Динамо – Зоря: план Скрипника працював 70 хвилин, але все вирішили непереборні обставини

До 70-ї хвилини матчу в Запоріжжі Зоря виглядала колективом, здатним виграти «срібну» суперечку у Динамо в поточному сезоні Favbet ліги. Але план Скрипника на гру дав збій у фінальній чверті ігрового часу -Заря задихнулася, а футболісти, які вийшли на заміну у киян, перевернули програшний матч з ніг на голову.

Боротьба за путівку в Лігу чемпіонів, рівна кількість очок в таблиці і невизначеність футбольних чиновників щодо долі сезону 2019/2020 в елітному дивізіоні зробили цій грі гучну вивіску. Команда Скрипника обіграла киян на їхньому полі в грудні, за підсумками першого етапу Favbet ліги Динамо виявилося вище луганчан, але після 23-го туру при рівності очок і показниками особистих зустрічей (2:2 у Запоріжжі і 2:1 на користь Зорі в Києві) опустилося на друге місце.

Скрипник будує дуже інтенсивну Зорю. Гра лише з одним опорником дає команді можливість ефективно використовувати ширину і мати плюс одного гравця при розвитку атак на флангах. Але що ще важливіше: Зоря демонструє феноменальні результати в пресингу. 43% володінь суперників луганчан складаються всього з однієї або двох передач, і тільки 15% – з п’яти і більше. Якщо порівнювати з Шахтарем і Динамо, то у них в поточній кампанії – 36% і 23%, 40% і 20% відповідно. Зоря пропонує своїм суперникам високий темп гри і не дає їм зайвого часу на прийняття рішень, намагаючись відбирати м’яч там, де загроза їхніх воріт буде мінімальною.

Такую інтенсивною командою господарі постали і в першу 45-хвилинку матчу з Динамо, і це незважаючи на перерву в 2,5 місяці, втрату змагального ритму і необхідність в екстрені терміни освіжати ігрові зв’язки, закладені командою на зимових зборах.

Динамо, яке здивувало агресивним високим пресингом з Шахтарем в недавньому «класичному» і надто легко розправився з бронзовим призером УПЛ і учасником Ліги Європи Олександрією, у своїй третій грі після відновлення сезону знову постало в новому образі. Якщо в дербі з гірниками кияни «здулися» після перерви, а Олександрії закотили майже все, що хотіли, то з Зорею підопічні Михайличенка діяли ситуативно, в більшій мірі відштовхуючись від гри опонентів.

Київ напевно готувався до високої інтенсивності з боку опонентів в Запоріжжі і спробував відповідати цьому ігрового ритму. Але якщо Зоря знаходила гарні рішення при пошуку простору на половині поля суперників і в більшій мірі доводила свої атаки до логічного завершення (особливо гострими були флангові подачі на Кабаєва і Громова), то у Динамо єдиний удар в створ воріт Махарадзе стався після довгого пасу Буяльського Цитаїшвілі. А все через невиліковного вже не один сезон жирного недоліку – великої кількості браку у фазі контролю м’яча під пресингом. Футболісти ніби намагаються просто зберегти м’яч і уникнути його втрати, а не зробити тактичний прийом, наприклад, з «перевантаженням» і звільненням простору на протилежному фланзі.

Хоч київський клуб і намагався грати вузько і компактно в оборонній фазі, Зоря в першому таймі вміло розкривала простору між лініями. За 45 хвилин підопічні Скрипника завдали 10 ударів по воротах суперників. Динамо відстояло задовільний рахунок і невідомо, як би команда Михайличенка пручалася тиску Зорі після перерви, якби не злива.

45-хвилинна пауза в зв’язку з погіршенням погодних умов практично не вплинула на ігровий малюнок відразу після відновлення гри. Навіть на залитому поле Славутич-Арени Зоря продовжила методично наступати, а через вісім хвилин після свистка знайшла пробоїну в київському кораблі. Мабуть, ніхто з оборонного блоку не повірив в серйозність намірів захисника Тимчика, який індивідуальним проходом залишив в ролі статиста Сидорчука, а потім змусив на собі сфолити Шабанова.

Юрченко впевнено реалізував пенальті, і Зоря зобов’язана була добивати суперника. Але якщо з точки Владлен, як він показав жестом при святкуванні гола, впевнено потрапив м’ячем у кільце, то через п’ять хвилин автор голу, розстрілюючи порожні ворота, примудрився потрапити в перекладину.

Тоді і настав зворотний відлік. Михайличенко – не Шаран, наставник Динамо досить консервативний у плані проведення замін, коли потрібно оперативно реагувати на події, що розвиваються на полі. Так, із Шахтарем він зробив перші заміни аж на 76-й хвилині, коли чемпіон вже доводив гру до логічної перемоги. Неймовірно, але на цей раз тренер Динамо відчув той самий потрібний момент, коли свіжі сили змогли допомогти команді перехопити ініціативу і дотиснути суперника.

Циганков, Де Піна, Вербич – всі троє взяли участь в трьох забитих м’ячах Динамо в останні 20 хвилин гри. Циганков з ростом 177 см виграв верховий м’яч, дозволивши Вербичу зробити асист на Буяльського, Де Піна буквально продавив задихнулись захисників і відправив м’яч у ворота, ну і наостанок капітан Динамо подарував глядачам «цукерку» у вигляді реалізованого штрафного.

Мокре поле, все ще недостатні фізичні кондиції після карантину та відсутність реального посилення на лавці запасних зіграли злий жарт із луганчанами. Зоря в цій дуелі передбачила практично все і її план ідеально працював майже 70 хвилин. Але несподівана зміна ключових змінних перетворила команду Скрипника з ловця в загнаного звіра. Індивідуальна виконавська майстерність виявилося вище хорошої тактичної задумки і виграла цю битву.

Динамо перемогло і відірвалося від Зорі на три очки. Можливо, кияни навіть в четвертий раз поспіль візьмуть срібні нагороди УПЛ. А далі, цілком ймовірно, чергове урочисте ходою до п’ятого віце-чемпіонського титулу. Адже, як свідчить футбольна сучасність, трофеї і титули з більшою часткою ймовірності виграють саме до блиску налагоджені ігрові системи, а не індивідуалізм і щасливий випадок.