нас знову стежити за статистикою. Є безліч рекордів і досягнень, які йому під силу побити. Та, що там – у першому ж матчі після повернення він може довести кількість своїх голів у Прем’єр-лізі до 100 (зараз у нього 99). Практично в кожному турі за якимось параметром – кількість матчів, голів, асистів або трофеїв – Андрій зможе обганяти когось із легенд у давніх історичних рейтингах.
- у домашньому чемпіонаті Ярмоленко однозначно продовжить своє довголіття в збірній. На очах у Реброва в турнірі ніби низької конкурентності, але змагальної рівності, легше тримати тонус і очікувати, що тренерський штаб національної команди за цим стежить. Це не ОАЕ в цьому плані. А там і про рекорд Шевченка ми згадаємо.
- це може бути дуже красива, кінематографічна історія – як заключні три роки ігрової кар’єри Шевченка, який прибув після спаду в Челсі та Мілані й дійшов до повного тріумфу з дублем шведам на Євро-2012. Ми не знаємо, куди це все приведе Ярмоленка, проте прийнято вважати, що після четвертого місця в минулому сезоні Динамо просто нікуди падати.
- Ярмоленко може стати триггером значного процесу. Він намітився ще з поверненням у Шахтар Шведа, Петряка та Михайличенка, продовжився Ярмоленком у Динамо, а на черзі — Коноплянка, Харатін, Коваленко, Ігнатенко, а з часом — і сам Малиновський. Повернення провідних українських легіонерів, особливо неуспішних у закордонних чемпіонатах, стане потужним струменем трансферної активності наших клубів у найближчі п’ять років.
- Динамо може допомогти Андрію плавно знайти себе в футболі в новій якості. Про цю властивість клубу знають усі його легенди, недарма в Динамо завжди так багато директорів і їх перших заступників. Ярмоленко багато чого набачився в Бундеслізі та АПЛ, йому є з чим порівнювати власний досвід. Ті, хто прийде на перші ролі в клубі після Андрія, можуть бути впевнені, що Ярмоленко – спортивний директор (ну, наприклад) значно охочіше продасть їх за кордон. З власного досвіду щось підкаже, не перетримає, не зіб’є спортивну мотивацію. Будемо відвертими – десь у нафто-лігах, MLS чи ще в якійсь гарно оплачуваній екзотиці він міг би заробити більше, проте Динамо дає Ярмоленку значно кращий шанс – знайти себе в новій професії, розкрити свої здібності в управлінській роботі, почати нове життя в футболі з високого старту. Розумна людина розуміє, що це краще за +50% ситуативного заробітку.
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться