Вболівальники України починають звикати до цих нових назв і точок на футбольній карті: Агробізнес (Волочиськ), Інгулець (Петрове), Колос (Ковалівка), ФК Кудрівка… “Фермерські” команди та клуби, які підтримує агропереробний бізнес — це такий могутній тренд, якому вже більше десяти років. Проте Агротех (Тишківка) — це квінтесенція самої ідеї сільського футболу.
Читайте також: Аматорський Агротех у серії пенальті обіграв Чорноморець і вийшов у 1/8 фіналу Кубка України
Кадри, де веселі футболісти вантажать кавуни на фуру, обійшли всю Україну — і це не постановочне відео, не якась навмисно обдумана реклама агропродукції. Вони й справді так живуть, цей неповторний футбольний колектив. Що ж, належить розказати, що таке цей Агротех (Тишківка) і яким чином він дійшов до того, що вибив два клуби з досвідом УПЛ поспіль і чекає в гості в Кіровоградську область самого гранда.
Село з незвичною історією
Тишківка традиційно була великою силою в футболі Заходу та Півночі Кіровоградщини — ще в часи свого Тишківського району, скасованого в межах бездарної комуністичної реформи “укрупнення”, потім у часи Добровеличківського району, а зараз — Новоукраїнського, до якого належить останні роки.
Читайте також: 33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка України серед аматорів сезону 2024/25, де грали Хачеріді, Гармаш, Михалик – весь топ ААФУ
Власне, звідси походить один із найвідоміших функціонерів-міжнародників вітчизняного футболу — Олег Тарадай, легендарний адміністратор національної збірної України часів Буряка та Блохіна, який працював керівником одного з районних ОВІРів Одеси, проте покинув круту посаду заради того, щоб працювати в футболі. Тарадай коментував матчі Чорноморця, працював у клубі, а потім, маючи досконале знання іноземних мов і великі організаторські навички, відгукнувся на запрошення ФФУ та допоміг збірній, зокрема, з облаштуванням побуту й роботи під час чемпіонату світу 2006 року в Німеччині.
Непогані місцеві футболісти грали в своє задоволення, проте не мали головного — грошей. Аж поки в 2010 році місцевий уродженець, успішний агробізнесмен Сергій Саусь, створив футбольний клуб Агротех. Поступово він вкладав все більше грошей у розвиток клубу, і успіхи почали зростати з локальних на вищі. Паралельно він розвивав, так би мовити, серйозну цивільну інфраструктуру — перетворив місцеву школу в фаховий ліцей, збудував поруч із ним стадіон. А коли кошти дозволили — почав збирати все кращих футболістів і запросив тренера з обласного центру.
Рятувальники, силовики, артисти
До певної міри, Агротеху пощастило — краху зазнали інші сильні клуби області, зійшла на рівень футбольного дауншифтингу Зірка, а ФК Олександрія, навпаки, вийшла на той рівень амбіцій, коли їй стали нецікаві місцеві ветеранчики. І от тут “підобідав” тишківський клуб. Він зібрав воротаря Рудика з Олександрії, Загальського, Чичикова, Ковальова з Кропивницького. Плюс, коли Зірка переходила до все більш дитячо-юнацького футболу, підхопив найкращих її талантів — Манастирного, Сурженка, Марценюка та багатьох інших.
Важливу роль для клубу відіграють переселенці: так, як серед найгучніших фанатів його є ВПО, на полі також грають Соколан, Біжко, Хорольський, чиї рідні міста та села під обстрілами в неспокійних південних областях.
Багато в команді хлопців із особливою місією: є поліцейські, рятувальники, силовики. Само собою, є в складі аграрії, викладачі-вчителі, представники абсолютно несхожих одна на одну професій.
Відповідно дуже непроста робота тренерського штабу: зібрати всіх цих різних людей із різними фахами та напрямками навіть на передматчеве тренування — це непроста задача. А ще важча — привести всіх до одного знаменника фізичної підготовки, тактичної грамотності, ігрового спрямування.
Грав у Онищенка з Віртом — тепер сам робить команду з дуже різних талантів
Олександр Мизенко колись був улюбленцем кіровоградської публіки — технічний футболіст грав нападника чи атакувального й флангового півзахисника, виділявся технікою та гостротою. Був у чомусь схожим на легенду Динамо Володимира Онищенка, в якого грав у донецькому Металурзі — разом та командочка обігрувала навіть Динамо Лобановського!
Мизенко прийняв пропозицію Сауся якраз напередодні повномасштабного вторгнення — в обласному центрі футбол помирав, знаходився на апараті штучного дихання. Комунікабельний тренер знав усі входи-виходи в українському футболі, тому на своїх зв’язках зібрав низку досвідчених гравців, а ті вже закликали своїх друзів.
Агротех не пропонував такі фантастичні умови, як деякі північні аматорські клуби, де футболіст міг заробити 1,5 – 2 тисячі євро на місяць. Але при цьому команда добросовісно виконує всі домовленості, дає тим, хто хоче працевлаштування в аграрному секторі, що важливо в наші часи. І так понеслося! Загальський і Чичиков після УПЛ і ПФЛ підтримували форму з Зіркою — відгукнулися на запрошення. Ковальов після чергової зміни тренерів в ЛНЗ приєднався до них. Умовний Жадан залишився непотрібним Олександрії — ось він тут, а ще недавно ж вважався мега-перспективним! А ось знялися з турніру Кремінь і Ревера 1908 — і вже Бондар із Попчуком грають у Тишківці!
Робота Мизенка — це такий олдскульний мікс організаторського таланту, мотиваторського дару та людських якостей. Агротех не вигадує велосипед, а грає на найкращих якостях своїх футболістів, і майстерність Загальського та Чичикова, прогрес Пастухова та Манастирного, самовіддана й жорстка манера Біжка та Соколана знаходять місце в загальній грі.
Про майбутнє поки задумуватися рано
Агротех недавно знову став чемпіоном області. Команда утримує й захищає звання володаря Кубка України серед аматорів (до речі, ті, хто хвалить новий формат кубка — задумайтеся, Агротех як володар цього трофею і за попереднього формату взяв би в ньому участь). Роком раніше стала чемпіоном ААФУ — і зараз хоче повторити це досягнення). Проте гучних слів про перехід у Другу лігу тут не говорять — не хочуть виглядати смішно, як деякі інші клуби, що виявилися одноденками.
Наразі Агротех реалізовується в рамках аматорського футболу України — і це золотий час для його ветеранів, які можуть жити поряд із родинами, грати в своє задоволення в чудовому колективі та ще й збирати заслужені й офіційні медальки. І в цьому — небезпека від тишківської команди для будь-кого, хто випаде їм за жеребом у наступному раунді. Майстерна команда, яка не загнана нереалістичними завданнями й грає для вболівальника в своє задоволення — це найбільш небезпечний тип суперника. І вірять у Тишківці — ще навіть Динамо та Шахтар побувають тут і зіграють на місцевому стадіоні!
Ігор Дашков
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться