Артем Довбик в матче со сборной Грузии. Фото - Getty Images
Зігравши внічию зі збірною Грузії, національна команда України за тур до фінішу залишилася на останньому місці у своїй групі Ліги націй. Матч Грузія – Україна ми обговорили з екс-футболістом національної збірної України Олександром Романчуком. У своїй кар’єрі він зіграв 8 матчів за нашу головну команду, а зараз, разом із сім’єю, проживає у Батумі та підтримував збірну України на трибунах Батумі-Арени.
Дивіться також: Грузія – Україна. Відео огляд матчу за 16 листопада
– У день матчу Грузія – Україна в Батумі йшов сильний дощ, який разом із жахливим вітром створював передумови навіть про перенесення поєдинку на другий день.
– Достатньо сильний дощ йшов зранку. Загалом така погода характерна для Батумі, причому так буває і влітку. Однак частіше за один день така негода не триває. Наприклад, у день прильоту нашої збірної до Батумі було тепло. У неділю знову сонячно, і стовпчик термометра піднявся до позначки + 18 градусів. Трохи футболістам обох команд не пощастило з погодою. А щодо газону на стадіоні, то його зовсім недавно перестелили, і майже місяць тут ніхто не грав. Однак на бровках було видно, що вода погано йде, може, таки дренаж не найкращий.
Читайте також: Ребров: Швидкий гол зіграв свою роль, психологічно намагалися втримати рахунок
– Українських шанувальників футболу на стадіоні цього вечора було багато?
– Багато. Загалом на 20-тисячній арені було, це офіційні дані, 19 120 глядачів. Український сектор було заповнено. Я сидів ближче до центральної трибуни, і там також було багато наших співвітчизників. Наших прапорів на трибунах стадіону вистачало. Звичайно, грузинські фанати брали і числом, і вмінням. Шум на трибунах був такий, що футболісти часто не чули підказки своїх партнерів.
– Скільки в Батумі приходить уболівальників на ігри Динамо?
– На чемпіонат Грузії – близько 5000 глядачів. Влітку, на ігри кваліфікації Ліги чемпіонів, приходило близько 10 000 уболівальників. Зрозуміло, що зустріч Грузії та України – це космічна подія для міста. Про цей матч говорилося задовго до його початку. Хоча особливо футбольної реклами у місті ніколи немає. Коли ще тут тренером працював український фахівець Андрій Демченко, я запитував його: «Чому немає зовнішньої реклами в місті?». На що він відповідав: «Ніхто не хоче морочитися з цим. Шанувальники футболу і так усі знають, а ось туристи, яких багато у місті, могли б додати антураж на стадіоні». Поки що ж, за останні два роки на цьому стадіоні був ажіотаж на двох матчах: Грузія – Україна та фінал молодіжного чемпіонату Європи минулого року Іспанія – Англія.
Читайте також: Мудрик: Заздалегідь знали, що буде важка гра. Погодні умови були нелегкими, ми ментально готувалися до цього
– Які в тебе в цілому враження від гри національної збірної України в цьому поєдинку?
– У першому таймі наші футболісти грали дуже добре. Ми рано забили гол, і це тяжіло над хлопцями. Усі розуміли, що нас влаштовує лише перемога. Міша Мудрик під завісу першого тайму міг забивати, однак, вийшовши віч-на-віч з Мамардашвілі, не зміг переграти кіпера суперника. У другому таймі ініціативою більше володіли господарі. Вони нагнітали ситуацію біля воріт Трубіна. Класний момент собі сам створив Кварацхелія, коли здалеку пробив у перекладину. І хоча у наших футболістів багато не виходило в атаці, але як забути момент на 92-й хвилині, коли Гуцуляк та Назаренко пробивали з близької дистанції, але Грузію врятував Мамардашвілі. Якщо ж брати основні статистичні дані, то підопічні Віллі Саньоля виглядали краще за нашу збірну.
Читайте також: Саньоль: Я трохи розчарований — після перерви ми заслуговували на більше
Загалом, на мою думку, то нічия закономірний рахунок цієї зустрічі. І ще я б зазначив фактор переїздів для наших гравців Шахтаря та Динамо. Вони вже стільки наїздилися у потягах та автобусах, що дістаються ігор по 20-24 години. Це стомлює і фізично, і психологічно.
– Хто тобі найбільше сподобався у складі нашої збірної?
– Усі хвалять Мудрика, і є за що. Але мені дуже сподобалася гра 22-річного Забарного. Він, граючи в АПЛ, набрався досвіду протистояння найкращим футболістам світу. У Борнмуті Ілля грає у кожному матчі, що дозволяє йому додавати у розумінні гри. Забарний діяв дуже спокійно.
– А як тобі гра Артема Довбика? Форвард був корисним на футбольному полі?
– Артем зробив багато чорнової роботи. Знаю, що його турбує невелике пошкодження, але часу, щоб узяти паузу та відновитись, йому не вистачає. Минулого сезону, граючи у Жироні, він мав по 5 класних передач від партнерів за тайм. У Ромі та збірній України таких передач Довбик не має. Тут і криється відповідь на ваше запитання.
– Чому у своїй групі Ліги націй, у протистоянні з Чехією, Албанією та Грузією, наша збірна посідає останнє місце у своєму квартеті?
– Усі кажуть, що за іменами збірна України виділяється, якщо порівнювати з нашими суперниками у Лізі націй. Але так були й улітку, на чемпіонаті Європи. А потім побачили поєдинок Україна – Румунія і який там був зафіксований рахунок. Усі вміють грати у футбол. Звичайно, важлива реалізація гольових моментів, необхідний фарт. У тій же збірній Грузії лише два футболісти з викликаних 25 гравців, які грають у своєму чемпіонаті. У самовіддачі не дорікнеш наших хлопців, але в боротьбу треба включатись з першого матчу, не можна втрачати очки.
– Чий внесок у гру вагоміше – Шапаренка чи Кварацхелії?
– Звісно, Хвічі. Уся збірна Грузії грає на нього. У Серії А він обіграє найкращих захисників Європи, ось і тут він старався. У Шапаренка інші завдання і він також намагався.
– Як тобі дії іншого нашого лідера – Георгія Судакова?
– Хавбек Шахтаря дуже технічний, має гарну швидкість. Удар у нього пристойний. Із чого складається його ціна, я не знаю. Хтось каже, що він коштує 50–70 мільйонів євро. Його задатки та талант видно неозброєним поглядом. Можу навести такий приклад: Кварацхелія в останні два роки проводить матчі в Наполі та збірній на визначному та відмінному рівні. Так треба й Судакову діяти. Усі кажуть, що наступний трансфер із УПЛ до Європи – це буде трансфер Судакова. Я теж так думаю, подивимося, як ситуація розвиватиметься надалі.
– Ти вже давно живеш у Батумі. Що ти побачив за межами стадіону?
– У Батумі чудово ставляться до українців. Тут мешкає багато наших громадян, території яких окупував агресор. Як почалося повномасштабне вторгнення, щодня на Європейській площі в Батумі збираються наші громадяни та проводять мітинг. Вони всі з нашими прапорами – до них місцеві жителі не мають жодних питань, наших хлопців усе підтримують.
У ресторані Україночка був проведено великий вечір футболу. У суботу там продавалися прапори України та Грузії з автографами гравців двох збірних. Серед інших лотів було 8 квитків на матч із автографом Сергія Реброва. Тільки за ці раритети ми змогли зібрати еквівалентну суму 2 000 доларів. Ці гроші підуть на допомогу ЗСУ. Матч Грузія – Україна, у цьому ресторані, анонсувався як братерсько-дружній матч. Скажу більше: у Батумі було проведено матч між журналістами України та Грузії. Отож дядько Хвічі Кварацхелії вийшов на поле з капітанською пов’язкою у кольорах прапора України. Ось такі справи.
Джерело: Sportarena.ua
