Сомов, Загорулько, брати Луціви, Таран і вся збірна першого півріччя Другої ліги 2022/23

Воротарі

1. Олександр Литвиненко (Нива Бузова)

31 рік – 10 матчів (900 хвилин) – 4 пропущених м’ячі, 8 «сухих» матчів

Лідер у Другій лізі настільки безапеляційний, що, здавалося б, у його воротаря найлегша робота. Проте не можна не відзначити той вклад, який Литвиненко зробив у більш ніж успішний дебют бузівської Ниви на професіональному рівні. Колишній голкіпер ПФК Суми, Інгульця, Полісся, Арсеналу-Київ, Альянсу та Вікторії пропустив лише у двох матчах сезону, причому, тоді ‒ в першому турі з Чайкою та заключному з Металургом-2 ‒ ще й парирував два пенальті.

2. Дмитро Стародубець (Реал Фарма)

24 роки – 10 матчів (900 хвилин) – 8 пропущених м’ячів, 5 «сухих» матчів

Незамінний воротар одеситів видав відразу кілька куражних зустрічей, коли в площину його воріт летіло до десяти м’ячів, а Реал Фарма в підсумку залишався з очками. Хороший результат «фармацевтів» за пропущеними м’ячами (вісім – це другий показник після лідера) є багато в чому заслугою саме Стародубця. Також на користь Дмитра говорить сенсаційно успішний загальнокомандний результат – друге місце.

3. Олексій Майборода (Чайка)

28 років – 9 матчів (720 хвилин) – 6 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчі

Голкіпер борщагівців Майборода не пропускав у половині матчів сезону й лише раз отримав у свої ворота більше одного м’яча за гру (це ті самі 3:3 з одеситами). Олексій особливо здорово провів матчі з вінничанами, хустянами та новоградцями – суперниками, які, в принципі, рівні за своїм кадровим потенціалом з Чайкою та мали б підстави боротися за місце в трійці, проте відстали після очних матчів із командою Майбороди.

Праві захисники

1. Денис Червінський (Звягель)

24 роки – 10 матчів (900 хвилин) – 1 гол, 3 асисти

Капітан команди з Житомирщини був її ключовим гравцем і допоміг оновленому колективу подолати перехід з аматорів у професіонали. Трішки вже погравши на такому рівні, екс-захисник Арсеналу-Київщини, Інгульця, Поділля та вінницької Ниви повернувся на батьківщину з Польщі. В Звягелі взяв на себе великі обсяги робіт на всій протяжності правого флангу та виконання стандартів – один із його штрафних по цікавій траєкторії залетів у ворота ФК Хуст (зіграли 1:1).

2. Євгеній Ярмак (Нива Бузова)

23 роки – 10 матчів (892 хвилини) – 3 асисти

Стабільний і надійний Ярмак весь сезон закриває правий фланг оборони Ниви. Один із тих, хто приєднався до колективу бузівчан ще на аматорському рівні. Євгеній добре знайомий Карпенку, тому що грав під керівництвом цього тренера в інших його командах – Авангарді (Бзів) і Поліссі (Ставки). Прийшов із ним у Ниву й надав фланговій роботі команди якісно нових барв. Неодноразовий учасник результативних комбінацій.

3. Дмитро Пуди (Чайка)

24 роки – 9 матчів (746 хвилин) – 1 гол, 1 асист

Пуди більше відомий як фланговий півзахисник, але при новій схемі Хомутова йому було довірено закривати весь фланг. І в якості «лінійного» Дмитро проявив свою швидкість – Чайка могла постійно розраховувати на його флангові рейди з прострілами та ударами. Граючи в агресивній манері, Пуди відзначився одним голом, одним асистом і кількома результативними комбінаціями, які він починав із глибини поля.

Центральні захисники

1. Вадим Хохлов (Чайка)

33 років – 8 матчів (685 хвилин) – 3 голи, 1 асист

Колишній гравець Ниви – тернопільської та вінницької – влітку дещо несподівано для сторонніх спостерігачів опинився в Чайці. Борщагівська команда, на нашу думку, тільки виграла від цього. Хохлов на досвіді допомагав скріпити захист за будь-якої ігрової формації, до того ж, залишався корисним і в обороні, і в атаці. Відразу чотири результативні дії від Вадима – це ще й хороша допомога дещо нестабільній атаці «синьо-жовтих».

2. Віталій Мячин (Реал Фарма)

26 років – 10 матчів (895 хвилин) – 1 гол, 1 асист

Повернувшись після закордонного етапу своєї кар’єри, колишній оборонець миколаївських профі-клубів поповнив склад одеситів. Реал Фарма в особі Мячина здобула ефективне посилення захисту. Міцний, непоступливий Віталій в своїй жорсткій і чіпкій манері витримав випробування кількома провідними форвардами Другої ліги, і мало хто з них витримав це протистояння. Відзначився результативними діями в фестивальному матчі з Рубіконом, який завершився рекордною перемогою Реал Фарми за всю історію.

3. Євгеній Мороз (Нива Вінниця)

28 років – 9 матчів (810 хвилин) – 1 гол

Вихованець Кривбасу не один раз намагався проявити себе на всеукраїнському рівні – в кропивницькій Зірці, ФК Суми, тепер от у вінницькій Ниві. З ким би не доводилося йому грати в зв’язці в центрі захисту, Мороз старався налагодити хорошу взаємодію. А в частині підключення на стандарти був винагороджений у заключному матчі в році на Закарпатті. Саме Євгеній тоді в кінцівці поєдинку забив у ворота ФК Хуст, врятувавши вінничан від поразки.

Центральні захисники

1. Іван Скляренко (Нива Бузова)

27 років – 10 матчів (900 хвилин) – 1 гол, 1 асист

Провідний серед центральних оборонців Ниви, Скляренко починав сезон у зв’язці з Тараном, а пізніше – з Місюрою. Відзначався непоступливістю та чіпкою манерою гри, був корисним у єдиноборствах, особливо один в один на вузькому просторі. Ще одна риса Івана – корисні підключення на стандарти. В досить важких матчах із миколаївським Вастом і вінницькою Нивою він відзначився результативними діями.

2. Антон Музиченко (Чайка)

25 років – 9 матчів (810 хвилин) – 2 асисти

Цього року борщагівська команда була в тактичному ігровому пошуку, тож Музиченко міг закрити відразу кілька позицій, але частіше грав, здається, саме в центрі захисту, який є йому більш звичним. Антон, як лівоногий оборонець з хорошим баченням поля та пасовою роботою, часто розпочинав атаки Чайки. Саме з передач Музиченка Литовченко забивав Металургу-2 та Рубікону.

3. Валерій Скидан (Звягель)

28 років – 9 матчів (795 хвилин) – 2 голи, 1 асист

Син головного тренера Звягеля повернувся на батьківщину, щоб на досвіді допомогти команді в дебютному сезоні на професіональному рівні. Валерій, пройшовши школу Динамо та погравши в зарубіжних чемпіонатах, був найстаршим і найдосвідченішим гравцем своєї рідної команди. Скидан починав сезон як «хвилеріз», але вимушено перейшов із опорної зони в центр оборони після серії травм. Вдало замінив відсутніх одноклубників і додав захисній грі новоградців нових барв на своїй антропометрії та через перший пас.

Ліві захисники

1. Анатолій Таран (Нива Бузова)

27 років – 10 матчів (889 хвилин) – 3 голи, 1 асист

Він починав сезон у центрі захисту, проте вже через кілька турів замінив Ткаченка на лівому фланзі. Граючи на всій протяжності свого краю, Таран був постійним учасником атакувальних багатоходівок Ниви. Регулярно підключався на подачі стандартів, забивши три м’ячі та віддавши одну гольову передачу. Саме в Анатолія виходило забивати особливо важливі м’ячі, всі вони – в виграних матчах, два з них – саме переможні.

2. Олександр Гуськов (Чайка)

28 років – 10 матчів (839 хвилин) – 3 голи, 2 асисти

Взагалі, Гуськов – це досить досвідчений уже вінгер, але в рамках оновленої тактичної формації Чайки (при грі в три центрбеки) Олександр грав лівого захисника атакувального плану. В сучасній термінології це називається wingback ‒ вінгбек, тобто, гравець із технологіями та скіллами вінгера, який грає на місці фулбека (флангового захисника). Гуськов у своїх кращих матчах, особливо в жовтні місяці, грав особливо яскраво та результативно.

3. Назар Гаврилюк (Звягель)

21 рік – 10 матчів (900 хвилин) – 1 гол, 2 асисти

Ще одне хороше відкриття сезону – до Звягеля Гаврилюк грав у глибинних змаганнях Хмельниччини та Рівненщини, проте в Другій лізі з її сучасним рівнем освоївся напрочуд швидко та був одним із найбільш стабільних гравців новоградців. Відзначався активністю на своєму фланзі, а також записав на свій рахунок і кілька результативних дій (хай  і в матчах із ровесниками з Кременю-2 та Рубікона).

Центральні півзахисники

1. Дмитро Ярчук (Васт)

28 років – 9 матчів (745 хвилин) – 2 голи, 4 асисти

Колись Ярчук подавав великі надії в УПЛ (Таврія) та португальській Примейрі (Ешторіл), але відразу на кілька років занурився в аматорський футбол. Втім, повернення в професіонали вийшло в Дмитра досить вдалим. Хоча через пошкодження він не відіграв усі матчі осінньої частини сезону, Ярчук записав на свій рахунок шість результативних дій у дев’яти матчах. Виконавець стандартів, умілий розпасівник, сам із сильним і гарно поставленим ударом, Дмитро був чи не найбільшою загрозою Васту в групі атаки.

2. Віталій Кольцов (Нива Вінниця)

28 років – 10 матчів (854 хвилини) – 3 голи, 2 асисти

Вітчизняний футбол встиг призабути про такого гравця, як Кольцов, після минулорічного його відрядження в СКА-Хабаровськ. Реанімувати свою кар’єру Віталій вирішив у рідній Вінницькій області, посиливши флагманську команду краю – Ниву. Спочатку зарослий і роздобрілий невисокий півзахисник викликав більше іронічну посмішку, проте по ходу сезону набрав хорошу форму й наприкінці осінньої частини робив різницю в середині поля. Здійснив п’ять результативних дій у десяти матчах і винятково ефективно (особливо, зважаючи на антропометрію) підключався на стандарти.

3. В’ячеслав Турчанов (Нива Бузова)

31 рік – 9 матчів (779 хвилин)

Для команди-лідера, де в кожній лінії підібрані досвідчені гравці, перевага на класі була звичною справою. Проте навіть індивідуально сильні виконавці залежали від балансу середньої лінії, який забезпечувався зусиллями досвідченого Турчанова. Колишній опорник Арсеналу, Оболоні та молодіжної збірної України виконував звично великі обсяги робіт і був тим фоном, на якому могли творити та креативити гравці атакувального плану.

Праві півзахисники

1. Злат Златьєв (Металург-2)

20 років – 9 матчів (764 хвилини) – 5 голів

Технічний і різносторонній гравець атаки був одним із найбільш результативних для запорізького резерву ще на аматорському рівні. З минулого сезону Златьєв продовжив стрімкий прогрес уже в професіональних змаганнях. Злат досить регулярно та в різному стилі забивав у Другій лізі, як виконуючи стандарти (згадати б шалений гол у ворота Рубікона), так і завершуючи стрімкі атаки. Загалом, за задіяністю в комбінаціях тріо Златьєв-Близнюк-Рокотянський було дизелем Металурга-2.

2. Олексій Швець (Нива Вінниця)

21 рік – 7 матчів (476 хвилин) – 2 голи, 4 асисти

Не пройшовши в основний склад новачка Першої ліги – Буковини, Швець поповнив склад Ниви та швидко влився в гру вінницької команди. Олексій здорово виконував подачі зі стандартів і відразу ж знайшов спільну мову з товаришами по групі атаки Ниви. Відразу шість результативних дій в семи матчах за вінничан – це пізнє придбання можна навіть вважати найкращим у новому сезоні для Ниви.

3. Іван Станкович (ФК Хуст)

20 років – 10 матчів (771 хвилина) – 1 гол, 3 асисти

Із братами Луцівими, Мердєєвим, Фляшком і Повханом Станкович складав досить швидкісну, технічну групу атаки. Невисокий, але стрімкий дриблер постійно перегравав суперників один в один, міг виконати стандарт, пробити з гри, підтримати на швидкості багатоходівку. Іван відзначився чотирма результативними діями, проте насправді його внесок навіть більший – часто він розвивав атаки на ранніх стадіях, ще до вирішального пасу чи удару.

Атакувальні півзахисники

1. Василь Луців (ФК Хуст)

21 рік – 10 матчів (790 хвилин) – 5 голів, 3 асисти

Дует братів пройшов юнацькі склади Олександрії та Минаю, заявив про себе в Мункачі. Перехід в ФК Хуст допоміг Луцівим по-справжньому проявити себе в Другій лізі. Василь, наприклад, грав широко, по всьому фронті атаки. В деяких матчах він навіть висувався на вістря нападу команди Циткіна. Луців, із хорошим баченням поля, пасом і ударом, був постійним учасником комбінаційної гри та виступав як у завершенні, так і в підіграші. Завдяки швидкості та вмінню пробити з будь-яких позицій і дистанцій, Василь однаково ефективно діяв і на передовій, і другим темпом із глибини.

2. Артур Ващишин (Звягель)

22 роки – 7 матчів (501 хвилина) – 6 голів

Він пройшов Динамо та Чорноморець, пробував сили в Першій лізі (в складі Поділля). Проте період розкриття Ващишина, безсумнівно, самобутнього атакувального півзахисника широкого діапазону дій, затягнувся. В цьому плані його перехід у Звягель виявився напрочуд своєчасним. У найкращих своїх матчах Артур діяв під нападником, забиваючи практично в кожному турі (включаючи хет-трик з Рубіконом). Навіть незважаючи на те, що пошкодження зіпсувало Ващишину завершення осінньої частини сезону, його індивідуальні показники на високому рівні.

3. Денис Скепський (Нива Бузова)

35 років – 9 матчів (542 хвилини) – 3 голи

Атакувальні півзахисники та інсайди бузівської Ниви були під жорсткою ротацією, проте залишалися ефективними, навіть маючи небагато ігрового часу. Як приклад, ‒ Скепський. Колишній талант Динамо, який пограв за Десну, запорізький Металург та черкаський Дніпро, відновив професіональну кар’єру в Ниві та допоміг бузівчанам своїм досвідом, технікою й добре поставленим ударом. Три голи (в тому числі в матчах, де перемоги давалися лідеру не так просто) та низку корисної роботи в середній лінії виконав Денис.

Ліві півзахисники

1. Петро Луців (ФК Хуст)

21 рік – 10 матчів (827 хвилин) – 4 голи, 1 асист

Якщо Василь Луців більше тяжіє до центру, то його брат Петро – до лівого флангу. При цьому разом зі Станковичем вони виступають єдиним фронтом, ведуть швидкісну перепасовку, а кожну атаку намагаються завершити акцентованим завершальним ударом. П.Луців, як гравець швидкий і технічний, виступає досить різноманітним інструментом атакувальної гри хустян. Навіть більше, на старті сезону він вимушено закривав позицію лівого захисника – і робив це не менш органічно, ніж Мердєєв праворуч.

2. Андрій Головатенко (Нива Бузова)

25 років – 9 матчів (510 хвилин) – 5 голів

Новий сезон ліворуч у нападі починав Тименко, проте поступово Головатенко зайняв те місце й виконав ту роль, яка йому вдавалася як у бузівській Ниві, так і в інших командах під керівництвом Карпенка – Авангарді (Бзов) і Поліссі (Ставки). Технічний і швидкий вінгер дуже сильно провів матчі проти потенційних конкурентів у боротьбі за медалі (як, принаймні, було за підбором гравців і вважалося на старті сезону) ‒ миколаївського Васту та борщагівської Чайки.  

3. Андрій Фесенко (Звягель)

24 роки – 10 матчів (896 хвилини) – 3 асисти

В ОДЕКа була напрочуд сильна середня лінія – з Колядою, Богдановим, Ніколайчуком, Апанчуком, Семенчуком. Поряд із ними Фесенко завжди був менш забивним, але навіть більш націленим на передачу. Всі ці свої якості – вибухову швидкість, вміння обіграти суперника віч-на-віч і на просторі, а також хорошу подачу та простріл – Андрій з успіхом застосував у Звягелі. Видав три результативні передачі, проте насправді взяв участь у більшій кількості результативних атак і стандартних положень, тому що виконував кутові, постійно здійснював флангові проходи та сам пробивав по чужих воротах.

Нападники

1. Іван Сомов (Нива Бузова)

31 рік – 10 матчів (731 хвилина) – 9 голів, 4 асисти

Свого часу Сомов уже грав у змаганнях ПФЛ в складі кількох клубів – від алчевської Сталі та довжанського Шахтаря і до хмельницького Динамо, херсонського Кристалу, новокаховської Енергії та МФК Миколаїв. Але більше п’яти років тому Іван вирішив призупинити професіональну кар’єру, за цей час вигравши всі можливі трофеї Київщини та Кубок України серед аматорів. Повернення в Другу лігу з бузівською Нивою для Сомова вийшло тріумфальним – лідер бомбардирських перегонів загалом оформив 13 результативних дій (і це при не реалізованому пенальті в перенесеному матчі з Металургом-2).

2. Сергій Барсуков (Реал Фарма)

26 років – 10 матчів (770 хвилин) – 5 голів

А ось іще одне відкриття цього сезону: Барсуков раніше грав на обласному рівні на Вінничині та Одещині, проте в дебютному сезоні на всеукраїнському рівні відзначився п’ятьма голами за Реал Фарму. Сергій проявив себе сучасним нападником, який корисний не лише в завершенні атак, а й у підіграші товаришам. Завдяки цьому він постійно був задіяний в атаках і був їх органічною частиною.

3. Денис Ндукве (Чайка)

22 роки – 10 матчів (730 хвилини) – 2 голи, 2 асисти

Цей різносторонній футболіст у Металісті 1925 більше грав інсайда, в ФК Краматорськ – вінгера, а в Чайці – взагалі по всьому фронті атаки, включаючи точку центрального нападника. Швидкий, умілий в грі на просторі, Ндукве постійно завдавав труднощів оборонцям команд-суперниць і здійснив чотири результативних дії (а ще приблизно стільки ж вірних моментів реалізувати не вдалося). Молодий гравець розкрився в новій якості.

Нападники

1. Артур Загорулько (Нива Вінниця)

29 років – 10 матчів (856 хвилин) – 6 голів, 1 асист

Граючий президент вінницького клубу в стартових трьох турах не забивав (хоча нагоди були), проте надалі відзначався практично в кожному турі. Гравець із фундаментальною школою Шахтаря та Чорноморця вийшов на найкращу форму з часів, коли він подавав надії в УПЛ у складі ФК Маріуполь і Ворскли. Загорулько забивав після стандартів і багатоходових комбінацій, уміло діяв у ситуаціях, які вимагали нестандартного завершення. Шість голів – далеко не межа для нього, і якби в Ниві з минулого сезону залишалися, скажімо, Георгієв, Маляренко чи Зеленевич, його особистий результат був би подвоєним, на рівні незавершеного чемпіонату 2021/22.

2. Олексій Литовченко (Чайка)

26 років – 9 матчів (577 хвилини) – 5 голи, 2 асисти

Хороше посилення атаки Чайки. Настільки, що Литовченко при семи результативних діях навіть не повністю реалізував свій потенціал. Столичний нападник, найкращий відрізок кар’єри якого припав на тернопільську Ниву, останнім часом шукав себе в професіональному футболі, не пройшов перегляд у київській Оболоні. Друга ліга стала для нього не кроком назад, а двома вперед – бомбардирський тонус відновлено.

3. Володимир Тименко (Нива Бузова)

25 років – 9 матчів (512 хвилин) – 3 голи, 3 асисти

Багатьох здивувало рішення колишнього нападника Арсеналу-Київщини та Чайки – опуститися в аматорський футбол. Втім, Тименко дуже швидко повернувся в Другу лігу з Нивою, і в дев’яти матчах за найуспішніших дебютантів сезону відзначився шістьма результативними діями. Пізніше, після напрочуд успішних стартових турів, у Тименка був певний спад із пошкодженням, висунувся в основу Головатенко, проте враження, яке Володимир залишив грою в амплуа лівого нападника, доводить, що в новій команді він ще краще розкриває свій потенціал.