Повернення Серії А: на що звернути увагу?

Червень 2020 року став багато в чому визначальним місяцем у світовому житті. У перший літній місяць країни, які пережили серйозну епідемію коронавурусу, все більше повертаються до життя, нехай назвати його «таким, як раніше» не можна.

Це стосується і футболу. Ще в середині травня першую в невідомість через два місяці паузи ступила Бундесліга і показала, що в оновленій реальності можна і потрібно догравати чемпіонати. Інші країни дивилися на німецький чемпіонат як на приклад. І зважилися. Винятком стала тільки Франція, де ще в кінці квітня достроково згорнули турнір.

Цими вихідними, слідом за Іспанією, на поле повернуться команди в Англії і Італії. Серія А хронологічно стартує остання, тому що в англійській Прем’єр-лізі ще в середу дограли два перенесені матчі з лютого.

Повернення чемпіонату Італії було дуже важливим символічним моментом. Країна перша у Європі зіткнулася з новим штамом коронавурусу і його наслідками. А тепер, зумівши вийти на менш страшну статистику хворих і померлих від COVID-19, готується грати в футбол.

Головною проблемою Серії А в порівнянні з іншими топ-чемпіонатами була більша кількість незіграних турів. Через старт епідемії коронавіруса були зіграні частина матчів 25-го туру, а 27-й вже не був зіграний зовсім, як і наступні. Тепер потрібно дограти 12,5 турів в стислі терміни.

Зрозуміло, що через специфічний календар багато часу на відпочинок і нормальну підготовку у команд не буде. У травні були надії стартувати на пару тижнів раніше, але в підсумку рестарт відбудеться 20 червня. І всі матчі будуть зіграні до 2 серпня включно, а щоб не було додаткових пауз, вирішили дограти спочатку Кубок Італії. Там два півфінальні матчі провели тижнем раніше, а фінал – минулої середи, в якому Наполі по пенальті переміг Ювентус.

Три місяці паузи очевидно заплутають ситуацію на всіх фронтах і обнулять становище, ніби грається новий сезон. Хтось перед зупинкою чемпіонату набирав хід, а хтось летів у прірву і чекав якоїсь можливості відпочити і перезавантажитися. Тепер перезавантажились усі. Істотною відмінністю від звичайного міжсезоння буде тільки відсутність змін у складах за рахунок трансферів.

Неможливо щось прогнозувати і чекати, адже напевно самі команди не розуміють, на що вони зараз здатні. Але можна виділити кілька інтриг. А їх в Серії А досить.

Чемпіонська гонка – Ювентус і Лаціо

Звичайно, не настільки далеко від двох лідерів чемпіонату і Інтер, але початково немає причин вважати, що Юве або Лаціо здадуть настільки, що дозволять команді Антоніо Конте реально вклинитися в боротьбу за скудетто. Їх прерогатива – збереження місця в зоні Ліги чемпіонів, що в положенні Інтера не найскладніша задача.

Заочне протистояння Ювентуса і Лаціо в чемпіонській гонці – головна інтрига сезону. Багато вболівальників Серії А бажають побачити з трофеєм саме Лаціо заради різноманітності, сподіваючись, що новий чемпіон вперше з 2011 року вдихне якесь нове життя в чемпіонську картину після гегемонії Юве.

Після карантину команда Мауріціо Саррі вже зіграла двічі і не вразила. У матчі-відповіді півфіналу Кубка Італії з Міланом Юве більшу частину зустрічі грав на збереження комфортного результату, хоча міг розносити россонері, маючи повну перевагу і хороші моменти. З Наполі ж вийшло ще сумніше. Неаполітанці змогли обеззброїти суперника і зіграти максимально надійно в захисті. Небачене для Ювентуса – не забити на в двох матчах поспіль. І в підсумку програти Кубок в серії пенальті.

Звичайно, рівень мотивації в цих турнірах може бути різним для Ювентуса, хоча туринці вже розпещені і чемпіонськими титулами. Але початок відновленого сезону не приніс для Мауріціо Сарри нічого хорошого і тільки сильніше поставило питання про сумісність команди і тренера.

За Лаціо ж поки тільки можна гадати, чи зможе команда Сімоне Індзагі набрати той же хід і далі наздоганяти Юве тур за туром. Навряд чи Ювентус, навіть за всього суму кубкових матчів, раптом посиплеться і буде втрачати очки в прохідних матчах. Так що Лаціо потрібно буде відразу набрати колишній хід. І тут у Юве може бути перевага за рахунок уже двох зіграних офіційних матчів.

Ключовим може стати протистояння лідерів Серії А 20 липня, в 34-му турі. І буде дуже добре, якщо Лаціо до того моменту залишиться в колишньому відставанні в одне очко і збереже максимальну інтригу, адже в останні сезони часто до цього моменту сезону доля чемпіонства була вирішена.

Боротьба за зону Ліги чемпіонів

Тут коло претендентів на четверту сходинку і місце в груповому етапі може бути як маленьким, так і дуже великим. Головні претенденти зараз – Аталанта та Рома, що відстає від неї на три очки Але учасником погоні може вважати себе і Наполі, хоча у команди Ріно Гаттузо аж дев’ять очок відставання від четвертого місця.

В теорії на це місце можуть претендувати і Мілан, і Верона, і Парма і Болонья, але навіть для россонері ситуація повинна скластися фантастично, щоб команда Стефано Пьолі боролася зараз за путівку в ЛЧ.

Швидше за все, потрібно говорити про протистояння Аталанти і Роми. Звичайно, багато хто хотів би знову бачити в головному європейському клубному турнірі Аталанту, яка впоралася з Валенсією в 1/8 фіналу ЛЧ. І, в принципі, у них є перевага не тільки за рахунок трьох очок гандикапу, але і за рахунок цієї результативною атакуючої гри. Але, як ми говорили, все вихідні позиції обнулились за три місяці і трапитися може все, що завгодно. Але Рома Паулу Фонсека по ходу сезону виглядала менш переконливо за свого конкурента.

Боротьба за зону Ліги Європи

В Італії не дуже люблять другий клубний турнір від УЄФА, а тому тут не завжди варто говорити про боротьбу саме за місце в групі Ліги Європи або, тим більше, за потрапляння до кваліфікації турніру. Хтось намагається втекти з цієї зони і залізти в Лігу чемпіонів, а для кого-то нерозпещеного місце в ЛЄ дійсно може бути великим досягненням, але по ходу наступного сезону виллється в проблеми в чемпіонаті через додаткове навантаження.

Точно не стане серйозним досягненням потрапляння в Лігу Європи для Роми, Наполі і Мілана, хоча ця теза спірна для нинішніх россонері, де мало не кожен сезон новий вектор і революція, а на ділі шанси на Лігу Європи в кращому випадку.

Більш привабливі п’яте (путівка в групу) і, що більш реалістично, шосте (кваліфікація) місця для вагона середняків – Верони, Парми, Болоньї, Сассуоло і Кальярі. Але в поточній ситуації шанси когось із них посісти шосте місце не дуже великі, оскільки там швидше все зведеться до боротьби Наполі і Мілана, якщо тільки команда Дженнаро Гаттузо не “попливе». Стабільністю раніше названі клуби не відрізняються і тому не виглядають в цій боротьбі переконливл.

П’ятий рядок, ймовірно, займе той, хто оступиться в боротьбі за четверте місце – Аталанта або Рома. Звичайно, не забуваємо Наполі, який від римлян на відстані двох перемог.

Боротьба за виживання

Головні аутсайдери сезону – Брешія і СПАЛ. Математично, у них є шанси врятуватися, але навряд чи хтось дійсно вірить в таку можливість.

А ось «претендентів» на третю путівку в Серію Б валом. У цей список можна записувати навіть команди з теоретичних претендентів на кваліфікацію Ліги Європи. Але якщо все ж брати відсікання, то цілком реальні шанси в результаті скотитися на 18-е місце, нині займане симпатичним Лечче, у команд аж до Фіорентини (13-й рядок) – це Дженоа, Сампдорія, Торіно, Удінезе.

Найсумніше всіх зі списку виглядає Торіно. Перед паузою Бики програли шість поспіль матчів, включаючи трагічні розгроми від Лечче і Аталанти із загальним рахунком 0:11, що трапилися один за іншим.

Не дуже весело виглядав і Удінезе, який не перемагав в останніх семи матчах чемпіонату, але хоча б зіграв внічию в останніх чотирьох поєдинках.

Більш весело виглядали як раз команди, що знаходяться ближче до зони вильоту і в ній – Лечче, Дженоа і Сампдорія. Особливо це стосується Лечче, який після приходу на тренерську посаду Фабіо Ліверані став показувати більш цікавий і результативний футбол, а головне – здобувати перемоги. Так, перед паузою Лечче програв Аталанті 2:7, але в контексті боротьби за виживання цей результат не так важливий.