Томаш Кадар. Фото - google.com
Трансфер Томаша Кадара в Китай анітрохи не здивував. Угорець дав зрозуміти, що має намір піти, ще на зимових зборах.
Спершу він заговорив про проблеми Динамо з фінансами, через які клуб нібито поїхав до Туреччини замість звичної Іспанії. А потім на тренуванні до ножів посварився з Михайличенко і був переведений в дубль. При цьому ведучий Профутбол Ігор Циганик писав, мовляв, Кадар першим почав грубити і матюкатися на тактичному занятті, всіляко провокуючи скандал.
Не потрібно бути семи п’ядей у чолі, щоб здогадатися – на той час Томаш мавваріанти в інших місцях і уламував клуб на трансфер, попутно збиваючи собі ціну. Через стовідсоткового податку на розкіш китайці більше не купують гравців, дорожче 6-7 млн. Та й другий претендент на Кадара – російське місто Сочі – грошима не смітить, збираючи вільних агентів.
В принципі, угорець свого домігся – якщо вірити ЗМІ, в Шаньдун Лунен він пішов за 2,5 млн євро, хоча Transfermarkt оцінює його в 4 млн.
Кияни формально на угоді теж не програли, повністю відбивши гроші, сплачені за Томаша польському Леху в 2017 році.
Інша справа, що продавати основних гравців за лічені години до закриття трансферного вікна – це завжди погана ідея. Особливо якщо в команді немає виконавців зі схожими характеристиками.
***
Томаша Кадара в Києві довго і правильно лаяли за привози – він дійсно регулярно видавав жахливі передачі назад …
… або на рівному місці дарував м’яч суперникам.
З іншого боку, партнери Томаша щодо захисту виступали ще гірше, хоча критики на них виливалося на порядок менше. Наприклад, що стосується втрат, що призвели до ударів по воротах – у Кадара їх 4 в 13 матчах УПЛ, а ось у Микити Бурди – 6 в 7 іграх; у Артема Шабанова – 10 в 12; у Віталія Миколенко – взагалі 12 в 14. Феномен угорця в тому, що його помилки краще за інших врізалися в пам’ять, тільки і всього.
Томаш Кадар проти Ларрі Кайоде, фото – shakhtar.com
Як лівий центральний захисник Кадар постійно страхував на фланзі Миколенко, який, як свідчать цифри, обрізається частіше за всіх у команді. Угорець робив, що міг, але з його швидкістю закривати фланг смерті подібно.
До того ж помилки Миколенко регулярно приводили до того, що безпосередньо в зону Кадара вивалювалися по два гравці суперника. Знову ж таки, вийти з таких ситуацій без втрат майже неможливо.
Паралельно на правому фланзі захисту у Динамо таких проблем немає, оскільки Кендзьора набагато акуратніше Миколенко в обороні, плюс в цю зону регулярно зміщується з центру кращий хвилеріз команди Сидорчук. Це в сумі і створило ілюзію, що всі праві центрбекі Динамо аси, а ліві – клоуни.
***
Що ж стосується атакуючих дій, то тут Кадар і зовсім був ключовим захисником Динамо з великим відривом.
За підсумками минулого чемпіонату саме угорець став кращим в УПЛ по пасам з просуванням. В середньому за гру у нього набралося 17.3 таких передач. Найближчі переслідувачі – Віталій Вернидуб із Зорі (12.7) і Антон Шендрик з Олександрії (11.4).
За точністю вертикальних пасів Кадару також не було рівних – до його 86% і близько ніхто не підібрався.
У першій половині поточного сезону картина повторилася – Томаш знову нагорі, за ним – Микола Матвієнко з Шахтаря і Євген Чеберко із Зорі. Що стосується партнерів Кадара щодо захисту Динамо, то їх показники в рази нижче. Для контексту, Артем Шабанов в середньому за матч робить 5.3 пасу в останню третину проти 10.7 у угорця.
Також показово, що при величезному обсязі атакуючої роботи Кадар протягом трьох років в Динамо утримував відсоток точності передач на позначці вище 90%. Це велика рідкість. Наприклад, Денис Попов в трьох іграх поточної Ліги Європи з Лугано і двічі Копенгагеном аж 19% пасів запустив в молоко.
***
Загалом, міняти Кадара в частині атакуючої роботи у Динамо зараз категорично нікому.
Більш того, просто зібрати пару з двох кваліфікованих центрбеків може виявитися проблемою, з огляду на постійні травми Микити Бурди і Дениса Попова. Обидва в цьому сезоні пропустили вже по кілька місяців.
Навіть тут Кадар не в приклад надійніше – за три роки в Києві він ні разу не вибув на термін, більше п’яти тижнів, завдяки чому встиг провести за Динамо 104 матчі.
У них, до речі, Томаш забив всього один м’яч, зате який! Поза сумнівами, ви до сих пір його добре пам’ятаєте, хоча і пройшло вже майже три роки.
Тоді, в 2017-м, в угорця ще вірили в Динамо, хоча з його трансфером і вийшло дурнувато – брали Кадара на лівий фланг захисту, а вже в Києві виявилося, що він ніякий не фулбек.
Але потім пішли Віда з Хачеріді і все встало на свої місця. Кадар перейшов в центр, а Динамо початок перебудову імені Хацкевича. Яка, на жаль, закінчилася лише рекордно довгою серією без попадання в груповий раунд ЛЧ.
Багато в чому через цих невдач Кадар залишає Київ вже не на білому коні, а обпльований з голови до ніг – в точності як раніше повірив в нього Хацкевич. За кількістю критики на свою адресу з динамівців з ним може змагатися тільки недавно дискваліфікований Бесєдін. І статистика тут вторинна.
Проблема Кадара в тому, що за три роки в Києві він так і не став в дошку своїм. Він не спромігся вивчити мову, не подружився з фанатами, а про Динамо говорив, як про перевалочному пункті. У відповідь і його теж ніхто не щадив.
Не випадково і догляд угорця вийшов подловато – де-факто він не залишив Суркісу вибору своїм демаршем. Зберегти бунтівника означало проявити слабкість, а посилання в дубль обійшлася б в копієчку – контракт у Томаша недитячий. Правда, навіщо було тягнути з пошуком заміни і чекати дедлайну теж неясно.
Часи, коли Динамо з запасом грало проти всіх в УПЛ, крім Шахтаря, давно пройшли. У цьому сезоні Київ жодного разу не обіграв Зорю, причому в обох очних матчах виглядав гірше команди Віктора Скрипника. На відміну від Шахтаря, Динамо щотижня змушене напружувати всі м’язи, щоб брати своє.
Досвід і передачі Томаша Кадара були одним з останніх козирів киян в цій боротьбі. Без них сутичка за зону Ліги чемпіонів безумовно заграє новими фарбами.
І як натякають останні матчі з Ворсклою і Дніпро-1, навряд чи Динамо варто вважати в ній фаворитом.
Джерело: Sportarena.ua
