Довбик, Піхальонок, Ванат і вся збірна 19-го туру Прем’єр-Ліги

Sport Arena називає символічну збірну чергового туру УПЛ сезону 2022/23

Воротар – Євгеній Волинець (Колос)

Металіст тиснув на ворота ковалівців і мав усі шанси виграти матч в Ужгороді – його кульмінацією став 11-метровий, який на силу виконував провідний нападник номінальних господарів. І тут у всій красі показав себе кандидат у національну збірну України Волинець, який потягнув цей удар. При тому, що Колос сам створив немало моментів (особливо до перерви), програти кризовому супернику було б дуже прикро – Євгеній від цього врятував.

Окремо згадаємо черговий сильний матч молодого воротаря СК Дніпро-1: Рибак виграв дві дуелі в Бичека, що мало величезне значення за рахунку 0:0 в Ковалівці (це вже пізніше Металіст 1925 пропустив від дніпровців три м’ячі без відповіді).

Правий захисник – Денис Мірошниченко (ФК Олександрія)

Запрошення в національну збірну та туристична поїздка до Лондона добре вплинули на Мірошниченка. Правий фланг олександрійців чудово відпрацював проти Ворскли, а сам Денис взяв безпосередню участь у двох результативних комбінаціях. Це він почав першу результативну комбінацію закиданням на хід Третьякова (мав забивати Кожушко, але його випередив суперник – автогол), а пізніше запустив через правий край уже Кожушка, чию передачу замкнув Кулаков. Швидкий, невтомний Мірошниченко не лише витримав випробування Сефері, а й вийшов переможцем у цій боротьбі.

Центральний захисник – Максим Ковальов (Інгулець)

ФК Минай вів у рахунку до 85-ї хвилини, проте в підсумку зазнав поразки від конкурента в боротьбі за збереження прописки в УПЛ. Підопічні Ковальця весь матч чинили опір закарпатцям (згадати, як сміливо йшов ветеран Ковальов у боротьбу за м’яч – у тому числі на чужій половині поля). Вони зуміли вирвати вольову перемогу, а вирішальний пенальті забив саме Максим – оборонець, який провів цей виїзд із традиційною самовідданістю та був справжнім лідером команди.

Центральний захисник – Володимир Салюк (Чорноморець)

Складний матч для одеситів, і вони були близькими, щоб перервати безпрограшну серію. Шахтар легко комбінував, і той же Салюк нічого не міг вдіяти з тим, як суперники обстукували стіночки прямо в карному майданчику господарів. Але в цілому молодий оборонець діяв впевненіше й надійніше за напарників (в тому числі й досвідченішого Гучека, який одного разу «наварив» цілком собі на гол). А пізніше, підключившись на черговий кутовий, Володимир забив після скидки Демченка й цей гол приніс Чорноморцю в підсумку почесну нічию з грандом.

Лівий захисник – Ігор Снурніцин (Зоря)

Луганська команда дуже переконливо атакувала через лівий фланг: спершу Снурніцин працював у тандемі з Русиним, а коли Вантух замінив висунутого вперед (на місце Герреро) півзахисника Мішньова, вже з ним. Ігор здорово вписався в комбінаційну гру Зорі та видав гольову передачу під третій у матчі гол у виконанні молодого новачка команди Погорілого (для якого це дебютний гол в УПЛ).

Центральний півзахисник – Клим Приходько (Кривбас)

Криворізький клуб недарма поборовся за свого корінного гравця (нагадаємо, що Приходько-молодший є сином легенди клубу, проте проходив академію Шахтаря, тому після підвищення в класі його не відразу змогли заявити). У Рівному Кривбас здобув вольову перемогу в меншості, а Клим продуктивно відіграв у центрі поля з Банадою та Хомченовським. Ще в першому таймі він міг відкривати рахунок, а в підсумку зробив це відразу після перерви (з близької відстані легким дотиком замкнув передачу Задераки в розіграші до вірного).

Правий півзахисник – Олег Кожушко (ФК Олександрія)

Група атаки олександрійців скористалася проблемами захисту Ворскли сповна. Кожушко з Кулаковим охоче мінялися зонами, постійна підтримка від Третьякова, Ковальця та Мустафаєва дозволяла їм швидко розігрувати комбінації та в два-три паси виводити гру на завершення з ударом. Серед авторів голів Олега нема, та це не применшує його заслуг у цьому матчі – одному з центральних у турі. Саме Кожушко був адресатом флангової передачі, після якої Пердута зрізав м’яча в свої ворота, а також він елегантно асистував під гол Кулакова. За таку вагому участь у першому за три з половиною роки розгромі полтавців пробачається й жахливо не реалізований момент, коли Олег не влучив у ворота з убивчої позиції в ході чергової блискавичної атаки.

Атакувальний півзахисник – Олександр Піхальонок (СК Дніпро-1)

Металіст 1925 мав шанси перервати свою невдалу серію, чого варті два виходи Бичека на воротаря дніпровців Рибака. Добре для Кучера, що в його розпорядженні є гравці очевидно вищого класу. Наприклад, Піхальонок. Сам кілька разів пробивав по воротах Мозіля (в тому числі й небезпечно), проте найбільше відзначився в підіграші. Після його розкішного закидання відкривав рахунок Довбик, далі Олександр заробив пенальті, а потім ще й запустив у прохід Когута, який призвів до другого 11-метрового.

Лівий півзахисник – Максим Задерака (Кривбас)

Хороший тур для цього амплуа: Русин починав матч проти Руху на лівому фланзі й затерзав оборону львів’ян (та забив уже після переведення в атаку), динамівець Шепелєв знову за задумкою Луческу закривав непритаманну фізично собі позицію – і видав низку гострих подач, виступивши асистентом під гол Ваната вже зі стандарту. Проте, на нашу думку, найкращий, власне, лівий півзахисник – це Задерака з Кривбасу. Досить продуктивно відіграв у Рівному та став співавтором обох голів – від Приходька та Понєдєльніка.

Нападник – Артем Довбик (СК Дніпро-1)

За попередніх п’ять матчів у чемпіонаті України, єврокубках і за збірну Довбик забив тільки раз. Пережив пошкодження, набирав кондиції. Власне, в Ковалівці, де одного з лідерів приймав Металіст 1925, Артем виходив на заміну, ще до перерви замінивши травмованого Жуао Пеглоу. В першому таймі Довбик більше виступав як асистент – після його ударів мали змогу пробивати Рубчинський і Гуцуляк. А в другій половині гри форварда «прорвало» ‒ за 11 хвилин він оформив найшвидший хет-трик поточного сезону. Спершу здорово розігрався з Піхальонком, потім двічі реалізував пенальті. У лідера перегонів бомбардирів тепер 15 м’ячів, а СК Дніпро-1 здобув три очка завдяки не найбільш очевидному «джокеру».

Нападник – Владислав Ванат (Динамо)

Шикарний матч від Ваната – ще до перерви від нього йшла гострота, коли він двічі відгукувався на подачі Шепелєва з лівого флангу та прицільним ударом влучив у поперечину. А невдовзі після відпочинку Владислав розігрався з Володимиром і хорошим прямим ударом зі штрафного відкрив рахунок. Ще раз пробивав по воротах львів’ян. Словом, Ванат зробив визначальний внесок у цю важливу перемогу для претендентів на Лігу Європи.

Збірна 19-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena
Тренер туру – Руслан Ротань (ФК Олександрія)

Відпрацювавши тиждень збірних на чолі національної та молодіжної команд України, Ротань повернувся в свій клуб, де на нього чекало непросте випробування – Ворскла Скрипника. Схоже, господарі добре розібрали полтавців: вдало зіграли на зустрічних курсах, часто застосовували довгий пас і на високих швидкостях напрацювали на розгромну перемогу. Після чотирьох нічиїх Ротань відсвяткував перший виграш у якості головного тренера клубу УПЛ.

Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.

Джокер туру – Роман Вантух (Зоря)

Чимало гравців здорово ввійшли в гру з лавки запасних: динамівці Гармаш і Рамірес організували другий гол своєї команди, криворіжець Понєдєльнік забив переможний м’яч, а дніпровець Довбик взагалі оформив хет-трик. Але є гравець, чий вихід одночасно був несподіваним і значущим. Лівий захисник Вантух заміняв центрального півзахисника Мішньова на 61-й хвилині за рахунку 1:0, невдовзі видав гольову передачу на Русина, а під кінець гри розпочав третю результативну атаку, яку завершив Погорілий із пасу Снурніцина. Нове застосування Романа – також досягнення ван Леувена.

Найкращий молодий гравець туру – Олександр Сапутін (Зоря)

Після травми Майбороди здавалося, що настав великий шанс Кучерука – та ван Леувен довірився 19-річному Сапутіну. Другий матч із чотирьох у поточному сезоні Олександр завершив без пропущених м’ячів, хоча захист (будемо відвертими) в кількох випадках залишав його «під обстріл» гравцям львівського Руху. На нашу думку, саме молодий воротар луганців другий тур поспіль заслуговує на перемогу в цій номінації.

Найкращий легіонер туру – Ерік Рамірес (Динамо)

Невже у Гармаша з’явився конкурент? Поки продовжує прогресувати Ванат, Луческу перепробував різні варіанти в нападі, включаючи «опорного форварда». Проте саме повернення венесуельського нападника породжує надії, що у киян буде конкуренція попереду. Рамірес здорово вийшов на заміну, на пару з Гармашем розтерзав оборону львів’ян. Забив і міг забивати ще. Зважаючи на відсутність Буяльського, два голи від різних нападників Динамо – це неординарна подія для команди, такого не бувало ще з минулого сезону.

Герой туру – Артем Довбик (СК Дніпро-1)

Тут все очевидно: лідер бомбардирських перегонів вийшов на заміну й набив три м’ячі, які допомогли його команді здобути надважливі три очки (з урахуванням осічки Шахтаря в Одесі). Тепер у Довбика 4 голи відриву від найближчого переслідувача – Буяльського, якому тепер ще більше буде пригадуватися абсолютно непотрібне вилучення в матчі з дніпровцями, яке залишило його поза полем на три тури.

 



Джерело: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться