Фото - Твиттер Бруно`c Мэгпайс
У четвер, 7 липня, команда Бруно’с Мегпайс, яка представляє Гібралтар, провела перший у своїй історії матч у єврокубках. У першому поєдинку стартового раунду кваліфікації Ліги конференцій Бруно’с вдома обіграли північноірландський Крусейдерс. Шлях команди до дебюту в Європі зайняв лише дев’ять років, а історія клубу, заснованого відвідувачами одного з барів Гібралтару, здається, не могла статися у наші дні.
У всьому винен Ньюкасл
Все почалося у 2013 році, коли тоді ще 18-річний британець Луї Перрі приїхав до своїх родичів до Гібралтару. Дідусь та бабуся англійця володіли баром Bruno’s. У ньому Перрі, як і всякий англієць любив футбол, знайшов однодумців серед відвідувачів, надихнувши їх ідеєю створення нової команди.
Зараз, скажімо так, «офіційний» чемпіонат Гібралтару складається з двох ліг – Національної (елітного дивізіону) та Інтермедіате (перша). Є ще резервна ліга. Тоді ж, 2013-го внесок на сезон становив 1000 фунтів – ці гроші Перрі зайняв у бабусі з дідусем. Гравцями команди стали відвідувачі пабу, як, власне, і тренер Мік Ембелтон. Щоправда, очолити команду він погодився за однієї умови: у назві має бути слово «Сороки» – Ембелтон був фанатом Ньюкасла.
Від турфірми до слідів Вотфорда
Незабаром Мегпайс заявилися у перший дивізіон. Допомогла і поява спонсора – однієї з туристичних компаній. Щоправда, на результатах це особливо не давало взнаки: команда перебувала в середині таблиці, а в Кубку задовольнялася кількома раундами.
Зате гроші, що з’явилися, дозволили команді запрошувати футболістів з нижчих англійських ліг, а знайомство Перрі з Хейгом Унджяном, який був одним з клієнтів фірми, в якій працював засновник Бруно’с Мегпайс і був заступником голови правління Вотфорда, значно покращило фінансове становище клубу-2 м Унджян став співголовою правління клубу із Гібралтару.
Пандемійні проблеми
Прихід солідного інвестора дав свої плоди. Вже в першому сезоні з Унджяном Мегпайс посіли друге місце у Другому дивізіоні (15 перемог, дві нічиї та поразка), виграли Кубок другого дивізіону та піднялися до Національної ліги. Під цю справу клуб придбав кілька легіонерів з Південної Америки, а також серйозно розширив штат (про інфраструктурні зміни через особливості Гібралтару не йдеться – клуби еліти грають свої матчі на одному стадіоні).
Дебютний сезон в еліті Мегпайс не дограли – провина всьому пандемія коронавірусу, через яку чемпіонат країни був завершений достроково. На момент припинення турніру Сороки йшли на п’ятому місці, відстаючи від лідера на 28 очок.
Наступного сезону команда фінішувала на сьомому місці в першій частині чемпіонату, опинившись у втішному раунді. Свій “дивізіон” Мегпайс виграли, остаточно оформивши за собою сьоме підсумкове місце.
У січні 2022-го на посаду головного тренера команди Перрі запросив 32-річного англійця Натана Руні, який змінив на цій посаді Янсена Даллі. Під керівництвом Руні Мегпайс зайняли шосте місце у регулярному чемпіонаті та четверте – у чемпіонському плей-офф, а також вийшли у фінал Кубка Гібралтару, де мінімально поступилися чемпіону – Лінкольну. Натомість отримали путівку до Ліги конференцій, де, як уже було сказано вище, Сороки виграли перший матч. У разі проходу раунду Мегпайс далі зіграє з Базелем.
16 легіонерів та найдорожчий гравець за 100 тисяч євро
Зараз у складі Мегпайс, який оцінюється в 1,45 мільйона євро, 16 легіонерів – більшість іспанців, але є і представники Італії, Гани, Канади, два гравці національної збірної Гібралтару та троє – молодіжної.
Ну а найдорожчий гравець команди – 35-річний аргентинський форвард Пібе Перейра, головним здобутком якого були виступи у складі Марбельї та кількох іспанських команд із глибокого мінору. А чотири гравці команди взагалі оцінюються в 25 тисяч євро.
Анатолій Здоровець
Джерело: Sportarena.ua
