Александр Гладкий, facebook.com/FCZoryaLuhansk
Чорноморець представив його красиво: клубний дизайнер не полінувався намалювати на фотках футболіста кольори його попередніх клубів, а якби його змусили зробити більше, ніж кілька ескізів, а нам би не вистачило місця на екранах наших гаджетів.
Олександр Гладкий грав у 11 клубах України та зарубіжних країн. Його історія гарна, як поема. Яка часом то романтичний вірш, ніби з-під пера Генріха Гейне, то готична повість, ніби Алан По та Вашингтон Ірвінг відвідали на спіритичному сеансі Стівена Кінга.
Наш герой – конкурував із Чуйченком, Пушкуцею, Брандао, Фоміним та Селезньовим, тренувався у Маркевича, Заварова, Литовченка, Луческу, Рамоса, Йовічевича та Реброва, грав за Адана Демірспор ще задовго до того, як цей клуб вшанували присутністю Балотеллі та Ракицький.
Чому інших уже немає, а інші далеко – і лише Олександр Гладкий найкращий в Україні серед гравців 1987 року народження?
Причина перша – Гладкий давно у справі
Олександр почав грати зовсім юним, 2004 року 17-річка грав на фінальних турнірах чемпіонату Європи U17 та U19, через рік – на чемпіонаті світу U20 у Нідерландах. Які люди, які часи!
У Франції на чмпіонат Європи з футболу серед юнаків до 17 років золоті медалі забрали французи, срібло – іспанці, бронзу – португальці. Зірили Хатем бен Арфа, Самір Насрі, Бруну Гама, Жерар Піке та Сеск Фабрегас. Україна по черзі програла Англії (0:2), Австрії (1:2) та Португалії (0:4). Турнір запам’ятався хіба тим, що ми в ньому взяли участь.
У Швейцарії серед 19-річок ми здобули бронзові медалі на пару з господарями турніру, а Іспанія у фіналі переграла турків завдяки голу Борхі Валеро. Лукаш Піщек був у найкращих бомбардирах із Алі Озтюрком, якого пам’ятають зараз хіба що родичі. А наші “прибили” Італію завдяки голу Мілевського, і цього одного взяття воріт нам вистачило, щоб залишити поза турніром Монтоліво с товаришами. Так, Україна вийшла із групи з різницею м’ячів 1-0! Такі справи…
У Нідерландах через рік чемпіонами світу серед молоді стали аргентинці з Ліонелем Мессі. Україна вийшла з групи, багато й зі смаком забивав Олександр Алієв, але у першому ж раунді на виліт нас вибили нігерійці завдяки голу майбутнього динамівця Тайво.
На всіх цих турнірах грав Гладкий. Загалом за всі збірні він провів 60 матчів, відзначившись 17 голами. У національній команді України – 11 матчів, 1 гол. Забив у дебюті – у “товарняку” з Узбекистаном у 2007 році. Відчуйте себе старим, як кажуть.
Причина друга – Гладкий завжди у топі
У 476 матчах своєї кар’єри Олександр забив 134 м’ячі при 63 гольових передачах. Він зовсім юним почав у рідному Харкові, почергово змінивши Металіст, Арсенал та ФК Харків, доки сварилися між собою тодішні керівники клубів, а тренери переводили виводок гравців з однієї команди до іншої, з-під однієї вивіски – під іншу.
Все змінив сезон 2006/07, коли за середняк ФК Харків Гладкий напакував 13 м’ячів у 29 іграх. 19-річний хлопець став найкращим бомбардиром Вищої ліги (УПЛ ще не створили навіть, ха!). Шахтар оперативно викупив його у «малиново-зелених» – за чи то 2,5 млн. євро, чи то 3 млн. доларів США. Хто носив валізку з грошима, нехай уточнить, за скільки саме.
Шахтар – клуб, у якому дуже важко бути найкращим. Доведуть Худжамов та Федецький, які у ФК Харків були богами, а у донецькому суворому гранді не відбулися – благо, відбулися в інших клубах та на кар’єру не скаржаться. У першому своєму донецькому сезоні Гладкий забив 17 м’ячів, але “золоту бутсу” не взяв – стільки ж “наклацали” Косирін із донецького Металурга та Селезньов із київського Арсеналу. А Марко Девіч став найкращим бомбардиром чемпіонату з 19 голами. Хитрий серб більше забивав з пенальті (6 точних ударів проти 1 у Сашка).
Але Шахтар ніколи не відмовляв собі у задоволенні посилити атаку. Тут не розкрився Лукареллі, не до кінця реалізувався Маріка – не останні люди в Європі. Брандао рано закінчив донецьку частину кар’єри. Селезньов, Воробей і Бєлік не сказали свого головного слова, не доспівали пісню про молодого хлопця в донецькому степу. Ось і Гладкий у наступні роки лише зменшував, спочатку вирушивши до Дніпра, потім – взагалі в оренду до Карпат.
Саме тоді стало зрозуміло, що Гладкий вміє цінувати свою роботу. Він приходив саме туди, де найбільше потребували форварда, і справно забивав. Можна докоряти його корявістю техніки або поганою реалізацією, проте лише в одному клубі з 11-ти він не забив жодного м’яча. І цю помилку виправив, увійшовши в історію своєю довголітньою стабільністю надалі.
Причина третя – Гладкий визнає помилки
Вдале повернення до Шахтаря в сезоні 2014/15, коли Олександр накидав 16 м’ячів у всіх турнірах, спонукала його на величезний ризик. У 2016 році він перейшов до Динамо, і це була помилка, яка потрапила до всіх мемів. Навіть у багатій історії киян мабуть – знайди гірші трансфери: екс-форвард головного конкурента в 11 матчах забиває 0 м’ячів. Його освистують і гноблять. Півсезону вистачає, щоб зрозуміти, що ти опинився в мемі “незрозуміло, як вони туди потрапили”.
Гладкий відтепер – у компанії з Громовим, Федорчуком, Лукасом Пересом, Іримією, Філімоновим та тими двома латиноамериканцями, які закінчили одразу після лігочемпіонівського вльоту від Стяуа. Як їх там? Гладкий – легенда “Динамо”. І ніякі Самбрано та Дуелунн не посунуть його із символічної збірної найневдаліших трансферів в історії клубу, до якого йому б краще було б ніколи не переходити.
Але Олександр зробив висновки і більше не помилявся. У Карпатах та Чорноморці він уже забивав, а в Туреччині – у Різеспорі та тому самому Адана Демірспорі – поправив свої матеріальні справи. Гладкий – не «Орел і Решка», це, скоріше, «Мальовнича Україна» на вашому обласному телеканалі. За кордоном йому не так комфортно дихається та живеться, ніж в УПЛ. Ну що ж. Нашій історії це тільки на користь.
Причина четверта Гладкий довговічний
У свої майже 35 років він – не «пасажир». У Зорі за пару років у 51 матчі набив 22 результативні дії (15 голів та 7 асистів). Можливо, він не головна причина, чому луганчани провалился з Університатею, але його не вистачало так само, як Шахаба, Аллахьяра та Громова.
Зараз Гладкий для Чорноморця – надія, опора та вірна ставка в атаці. Поруч із ним може пристойно додати Єрмоленко – непоганий молодий хлопець, який теж починав у Металісті – але якось не пробився крізь лихоліття харківського футболу. Допомагатимуть їм із флангів Юсов, Штогрін, Брагару та Філі. Вимальовується також по-своєму цікава командочка, нехай і не така, як до 24 лютого цього року.
І в цьому футбольна молодість – найстаріший футболіст нинішнього складу Чорноморця буде не тягарем, а надією.
Причина п’ята – Гладкий недооцінений
Навіть Євген Селезньов, який перевершив Реброва та націлився на рекорд Шацьких, перебуває під тиском історії. Вона, проклята, відмовляє йому у величі – мовляв, зі 117 своїх голів він більшість однокласникам забивав. Хоча насправді «Цар» найбільше Динамо забивав, але що зробиш – живий міф, похитнулася корона на гордій голові. І старається Селя, б’є по воротах історії – а забив він трохи навіть поменше Гладкого…
Олександр – він загалом цікавий персонаж. Забивав багато – дорікали за слабку реалізацію. Пограв за всю класичну сімку українського футболу – Металіст, Шахтар, Дніпро, Динамо, Карпати, Зорю та Чорноморець, тобто ті команди, які чогось досягли у ХХ столітті. Таких більше немає, їх тепер не роблять, це штучний товар та персонаж із червоної книги.
Опальний Севідов ще до фатальної зустрічі з молодшим Шуфричем говорив про Косиріна: «Це акула зі вставною щелепою, яка все ще небезпечна і кусається». Так от, у Гладкого навіть щелепа ще, вибачте, своя. Якщо не станеться несподіванки та форс-мажору, чекайте десяток голів за сезон. А решта – понад план, приймемо з вдячністю та повагою.
Пиляйте, Шура, пиляйте!..
Ярослав Смілянський
Джерело: Sportarena.ua
