Кауан Еліас у Шахтарі, Андрієвський і Шепелєв – поза Динамо, КарпатоРух і все цікаве: повний гід УПЛ 2024/25 після зимової перерви

Починається весняна частина 34-го чемпіонату України з футболу в найвищому дивізіоні та 17-го сезону Прем’єр-Ліги України. 16 команд, два кола, плей-офф над вилітаючими – все традиційно. Нагадаємо вам найосновніше:

• Шахтар захищає звання чемпіона України 2023/24;
• Динамо – срібний призер – вперше з сезону 2020/21 провело паузу «зимовим чемпіоном»;
• Полісся двічі в сезоні обіграло чемпіона – Шахтар (по 1:0);
• тільки Динамо пройшло літо-осінь без поразок;
• лише один гравець УПЛ за 17 турів забив двозначне число м’ячів (динамівець Ванат – 10);
• із новачків із Першої ліги найвище Карпати (6-те місце);
• чемпіон України відтепер потрапляє в кваліфікацію Ліги чемпіонів, а не напряму в етап групи;
• срібний і бронзовий призер вийдуть у кваліфікацію Ліги конференцій.

Читайте також: 33 найкращих гравців літа-зими: вся збірна першого півріччя УПЛ 2024/25

Також вам може бути цікаво згадати наше літнє прев’ю сезону 2024/25 в Українській Прем’єр-Лізі

Інгулець (Петрове)

• Місце в минулому сезоні: чемпіон Першої ліги
• Місце станом на зиму 2024/25: 16.
• Яке їхнє завдання: зберегти місце в УПЛ і зачепитися десь повище.
• Що ми казали про це в 2024 році? Буде важко.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Буде ще важче.

Тренер – Василь Кобін

В екстремальній ситуації замінив Лупашка, який, вигравши золоті медалі, очолив команду, випереджену в чемпіонаті – Карпати. У Кобіна було мало часу, недостатньо посилення та ще й під час сезону п’ятьох донедавна основних гравців відправив у юнацький склад. Як наслідок, аж 14 турів підряд, до виїзду в Полтаву, Інгулець не міг виграти. А потім розгромив Ворсклу – 3:0, показавши, що потенціал у новачка УПЛ все ж був.

Лідер осені – Олексій Паламарчук (як ми думали влітку? Олександр Козак)

Ми очікували, що класно відіграє старожил команди Козак – але вінгер після дев’ятого туру в складі «бунтівної п’ятірки» опинився поза першою командою. Він не був слабкою ланкою, ні – забив один м’яч, віддав одну гольову передачу. Проте так вийшло, що на перший план висунувся воротар Паламарчук (типово для команди-новачка, яка має незадовільні результати). Олексій по-справжньому грати почав аж під 30-ть, до того чергував успішні відрізки в нижчих лігах із моментами, коли програвав конкуренцію. Але в цьому сезоні Паламарчук побив аж кілька рекордів УПЛ за відбитими пенальті, із шести пробитих парирувавши п’ять. За це 33-річному голкіперу прилетіла всенародна слава, хоча Інгулець напропускав 31 м’яч – найбільше за всіх.

Надія осені – Віталій Дубілей (як ми думали влітку? Віталій Дубілей)

Дубілей класно прокачав кар’єру в друголіговій Чайці, починав цей дебютний сезон в УПЛ в основі, та й потім провів кілька непоганих матчів. Кінцівку 2024 року йому зіпсувала травма. Проте, якщо чесно, набагато яскравіше проявив себе Володимир Вілівальд (у 20-річного центрбека – два голи та один асист). Чому ж тоді називаємо саме Дубілея? Бо він належить Інгульцю. А от Вілівальд повертається з оренди в Кривбас – це надія іншого клубу.

Зірка осені – Олександр П’ятов (як ми думали влітку? Артем Сітало)

Зірками за статусом тут були Сітало з Козаком, але їх відсторонили від першої команди. Деякий час Інгулець шукав свою нову конфігурацію, і от тут допоміг 28-річний півзахисник, який довго й тяжко пробивався через нижчі ліги, лише перед самим повномасштабним вторгненням вийшовши на правильний трек у Кривбасі. Проте із зборів тоді він поїхав у чеський Зноймо, а коли повернувся – у Вернидуба грали вже зовсім інші півзахисники. В Інгульці наразі П’ятов грає досить результативно. Це несподівано, але із п’яти голів і трьох асистів за цю команду більшість (3+1) він провів уже в УПЛ, а раніше навіть у нижчих лігах і аматорах стільки не забивав.

Найкраще придбання осені – Роман Волохатий (як ми думали влітку? Роман Волохатий)

Жоден польовий гравець не провів за Інгулець більше матчів і ігрового часу, і це закономірно. Волохатий, запрошений із першолігової Ниви (Тернопіль), постарався замінити стилеутворюючого центрхава Кольцова і, в принципі, довів, що відбувся на новому рівні. Багато в чому завдяки цьому 24-річному півзахиснику середня лінія витримала відсторонення та втрату низки досвідчених гравців, а сам Роман допоміг тому ж Лосенку зробити вагомі перші кроки в УПЛ.

Найгірша втрата осені – Віталій Кольцов (як ми думали влітку? Віталій Кольцов)

Центр півзахисту – це одна з визначальних зон, залишитися без провідного опорника, та ще й влітку, означало витрати зайвий час на награвання лінії прямо під час сезону (тому що міжсезоння дуже коротке). Так і вийшло. Потім ще й кількох гравців відлучили від першої команди, ще кількох пробували з перемінним успіхом, а хтось (як той же Лосенко) набрався впевненості вже в пізніх турах осені й зими. От і вийшло, що удар по опорній зоні вийшов занадто болючим.

Принцип комплектації: точковий

Міграція:

Прийшли: з.Жовтенко (ФСК Маріуполь Д1), з.Катрич (Карпати U-19), з./п.Дихтярук (Кремінь Д2), з./п.Меленчук (Реал Фарма Д3), п./н.Фарасєєнко (Буковина Д2)
Були чутки, що прийдуть: з.Гаврилюк, з./п.Свистун (обидва – Полісся-2 Д3), п.Князєв, н.Демченко (обидва – Шахтар U-19)

Пішли: з.Вілівальд (Кривбас Д1 п/ор.), з.Шершень (ФК Кудрівка Д2), з./п.Білоцерковець (Зоря Д1)
Були чутки, що підуть: з.Мельничук, п./н.Козак (всі – ФК Кудрівка Д2), з./п.Мисик (Нива Тернопіль Д2), п./н.Резепов (Нива Тернопіль Д2), з./п.Козиренко, з./п.Петько, н.Сітало

Проблеми

Суворо кажучи, ще осінній Інгулець треба було підсилювати – а зараз, коли втрачені Вілівальд і Білоцерковець, а також, судячи зі всього, клуб не розраховує на п’ятірку колишніх лідерів, кадрова ситуація стає просто критичною. З нижчих ліг запрошені хлопці з задатками, проте не всі з них навіть у своїх командах були стабільно основними чи, тим більше, лідерами.

Найкраще придбання весни – неможливо спрогнозувати

Ось яка у нас ситуація. Дихтярук і Жовтенко – гравці клубів, які вилетіли в групу «Вибування» Першої ліги. Перший із них ще минулого сезону грав у резервному складі, другий – тільки по ходу сезону завоював місце в основі. Меленчук грав за команду-аутсайдера Другої ліги. Фарасєєнко після травми виявив, що на його позицію Буковина запросила більш досвідчених півзахисників. Катрич більшою мірою грав серед дорослих за Карпати-2. От і виходить, що молоді хлопці – з задатками, але в жодного з них нема такого досвіду, щоб стати впевненим полсиленням.

Найгірша втрата весни – Володимир Білоцерковець

Знову ж таки, центрбека Вілівальда тримаємо окремо в пам’яті – він прибув в оренду, він мав піти назад. А от 25-річний Білоцерковець повертається в Зорю після незвичного шляху. Спершу непогано проявив себе в Металурзі, знайшовши в запоріжців себе в якості так званого «вінгбека» (флангового захисника з широкими атакувальними функціями). Потім в Інгульці Володимир непогано себе показав. Втрачати гравця, здатного закрити за великої необхідності всі чотири точки на флангах, це велика розкіш – навіть з урахуванням запрошення кількох крайків із нижчих ліг.

На що сподіватися?

На успішність ризикованих підписань, прихований потенціал гравців, які залишаються. Ну, звичайно, також на те, що хтось із конкурентів потрапить у більш серйозний шторм.

Чорноморець (Одеса)

• Місце в минулому сезоні: 12
• Місце станом на зиму 2024/25: 15.
• Яке їхнє завдання: не вилетіти.
• Що ми казали про це в 2024 році? З категорії фантастики.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Хоча з запрошенням кількох більш досвідчених гравців місія Бабича стала реальнішою.

Тренер – Олександр Бабич

Після Григорчука команду залишила й величезна кількість гравців. Бабич фактично створював зовсім новий основний склад, причому багато важливих гравців прибули або стали доступними вже після початку, так що розгін команди був не дуже швидким. А зараз повторюється та ж ситуація – станом за лічені дні до весняної частини сезону багато новачків «підвішені» в ситуації рішення після перегляду. Звісно, це теж дасться взнаки на короткій дистанції.

Лідер осені – Артур Рудько (як ми думали влітку? Олександр Васильєв)

Стосовно Васильєва, цей віковий півзахисник не вписався в гру нового головного тренера. Тож на перший план вийшли новачки – в першу чергу, правий захисник Бутко, нападник Хобленко та воротар Рудько. Екс-голкіпер Динамо та Шахтаря провів стабільне, наскільки це можливо, півріччя – багато виручав, але й пропустив також дуже немало.

Надія осені – Олександр Пшеничнюк (як ми думали влітку? Володимир Салюк)

Захисника олімпійської та молодіжної збірної України Салюка Чорноморець відпустив у Металіст 1925, тому відзначимо 18-річного півзахисника Пшеничнюка. Він регулярно виходив на заміни (одного разу в 14 матчах навіть з’явився у старті) й встиг забити шикарний м’яч у ворота Інгульця.

Зірка осені – Богдан Бутко (як ми думали влітку? Богдан Бутко)

Була ціла група гравців, які не відразу потрапили в заявку Чорноморця, пропустили старт сезону. Дехто з них, як той же Петряк, мав усі шанси принести команді значно більше користі. Зате Бутко досить стабільно відіграв півріччя, записав на свій рахунок дві результативні дії. Зіпсувала враження кінцівка півріччя – вилучення в Олександрії та скандал з арбітром.

Найкраще придбання осені – Артур Рудько (як ми думали влітку? Артур Рудько)

Напевно, погодимося зі сказаним у серпні – зважаючи на втрати Варакути та Білика, прихід досвідченого воротаря Рудька мав велике значення та себе виправдав.

Найгірша втрата осені – Максим Брагару (як ми думали влітку? Максим Брагару)

У Чорноморця нема жодного гравця, який би за це півріччя забив або асистував більше трьох разів. А от Брагару за одеситів встиг оформити 21 результативну дію (10+11), перш ніж перейти в Динамо. Чесно кажучи, Динамо він не посилив, а от Чорноморець – послабив. Тим більше, одночасно з Максимом пішли Путря, Штогрін, Авагімян, Бойчук, Голуб і Бадібанга – як одночасно витримати такі втрати?

Принцип комплектації: залишковий

Міграція:

Прийшли: з.Кратов (Локомотив Д3), з.Раян (Регатас Бразилія Д2 п/ор.→Байя Бразилія Д1 ор.), п.Когут (Металіст 1925 Д2 ор.), п.Мустафаєв (Полісся Д1), п.Панчишин (Полісся-2 Д3 ор.), н.Безбородько (Колос Д1)
Були чутки, що прийдуть: п.Анел Райс (Пласа Амадор Панама), п.Коллі, п.Усає (обидва – Фортуна Гамбія Д1), п.Робакидзе (ВІТ Джорджія Грузія Д1), п./н.Тоіров (Атирау Казахстан Д1 п/ор.→Шахтар Д1 ор.), н.Ківінда (Фехервар Угорщина Д1)

Пішли: тр.вор.Глущенко, тр.Політило (обидва – ЛНЗ Д1), з.Лотоцький (Нива Вінниця Д3), п.Васильєв
Були чутки, що підуть: п./н.Калин (Динамо Київ Д1 п/ор.→Динамо Тбілісі Грузія Д1)

Проблеми

Повідомлялося за трансферний бан по кейсу Гучека – але про його відміну чи спростування інформації не було. Раз так, знову команда виявляється в підвішеному стані – можливо, не всі гравці одночасно ввійдуть у гру. А в такому турнірному положенні критично важливо на короткій весняній дистанції відпрацювати максимально ефективно.

Найкраще придбання весни – Еміль Мустафаєв

23-річний півзахисник збірної Азербайджану свого часу класно заявив про себе в Олександрії й місцями здорово виглядав у Поліссі, проте бурхлива селекція «вовків» створила для нього жорстку конкуренцію. В Одесу Мустафаєв їде за ігровою практикою – він потрібен цій команді, якщо все буде нормально з заявкою та здоров’ям, у нього є всі шанси дуже продуктивно провести весняний відрізок і отримати новий поштовх у кар’єрі.

Найгірша втрата весни – Іван Петряк

Тримаємо в пам’яті кейс Петряка: він приєднався до Чорноморця вже після стартових турів, встиг записати на рахунок два асисти, а в заключному турі перед відпустками – вилучення. Зимові збори одесити пройшли без досвідченого вінгера. Навіть якщо Шахтар все-таки подовжить його оренду, велике питання – в яких кондиціях Іван буде. Так що навіть за оптимістичного сценарію це вже втрата.

На що сподіватися?

Чорноморець не вперше бореться за виживання й не вперше формує оновлену команду прямо перед початком змагань. Цей досвід може допомогти, проте лише за тієї умови, що більшість новачків виявиться успішними.

Оболонь (Київ)

• Місце в минулому сезоні: 14
• Місце станом на зиму 2024/25: 14.
• Яке їхнє завдання: спокійно зберегти місце в УПЛ.
• Що ми казали про це в 2024 році? Важка, проте неминуча місія.
• Чи змінився прогноз зараз? Наголосимо на складності завдання.

Тренер – Сергій Шищенко

Добротний півзахисник Валерій Іващенко завершував кар’єру в Оболоні й тут починав тренерську роботу – попрацював у штабах П’ятенка, Ковальця, Мазуренка, Яковенка, чотири рази сам очолював першу клубну команду (116 матчів на чолі, якщо ми правильно підрахували). Проте на початку вересня, після п’яти турів, він поступився постом головного тренера Сергію Шищенку, який щойно вивів Полісся в єврокубки. Сергій Юрійович працював саме з тими гравцями, які є – здобув 13 очок у 12 іграх (ратіо клубу підвищилося з 6,67% до 36,11% набраних до можливих очок).

Лідер осені – Руслан Черненко (як ми думали влітку? Руслан Черненко)

Тут важко було помилитися: досвідчений півзахисник із шаленим дальнім ударом після свого приходу суттєво змінив стиль, манеру та ціль гри Оболоні. Цього сезону Черненко забив один раз і видав одну результативну передачу, проте, звісно, це лише початкова статистика для розуміння ролі та призначення центрхава. Руслан цього сезону почав грати ще трішки вище, ще більше інтегрувався в комбінаційну гру. А от бив по воротах не так часто, як той же Суханов – а жаль.

Надія осені – Віктор Блізніченко (як ми думали влітку? Олександр Чернов)

Незважаючи на те, що восени за Оболонь дебютував хлопець 2008 р.н. (16-річний нападник Чорний), загалом це все ще консервативна команда з досвідченішими гравцями основи, ніж вік молодіжної збірної. Ми очікували, що більше ігрової практики отримає фланговий універсал Чернов, який свого часу дуже класно виглядав у Волині. Натомість вихованець Динамо Блізніченко, якого раніше не взяли в Лівий Берег, відіграв досить яскраво й забив два м’ячі. Особливо важливий – у ворота Інгульця, де колись вони з братом пробували зачепитися за склад і не змогли.

Зірка осені – Назарій Федорівський (як ми думали влітку? Олександр Рибка)

Кичак пішов у тренери, Рибка всього тричі зіграв у чемпіонаті. Федорівський знову, до слова – не вперше при великій конкуренції, виграв місце в основі й провів відразу декілька сильних матчів. Назарій – це справжній символ новітньої Оболоні. Прославився ще в 2014 році, коли, вчорашнім школярем, багато виручав у кубковому матчі проти основи Шахтаря, який тільки в меншості на 90+2 хвилині вирвав перемогу з другої спроби з пенальті.

Найкраще придбання осені – Вадим Вітенчук (як ми думали влітку? Костянтин Бичек)

Бичек був дуже крутим у Металісті 1925 попередніх років, але він грав нерівно, жодного поєдинку в чемпіонаті не провів повністю. Лише під кінець 2024 року потихеньку вкотився в гру нової команди, забивши дебютний м’яч Руху. А от Вітенчук, за плечима якого школа Чорноморця, Зорі та Олександрії, закрив важливу позицію в центрі півзахисту. Це – один із численних подаруночків Минаю, який після вильоту в Першу лігу залишив найкращих своїх гравців в УПЛ.

Найгірша втрата осені – Ігор Краснопір (як ми думали влітку? Ігор Краснопір)

Краснопір забив за Рух шість м’ячів у чемпіонаті й взимку перейшов у Карпати. А от в Оболоні жоден гравець не записав на свій особовий рахунок більше ніж двох голів. Ось і все, що тут варто сказати. Забігаючи наперед, Устименко, запрошений киянами під час антракту, за ті ж таки Карпати забив у першому півріччі лише один раз в УПЛ.

Принцип комплектації: обмежено-точковий

Міграція:

Прийшли: з./п./н.Ільїн (Колос Д1 ор.), н.Устименко (Карпати Д1 п/ор.→ Кривбас Д1)
Були чутки, що прийдуть: –

Пішли: –
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Оболонь справедливо гордиться своїм базисом – класний стадіон і інфраструктура загалом, своєчасність і акуратність у фінансових розрахунках, повна легальність і соціальна відповідальність. Це однозначно круто й правильно. Але, щоб зберігати місце в УПЛ і ще й, бажано, без плей-офф, треба інвестувати ще й у кадрове підсилення. Цього вкрай не вистачає – Оболонь рідко отримує коштовних і статусних новачків, а коли когось розкриває – важко їх утримати.

Найкраще придбання весни – Олег Ільїн

Із кого ж нам вибрати – гравця, який програв конкуренцію в попередньому клубі, чи того, хто побував у невдалій оренді, та ще й травмувався, пропустивши збори? Назвемо все-таки Ільїна. По-перше, в нього хороша школа – Чорноморець, ФК Дніпро, та й у Колосі часів Костишина й трішки по тому Олег був дуже в порядку. По-друге, в нього має бути висока особиста мотивація – цей гравець рідко в своїй кар’єрі опинявся в такій ситуації, як восени, коли не проходив у команду Поздєєва. По-третє, Ільїн навчився універсалізму – крім рідного місця флангового півзахисника, може зіграти й у захисті (в стилістиці сучасного вінгбека).

Найгірша втрата весни – Денис Устименко

Щойно підписаний новачок, чемпіон світу 2019 року в збірній Петракова, травмувався й пропустив усі зимові збори. А от киянам із їхньою результативністю форвард зараз дуже потрібен. Залишається сподіватися, що він швидко та якісно відновиться й встигне допомогти Оболоні навесні.

На що сподіватися?

На добротність і досвід Оболоні, яка в попередні роки не раз вигравала важкі весняні гонки навіть у явно краще укомплектованих суперників.

Лівий Берег (Київ)

• Місце в минулому сезоні: бронзовий призер Першої ліги.
• Місце станом на зиму 2024/25: 13.
• Яке їхнє завдання: не вилетіти.
• Що ми казали про це в 2024 році? Буде важко.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Хоча з запрошенням кількох більш досвідчених гравців місія стала реальнішою.

Тренер – Віталій Первак

Взагалі очолював Лівий Берег Анатолій Бузник, але після повномасштабного вторгнення та рестарту команди з нуля Віталій Первак прийняв керівництво. Клуб отримав право заявитися відразу в Першу лігу й він вивів його через навіть не плей-офф, а турнір чотирьох в УПЛ. Тут Лівий Берег проводить дебютний сезон, встигнувши піднести кілька приємних сенсацій і зимуючи на вищому місці, ніж, наприклад, Інгулець, який виграв у минулому першоліговому чемпіонаті золоті медалі.

Лідер осені – Руслан Дедух (як ми думали влітку? Андрій Співаков)

Співаков дуже багато зробив для Лівого Берега в нижчих лігах. Як для центрхава, діяв дуже результативно – причому, забивав не тільки з пенальті, що добре робить. Але так вийшло, що в УПЛ з приходом Банади та молодших новачків Андрій конкуренцію програв. А от Дедух виявився більш стабільним. Вихованець чернігівського футболу, який заявив про себе в тернопільській Ниві, забив кілька важливих м’ячів і був найпослідовнішим і найнадійнішим гравцем у середині поля «лелек».

Надія осені – Тарас Галас (як ми думали влітку? Валерій Самар)

Самара ми називали тому, що Лівий Берег мав проблемний центр оборони. Ця лінія все ж витримала осінь, і сам Самар грав нерідко, проте найбільш яскравим молодим гравцем став 20-літній півзахисник Галас. Швидкісний і технічний гравець із дубля Ворскли забив один м’яч і видав два асисти, що було дуже важливо в тих матчах.

Зірка осені – Андрій Якимів (як ми думали влітку? Данило Сухоручко)

У цій команді важко шукати зірок – це добротний колектив хлопців, які не зробили собі гучного імені в футболі. Ми прогнозували Сухоручка, проте він так і не забив жодного м’яча за півріччя, хоча й був корисним у підіграші. А от центрбек Якимів, який ще в Першій лізі був дуже корисним, ще й парочку голів провів. І справа тут навіть не в цьому. Андрій, який колись грав у середині поля, в Лівому Березі є провідним оборонцем. Зважаючи на втрату влітку відразу кількох новачків, було критично важливо, щоб Якимів весь час був у грі та на рівні.

Найкраще придбання осені – Євген Банада (як ми думали влітку? Євген Банада)

В останніх своїх клубах – Кривбасі, Металісті, ЛНЗ – Банада не відігравав такої важливої ролі, як у найкращі роки в ФК Олександрія. Проте в Лівому Березі він зумів виграти не таку вже й легку конкуренцію й відновити тонус основного гравця. Як виявилося, цей центрхав може ще бути корисним і витримувати марафонські дистанції довгого сезону. Це однозначно було корисне придбання – стабільніше за окремих більш молодих хлопців, які яскраво виблиснули в окремих зустрічах, але на довжині не відігравали настільки вагомої ролі, як Євген.

Найгірша втрата осені – Арсен Слотюк (як ми думали влітку? Арсен Слотюк)

Та, напевно, погодимося. Команда, яка підвищується в класі, зазвичай не втрачає важливих гравців. Слотюк теж був, скоріше, гравцем ротації. Але за рахунок свого універсалізму та бойовитого характеру міг би бути корисним, адже в обороні Лівий Берег був вразливим і випадку травм-дискваліфікацій міг залишитися з дуже болючими точками на полі.

Принцип комплектації: точковий

Міграція:

Прийшли: в.Караващенко (ФСК Маріуполь Д2), п.Дієго (Таквартінінга Бразилія), п./н.Шастал (Полісся-2 Д3), н.Різник (Нива Тернопіль Д2)
Були чутки, що прийдуть: з.Ебенезер (ост.кл.: Арда Болгарія Д1), п.Приходько (ЮКСА Д2)

Пішли: в.Фастов (Поділля Д2), в.Чеботарьов, п.Співаков (обидва – ЮКСА Д2), з.Дударенко (Куликів-Білка Д3), п./н.Непейпієв (Рух Д1 п/ор.), дир.Єгоров
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Лівий Берег – це єдина команда, яка забила менше десяти м’ячів. Є великі проблеми з атакою. Нестабільно грають найбільш обдаровані вінгери та нападники киян. Можливо, сам час допоможе – все ж підопічні Первака освоїлися на цьому рівні й зігралися. Проте зараз здається, що в центр захисту, на місця опорника та центрфорварда, можливо – резервного воротаря, дуже потрібні були досвідчені гравці з досвідом виступів саме в УПЛ.

Найкраще придбання весни – Андрій Різник

Не сказати, щоб молодий Різник, який ніколи не грав вище Першої ліги, гарантовано їх вирішить. Та й цього нестандартного нападника ще треба зуміти влити в гру, він діє в своєму стилі та темпі, багато років провів у одній команді. Таким буває важко на новому рівні в новому колективі. Проте придбання нападника, який був на хорошому ходу, це правильний хід від клубу.

Найгірша втрата весни – Андрій Співаков

Культовий персонаж для Лівого Берега. Колись працював у поліції, потім, після повномасштабного вторгнення, на якийсь час залишився за кордоном і вставляв вікна десь у Португалії. Повернувся й зробив величезний внесок у вихід клубу в УПЛ. Останнім часом, так, авжеж, програвав конкуренцію в середині поля – все ж це гравець-самородок без топової школи, йому важко конкурувати на вищому рівні. Але в історії клубу Співаков залишив 80 матчів, 22 голи та два асисти. Важко сказати, як там було насправді – чи це клуб не хотів тримати колишнього лідера запасним, чи сам гравець бажав ще побігати, пограти. Але в обоймі він точно б не завадив і в якийсь момент його відсутність може згадатися при ситуативних втратах на довгій дистанції.

На що сподіватися?

Благополучність клубу та зіграність, а також на досвід, який має ця команда в важких весняних клінчах.

Ворскла (Полтава)

• Місце в минулому сезоні: 9.
• Місце станом на зиму 2024/25: 12.
• Яке їхнє завдання: поборотися за єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш, але намічається конкуренція.
• Чи змінився прогноз зараз? Та ні, куди там.

Тренер осені – Юрій Максимов (починав сезон Сергій Долганський)

Долганський вивів Ворсклу в фінал першого за кілька років Кубка України, це старожил і легенда клубу, який буквально виховав багатьох талантів із юнацького складу (особливо це стосується колег за амплуа-воротарів). Але в підсумку полтавській команді знадобився емоційний струс, і тут повернувся Максимов. Не сказати, що він перевернув все (за відсотком набраних очок від можливих він лише трішки покращив ситуацію – 33,3% проти 30% у попередника), проте пацанський характер і інший підхід до навчально-тренувального процесу в попередніх командах допомагав збадьорювати колектив. Може, це спрацює й ускладненій позафутбольними обставинами боротьбі за виживання.

Лідер осені – Ігор Пердута (як ми думали влітку? Ігор Пердута)

Та так і думали, напевно. 34-річний захисник все ще витримує рівень у плані фізики, а це завжди було його козирем. Пердута дає конкуренцію талановитій молоді, без цього той же Крупський міг би зупинитися в розвитку. До того ж, Ігор володіє задатками універсалізму та лідерськими якостями. З Ворсклою він виконував і значно амбітніші завдання, проте навряд чи в його кар’єрі ще буде виклик більший і важчий, ніж зберегти для головного полтавського клубу місце в еліті.

Надія осені – Ілля Крупський (як ми думали влітку? Ілля Крупський)

Захисник олімпійської та молодіжної збірної України був одним із найбільших активів Ворскли. Інтерес Шахтаря, MLS і Динамо підштовхнув до Металіст 1925 до рішучих дій. Судячи зі всього, Крупський все-таки поповнив клубний бюджет. Та ще й весну дограє в оренді. Це прекрасний, просто-таки ідеальний для Ворскли сценарій. У футбольному плані Ілля багато дає Максимову – може закрити практично будь-яку флангову позицію, що дуже доречно, зважаючи на травматизм у команді.

Зірка осені – Самсон Ієде Ономіго (як ми думали влітку? Ібрахім Кане)

Ми могли б погодитися з Кане (по два голи та асисти), проте Ієде все ж вийшов у лідери за гол+пас. Почавши сезон непереконливо, він поступово втягнувся й навіть встиг провести кілька бенефісів (як із ЛНЗ, де зробив обидва голи, та з Динамо, коли в кубку ледь не відбулася сенсація). Чотири голи та два асисти в нігерійця – якщо вважати, що він пройшов адаптацію в новій команді, далі варто вимагати більшого.

Найкраще придбання осені – Лука Гучек (як ми думали влітку? Лука Гучек)

Напевно, погодимося з первісним враженням. Словенець надійно відіграв у захисті – не без помилок, але це все ж якісно новий крок вперед для команди. До того ж, новачок із Чорноморця став лідером команди за кількістю проведених хвилин. Для Ворскли з її кадровою нестабільністю це було важливо.

Найгірша втрата осені – Наджееб Якубу (як ми думали влітку? Наджееб Якубу)

Ми б могли назвати старожила Степанюка, проте він все ж регресував у Вересі (всього один гол за перше півріччя чемпіонату). Так що погодимося, що важко зрозуміти мотивацію розставання з Якубу. Це добротний фланговий захисник, і лише оренда проданого в Харків Крупського трішки приглушує проблему, яка може вилізти пізніше.

Принцип комплектації:

Міграція:

Прийшли: в.Ющишин (Верес Д1), з.Малиш, п.Шевченко (обидва – Динамо U-19 ор.), з.Фаеррон (Ередіано Коста-Ріка Д1 ор.), з./п.Є.Пасич (Металіст 1925 Д2 ор.), п./н.Авділі (Аарау Швейцарія Д2 €100.000), п./н.Салабай (Колос Д1 ор.), н.Кулач (ост.кл.: Зіра Азербайджан Д1)
Були чутки, що прийдуть: –

Пішли: з.Корнієнко (Шахтар Д1 п/ор.), з.Крупський (з літа; Металіст 1925 Д2 €1.500.000), з.Чорноморець (Металіст 1925 Д2), п./н.Шкрієль (Морнар Бар Чорногорія Д1), н.Ковталюк (Колос Д1)
Були чутки, що підуть: з./п.Прус, п.Кулаковський, п.Черниш

Проблеми

Головна проблема Ворскли – криза в інвестора, а введені державні санкції взагалі ставлять велике питання на ситуації. У футбольному плані це все та ж стара-добра Ворскла, яка може як дійти до фіналу Кубка України, так і вже невдовзі опинитися в боротьбі за виживання.

Найкраще придбання весни – Владислав Кулач

Пишемо це ім’я та прізвище з великої поваги до найкращого періоду у кар’єрі Кулача, коли він у складі Ворскли Максимова ставав найкращим бомбардиром сезону 2020/21 в УПЛ. Але було це давно, а далі – провал у Динамо, суперечливий період в Азербайджані, повернення в Полтаву з неясними перспективами. Влад – гравець уже немолодий, має цінувати цей шанс. Ну, а чого чекати від Максимова – кому знати, як не йому? Отже, маємо великі сумніви, але сподіваємося, що вони знають, що роблять.

Найгірша втрата весни – Олександр Чорноморець

Рівно всі перелічені гравці почали втрачати ігровий час після зміни тренера, ну а Шкрієль – це просто трансферний провал, один із численних у полтавців. Отже, назвемо Чорноморця – як захисника досвідченого та універсального. Вони з Корнієнком все-таки послабили вибір Максимова в захисті та зменшили так звану глибину складу.

На що сподіватися?

Що не все так погано, як ми думаємо. В кінці кінців, з цим набором футболістів можна не просто залишатися в УПЛ, а й уникати плей-офф.

Колос (Ковалівка)

• Місце в минулому сезоні: 11.
• Місце станом на зиму 2024/25: 11.
• Яке їхнє завдання: бути вище, в ідеалі – боротися за єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Буде дуже важко, навряд.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Занадто багато втрачено в весняній частині сезону.

Тренер – Олександр Поздеєв

Легенда клубу, пройшов із Колосом шлях із обласних змагань до УПЛ. Очолював раніше юнацький склад, тому робить дуже хорошу справу для своїх вихованців, яких активно просуває в першу клубну команду. Проте натомість із складу виведено чимало недавніх лідерів команди. Зрозумілий задум – думати про майбутнє, проте в теперішньому ми поки не бачимо покращення результатів. А ці молоді хлопці мали б зараз з усіх сил доводити тренеру, що він не дарма ризикує своїм успіхом заради них.

Лідер осені – Валерій Бондаренко (як ми думали влітку? Микита Бурда)

Бурда після невдалого старту сезону для команди втратив місце в основі й лише раз після кінцівки серпня вийшов на заміну. Чому так вийшло й чи міг би ще Микита допомогти Колосу? Напевно, так. Але тренер приймає рішення і воно таке, що захисна ланка почала будуватися довкола інших гравців. Якщо так, то на перших ролях залишився Бондаренко. Також досить спраглий до гри футболіст – якщо Бурда в Динамо багато лікувався, то Валерій у Шахтарі програв конкуренцію, пережив кілька оренд і зараз по суті насолоджується можливістю бути важливим і основним.

Надія осені – Іван Пахолюк (як ми думали влітку? Владислав Велетень)

Велетень і Салабай епізодами були дуже крутими, проте їм ще не вистачає стабільності, щоб претендувати на роль лідерів. Так само юні Гусол, Поправка, Криворучко – для них взагалі успіх, що саме Поздєєв очолив першу клубну команду, це їхній великий шанс. Але, на нашу думку, найважливішою була роль Пахолюка. У Колоса – багаторічні воротарські традиції, Волинець і Фесюн пішли звідси на підвищення. Тепер Іван класно ввірвався в стартовий склад і в 20 років став основним голкіпером клубу УПЛ.

Зірка осені – Андрій Цуріков (як ми думали влітку? Павло Оріховський)

Оріховський – все ще хороший центрхав, але він значно зменшив свою участь у гольових комбінаціях і менш успішно пробивав здалеку з гри та стандартів. А от лівий захисник Цуріков не лише витримав конкуренцію, а й забив кілька важливих м’ячів. Це ще не зовсім праймовий рівень Андрія часів ФК Олександрія, але солідний вклад у командний результат.

Найкраще придбання осені – Джованні Болівар (як ми думали влітку? Ігор Харатін)

Історія Харатіна стала великою радістю для таблоїдів, які охоче збирали цитати конфлікту гравця з тренером. Колишній збірник пограв ці півроку за Колос-2 у Другій лізі та відбув у Верес. Натомість, найкращим поповненням ковалівців став молодий маловідомий венесуелець Болівар, який забив два м’ячі й віддав три гольові передачі. Загалом був дуже старанним і корисним.

Найгірша втрата осені – Вадим Мілько (як ми думали влітку? Кирило Фесюн)

Влітку 2024 року пішли з клубу знакові люди: півзахисники Богданов (втратив час у першоліговому ФСК Маріуполь, який після відходу інвестора опинився на межі зникннення), Тотовицький (повернувся в Шахтар і продовжив фактично не грати); Чорноморець (Ворскла) і Гончаренко (Верес), добротні, проте ж не входили в плани цього штабу; воротар Фесюн (так, це втрата – проте вигідно проданий у Шахтар, а от молодий Пахолюк показав потенціал його замінити). Форвард Ранжел – це була невдала інвестиція, як і півзахисник Дієго Каріока Сантос, який пішов пізніше. А от досвідчений хавбек Мілько, який завершив кар’єру, навіть у поважному віці був корисним і за ним можна шкодувати. Як-то кажуть, кілька б років із плечей…

Принцип комплектації: точкові зміни та поступове омолодження

Міграція:

Прийшли: з.Владою (Університатя Румунія Д1), п.Ррапай (Партізані Албанія Д1 €500 тис.), н.Ковталюк (Ворскла Д1)
Були чутки, що прийдуть: з.Летай (Хайдук Хорватія Д1)

Пішли: п.Моісцрапішвілі (Колхеті Грузія Д1), п.Харатін (Верес Д1), з./п./н.Ільїн (Оболонь Д1 ор.), п.Дієго Сантос (Чардомалу Іран Д1), п./н.Салабай (Ворскла Д1 ор.), н.Безбородько (Чорноморець Д1), н.Паулаускас (Динамо Батумі Грузія Д1 ор.)
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Колос весь 2024 рік провів у перебудові. На перший план були виведені молоді гравці, багато з досвідчених залишили клуб або опинилися в глибокому запасі чи крайній ротації. Це не сприяє грі на стабільний результат, але в цілому у ковалівської команди є потенціал для того, щоб не особливо переживати щодо боротьби за виживання.

Найкраще придбання весни – Аріналдо Ррапай

У Колоса були серйозні проблеми з креативністю, попередні лідери або збавили, або дуже нестабільні. А от Ррапай – це досить цікавий атакувальний півзахисник, різносторонній – з умінням як розіграти, так і завершити. З побаченого в домашньому чемпіонаті та з почутого від албанських колег можна висловити обережне сподівання, що Ррапай допоможе Колосу.

Найгірша втрата весни – Антон Салабай

Так багато цих втрат було… Про більш досвідчених або легіонерів не говоримо – схоже, клуб «закрив» по них питання і їх уже не бачив у складі. А от 22-річний Салабай – це ще не сформований різносторонній півзахисник. Нестабільний, так. Але в окремих матчах діяв дуже здорово. На довгій дистанції був би корисним.

На що сподіватися?

Добротність клубу та нормальне наповнення складу дозволяють все-таки спокійно дивитися в майбутнє – у багатьох конкурентів цього нема.

ЛНЗ (Черкаси)

• Місце в минулому сезоні: 7.
• Місце станом на зиму 2024/25: 10.
• Яке їхнє завдання: бути трішки вище, ближче до єврокубків.
• Що ми казали про це в 2024 році? Так, але є сумніви.
• Чи змінився прогноз зараз? Є все, щоб фінішувати вище – наскільки вище? Ось питання.

Тренер – Роман Григорчук (починав сезон Андрес Карраско)

Іспанець в жорсткому стилі почав демонтаж напрацювань білоруса – і ніяк не можна сказати, що результати Карраско переконливіші, ніж у Дулуба. Натомість, зараз прийшов дуже іменитий тренер – зірка своєї професії. З однієї сторони, від Григорчука можна чекати результату. З іншої – він не був успішним під час другого відрядження в Азербайджан і титулів досягав саме в закордонних чемпіонатах. Ну, що ж – досить заможний і амбітний ЛНЗ є хорошим шансом для Романа Йосиповича, щоб довести, що Динамо, Полісся та всі інші жорстко помилялися.

Лідер осені – Мухаррем Яшарі (як ми думали влітку? Хайдін Саліху)

У нас нема великих питань до Саліху, навпаки – косовар виглядав стабільніше за інших оборонців (нагадаємо, у черкаського клубу третя найгірша оборона в чемпіонаті). Але надто класно проявив себе Яшарі, який просто вийшов у число найкращих легіонерів УПЛ в цілому. Те, що саме він має стати рекордним продажем в історії ЛНЗ, не викликає сумнівів.

Надія осені – Молло Бессала (як ми думали влітку? Айді Дайко)

Повторимо думку, що захист ЛНЗ провалив півріччя. Тому з молодих гравців хай це буде 21-річний Молло. Вони з Момо, знову ж таки, в окремих матчах давали чудовий результат. Якщо не буде форс-мажорів, по ідеї навесні вони мають уже стабільно робити різницю, задатки для цього наявні.

Зірка осені – Мухаррем Яшарі (як ми думали влітку? Олів’є Тілль)

З Тіллем проста історія – те, що це гравець високого рівня, очевидно. Проте він, порівняно зі своїм найкращим періодом у Ворсклі до повномасштабного вторгнення, суттєво збавив як асистент і зовсім не використовує прицільний удар (як виконавець стандартів, він таким володіє). А от Яшарі – це зараз конкретна та цілеспрямована загроза суперникам. Удар, таймінг завершення, залученість у комбінаційну гру – добротний півзахисник і один із 2-3 нових футболістів ЛНЗ, які реалізовують свій потенціал стабільно та послідовно. Інші, суворо кажучи, це уривки та фрагменти.

Найкраще придбання осені – Ілля Путря (як ми думали влітку? Ілля Путря)

Підтвердимо цю думку. Путря класно влився в гру своєї нової команди, провів кілька справжніх бенефісів і вирішив питання з однією з проблемних позицій наскільки, що клуб уже відпустив кількох його конкурентів.

Найгірша втрата осені – Олексій Хобленко (як ми думали влітку? Олексій Хобленко)

Не те, щоб Хобленко феєрив у Чорноморці – проте ніхто ж із нинішніх гравців атаки не кращий за результатами. Ассінор рано травмувався, Момо та Молло мало забивають, Халайла взагалі відбігав півріччя вхолосту. І це все – ризиковані активи, адже ФІФА продовжує утримувати дискримінаційну поправку в регламент з трансферів, за якою будь-який гравець може в будь-який момент розірвати контракт із міркувань безпеки без гарантованого захисту прав клубу-власника.

Принцип комплектації: інвестиції в гравців із перспективою, закордонний вектор

Міграція:

Прийшли: гол.тр.Григорчук (ост.кл.: Нефтчі Азербайджан Д1), тр.Матвіїв (Скала 1911 Д3), тр.Савка (ост.кл.: Чорноморець Д1), тр.вор.Глущенко, тр.Політило (обидва – ЛНЗ Д1), з.Драмбаєв (Кривбас Д1 €500.000), п.Кушніренко, п.Танковський (обидва – Полісся Д1), п.Якименко (Брюгге Бельгія Д1)
Були чутки, що прийдуть: з.Корнієнко (Ворскла Д1 п/ор.→ Шахтар Д1),

Пішли: тр.вор.Дикань (ЖФК Металіст 1925 Д1 жін.), тр.сел.Дудник (Зоря Д1), з.Насонов, з./п.Шестаков, п.Олійник (всі – ФК Лісне ААФУ КОАФ), п.Ангелов (Работнічкі Північна Македонія Д1 п/ор.), п.Бар (Маккабі Петах-Тіква Ізраїль Д1 ор.), н.Прядун (Сліма Вандерерс Мальта Д1)
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

ЛНЗ (Черкаси) створив усю необхідну інфраструктуру, щоб бути зараз гідним конкурентом для Полісся, Кривбасу та тим більше – Олександрії. Проте результати команди значно гірші, і не допомагають зміни тренерів і складу. Навпаки, виникає думка, де був би Кривбас Вернидуба, якби в нього була можливість отримувати новачків рівня Яшарі, Саліху, Ейнела кожних півроку – і не втрачати Драмбаєва, Стецькова та інших, кого так важко було награти. Так що зараз команда має зібратися й довести керівництву, що вона на правильному шляху. Фініш ближче до п’ятірки буде чітким меседжем цього.

Найкраще придбання весни – Олександр Драмбаєв

Якщо Кушніренко з Танковським програли свою конкуренцію в попередньому клубі, а Якименко та юний Доник – це прекрасне «завтра» або й «післязавтра», то Драмбаєв – це підсилення основним гравцем із сильнішого клубу, майбутнього конкурента. Причому Олександр після зарубіжних оренд у Кривбасі ще й приємно здивував, замість флангу захисту закривши проблемну позицію в центрі.

Найгірша втрата весни – не було

Пішли з команди як непогані ветерани, так і молоді гравці з задатками. Проте ми не назвемо їх втратами, тому одні відверто програли конкуренцію, інших просто не ставили, отже – на них не розраховували. Раз так, клуб попрощався саме з тими, з ким хотів, а от саме втратою можна назвати травму того ж Ассінора, хоч це був і не трансфер, а лазарет. Його відсутність відчувалася.

На що сподіватися?

Гучне ім’я Григорчука, щедро укомплектований склад, солідний інвестор. ЛНЗ не місце в боротьбі за виживання.

Верес (Рівне)

• Місце в минулому сезоні: 13.
• Місце станом на зиму 2024/25: 9.
• Яке їхнє завдання: піднятися в серединку.
• Що ми казали про це в 2024 році? Якби сформулювати – «уникнути вильоту без плей-офф», було б реальніше.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Зробили крок вперед у таблиці й мають нагоду обійтися без марнування нервів у кінці сезону.

Тренер – Олег Шандрук

Людина зі школою Шахтаря, колишній гравець Севастополя та Волині. При цьому – сам родом із Рівненщини, попрацював тут на чолі сильних аматорських клубів ОДЕК і ФК Малинськ. Повернувся в Верес, який очолював ще в нижчих лігах. Виконав дуже добротну роботу, зі скромним підбором гравців утримуючи клуб в УПЛ. Весна поставить перед ним нові виклики, тому що є пару відчутних кадрових втрат і недостатня глибина та конкуренція на відразу кількох відчутних позиціях.

Лідер осені – Роман Гончаренко (як ми думали влітку? Віталій Дахновський)

Вінгер Дахновський, яким активно цікавилися обидва львівські клуби, все ж залишився – але й знизив результативність. Степанюк теж повернувся в Верес зовсім не так, як можна було очікувати в плані завершення атаки (хоча в підіграші він безперечно корисний). А от Гончаренко друге пришестя в Рівне проводить дуже якісно. Навіть попри складні життєві обставини, трагедію поза полем, цей професіонал у грі абстрагується й дійсно робить різницю в захисті Вереса.

Надія осені – Дмитро Годя (як ми думали влітку? Дмитро Годя)

Однозначно в цього 19-річного півзахисника великий потенціал, і виховні заходи клубу, який деякий час не випускав Годю, нагадували постріл в свою ж ногу. Проте зараз, заради справедливості, урівноважимо твердження таким зауваженням: при своєму рівні обдарування 0 голів і 0 асистів – це має бути особистим викликом для Дмитра. Якими б не були обставини, ніхто тобою не буде цікавитися, якщо ти не даси результату. Мінімум 5 очок за системою «гол+пас» було б дуже непогано і для Вереса, і для його висхідної зірки.

Зірка осені – Луан (як ми думали влітку? Яго)

Шість голів і один асист у чемпіонаті та кубку – прекрасний виступ Луана. Яго, про якого ми говорили влітку, також сповна виконував свої завдання в центрі поля (доказ чому – вигідний трансфер взимку), проте той лоск, якого Луан додав рівнянам, був життєво важливим для них, зважаючи на труднощі в Дахновського.

Найкраще придбання осені – Андрій Кожухар (як ми думали влітку? Андрій Кожухар)

Молодці Гончаренко та Степанюк, не ставимо, мабуть, крапки і на тій молоді та легіонерах, які ще не розкрилися після запрошення в 2024 році. Проте гравець збірної Молдови Кожухар – це якісне підсилення. Починаючи від матчу на нуль проти свого колишнього клубу, Карпат, і до заключних турів року, Андрій якісно виступав за Верес і виграв конкуренцію в воротах навіть у досвідченого та заслуженого Когута.

Найгірша втрата осені – Дмитро Шастал (як ми думали влітку?)

Дивлячись, як той же Банада грає зараз за Лівий Берег, а як змінює клуби за кордоном Кучеренко, деякі прощання Вереса можна вважати передчасними. Шастал, який належав Поліссю, підтримував форму в резервній команді і в Другій лізі грав, як на початковому рівні FIFA-2005. І, що найприкріше, зараз посилить Лівий Берег – тоді як міг би допомогти в цій конкуренції самому Вересу.

Принцип комплектації: точковий

Міграція:

Прийшли: п.Харатін (Колос Д1)
Були чутки, що прийдуть: п./н.Попеску (ост.кл.: Волос Греція Д1)

Пішли: в.Ющишин (Ворскла Д1), з.Мельник (ЮКСА Д2), п.Яго (ФК Рига Латвія Д1 €350.000), п./н.Світюха (ФК Кудрівка Д2), н.Мрвальєвич (ЛКС Лодзь Польща Д2 ор.), з./п.Морозко
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Дев’яте місце – це красиво та престижно, проте від зони стикових матчів – всього три очка. Вся боротьба попереду. І, дивлячись, які можливості в конкурентів, Верес аж ніяк не застрахований від будь-чого.

Найкраще придбання весни – Ігор Харатін

Важко вибрати! Хто ж це може бути? Дайте подумати. Напевно, ми виберемо єдине підсилення, яке наразі оголошене НК Верес. Чи цього достатньо? Для посилення – ні. Для заповнення глибини складу та конкуренції – ні. А зважаючи не лише на кейс Колоса-Поздєєва, а й на ситуацію у ДАЦі та Легії, ще треба буде довести, що екс-збірник зможе замінити Яго в центрі поля. Так що Харатін приймає виклик – він може зараз довести всім, хто раніше його недооцінив, що на рівні УПЛ він може робити різницю. Якщо так, будемо раді за середню лінію рівнян, яка надто багато гравців втратила за останні рік-півтора – і не всіх так вигідно, як Яго. А як ні – сподіваємося, здоров’я дозволить Кльоцу повернутися на свій рівень кількарічної давнини.

Найгірша втрата весни – Марко Мрвальєвич

Яго проданий за гроші – з цим можна клуб тільки привітати, це правильно. Морозко за потенціалом, може, й міг би бути корисним, але, судячи зі всього, він попрощався з клубом ще тим резонансним подкастом☹ Інші хлопці – молоді й не зробили в клубі різницю. Не те, щоб Мрвальєвич прямо вражав, та й із його голів чимало або пенальті, або вірнячків-добивання. Проте навіть форвард з трьома голами – це втрата для рівнян. І якщо вже Марко відправлений в оренду в польські нижчі ліги, на його місці мав би вирости який-небудь Різник із тернопільської Ниви чи Кравчук із Епіцентру. Але ж ніт, і з цим Шандруку доведеться виконувати досить складне турнірне завдання.

На що сподіватися?

На великий уже досвід Вереса в реаліті-шоу на виживання.

Зоря (Луганськ)

• Місце в минулому сезоні: 10.
• Місце станом на зиму 2024/25: 8.
• Яке їхнє завдання: повернутися в єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Тут би не вилетіти.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні, не змінився – тут би й справді не вилетіти, хоча гравці у Зорі кращі, ніж у більшості конкурентів (крім хіба ЛНЗ).

Тренер – Младен Бартулович (Юрій Коваль)

Коваль – це апаратник, який багато років працює в Зорі і ще Вернидубу дуже допомагав у тренерському становленні. Зараз він виконав свою місію й передав правління Бартуловичу, який ще з часів Інгульця горить бажанням показати себе в роботі на чолі команди УПЛ. Младен явно покращив такі важливі атрибути командного духу, як атмосфера в колективі, послідовність у принятті рішень, вміння досягати вольового результату. Тепер треба попрацювати над прагматичністю футболу, який він задумує.

Лідер осені – Яков Башич (як ми думали влітку? Арсеній Батагов)

Ну, так би воно й було б – Батагов, безперечно, нормально б виступив у першій частині сезону. Джордану в захисті точно було б легше. Проте його реалізували в Трабзонспор, отже, тренерський штаб повинен був приймати нетривіальні рішення, щоб терміново залатати захисну ланку. Нваезе явно не виправдав сподівань, та й щодо Ескіньї поки занадто багато запитань, а от досвідчений хорват Башич був корисним і в центрі півзахисту, і в обороні, яку він іноді закривав. Як плюс, шалений удар Якова – йому б демонструвати його ще частіше.

Надія осені – Олександр Яцик (як ми думали влітку? Олександр Яцик)

Напевне, погодимося. Динамівець – сучасний центральний півзахисник. Ми знали про ті обсяги робіт, які він вміє виконувати, а зараз він додав і в комбінаційній складовій – особливо здорово взаємодіючи з тими ж Мічиним, Башичем, Антюхом. Те, що він залишається в Зорі, для луганців чудова новина.

Зірка осені – Петар Мічин (як ми думали влітку? Едуардо Герреро)

Чесно, навіть знай, що Герреро відпустять в Динамо, саме серба важко було б назвати. Мічин суттєво спрогресував уже восени. Забив п’ять м’ячів, але навіть не в цьому суть – він дуже додав у залученості в гру луганців, налагодив хороші зв’язки з іншими футболістами півзахисту та групи атаки. Здається, востаннє Петар отримував таке задоволення від футболу перед запрошенням в Удінезе. Може стати вигідним продажем Зорі.

Найкраще придбання осені – Джордан Андерсон (як ми думали влітку? Беніто)

Тут було багато розчарувань – і від запалу того ж Беніто мало що залишилося по ходу сезону, після гри на емоціях він надійно провалив конкуренцію. Тому ми підемо на певний компроміс із чистотою номінації й назвемо Джордана, якого Зоря після оренди підписала на постійній основі. Без нього після втрати Батагова було б зовсім важко в центрі захисту.

Найгірша втрата осені – Едуардо Герреро (як ми думали влітку? Дмитро Мишньов)

Мишньов і справді б не завадив Зорі – особливо враховуючи вимушену перекваліфікацію Башича, проте наступні тижні поставили ще складніші завдання перед тренерським штабом. І якщо Батагова замінити вдалося, хай і шляхом творчих перестановок і проб-помилок, то гравця класу Герреро компенсувати важко. Ми не віримо, якщо бути з вами чесними, що подібне придбання доступне зараз комусь в Україні, крім Шахтаря, Полісся, Металіста 1925 та, можливо, Карпат з ЛНЗ.

Принцип комплектації: пошук молодих талантів – як орендованих українців, так і легіонерів

Міграція:

Прийшли: тр.Микитин (ост.кл.: Металург Запоріжжя Д2), тр.сел.Дудник (ЛНЗ Д1), з./п.Білоцерковець (Інгулець Д1), п.Попара (Слога Меридіан Боснія і Герцеговина Д1 €180.000)
Були чутки, що прийдуть: п.Гулько (з осені; ФК Минай Д2 п/ор.), п.Маткевич (Динамо Д1 ор.)

Пішли: з.Гусєв (Динамо Д1 п/ор.→Металіст 1925 Д2 ор.), з.Нваезе (Мілсамі Молдова Д1 ор.), п./н.Головкін (ФК Минай Д2 п/ор.→ФК Лісне ААФУ КОАФ/Колос-2 Д3), н.Шахаб (Авіспа Фукуока Японія Д1 €500.000), п./н.Беніто (Динамо Д1 п/ор.), н.Ндур
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

З року в рік Зоря готувала класних гравців і прощалася з ними. Якби це весь час були трансфери рівня Луніна чи Денніса, було б супер. Але було багато відходів на правах вільних агентів, було багато помилок у селекції, які неминучі, коли ви закупляєтеся не в бутіку, а на ринку. Все це відкинуло Зорю в нижню половину таблиці. Це до болю нагадує ситуацію 15-річної чи 10-річної давнини, але на той час у клубі розкрив свій тренерський талант Вернидуб плюс була можливість брати в оренду та підписувати на постійній основі значно талановитіші «заготовки».

Найкраще придбання весни – Деян Попара

21-річний боснієць має хороший профайл – це центрхав широкого діапазону, вдома був гравцем основи Слоги Меридіану, викликався в збірні своєї країни аж до молодіжної. Колись гравці такого плану робили в Зорі хорошу кар’єру – Назарина, Сілас, Цвек, Циганикс, не кажучи вже про більш топових виходців із Шахтаря. Щодо Білоцерковця, то цей фланговий універсал був у дублі луганців, вони, напевно, знають, і чому його відпускали в запорізький Металург, і навіщо повернули з Інгульця.

Найгірша втрата весни – не було

Головні втрати сталися по ходу першої частини сезону, навіть на самому початку – ми про Батагова та Герреро. Що Шахаб тут не буде грати – також було ясно, якщо ТМ правий, що за нього виручили певні кошти, то можна сказати, що з кейсу витиснули все. Ндур і Беніто забивали хіба що аматорській Олімпії (Савинці) – ну, тобто, теж не втрата. На Гулька та Головкіна не розраховували, на Гусєва-молодшого, судячи з одного неповного матчу, – теж. Хто в нас залишився? Нваезе? Ну, не сказати ж, що довів користь в основі. Отже, все гірше з Зорею сталося раніше. Зараз належить спокійно награвати те, що є.

Єдине, що ми виведемо окремим рядком – Антюх, про перехід якого в Металіст 1925 не говорив хіба що лінивий інсайдер, третину літньо-осінньої частини сезону провів поза грою. Це вдарило як по результатах Зорі, так і по її паблісіті. Якщо Денис і навесні не буде грати, звичайно, не виграє від цього ні він, ні Бартулович, ні турнірне положення команди.

На що сподіватися?

На те, що це далеко не вперше стається з Зорею і вона вже знає, як діяти та жити в подібних обставинах.

Рух (Львів)

• Місце в минулому сезоні: 6.
• Місце станом на зиму 2024/25: 7.
• Яке їхнє завдання: єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Буде важко, проте так.
• Чи змінився прогноз зараз? Ми до кінця не розуміємо, які домовленості між власниками двох львівських клубів і чи вони ще діють. Також неясно, чи чутки про відставку Пономарьова мають підґрунтя. А від цього залежить, Рух чи Карпати матимуть кращі шанси навесні.

Тренер осені – Віталій Пономарьов

Цікавий кейс – колишній лайнсмен високого рівня, який врятував від розпаду дитячу команду, покоління якої він вів, коли класичні Карпати наказали довго жити. Більшість цих хлопців розвинув у ФК Рух і продовжує це робити. Викликав заслужене захоплення тим, як організував молодих футболістів (в тому числі в обороні та опорній зоні – прийнято вважати, що склад 20-23 років не може в принципі тривалий час грати на результат, а вони змогли). Проте осінь 2024 року викликала розмови про певну кризу жанру.

Лідер осені – Роман Дідик (як ми думали влітку? Богдан Слюбик)

Щодо рівня чи самовіддачі Слюбика нема жодних питань – просто він відновлювався після тяжкої травми довго, потім набирав форму (більше того, ми вважаємо, що саме це завадило йому й у Динамо перейти – зараз він просто не в своєму праймі). Тому за відсутності Богдана в центрі захисту лідерство взяв на себе Дідик, який добротно відіграв із Холодом, а після повернення Слюбика відряджався і в опорну зону, де теж може якісно зіграти.

Надія осені – Ілля Квасниця (як ми думали влітку? Ілля Квасниця)

Вінгер молодіжної збірної України так і залишався найефективнішим гравцем серед клубної молоді. Хоча, треба визнати, що після минулого сезону Квасниця дещо знизив результативність. Але то таке – для когось чотири голи та два асисти за перше півріччя і в 30 років найкращий показник, а ми ще й говоримо, що Іллі десь не вистачало бензинчику.

Зірка осені – Дмитро Ледвій (як ми думали влітку? Юрій Климчук)

Жаль Климчука – як же в порядку він був позаторік! Сам Леоненко говорив, що місце йому в збірній України. Проте останні півроку – це регрес, і нуль голів тому підтвердження. Тож будемо номінувати Ледвія – нагадаємо просто, що в попередні роки Рух міг покладатися на воротарів досвіду Бандури чи Паньківа, а от 21-річний Дмитро взяв і вирішив питання поста №1. Так, він дійсно прогресує й розвивається.

Найкраще придбання осені – Ігор Краснопір (як ми думали влітку? Ігор Краснопір)

Та так ми й думали – ще побачивши, як Краснопір на передсезонці шматував оборону австрійського Штурму, ми не мали сумнівів, що Рух зможе його швидко адаптувати. Ігор накидав шість м’ячів у чемпіонаті за нову команду й продовжував розвиватися в молодіжній збірній.

Найгірша втрата осені – не було (як ми думали влітку? не було)

Та ні, кадрових втрат справді не було. Ті кілька хлопців, які пішли влітку, не відігравали значної ролі в грі клубу. Втрати – це вже те, що відбулося в 2025 році. Але не будемо забігати наперед.

Принцип комплектації: виховання власної молоді та точкове підсилення

Міграція:

Прийшли: з./п.Горін (ост.кл.: СК Дніпро-1 Д1), п.Рябов, п.Ю.Тлумак (обидва – Карпати Д1), п.Едсон (Хуарес Мексика Д1 п/ор.), п./н.Непейпієв (Лівий Берег Д1 п/ор.), п./н.Ременяк (ФК Минай Д2), п./н.Столярчук (Поділля Д2 п/ор.)
Були чутки, що прийдуть: н.Фаал (Орієнт 1919 Хорватія Д1)

Пішли: з.Сич, п.Федор, п./н.Квасниця, н.Краснопір (усі – Карпати Д1), п.Плюмен (Неа Саламіс Кіпр Д1)
Були чутки, що підуть: з.Слюбик (Динамо Д1), п.Пастух, п.Сапуга (усі – Карпати Д1)

Проблеми

Ми ж усі розуміємо – єдина справжня проблема вітчизняних футбольних клубів це чи продовжується платоспроможність тих, хто виписує чеки. А все інше можна пережити – в кінці кінців, при всій тяжкості втрат, у Руху в клубній піраміді є досить цікаві ще молодші таланти. Ну, а якби прямо зараз стояли конкретні турнірні завдання – скажімо, обов’язково єврокубки – ніхто б Сича, Квасницю, Краснопіра б не відпускав.

Найкраще придбання весни – Артур Ременяк

Колишній вінгер-нападник ПФК Львів гідно грав і за ФК Минай. Навіть у Першій лізі, хоча, зрозуміло, що лідери закарпатців там уже не мали мотивації, Ременяк встиг видати кілька стрілецьких дублів і просто класних матчів. Згадуючи, як він грав в УПЛ, це може бути дуже якісна заміна Квасниці. Сам Артур теж має постаратися, тому що вік перспективності проходить, а він ще не реалізував свої задатки.

Найгірша втрата весни – Ігор Краснопір

Ох, із чого ж почати-то? ☹ Може, із фулбека Сича – першого представника ФК Рух у національній збірній України, який минулого року їздив на Олімпіаду? Чи з вінгера Квасниці, який демонструє результативність у трійці найкращих молодих гравців групи атаки в Україні? Чи з того ж Федора, якого колись Пономарьов – хай як це й суперечливо – за рівнем креативності оцінював повище за Судакова та Шапаренка? Давайте назвемо все-таки форварда. Це дефіцитне амплуа навіть у кращі часи УПЛ, а зараз – просто незамінне. Плюс криза Климчука та недостатня готовність юних Панченка, Боцьківа, Музичука. Словом, залишилося Карабіна втратити – і тоді кричи «пропало».

На що сподіватися?

Головне, щоб продовжував функціонувати клуб – нинішні втрати, при їхній безперечній вагомості, можна буде компенсувати.

Карпати (Львів)

• Місце в минулому сезоні: віце-чемпіон Першої ліги.
• Місце станом на зиму 2024/25: 6.
• Яке їхнє завдання: стабільна серединка, єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Сумнівно.
• Чи змінився прогноз зараз? Так. Із подібним підсиленням, навіть при суттєвому відставанні, можна боротися за місце в четвірці найкращих.

Тренер – Владислав Лупашко

Вигравши у Карпат першолігове чемпіонство, виявився подвійним переможцем – адже отримав запрошення на місце Маркевича та такий бюджет, який дозволяє втілювати тренерські задумки куди більше, ніж в Інгульці.

Лідер осені – Владислав Бабогло (як ми думали влітку? Павло Полегенько)

Хоча рівень Полегенька не викликає запитань, та й він дуже сильно відіграв низку матчів, видно, що в клубі інакше бачать конфігурацію флангів оборони. З приходом Сича це ще більше дасться взнаки. А от Бабогло досить вдало відіграв перше півріччя, навіть з урахуванням відряджень у збірну Молдови та різких змін у захисті. Зараз, із возз’єднанням із Стецьковим, має стати ще цікавіше.

Надія осені – Жан Педросо (як ми думали влітку? Ян Костенко)

Поки Очеретько не належить Карпатам, ми його в цій рубриці не згадуємо (нагадуємо на правах дисклеймера). Костенко, який так класно виглядав у Першій лізі, зараз півріччя відбігав без результативних дій – для вінгера це критично важливо. Могли б назвати Шаха – проте все ж він виблискував епізодично, хоча й незабутньо. А от молодий бразилець – так, при живих Адамюку та Векляку створив дует із Бабоглом. Інше питання, що неясно, де збираються використовувати Стецьківа та чи виграє Адамюк конкуренцію після травми.

Зірка осені – Амбросій Чачуа (як ми думали влітку? Амбросій Чачуа)

Великі молодці ті ж Очеретько, Альварес, Бабогло. Мають потенціал Бруніньйо, Стеніо, та навіть той же Підлепенець. Але Чачуа – центральний півзахисник – став найбільш результативним гравцем Карпат і при Лупашку зберіг свій статус провідного, стилеутворюючого гравця.

Найкраще придбання осені – Олег Очеретько (як ми думали влітку? Володимир Адамюк)

При всіх запрошених легіонерах, при досвідченому посиленні, найбільше сподобався саме орендований у Шахтаря півзахисник молодіжної збірної України. Очеретько і сам забивав, і брав участь у комбінаційній грі, проте найголовніше – він багато дає команді в підготовчій і комбінаційній роботі. Задум Лупашка неможливий без наявності таких сучасних півзахисників, як Олег, а також Чачуа, Альварес.

Найгірша втрата осені – Андрій Кожухар (як ми думали влітку? Андрій Кожухар)

Залишаємося при своїй думці – Кожухар це воротар високого класу, його відхід посилив потенційного конкурента. Кемкін – молодець, багато виручав, видавав бенефіси типу як проти Кривбасу. За ним – майбутнє і все таке. Проте наявність відразу двох голкіперів такого рівня – це прекрасна опція для клубу, який думає про єврокубки.

Принцип комплектації: хаотичний

Міграція:

Прийшли: з.Сич, п.Федор, п./н.Квасниця, н.Краснопір (усі – Рух Д1), з.Стецьков (Кривбас Д1), п.Танда (Расинг Аргентина Д1 ор.), п./н.Луїс Яно (Палмейрас Бразилія U-20 ор.)
Були чутки, що прийдуть: п.Пастух, п.Сапуга (усі – Рух Д1; з літа), п./н.Обрегон (Монтевідео Сіті Уругвай Д1), н.Заберг’я (Динамо Сіті Албанія Д1)

Пішли: п.Рябов, п.Ю.Тлумак (обидва – Рух Д1), н.Устименко (Кривбас Д1 п/ор.→Оболонь Д1), з.Сухар
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Та що ви, які проблеми? Укомплектувалися топовими гравцями географічного сусіда й головного противника в дербі. До того ж, кажуть, влітку можуть ще кількох гравців звідти ж забрати – питання в графіках відновлення й реабілітації. Плюс переглядають численних легіонерів. Карпати за своїми можливостями та амбіціями вже можуть вважатися реальними претендентами на єврокубки та медалі в перспективі всього одного року.

Найкраще придбання весни – Ігор Краснопір

Придбань у Карпат багато, більшість – статусні та очевидні. Але тут от у чому історія. Сич – це класно, проте тут уже були Мірошниченко, Полегенько, врешті-решт, Адамюк. Квасниця – супер, але ж є Підлепенець, Бруніньйо, Очеретько, Костенко, Шах і прийшов Яно. Федор – «креативніший за Судакова та Шапаренка», проте в наявності Бруніньйо, Очеретько, Стеніо, не кажучи про Чачуа. Та камон, тут Кузик у запасі сидить! Тож ми не будемо йти проти істини й просто гратися в оригінальність. Ну, безперечно – всі придбання якісні, а вихопити молодого й забивного форварда, вже перевіреного в УПЛ і навіть на Олімпіаді – це безцінно.

Найгірша втрата весни – Артур Рябов

Ну, ясно – в нового тренерського штабу своє бачення. Альварес – більш сучасний півзахисник, який дає команді білд-ап, перехід від оборони в атаку, низовий футбол через направляючий пас. Окей. Тим більше, Танда продовжує цю логіку. Проте Рябов недооцінений у плані не лише обсягу робіт, а й інтегрованості в гру. А його вольові якості, сильний удар і адаптивність – на високому рівні. Рух має нагоду цим скористатися.

На що сподіватися?

На те, що підготовчий період не минув дарма й команда заграє «на чистовик» з перших же весняних турів. Підбір гравців дозволяє на це сподіватися.

Полісся (Житомир)

• Місце в минулому сезоні: 5.
• Місце станом на зиму 2024/25: 5.
• Яке їхнє завдання: чемпіонство та кубок.
• Що ми казали про це в 2024 році? Ні.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Хоча за медалі та єврокубки Полісся повинне боротися.

Тренер – Імад Ашур

Тут багато конспірології. Одні говорять, що Ашур не мав взагалі працювати з першою клубною командою – якби вдалося перехопити Ротаня в Олександрії. Інші називають у цьому контексті прізвища Григорчука, Вернидуба, Вісенте Гомеса. Проте факт є факт: Імад із Дніпра-1 U-19 перейшов у першу клубну команду амбітного та грошовитого Полісся. Так, цілісного враження від реалізації його задумів нема. Але інше «так» – ця команда двічі в сезоні обіграла Шахтар і багато матчів провела саме так, як Ашур і говорив, як прагнення та мету.

Лідер осені – Олександр Назаренко (як ми думали влітку? Пилип Будківський)

Ми недооцінили рішучості Ашура та спортивного департаменту в перебудові. Ну, і повноважень від власника клубу на ці кроки. Будківський – це був стилеутворюючий гравець Полісся, який не лише забивав багато, а й вигравав багато боротьби, брав участь у комбінаційній грі, допомагав вінгерам скидками. Попрощатися з ним перед дебютом в УПЛ здавалося авантюрою – і я й зараз переконаний, що він за своїм рівнем був би корисним. Власне, ніхто з інших житомирських форвардів і не наблизився до його показників результативності.

Проте насправді дует вінгерів Гуцуляк-Назаренко порвав усі шаблони й показав, яким міг бути Дніпро-1, якби не управлінський крах цього клубу. А яким би міг бути ФК Дніпро… ех…

Надія осені – Артем Смоляков (як ми думали влітку? Луіфер Ернандес)

Луіфер після оптимістичної заявки в весняній частині сезону восени його відчутно «зачохлили». Ну, гаразд би Пайшао забивав по десять за півріччя чи, там, Брістрич або Венделл. Ні. Навіть більше – Будківського також прибрали, і він передав «привітики» в Житомир, забивши Поліссю за Зорю. Так, тут без питань – венесуелець є форвардом під певний стиль, суто накінечником, який потребує, щоб його обслужили з флангів або глибини. Але ж якщо його підписали, треба було це передбачити. А забивати він вміє – навіть не зігравши жодного повного матчу за півріччя, у матчі з Ворсклою це показав.

Натомість відзначимо Смолякова – під якісною конкуренцією відіграв своє, забив шалений м’яч тій же Ворсклі. Був вигідно проданий в MLS.

Зірка осені – Олексій Гуцуляк (як ми думали влітку? Бені Макуана)

Дев’ять голів і два асисти в Гуцуляка – сім голів і п’ять асистів у Назаренка. Тепер і чутки про Трабзонспор або Фейєноорд не виглядають настільки смішними, еге ж? Олексій взагалі вийшов на свій праймовий рівень – майже як тоді, коли заслужив інтерес Вільярреалу. Не дивно, що дует вінгерів житомирян заслужив заграти в національній збірній України.

Сумна історія Макуана загальновідома – вона мала оргвисновки до обох сторін ситуації. Будемо сподіватися, що Бені включить спортивну мотивацію й тепер доведе, що весь 2024 рік був одним непорозумінням.

Найкраще придбання осені – Олексій Гуцуляк (як ми думали влітку? Олексій Гуцуляк)

Тут підтвердимо свої літні враження.

Найгірша втрата осені – Артем Шабанов (як ми думали влітку? Артем Шабанов)

Найгірші втрати цієї команди – Макуана, Будківський і Шабанов із Кравченком, які не просто покинули Полісся, а й підсилили конкурента. Подивіться на Артема – своїми виступами за ФК Олександрія він знову заслужив слова експертів, що пора повертатися в збірну України. Житомиряни при цьому пропустили відчутно більше за команду Ротаня й зимували нижче. Що ще тут додати? Зараз Ротань ще й Козака перезавантажить на високий рівень, оце буде хохма.

Принцип комплектації: масова закупка та повне перезавантаження

Міграція:

Прийшли: тр.Серрано (ост.кл.: ДАК 1904 Словаччина Д1), з.Хадрой (Партізані Албанія Д1 €150.000), п.Андрієвський (Динамо Д1), п.Бітон (Хапоель Єрусалим Ізраїль Д1 €250.000), п.Йосефі (Хапоель Беєр-Шева Ізраїль Д1 €250.000), п./н.Гонсалвеш (Ешторіл Португалія U-23),  , н.Батіста (Пеньяроль Уругвай Д1 п/ор.→Некакса Мексика Д1 €1.750.000)
Були чутки, що прийдуть: –

Пішли: з.Смоляков (ФК Лос-Анджелес MLS Д1 €2.000.000), п.Кушніренко, п.Танковський; з осені (обидва – ЛНЗ Д1), п.Мустафаєв (Чорноморець Д1), н.Луіфер (Вінотінто Еквадор Д1 ор.), в.Поспєлов
Були чутки, що підуть: п./н.Макуана

Проблеми

Головна проблема Полісся – як розпорядитися зі своїми можливостями. Важкі пошуки навпомацки, методом проб і помилок, призводять до кадрових рішень – іноді поспішних, іноді запізнілих. І от тепер перед нами команда, в якої виняткові можливості, унікальний інвестор, прекрасна локація – все є для успіху. Просто беріть і досягайте!

Найкраще придбання весни – Олександр Андрієвський

Кажуть, що Полісся придбало молодих легіонерів із дуже хорошими задатками. Не ставимо це під сумнів, і не будемо здивовані, якщо той же Андре зараз виступить дуже яскраво або Йосефі, Бітон чи Хадрой. Нема питань. Але є суттєві та об’єктивні труднощі в цій реалізації, навіть не беручи до уваги суто футбольних моментів. Не всім дано витримати життя в Україні під час війни… Тому назвемо Андрієвського, який родовим корінням походить із Житомирщини, відмовив амбітному ЛНЗ і прийняв цей виклик, хоча багато років був «у зоні комфорту» в Динамо. Зважаючи на прощання з Кушніренком, Танковським і навіть Мустафаєвим, такий гравець був потрібен.

Найгірша втрата весни – Артем Смоляков

Цілком очевидно, що в Мустафаєва талант. Не заперечуємо, що Кушніренко та Танковський свого часу зробили вагомий внесок для становлення команди. Думку про Луіфера ми висловили раніше. Тому повторимо – класно, що за Смолякова виручили гроші, це підтримає ентузіазм Буткевича – як підтвердження правильності вектору. Проте в ігровому плані відхід Артема рифмується з попереднім прощанням із Кравченком і іншими зовсім необов’язковими кадровими втратами. Із перевірених гравців залишаються Михайлічєнко і Тейлор, побачимо, що являє собою Хадрой. А якщо заграють таланти із резервної команди – це не «вірняки», а, скоріше, приємне здивування та сюрприз.

На що сподіватися?

На потужні можливості клубу та його інвестора, які дозволяють вчитися на своїх помилках.

Кривбас (Кривий Ріг)

• Місце в минулому сезоні: 3.
• Місце станом на зиму 2024/25: 4.
• Яке їхнє завдання: медалі.
• Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш.
• Чи змінився прогноз зараз? Так само погодимося.

Тренер – Юрій Вернидуб

Фахівець, який зробив собі ім’я вдалою роботою в Зорі та підтвердив його успіхами в так званому ближньому зарубіжжі. Відгукнувся на запрошення Кривбасу й перетворив недавнього учасника Першої ліги з перезавантаженим складом на постійного претендента на єврокубки. Вернидуб у цій команді довів не лише реноме ефективного тренера, а й творчого – багато кадрових рішень були небанальними, перезавантажували списаних талантів і знаходили нове, незнане в, здавалося б, давно відомих гравцях.

Лідер осені – Олександр Драмбаєв (як ми думали влітку? Тимур Стецьков)

Був би тим лідером Стецьков, якби не історія з відомовою від пролонгації контракту та переходом у Карпати. А так – колишній фланговий оборонець Драмбаєв був перевідкритий заново Вернидубом у якості центрбека – і справився з цією роботою! Хоча після втрати Бескоровайного, примноженої опалою Стецькова, здавалося, що захист криворіжців під загрозою падіння.

Надія осені – Єгор Твердохліб (як ми думали влітку? Єгор Твердохліб)

Не відразу Твердохліб реалізувався в Вернидуба, проте як реалізувався – то понеслося! 10 результативних дій (8+2) у 13 матчах. Своя роль відтягнутого нападника чи атакувального півзахисника, який доповнює наступ і робить другий темп і добивки особливо небезпечними. Та й навіть не це головне. Кейс Єгора – безцінний. Він показує, що той, хто не лінивий, може піти на матч чемпіонату міста чи ААФУ й там от таких Твердохлібів познаходити. І результат буде кращим за «суперзірок із комп’ютерного симулятора», хехе 😊

Зірка осені – Єгор Твердохліб (як ми думали влітку? Іван Дібанго)

Ми б охоче назвали Аду, та він проданий на старті сезону. Могли б номінувати Сосу чи Кузика – проте вони були дуже в порядку в окремих матчах, а інші могли провести посередньо. Той же Ілич – молодець, що повернувся, але втратив занадто багато часу, щоб говорити про вирішальний вплив на результат Кривбасу. Так що це Твердохліб.

Найкраще придбання осені – Олександр Драмбаєв (як ми думали влітку? Олександр Драмбаєв)

Та так і думали. Єдине – прогнозували, що Драмбаєв допоможе дочекатися повернення Дібанго після травми, а потім з лівого флангу захисту перейде на правий. А вийшло ось воно як – що Вернидуб розгледів у ньому задатки закрити найбільш проблемну точку оборони – центр.

Найгірша втрата осені – Данило Бескоровайний (як ми думали влітку? Данило Бескоровайний)

Так, це він. Плюс ще Стецьков опинився поза грою через позафутбольні обставини. Прикро те, що той же Бескоровайний і в Полісі толком ще нічого не зробив, рано вилетівши через травму.

Принцип комплектації: розширений точковий

Міграція:

Прийшли: з.Вілівальд (Інгулець Д1 п/ор.), п.Ікенна (Левскі Болгарія Д1), п./н.Мендоса (Ангостура Венесуела Д2 ор.→Тачіра Венесуела Д1 ор.)
Були чутки, що прийдуть: з.Пурзітідіс (Слован Чехія Д1)

Пішли: з.Драмбаєв (ЛНЗ Д1 €500.000), з.Стецьков (Карпати Д1), п.Бізімана (Маккабі Нетанья Ізраїль Д1), п.По (Іракліс Греція Д2), н.Устименко (Карпати Д1 п/ор.→Оболонь Д1)
Були чутки, що підуть: –

Проблеми

Кривбас, вибачте за це химерне й криво адаптоване слово, «оверперформив» усі ці роки – тобто, отримував результат кращий, аніж це можна було б прогнозувати із наявного підбору гравців, обсягу клубного бюджету, цінності трансферів і так далі. На якийсь відрізок цього унікального поєднання тренерської харизми Вернидуба та максимальної мотивації амбітних гравців вистачає. Але наскільки? Зараз Карпати, ЛНЗ, Полісся перебувають нижче. Чи не вийде так, що навесні не вистачить «пального» для рівної конкуренції за єврокубки?

Найкраще придбання весни – Володимир Вілівальд

Кривбас посилився молодими гравцями. Ну, гаразд – Ікенна, якщо його сприймати як модель для заміни Бізімани – це ок. Але це гравець ротації із чемпіонату Болгарії. Добре, Мендоса в себе вдома набив кілька результативних дій – але ж це середняк чемпіонату Венесуели. Плюс, це дебютанти УПЛ – а ми розуміємо, що ліченим країнам світу нема чого дивуватися в українському способі життя. Тож якщо ці хлопці розкриються на рівні своїх попередників – честь і хвала чуттю Вернидуба. Якщо ж ні, це не здивує. Тому віддамо належне поверненню з оренди в Інгульці Вілівальда. Молодий центрбек був у порядку, забив кілька м’ячів, а зважаючи на послідовні втрати Драмбаєва, Стецькова та Бескоровайного тут би ще парочку Вілівальдів взяти для душевного спокою.

Найгірша втрата весни – Джихад Бізімана

Про центральних захисників ми говорили багато – тема розкрита. Скажемо про капітана збірної Руанди. Джихад запам’ятався сумлінною роботою в центрі поля, лідерськими якостями та кількома винятково важливими голами. Не те, щоб втрата немолодого легіонера це кінець світу (якщо гроші за нього виручили, то взагалі все ок). Але от замінити його треба буде не кількісно, а якісно. Позиція-то максимально відповідальна.

На що сподіватися?

На безперечний тренерський талант Вернидуба та вміння розкривати неочевидне підсилення проблемних позицій. А, так – також на безгосподарність головних конкурентів.

Шахтар (Донецьк)

• Місце в минулому сезоні: 1.
• Місце станом на зиму 2024/25: 3.
• Яке їхнє завдання: зберегти чемпіонство.
• Що ми казали про це в 2024 році? так.
• Чи змінився прогноз зараз? Важче, але не нереально. Треба вірити в себе і конкурентів 😊

Тренер – Маріно Пушич

Той незручний момент, коли ви кілька років «вели» Слота, а в чат увірвався Ліверпуль. В підсумку підхопили асистента Арне – і це той випадок, коли нам важко оцінити успішність співпраці. Так, минулого року Пушич забрав усе в Україні, обіграв Барселону. Проте зараз ми побачили безпорадність у Лізі чемпіонів, яка довершила падіння України, в якої більше нема прямих єврокубкових путівок. З однієї сторони, є дуже багато питань до футболу Маріно – з іншої ми ж прекрасно розуміємо, що це не ті можливості, які були не те що в Луческу, а й у Фонсеки з Каштру. Тож, відсіявши осад, скажемо, що весна може стати визначальною для подальшого розвитку команди.

Лідер осені – Дмитро Різник (як ми думали влітку? Микола Матвієнко)

Матвієнко – молодець, на своєму рівні та все ще найкращий оборонець УПЛ за багатьма показниками. Проте вже той факт, що в багатьох турах (не кажучи про єврокубки) саме воротар виходить на перші ролі, він багато про що говорить. Наразі Різник – чи не найбільший актив Шахтаря після Судакова.

Надія осені – Кевін (як ми думали влітку? Кевін)

У найкращих матчах Кевін розривав, інше питання – що від гравця такого статусу в УПЛ можна чекати не скромних 2+2 в таблиці «Гол+пас», а в 3-4-5 разів більше. Ні, не так. Дивлячись, як Кевін працює з м’ячем, як може обігрувати з місця та на просторі, як завершує атаки – це не очікувати від нього можна, а вимагати.

Зірка осені – Георгій Судаков (як ми думали влітку? Георгій Судаков)

Що може Судаков, ми побачили, наприклад, у матчі з ЛНЗ (5:1). Там він забив чотири рази й віддав ще гольову передачу. Інша справа, що на один цей матч прийшлася рівно половина його результативних дій у всіх 16 матчах за півріччя чемпіонату України. Вісім голів і два асисти в Георгія станом на зараз – це показник хороший, але, коли ти на радарі в топ-клубах, треба його подвоювати й такі цифри показувати кілька сезонів поспіль.

Найкраще придбання осені – Педріньо (як ми думали влітку? Педріньо)

Так собі ефективність (один гол, хай і при чотирьох асистах) від екс-гравця Бенфіки. Проте кого нам номінувати? Франьїча чи Грама? Педріньо, той що атакувальний півзахисник, дуже добре оснащений технічно. Може пробити, подати. Справа тренерського штабу – струсонути його через конкуренцію, знайти потрібні слова, щоб він реалізував свої номінальні можливості. Тим більше, результат цього вимагає від «гірників».

Найгірша втрата осені – Марлон (як ми думали влітку? Ярослав Ракіцький)

В 2024 році із Шахтаря пішли рівно ті гравці, які мали піти. Ну не Ракіцького ж із Чигринським номінувати нам! Розуміючи, що залишити його б було важко, та й навряд чи було таке взаємне бажання, назвемо захисника Марлона (не плутати з півзахисником Гомесом). Марлон викликав критику, коли із Де Дзербі приходив у Шахтар. Але зараз розумієш, що і він би не завадив.

А взагалі, справжні втрати – це про 2025 рік.

Принцип комплектації: якісне точкове підсилення

Міграція:

Прийшли: з.Арройо (Болівар Болівія Д1 €950.000), н.Кауан Еліас (Флуміненсе Бразилія Д1 €17.000.000+2 млн.)
Були чутки, що прийдуть: з.Крупський (Ворскла Д1), з.Родрігес (Пеньяроль Уругвай Д1), п.Калюжний (ФК Олександрія Д1), п./н.Енріке Кармо (Сан-Паулу Бразилія Д1), п./н.Луїс Гільєрме (Вест Хем Англія Д1 €15.000.000), н.Мзізе (Янг Африканс Танзанія Д1)

Пішли: з.Корнієнко (Ворскла Д1 п/ор.→ЛНЗ Д1), з./п.Франьїч (Вольфсбург Німеччина Д1 п/ор.→ Динамо Загреб Хорватія Д1 ор.), п.Степаненко (Еюпспор Туреччина Д1 €1.500.000), п./н.Загора (Динамо Загреб Д1→Дубрава Хорватія Д2 ор.), п./н.Зубков (Трабзонспор Туреччина Д1 €6.000.000), п./н.Тоіров (Атирау Казахстан Д1 п/ор.→Чорноморець Д1 ор.), н.Келсі (ФК Цинциннаті США Д1 п/ор.→Портленд Тімберс США Д1 $6.000.000), н.Сікан (Трабзонспор Туреччина Д1 $6.000.000)
Були чутки, що підуть: з.Матвієнко (Марсель Франція Д1), п.Назарина (Металіст 1925 Д2)

Проблеми

Тут особливо нема чого коментувати – років 15 тому ви могли купити кілька «Кауанів» за сезон, тепер один уже виглядає величезною інвестицією, після якої потрібна пауза до наступного трансферного вікна. Плюс посилилася конкуренція на бразильському ринку. Плюс послабилася конкурентність національного чемпіонату. Плюс нема змоги навіть усіх найкращих місцевих гравців зібрати. І багато ще таких «плюсів», які насправді – «мінуси».

Найкраще придбання весни – Кауан Еліас

Хлопець дійсно здібний. Хороша техніка, класно покриває простір, атакує як із глибини, так і в ближньому завершенні. Тепер – сподівання на те, що в Шахтаря, як ні в кого більше, великий досвід роботи з бразильцями. Якщо швидко адаптують і він почне забивати, це буде вагомий козир у медальній боротьбі. Так, у Полісся, ЛНЗ, Карпат гарна кишеня. В Олександрії, Кривбасу – чудові тренерські проекти. Проте хто ще в Україні може дозволити собі суми витрат, як за Кауана, Кевіна, Марлона Гомеса?

Найгірша втрата весни – Олександр Зубков

Такі імена пішли… Один Степаненко – це яка епоха!.. Та й Сікан, не забуваймо, в Шахтарі був результативнішим за Траоре чи Педріньо. Назвемо саме Зубкова саме тому, що думалося – скоріше куплять інших, а цей зрілий уже гравець робитиме різницю на внутрішній арені. А тепер ще питання, чи вдало награється його заміна і хто це буде. Як-не-як, Олександр набив вісім результативних дій (5+3) за півріччя і був найбільш агресивним вінгером «гірників».

На що сподіватися?

На менталітет чемпіона та все ще найбільші (на внутрішньому ринку) можливості.

ФК Олександрія

• Місце в минулому сезоні: 8.
• Місце станом на зиму 2024/25: 2.
• Яке їхнє завдання: бути ближче до п’ятірки, поборотися за єврокубки.
• Що ми казали про це в 2024 році? Буде дуже важко.
• Чи змінився прогноз зараз? Очок набрали багато й виступили восени чудово, проте у конкурентів значні, навіть так – більші можливості, а не всі навіть в самій ФК Олександрія готові відіграти цілісне весняне півріччя.

Тренер – Руслан Ротань

Ротань починав помічником Шевчука в Олімпіку, проте здорово проявив себе в молодіжній збірній України, вперше в історії вивів її на Олімпійські ігри. Очоливши ФК Олександрія, потрапив під каток критики – на той час команда була досить високо, тут же втратила вікових лідерів (і не всіх – через власне бажання), а також почала довго й всупереч поточному результату награвати важкий у виконанні футбол. Був момент, коли всі навіть дивувалися терпінню власників клубу – точно так, як ті, хто в курсі, дивувалися самому Ротаню, який відмовив на кілька дуже перспективних запрошень. Але зараз ми бачимо, що в Ротаня виходить: його команда грає яскраво, досягає таких результатів, яких нема в конкурентів із більшими можливостями, а відразу кільком гравцям він допоміг зробити не крок – стрибок вперед у їхній кар’єрі.

Лідер осені – Георгій Єрмаков (як ми думали влітку? Юрій Копина)

Тут ми були надто песимістичними – Копина це досить універсальний боєць і великий молодець, але молодь прогресувала послідовно й перетворила цю команду на реальну силу. От Єрмаков: його придбав Маккабі (Хайфа), але він ні на секунду не знизив особисту мотивацію, залишившись в оренді. Тягнув багато. Виручав багато. Сильно зіграв у матчах проти конкурентів. Після Олімпіади в УПЛ відіграв так, що ми зрозуміли, чому за нього платив гроші ізраїльський гранд.

Надія осені – Жуан Безерра Альвіна (як ми думали влітку? Безерра)

Визнаний найкращим легіонером чемпіонату України з футболу, і справді був дуже в порядку. Швидкісний, технічний, сміливий і винахідливий в обіграші. Чотири голи та три асисти в чемпіонаті. Безліч класних матчів, які зараз роздрукуй – і в рамочку. Тут треба розуміти, що бразильців в УПЛ буває багато, проте далеко не всі не те що не роблять фурор – навіть не прогресують. А тут ФК Олександрія знайшла й розкрила далеко не найбільш відомого навіть вдома пацана. Тепер він коштує недешево.

Зірка осені – Іван Калюжний (як ми думали влітку? Артем Шулянський)

Super Ivan – це такий народний герой. Забив красивий м’яч Шахтарю – хоч це його єдиний гол у сезоні, але він запам’ятався. Непогано відіграв восени в національній збірній – хоча справжнім відкриттям весь рік там був Бражко, а запам’ятався Калюжний. Таких простих пацанів люблять у нашій країні. Понеслися чутки про Герту, Портсмут і навіть Шахтар. Кажуть, Металіст 1925 і зараз не вийшов із боротьби. Будемо сподіватися, що цей ажіотаж не зірве дах гравцеві, який не звик до такого тиску. Та й клуб не «зіграє в Зорю» й дасть йому грати навесні незалежно від обставин із пролонгацією команди. Побачимо.

Найкраще придбання осені – Микита Кравченко (як ми думали влітку? Артем Авагімян)

Шість гольових передач – непоганий показник для флангового півзахисника, тим більше, від такого, якого по суті не розкрили попередні грошовиті клуби. Кравченко посилив ФК Олександрія та конкретно свій правий фланг. Колись він приходив у Динамо з Шапаренком і вважався ледве не перспективнішим. Ну, що ж – зараз його час довести, що в Житомирі та Києві помилялися щодо нього.

Найгірша втрата осені – Микола Михайленко (як ми думали влітку? Микола Михайленко)

А от тут погодимося. Михайленко дуже пригодився б олександрійцям, а надто – зважаючи на невизначеність із майбутнім Калюжного. В Динамо він трішки грає, але все ж це більшою мірою можливо через травми Бражка. Хоча, з відходом Андрієвського та того ж Шепелєва, у Миколи більше шансів.

Принцип комплектації: підготовка молодих талантів (часто орендованих), цього сезону додали кілька досвідченіших новачків

Міграція:

Прийшли: з.Боль (ост.кл.: Зоря Д1), з.Ндіка (Грассхоппер Швейцарія Д1), п.Шепелєв (Динамо Д1), п./н.Цара (Партізані Албанія Д1 €200.000)
Були чутки, що прийдуть: –

Пішли: п.Костишин (Дріта Косово Д1), п.Плакса (Буковина Д2)
Були чутки, що підуть: п.Калюжний (Плімут Англія Д2/Шахтар Д1/Металіст 1925 Д2)

Проблеми

Головна проблема цієї команди – це полярність у оцінках. Спершу Ротаня всі «похоронили», зараз так само дружно всі поклонилися й щиро запевнили, що завжди знали – саме так усе й закінчиться 😊 Відразу друге місце – це круто, проте й дуже зобов’язує. Це бачать і конкуренти, які підвищують видачі на підсилення. Словом, головна проблема – це втриматися на тому рівні результатів, заявку на який зробили восени.

Найкраще придбання весни – Володимир Шепелєв

Ми ризикуємо з цим прогнозом, але знаємо, чому. Ротань ще, якщо не помиляюся, в національну збірну України викликався з Шепелєвим. Він прекрасно знає його можливості. Один матч за перше півріччя в Динамо ні про що не говорить – в Володимира була тяжка травма, вона позаду, на зборах він був присутній. А в підсумку перед нами 27-річний півзахисник, який провів 229 матчів за Динамо (7 голів і 19 асистів), шість матчів відіграв за національну збірну. Тепер заговорять спортивні амбіції – якщо не завадять травми, Шепелєв ще себе покаже.

Найгірша втрата весни – може, це буде Іван Калюжний

Пішли непогані півзахисники, але що ж ти поробиш – вони не витримували конкуренції. Та й їм підписана заміна. Хех, потішно звучить у порівнянні гравців ротації та Шепелєва😊 Тому найбільшою втратою може стати, якщо Калюжний через позафутбольні обставини не братиме участі в матчах. Його здібності потрібні навесні.

На що сподіватися?

Попереду дуже серйозна конкуренція, і суперники готувалися до неї, підсилювалися та перешиковувалися. Сподіватися треба на правильність одного разу вибраного курсу – до цих пір це Олександрію не підводило.

Динамо (Київ)

• Місце в минулому сезоні: 2.
• Місце станом на зиму 2024/25: 1.
• Яке їхнє завдання: чемпіонство.
• Що ми казали про це в 2024 році? Все в їхніх руках.
• Чи змінився прогноз зараз? Ні. Хоча з запрошенням кількох більш досвідчених гравців місія Бабича стала реальнішою.

Тренер – Олександр Шовковський

Будучи найближчим помічником Луческу, спершу спробував покерувати цією махиною на час його лікарняного, а потім прийняв Динамо після відставки румунського ветерана. На фоні попередника явно збадьорив команду й допоміг їй вийти на результати, відповідні кадровому потенціалу. Проте, як показав катастрофічний провал у єврокубках, можливості цієї команди вкрай обмежені й вона гостро потребує підсилення.

Лідер осені – Віталій Буяльський (як ми думали влітку? Андрій Ярмоленко)

Буяльський – це такий трішки «гравець, який сам по собі». Його треба вміти імплементувати, треба стежити за його настроєм, мотивацією, здоров’ям. Але це все ще один із небагатьох атакувальних півзахисників УПЛ, здатних на нестандартний розвиток атаки і її завершення. Врешті-решт, йому 32 роки, а в нього 4+4 за «гол+пас» – і ми ще й кажемо: «та, це менше, ніж у кращих сезонах».

Надія осені – Владислав Ванат (як ми думали влітку? Владислав Ванат)

Десять голів і два асисти – при всій критиці Ванат витримує темп найкращого бомбардира УПЛ і має всі шанси повторити досягнення. Та й прогресує він, хоча, звичайно, не так стрімко. Ну а те, що при невдалому півріччі Герреро, Владислав взяв на себе роль основного голеадора, безцінно.

Зірка осені – Микола Шапаренко (як ми думали влітку? Микола Шапаренко)

Ми бачили, як виглядає Динамо без Шапаренка та з. Коли він «виконав Каньїсареса» та травмувався об скло в вбиральні, це послабило киян на третину перед «Класичним» із Шахтарем. Це в єврокубках Микола не виділяється на рівні 20-25 млн за трансфер, в УПЛ його чотири голи та сім асистів – це значний вклад в успіхи Динамо. І він може більше. Так само, як успішність Ярмоленка – це також тільки питання клубних лікарів. Якби не проблеми зі здоров’ям, гравець такого класу і в віці 35 років був би на внутрішній арені топарем.

Найкраще придбання осені – Валентин Рубчинський (як ми думали влітку? Олександр Піхальонок)

Був би це, звичайно, Піхальонок – але травма. Герреро провалився, це треба визнати. Себальос… а ми його хоча б встигли роздивитися? Михайленко – це гравець, ігрова доля якого поки залежить від конкурентів. Отже, Рубчинський. Адаптивний і розумний центральний півзахисник. Має техніку та удар. Все ще в процесі розкриття себе в цій команді, але заявку на успіх зроблено.

Найгірша втрата осені – Олександр Сирота (як ми думали влітку? Жерсон Родрігес)

Тут треба пояснити. Так, за індивідуальним рівнем Жерсон в порядку. Як ті ж Цитаішвілі, Лонвейк або навіть Рамірес. В інших командах такого ж рівня, більше звиклих до принципу «працюй з тими, хто є», вони б собі спокійно грали й навіть давали б певний результат. Але Динамо – це така команда, де треба дуже хотіти грати, тут не допускається варіант бушувати чи робити послугу самим виходом на поле. От тому для киян насправді втратою стала оренда Сироту в Ізраїль. Кваліфікований центрбек прислужився б не лише для гри в три ЦЗ, як це Шовковський пробував у Римі, а й для тих моментів, коли не могла грати оптимальна зв’язка Михавко-Попов.

Принцип комплектації: витискувати максимум з наявних кадрів

Міграція:

Прийшли: –
Були чутки, що прийдуть: з.Крупський (Ворскла Д1), з.Окон (Суперспорт Юнайтед ПАР Д1), з.Слюбик (Рух Д1), п./н.Мігеліто (Сантос Бразилія Д1), п./н.Лео Агостіньо (Фламенго СП Бразилія U-20 п/ор.→Корінтіанс Бразилія Д1), п./н.Соума (Зіря Азербайджан Д1)

Пішли: в.Бущан (Аль-Шабаб Саудівська Аравія Д1 €3.000.000), п.Андрієвський (Полісся Д1), п.Шепелєв (ФК Олександрія Д1), з.Гусєв (Зоря Д1 п/ор.→Металіст 1925 Д2 ор.), з.Малиш, п.Шевченко (обидва – Ворскла U-19 ор.), п.Маткевич (Зоря Д1 ор.), п./н.Вітіньйо (РБ Брагантіно Бразилія Д1 п/ор.→Інтернасьйонал Бразилія Д1), п./н.Жерсон (Гуансі Халіао Китай Д2 п/ор.→АВШ Португалія Д1 ор.)
Були чутки, що підуть: з.Дячук (Сарагоса Іспанія Д2 ор.), п.Шапаренко (Трабзонспор Туреччина Д1), п./н.Калин (Чорноморець Д1 п/ор.→Динамо Тбілісі Грузія Д1), п./н.Пашко (Динамо Тбілісі Грузія Д1), п./н.Цитаїшвілі (Гранада Іспанія Д2 п/ор.→ЦСКА Софія Болгарія Д1)

Проблеми

Тривожно в столиці, незважаючи на таке радісне «зимове чемпіонство». По-перше, нема зовсім придбань, попри всі – в тому числі реалістичні – чутки. По-друге, продаж Бущана показав, що цінник висить на всіх – і відсутність трансферів того ж Шапаренка це не питання «я власник, я не хочу». По-третє, стрімко збагачуються й сильнішають нові претенденти на медалі. Цей сезон – супер, але в тривалішій перспективі треба буде поборотися ще й за медалі.

Найкраще придбання весни – не було

Так, справді все ще не було.

Найгірша втрата весни – Георгій Бущан

Динамо погіршило глибину складу, а відхід Андрієвського та Шепелєва ще й може погіршитися, якщо той же Бражко довше гостюватиме в лазареті. Все ще нема якісних легіонерів – а неякісні хай би краще й не приїжджали б. Але найбільша проблема – продаж Бущана. Ми просто не знаємо, чи готовий психологічно Нещерет до такого випробування.

Джерело: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться