фото fc-perspolis.com
Ось повний переклад українською мовою:
У липні «Персеполіс» прибув до Києва для проведення десятиденних тренувальних зборів. Під час їхнього проходження наставник іранської команди Бранко Іванович запросив на перегляд двох українських футболістів — півзахисників Олексія Полянського та Володимира Прийомова. У підсумку гравці підійшли клубу, а футболістів влаштували умови співпраці. Уже четвертий місяць українці виступають у складі іранської команди.
— «Персеполісу» вдалося домовитися з Полянським і Прийомовим під час десятиденних зборів, які проходили в Києві. Нам вони дісталися безкоштовно, адже їхній клуб знявся зі змагань через сумні, усім відомі події на сході країни (так і сказав, — прим. ред.).
Полянський — центральний захисник, причому чудово тактично підготовлений і технічно оснащений. Прийомов — форвард із прекрасним гольовим чуттям і дуже хорошим умінням взаємодіяти з партнерами. На жаль, обидва футболісти приєдналися до нас наприкінці підготовчого періоду і перебували не в найкращих кондиціях, якщо порівнювати з рештою команди. Тому їм не вдалося одразу закріпитися в основному складі після повернення до спекотного іранського клімату. Досі гравці проходять період адаптації, чого ми з нетерпінням чекаємо. Гадаю, після зимових зборів усе буде добре.
— Який у вас досвід роботи з ними?
— Йдеться про підготовлених футболістів із надпрофесійним ставленням до справи. Обидва є технічними виконавцями, представниками так званої слов’янської комбінаційної футбольної школи, якої так бракує агресивному іранському футболу.
— Як їм загалом в Ірані?
— Думаю, вони досі адаптовуються, адже все життя провели в зовсім іншому соціальному та релігійному середовищі. Втім, звикають до Ірану як справжні спортсмени. Це помітно.
— Як би вони виглядали у середньому європейському чемпіонаті? Наприклад, у хорватському.
— З огляду на те, що обидва футболісти мають досвід виступів у єврокубках, у порівнянні з більшістю гравців чемпіонату Хорватії вони перебувають у вигіднішому становищі. Якщо наберуть оптимальну форму, то цілком можуть стати гравцями рівня хорватської першості. Питання лише в тому, наскільки сильною є їхня мотивація доводити щось у такому екзотичному місці, як Іран.
— Траплялися кумедні історії?
— Особливих курйозів не було. Єдине — в Ірані Володимира Прийомова багато хто називає «Путін», що гравцю не дуже до вподоби.
— А що вони думають про тренування, тренерський штаб?
— Бачите, у нас теж залишилися певні риси радянської тренерської школи ще з давніх часів. В Україні такий підхід практикувався навіть за часів найтитулованішого тренера Лобановського. Думаю, у них немає претензій, і вони задоволені.
— Збірна України — не розраховують потрапити до національної команди з огляду на прихід нового тренера Шевченка?
— Вболівають, радіють успіхам збірної України, жартують і підколюють один одного, але про потрапляння до збірної не мріють. Гравці розуміють, що з Ірану до національної команди їх ніхто не викличе.
Джерело: Sportarena.ua
