Чи є тут Ярмоленко, Буяльський, Бущан? 33 найкращих гравців УПЛ 2024/25: символічна збірна сезону

Традиційно Sport Arena завершує огляд турніру своїм списком 33 найкращих гравців – символічною збірною Прем’єр-Ліги України сезону 2024/25. Здаємо в архів цей чемпіонат – і залишаємо в пам’яті найбільш яскравих його футболістів. Перед тим, як ознайомитися з підсумками всього сезону, пропонуємо згадати нашу символічну збірну – список 33 найкращих за підсумками першого півріччя чемпіонату.

Наш сайт системно висвітлює всі ліги чемпіонату України з футболу. Ви можете почитати наші інші символічні збірні сезону 2024/25:

• Збірна сезону 2024/25 Першої ліги – 33 найкращих гравців https://sportarena.ua/uk/footboll/ukraina-pervaya-liga/zbirna-sezonu-2024-25-pershoyi-ligi-33-najkrashhih/
• Збірна Другої ліги сезону 2024/25 – 33 найкращих гравці чемпіонату: ровесник Мілевського та Алієва, прикарпатський бомбардир і велике відкриття Полісся https://sportarena.ua/uk/footboll/ukraina-vtoraya-liga-futboll/zbirna-drugoyi-ligi-sezonu-2024-25-33-najkrashhih/
• 33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка України серед аматорів сезону 2024/25, де грали Хачеріді, Гармаш, Михалик – весь топ ААФУ https://sportarena.ua/uk/footboll/amatorskij-futbol/33-najkrashhih-gravtsi-chempionatu-ta-kubka-ukrayini/

Воротарі

1. Георгій Єрмаков (ФК Олександрія)

23 роки – 30 матчів – 22 пропущених м’ячі, 15 «сухих» матчів

Сенсаційний віце-чемпіон був би неможливим без надійного воротаря, а сам стиль Ротаня вимагав від Єрмакова бути максимально сучасним голкіпером. І Георгій встигав усе: він і виручав багато, і добре загалом працював на виходах, і дуже суттєво додав у грі ногами. Можна сказати, що в більшості матчів саме з воротаря починалися комбінації «Ротань-болу». При беззаперечному прогресі в грі Єрмаков видав найбільше «сухих» матчів, зокрема, щоправда, від кожного з грандів отримавши по три м’ячі. В оренді з Маккабі Єрмаков зіграв навіть краще, ніж до того – це, до речі, комплімент, адже не кожен гравець напередодні домовленого вже переходу віддає всі 100% команді, з якою збирається прощатися.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Іван Пахолюк (Колос)
• 20 років – 14 матчів – 8 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів

2. Олексій Паламарчук (Інгулець)

34 роки – 29 матчів – 42 пропущених м’ячі, 9 «сухих» матчів

Чемпіон Першої ліги 2024 року відразу ж через рік вилетів назад із УПЛ, ставши найгіршим за кількістю пропущених м’ячів. При цьому Інгулець пропустив найбільше м’ячів. І його воротар при цьому – не просто в трійці найкращих у чемпіонаті, а ще й покращує позиції порівняно з першим півріччям? Тут є певний феномен сприйняття. Все дуже просто: Паламарчук занадто яскрава й показова фігура. Він, перш за все, зруйнував стереотип, що гравець у віці за 30-ть не може вчитися й розвиватися – якби хтось, як я, бачив Паламарчука більше 10 років тому, він би не повірив, що його навіть запасним візьмуть в УПЛ. По-друге, Олексій ввійшов в історію – пропустивши 11-метровий від рівнянина Мрвальєвича в сьомому турі, надалі він парирував шість (!) пенальті поспіль. Це рекорд чемпіонату України за всі часи, і він триває – можна його покращити вже в новому клубі (ЛНЗ). По-третє, Інгулець не вирізнявся надійністю захисту, тож роботи в Паламарчука вистачало в кожному турі: він пропустив багато, але виручав ще більше, набагато більше (за статистикою, запобіг 10 голам). Народний герой і феномен.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Георгій Єрмаков (ФК Олександрія)
• 22 роки – 17 матчів – 12 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчів

3. Іван Пахолюк (Колос)

21 рік – 26 матчів – 20 пропущених м’ячів, 11 «сухих» матчів

Колос кілька років поспіль втрачав основних воротарів – то Волинця відпустив у Дніпро-1, то Фесюна вигідно продав у Шахтар. Те, що при цьому колектив не «посипався» й втретє вивів на новий рівень проектного футболіста найвідповідальнішої позиції, – це доказ сильної роботи тренера воротарів Кернозенка. Пахолюк у трійці найкращих за кількістю «сухих» матчів – менше за згаданого Єрмакова, на рівні з Різником із Шахтаря. Але, звичайно, втримати ворота в команді-середняку значно важче, ніж у гранда. Іван довів свій рівень і проявив себе міцним професіоналом без відвертих слабких місць – наступний сезон покаже, чи готовий він зробити ще один впевнений крок до спорту вищих досягнень.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олексій Паламарчук (Інгулець)
• 33 роки – 16 матчів – 31 пропущений м’яч, 4 «сухих» матчі

БОНУС! Денис Марченко (Оболонь)

18 років – 11 матчів – 8 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів

Шищенко пішов у Буковину, але точно ввійде в історію Оболоні завдяки своєму сміливому рішенню при Рибці та Федорівському рішуче поставити на весняну частину сезону вчорашнього школяра Марченка. Хлопець у більшості матчів не пропускав голів, проявив не лише хороші задатки – антропометрію, техніку роботи з м’ячем, а й ту іскринку шаленого азарту й реакції, яка вирізняє топових воротарів від пересічних. Ще раз – це аванс, робити висновки будемо за першим повним сезоном.

Праві захисники

1. Микита Кравченко (ФК Олександрія)

28 років – 27 матчів – 8 асистів

Не закріпившись у Динамо, Кравченко видав хороший рівень у Колосі, Дніпрі-1 та Поліссі. Проте після бурхливих змін у житомирському клубі перейшов до ФК Олександрія. І тут розвинувся весь талант гравця атакувальної суті, який при цьому реалізувався на одній із важливих оборонних позицій. Микита не лише традиційно якісно виконував подачі зі стандартів під праву ногу та вантажив м’яча після флангових проходів, а й додав у захисних функціях, завдяки чому став значно ціліснішим і стабільнішим футболістом.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Микита Кравченко (ФК Олександрія)
• 27 років – 17 матчів – 6 асистів

2. Вінісіус Тобіас (Шахтар)

21 рік – 19 матчів – 5 асистів

Повернення з Реалу Кастільї могло здатися падінням з небес на грішну землю, але Вінісіус не зважав ні на невдачу в спробі заграти в Іспанії, ні на особисті проблеми – він поступово, проте впевнено прогресував. П’ять гольових передач і кілька передгольових – це просто міра залучення Тобіаса в комбінаційну роботу, яка була високою при Зубкові й залишається суттєвою при Аліссоні. Цей технічний і винахідливий фулбек може ще додавати в завершенні, тому що має для цього всі задатки й грає достатньо високо, щоб опинятися на ударних позиціях.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олексій Сич (Рух)
• 23 роки – 16 матчів – 4 асисти

3. Ілля Крупський (Ворскла)

20 років – 27 матчів – 2 асисти

Якщо деякі інші флангові захисники зіпсували враження нерівномірними півріччями, Крупський залишався стабільним на всій дистанції, хоча до молодого гравця проявляли інтерес гранди і він в підсумку підписав попередню угоду з Металістом 1925, знаючи, що навесні вже не залишиться в Ворсклі. У цьому плані варто відзначити командність Іллі, який не знижував вимог до себе й самовіддачі, навіть знаючи точний час прощання з командою. Крім яскравих рейдів із підключеннями та подачею, це ще й якісний у грі на оборону футболіст. Ворскла вилетіла, він залишився в УПЛ – і в цьому є своя справедливість і закономірність.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Ілля Крупський (Ворскла)
• 20 років – 15 матчів – 1 асист

Центральні захисники

1. Мігел Кампуш (ФК Олександрія)

28 років – 27 матчів – 5 голів

Кампуш до переїзду в Україну грав за дуже скромні клуби на батьківщині – в Португалії, а також у тій же Хорватії. Його команди, зазвичай, боролися за виживання. Ротань, виконуючи найвищі завдання, зумів інтегрувати такого захисника в свій віце-чемпіонський склад. Зрозуміло, чим Мігел влаштовував тренерський штаб – це один із найкращих у роботі з м’ячем оборонців УПЛ. Він однаково ефективний як у просуванні м’яча, так і в завершенні атак (п’ять голів – у тому числі прямий удар зі стандарту). При цьому португальцеві не дорікнути відсутністю, власне, захисних навичок. Він створив із Шабановим гармонійний дует, компенсуючи недоліки один одного.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Мігел Кампуш (ФК Олександрія)
• 28 років – 16 матчів – 4 голи

2. Роман Дідик (Рух)

22 роки – 28 матчів – 2 голи, 1 асист

В цілому захисна ланка Руху продовжує вражати – при низькому середньому віці, при втраті кількох основних гравців, при травмі Слюбика вона витримала сезон в цілому. А Дідик був, напевно, найбільш стабільним і залученим серед усіх оборонців на дистанції. Більше того, коли навесні Рух дещо перезавантажував побудову захисту, Роман встиг зіграти і в трійці, і хвилеріза. В цілому залишався стабільним при різних конфігураціях лінії. Гарно підключався до чужих воріт.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Роман Дідик (Рух)
• 24 роки – 16 матчів – 2 голи, 1 асист

3. Валерій Бондаренко (Колос)

31 рік – 24 матчі

У нас важкий вибір, тому що центрбеки в цьому чемпіонаті підібралися досить яскраві. І все ж хочеться відзначити захист Колоса, який виступив феноменально добре, хоча під час сезону в різних тренерів були принципово різні підходи до роботи з м’ячем і без м’яча. Та й дует центрбеків змінювався: Бондаренко змушений був грати то з Бурдою, то з Краснічі, то ще з кимось. Проте в цілому на дистанції Валерій виступив досить гідно, якісно працював із різними суперниками й вийшов на той рівень, який був у нього колись в Олександрії – що аж заслужив запрошення Шахтаря.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Валерій Бондаренко (Колос)
• 30 років – 17 матчів

Центральні захисники

1. Тарас Михавко (Динамо)

20 років – 26 матчів – 1 гол

Маємо справу з дуже неоднозначним кейсом. З однієї сторони, були і в Динамо помилки в захисті, а три автоголи Михавка – це щось за межею добра і зла. З іншої, Шовковський працює з тими, кого має в розпорядженні. І якраз Тарас – серед тих, хто розвивався й прогресував за останній рік, а не деградував або ж використовував старий багаж. Михавко став значно впевненішим в роботі з м’ячем, поступово боровся з тими помилками, яких припускався під час сезону, і досягнув успіху в рамках нинішніх амбіцій і можливостей Динамо. За винятком буквально кількох огріхів, які включають кілька самострілів і грубу помилку в грі з Шахтарем, Михавко – лідер найкращої оборони України, якою б вона не була на сьогодні в вітчизняному футболі.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Микола Матвієнко (Шахтар)
• 28 років – 13 матчів – 3 голи, 1 асист

2. Микола Матвієнко (Шахтар)

29 років – 22 матчі – 3 голи, 2 асисти

Матвієнко – найбільш висококласний захисник УПЛ, і це даність. Він беззаперечно найкращий за роботою з м’ячем – керівний пас, просування, доставка на чужу половину поля. Діє досить акуратно – навіть у далеко не найкращому сезоні Шахтаря лише п’ять попереджень у Прем’єр-лізі. В цілому клас Миколи такий, що він апріорі повинен бути в символічній збірній, проте є суттєві фактори, які ставлять його нижче за чемпіона Михавка – невдалий командний результат, зниження якісних результатів в обороні та низька кількість матчів, деякі з них – не на основній позиції.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Артем Шабанов (ФК Олександрія)
• 32 роки – 17 матчів – 1 гол, 1 асист

3. Артем Шабанов (ФК Олександрія)

33 роки – 29 матчів – 1 гол, 1 асист

У Шабанова був у житті навіть контракт із Динамо та досвід у національній збірній, але в якийсь момент він у числі низки гравців виявився непотрібним Поліссю. Як же він все довів у Олександрії! Артему вдалося стабільно та на високому рівні відіграти весь сезон і зробити великий внесок у срібні медалі сенсаційного віце-чемпіона. Більше того, є причини вважати, що він був стрижневим гравцем оборони, тому що Кампуш – іноземець-новачок, заточений на роботу з м’ячем, а саме Шабанов брав на себе велику долю єдиноборств і чорнової роботи, стабілізуючи ланку.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Тарас Михавко (Динамо)
• 19 років – 15 матчів – 1 гол

Ліві захисники

1. Олександр Мартинюк (ФК Олександрія)

23 роки – 29 матчів – 1 асист

Молодий гравець зі школою Волині входив навіть у цей сезон просто одним із талантів, але стрімкий прогрес під керівництвом Ротаня допоміг йому не просто стати головним у складі однієї з головних команд УПЛ – а заслужити виклик у національну збірну України та вигідний контракт із новим клубом. Мартинюк відзначався стабільністю, провів весь сезон на одному диханні й в цілому гармонійно поєднував захисні функції з регулярними підключеннями до атак. Починаючи сезон з іншими напарниками, під кінець створив чудову зв’язку з Царою. Це була марна робота, адже Мартинюк із Шабановим і Калюжним влітку перейшли в інший клуб – Металіст 1925.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Денис Мірошниченко (Карпати)
• 30 рік – 16 матчів – 1 гол, 4 асисти

2. Андрій Цуріков (Колос)

32 роки – 28 матчів – 5 голів, 2 асисти

Цуріков – колишній динамівець і кандидат в збірну, для досвідченої команди Колоса це досить типова історія та цілком бажаний футболіст. Хоча минулий сезон для ковалівців у цілому не був монолітним і успішним, якраз Андрій – один із небагатьох, хто досягнув успішних індивідуальних результатів. По-перше, був основним лівим фулбеком і одним із найстабільніших гравців ланки як при Поздєєві, так і при Костишині. По-друге, Колос отримував від Цурікова постійну й якісну підтримку в атаці. На пару з Велетнем вони могли розірвати навіть грандів, а сім результативних дій від Андрія – це, напевно, найкращий його показник з часів ФК Олександрія.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Богдан Михайличенко (Полісся)
• 27 років – 15 матчів – 1 гол

3. Богдан Михайличенко (Полісся)

28 років – 28 матчів – 1 гол, 1 асист

Ще один гравець із яскравою футбольною біографією – Динамо, Андерлехт, повернення на батьківщину – в Шахтар. Період в Поліссі настільки успішний для Михайличенка, що він заслужив повернення в збірну України. При цьому в різні періоди сезону він грав то зліва, то справа – з різними напарниками на фланзі. Забив «гірникам» переможний м’яч в особливо пам’ятному матчі в Житомирі – напевно, це була вершина періоду Ашура та найбільш пам’ятна домашня гра всього чемпіонату.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олександр Мартинюк (ФК Олександрія)
• 23 роки – 17 матчів – 1 асист

Центральні півзахисники

1. Іван Калюжний (ФК Олександрія)

27 років – 27 матчів – 2 голи, 2 асисти

Головний прогрес сезону, народний улюбленець і просто Super Ivan. Криза ветеранів Степаненка та Сидорчука, а також зірваний перехід Бражка в Вулверхемптон, привернули увагу до позиції опорника в збірній. А тут виявилося, що в УПЛ їх не так багато, щоб одночасно і в зрілому віці, і стабільно в основі, і ще й у команді, яка проводить вдалий ігровий відрізок. Непоступливість Калюжного та шалений гол у ворота Шахтаря зробили свою справу – а гра трішки краще за інших в осінній спайці збірної дала нереальний буст гравцеві, в кар’єрі якого були Індія, Ісландія та районний чемпіонат на Харківщині. При всіх очевидних мінусах – відсутності швидкості, тягучості стилю та не зовсім чистому відборі, Іван справді заслужено може вважатися найкращим центральним півзахисником оборонного плану в сезоні 2024/25. А перехід не в запас гранда чи не десь у якийсь посередній клуб за кордон робить його історію ще цікавішою.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Володимир Бражко (Динамо)
• 22 роки – 13 матчів – 3 голи, 1 асист

2. Микола Михайленко (Динамо)

24 роки – 21 матч – 2 голи, 1 асист

Наскільки приємне враження справив Бражко в Зорі та в перший рік в Динамо – настільки ж швидко почав піддаватися критиці. Він і справді навесні й грав поменше, й випав із контексту. Можна довго сперечатися, чи це «ефект Вулверхемптона», чи «закон Сабо», проте є факт: у центрі поля в чемпіона новий персонаж. Михайленко з його працездатністю, працелюбністю та величезними обсягами чорнової роботи, звісно, є опорником старої формації, але коли в тебе в команді одночасно є Буяльський, Піхальонок, Бражко, Рубчинський і ще кілька більш креативних центрхавів, такий пахар тобі навпаки дуже потрібний. А сам Микола використав шанс, здійснив прорив в основу і ще й оформив кілька результативних дій.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Іван Калюжний (ФК Олександрія)
• 26 років – 16 матчів – 1 гол, 1 асист

3. Пабло Альварес (Карпати)

28 років – 26 матчів

Вихованець Вільярреала ніколи на батьківщині не котирувався так високо, як друг його юності Родрі – він довгий час пробивався через нижчі ліги, потім змушений був їхати за кордон – як гравець, відбувся в Хорватії (ФК Рієка) та Болгарії (Черно море). Проте чи то настільки впав рівень УПЛ, чи настільки «зайшов» Альварес під стиль і вимоги Лупашка, проте в Україні Пабло адаптувався миттєво й став стилеутворюючим гравцем «левів». Власне, успішність тих же Бруніньйо чи Очеретька також багато в чому зумовлена тим, що під ними діє такий грамотний футболіст, який чудово вміє зв’язувати ланки, пропускає через себе низку м’ячів і запускає всі головні ігрові процеси. Карпати, які були за крок від єврокубків і мають чудові перспективи досягнути в цьому успіху в новому сезоні, мають провідного центрхава сучасного типу й чудово використовують його переваги.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Амбросій Чачуа (Карпати)
• 30 років – 17 матчів – 6 голів, 2 асисти

Праві півзахисники

1. Олексій Гуцуляк (Полісся)

27 років – 29 матчів – 11 голів, 4 асисти

Всі ми знали, хто такий Гуцуляк – і по часах, коли Вільярреал запрошував його з Карпат, і по найбільш яскравих відрізках в УПЛ, включаючи СК Дніпро-1 часів Довбика. Проте саме зараз настав прайм Олексія: найбільш результативний його сезон у клубній кар’єрі, вдалий виступ за збірну, що при представниках грандів і легіонерах здавалося б ще недавно неможливим. Враження трішки псує деяка нерівномірність двох піврічь – але ж вона притаманна всій команді в цілому, а Гуцуляк, навпаки, видав ті свої кілька весняних результативних дій, переважно, якраз у матчах з прямими конкурентами. Великий особистий прогрес у кар’єрі цього футболіста – одне з великих вражень сезону.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олексій Гуцуляк (Полісся)
• 26 років – 16 матчів – 9 голів, 2 асисти

2. Жуан Альвіна Безерра (ФК Олександрія)

22 роки – 24 матчі – 6 голів, 4 асисти

Вихованець 4-разового чемпіона Бразилії – Васко да Гама – клубу, де сяяли великі Вава, Ромаріо та Роберто Динаміт, дуже здорово влився в гру ФК Олександрія та навіть здобув звання найкращого легіонера чемпіонату України 2024 року. Друге півріччя в виконанні Безерри виявилося не настільки продуктивним, як перше, проте загалом Жуан залишив сильне враження. Він поєднує техніку та сміливість обіграшу з ефективністю, однаково сильно як поставляє «снаряди», так і сам працює в завершенні. Зважаючи на молодий вік, це прекрасне відкриття олександрійців.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Хуан Альвіна Безерра (ФК Олександрія)
• 21 рік – 17 матчів – 4 голи, 3 асисти

3. Ярослав Карабін (Рух)

22 роки – 30 матчів – 6 голів, 7 асистів

Карабін слідом за своїми попередниками Сичем, Квасницею, Федором і Краснопіром відправився в рідні Карпати – проте на згадку Руху залишив найсильніший із точки зору індивідуальних результатів свій сезон. Ще рік тому Ярослава відправляли в пошуках ігрової практики в Рух-2, проте він старанно працював навіть у «двієчці» в Другій лізі, довів свій рівень і після прощання з легіонерами та кризи в декого з колишніх лідерів зумів прорватися в стартовий склад. І понеслося! В активі Карабіна – 13 результативних дій і відразу кілька матчів, які він витягнув у складній ситуації.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олександр Зубков (Шахтар)
• 28 років – 12 матчів – 5 голів, 3 асисти

Атакувальні півзахисники

 

1. Артем Бондаренко (Шахтар)

24 роки – 29 матчів – 12 голів, 8 асистів

Бондаренко якийсь час перебував у тіні більш прогресуючих Судакова та Криськіва, а повернення Педріньйо, здавалося, не віщувало йому нічого хорошого. Насправді ж Артем побив власні рекорди результативності, дійшов до 20 очок за системою «гол+пас» (зокрема, 8 асистів – нікому не вдалося здійснити більше) і привернув, як повідомляється, увагу закордонних клубів. На довгій дистанції він виявився більш стабільним за багатьох статусніших і досвідченіших конкурентів, а також забив Динамо й Кривбасу, оформив хет-трик проти Карпат. А це все ж суперники, по яких в УПЛ прийнято робити глобальні висновки.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Микола Шапаренко (Динамо)
• 26 років – 10 матчів – 4 голи, 7 асистів

2. Микола Шапаренко (Динамо)

26 років – 23 матчі – 6 голів, 8 асистів

Попри всі чутки про інтерес закордонних клубів, Шапаренко залишається в УПЛ і проводить досить сильний із точки зору індивідуальних результатів сезон, хоча й відверто слабкіше виглядає навесні. Позначаються й травми: в лазареті за минулий сезон Микола опиняється тричі, сумарно пропускає більше місяця (п’ять матчів). Але при цьому не відміниш його вклад у золоті медалі – хорошого рівня розпасівка (за нашими підрахунками вони з земляком Кравченком і «гірником» Бондаренком видали найбільше гольових передач – по вісім), 14 результативних дій і прекрасне взаєморозуміння з Ванатом, Буяльським і Ярмоленком.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Артем Бондаренко (Шахтар)
• 24 роки – 15 матчів – 8 голів, 2 асисти

3. Амбросій Чачуа (Карпати)

31 рік – 29 матчів – 10 голів, 3 асисти

Ще в Першій і навіть Другій лізі Чачуа відігравав величезну роль в грі «левів», а в УПЛ провів зараз найкращий за своїми особистими показниками сезон. Що ще важливіше, Амбросій є таким гравцем, який весь час і стабільно грає на одному рівні, вкрай рідко опускаючи планку вимог до себе та командної взаємодії. У своїх найкращих матчах він і забивав, і асистував, і брав участь в атаках на ранній стадії. Повернення рівнянина в клуб, де він свого часу заслужив інтерес з-за кордону та викликався в молодіжну збірну України, можна вважати найкращим трансфером в новітній історії Карпат.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Мухаррем Яшарі (ЛНЗ)
• 26 років – 17 матчів – 4 голи, 3 асисти

БОНУС! • Мухаррем Яшарі (ЛНЗ)

27 років – 29 матчів – 5 голів, 6 асистів

Косовар особливо вразив у першій половині сезону, проте й загалом на дистанції це справжній лідер ЛНЗ, якому вдалося затьмарити самого Тілля – визнаного в УПЛ розпасівника й майстра півзахисту, який, здавалося, в Черкасах мав би вийти на свій рівень часів Ворскли до повномасштабного вторгнення. Забив кілька особливо ефектних м’ячів дальніми ударами. Врешті-решт, із УПЛ регулярно викликається в свою збірну – чи багатьом, крім українців, це зараз вдається? Може суттєво додати в оновленій команді.

Атакувальні півзахисники

1. Георгій Судаков (Шахтар)

22 роки – 25 матчів – 13 голів, 4 асисти

Хайп довкола Судакова, безперечно, важко витримувати, проте минулий сезон показав, що він вартий того. Знімається вічна претензія щодо малої результативності – забивав Георгій багато та зі смаком, провів низку матчів, у яких робив настільки великий внесок, що фактично забезпечував результат. Але от Динамо, наприклад, не забив ні в чемпіонаті, ні в кубку:) В цілому ж це, безперечно, непересічний для нашого футболу півзахисник із прекрасним баченням поля, гарно поставленим ударом і вмінням зіграти як на завершення, так і на підіграш. У 22 роки в нього вже під 60 результативних дій за Шахтар – це варто відзначити.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Георгій Судаков (Шахтар)
• 22 роки – 16 матчів – 8 голів, 2 асисти

2. Віталій Буяльський (Динамо)

32 роки – 29 матчів – 7 голів, 7 асистів

У ветерана черговий сильний і цілісний сезон на внутрішній арені – навіть незважаючи на майже місяць на лікарняному, він провів чемпіонат дуже сильно й не взяв участі тільки в одному турі. Оформив 14 результативних дій. Продемонстрував чудовий рівень взаємодії з одноклубниками. Наприклад, на двох із Ванатом вони взяли участь у 24 (!) гольових комбінаціях, відразу чотири м’ячі Владислав провів із передач Віталія (це більше половини від всього числа його асистів). А сам Буяльський забивав досить вишукані, складні за виконанням, м’ячі та був просто нестримним у домашніх матчах (лише один гол в УПЛ того сезону – за межами Києва, п’ять із семи – на стадіоні імені Лобановського).

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Єгор Твердохліб (Кривбас)
• 24 роки – 13 матчів – 8 голів, 2 асисти

3. Петар Мічин (Зоря)

26 років – 29 матчів – 9 голів, 3 асисти

Мічин прибув із Лалатовичем, але набагато довше за тренера-земляка протримався в Зорі. Що там і говорити, наразі це справжній лідер команди. Із дев’яти голів Петара – п’ять переможних (тільки в динамівця Ярмоленка та донеччанина Бондаренка стільки ж; в інших менше). Він знайшов гарне взаєморозуміння з групою атаки – як зі швидкісними Яциком і Антюхом, так і з форвардом-вежею Будківським. А ще виконував різні функції в півзахисті, залежні від нюансів підбору кадрів у центрі поля (коли Башича чи Попару треба було «садити» в оборону).

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Петар Мічин (Зоря)
• 26 років – 15 матчів – 5 голів, 1 асист

Ліві півзахисники

Тут довелося поламати голову, адже позиція лівого півзахисника – найбільш конкурентна в сучасній УПЛ із точки зору підбору кадрів, і з точки зору якості виступів футболістів. Що й говорити, ми могли вибирати між Назаренком, Кевіном, Антюхом, Яциком, Царою, Велетнем – і це список неповний. Але аргументуємо наш вибір.

1. Олександр Назаренко (Полісся)

25 років – 28 матчів – 7 голів, 7 асистів

Чому це саме Назаренко? Йде мова про особистий прогрес футболіста, який дуже рано пробився в основу СК Дніпро-1, але в якийсь момент навіть ставився навіть на фланг оборони – при всіх потребах команди це ж також свідчення того, що без нього на звичній позиції могли обійтися. Початок минулого сезону Олександр провів настільки сильно, що змушений був покидати рибалку, ризикуючи мобілкою – отримав виклик в національну збірну. Потім були перепади, але, повторимось, це стосується всієї команди в цілому. В підсумку – 14 результативних дій і вражаючий, проривний сезон Назаренка.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Олександр Назаренко (Полісся)
• 24 роки – 17 матчів – 7 голів, 5 асистів

2. Кевін (Шахтар)

22 роки – 24 матчів – 6 голів, 4 асисти

Загалом, ми всі чудово розуміємо, що за рівнем обдарування Кевін – чи не найкращий бразилець Шахтаря з часів Давіда Нереса. Звідси – й десь завищені очікування, якщо порівнювати з іншими новачками, навіть купленими за пристойні суми. Розкішний у роботі на м’ячі, неймовірно технічний і м’який у прийомі та обробці, Кевін при цьому ще й дуже швидкісний футболіст із сильним ударом. Усі ці якості дозволяють йому в першому ж повному сезоні за «гірників» пробити символічне число в 10 результативних дій. І він може більше, значно більше – і зараз навіть десь поступається за результатами літніх єврокубкових матчів Аліссону в швидкості реалізації.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Ярослав Карабін (Рух)
• 22 роки – 17 матчів – 5 голів, 3 асисти

3. Олександр Яцик (Зоря)

22 роки – 27 матчів – 5 голів, 4 асисти

А ось у нас прекрасне відкриття Бартуловича – центрхав Яцик, якого раніше позиціонували як «вісімку» й ледь не «шістку», чудово замінив Антюха в ситуації, коли той готувався до переходу в новий клуб. Виявилося, що в Олександра чудова швидкість, розкішне взаєморозуміння з Мічиним і Будківським, а також вміння зіграти в темп, зрізати кут, зміститися й обстукатися з одноклубниками. При цьому, звичайно, не забуваємо про його шалений удар. Жаль, що це була оренда – такі великі відкриття й награвання передбачають продовження в наступному сезоні, а його Яцик точно починає в Динамо.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Денис Антюх (Зоря)
• 27 років – 10 матчів – 5 асистів

БОНУС! • Владислав Велетень (Колос)

22 роки – 26 матчів – 3 голи, 5 асистів

Велетень, як і в більшій мірі Салабай, – це футболісти, які в Колосі мають реалізовуватися на значно вищому рівні – як за номінальними ігровими показниками, так і за стабільністю на всій дистанції. Проте нам нікуди не подітися від того, що чотири результативних дій Влада проти Шахтаря – це один із найкращих сольних виступів сезону 2024/25 в Україні. І пролог, анонс подальших успіхів уже під керівництвом Костишина.

Нападники

1. Владислав Ванат (Динамо)

23 роки – 28 матчів – 17 голів, 4 асисти

Ванат підтвердив своє звання найкращого бомбардира УПЛ, знову побивши власний рекорд по результативності за один сезон. Він забивав усім (!) іншим реальним претендентам на медалі, включаючи Шахтар. Значно додав у різноманітності реалізації. Взаємодія Владислава з Буяльським і Шапаренком – це незаперечна перевага Динамо. Тож, напевно, настав час всерйоз визнати той факт, що на наших очах реалізувався серйозний форвард, якому рости тепер на міжнародному рівні, тому що вдома він уже все всім довів.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Владислав Ванат (Динамо)
• 22 роки – 15 матчів – 10 голів, 2 асисти

2. Єгор Твердохліб (Кривбас)

24 роки – 24 матчі – 14 голів, 2 асисти

Твердохліб – людина, яка зробила себе сама. Починав з аматорів, пробивався через нижчі ліги, за ФК Минай довів своє право вважатися гравцем рівня в УПЛ, а під керівництвом Вернидуба виріс до рівня гравця, відсутність якого в національній збірній України дивує. При цьому це різносторонній гравець, який, зважаючи на те, що ніхто з центрфорвардів Кривбасу не забив більше трьох м’ячів, дуже багато віддавав своїх зусиль у завершенні атак. Граючи як secondary striker, Єгор був напрочуд корисним і фінішував на другому місці в списку найкращих бомбардирів. А він же ще молодий – маємо підстави говорити, що це все ще не 100% можливостей футбольного самородка.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024): Олег Білик (Епіцентр)
• Олександр Філіппов (ФК Олександрія)
• 32 роки – 17 матчів – 6 голів, 1 асист

3. Олександр Філіппов (ФК Олександрія)

32 роки – 27 матчів – 10 голів, 2 асисти

Той момент, коли після розпаду СК Дніпро-1 Філіппов обрав саме олександрійський клуб, можна назвати дуже важливим на шляху становлення майбутнього віце-чемпіона. Тому що саме забивного нападника не вистачало Ротаню для цілісності ігрового малюнку своєї команди. Хет-трик Олександра в матчі з Шахтарем – один із найбільш яскравих виступів футболістів ФК Олександрія за всю історію клубу в УПЛ. Жаль, що іноді бомбардир допускав тривалі безгольові періоди – проте все одно його десятка голів при кількох асистах і передасистах це величезний вклад у срібні медалі.

• У першому півріччі (літо-осінь 2024):
• Ігор Краснопір (Рух)
• 22 роки – 17 матчів – 6 голів

БОНУС! • Пилип Будківський (Зоря)

33 роки – 26 матчів – 8 голів, 4 асисти

Не раз у цій символічній збірній сезону ми звертали на гравців, з якими свого часу парадоксальним чином попрощалося Полісся. Проте навіть у цьому значному списку Філ стоїть окремо й на чільному місці. Як можна було відмовитися від стилеутворюючого форварда-вежі, настільки корисного не лише в завершенні, а й у побудові гри завдяки виграним верховим єдиноборствам? Як наслідок, Будківський значно посилив Зорю, а Полісся перепробувало Луіфера, Пайшао, Брістріча, Трайкова і лише в особі Батісти знайшло «дев’ятку» – щоб потім втратити влітку.