Шахтар зазнав своєї першої і єдиної поразки в Лізі Європи 2019/2020. І хоч вона й сталася в найневідповідніший момент для українського клубу, що зупинився за крок від виходу у фінал, але запам’ятається зовсім не цим. І не втраченим шансом вперше за декаду знову виграти другий за престижністю європейський клубний трофей. І не оберемком пропущених м’ячів, через які 0:5 від Інтера стали історичним ляпом зі знаком «мінус». Настільки великої різниці м’ячів в півфіналах Кубка УЄФА і Ліги Європи ще не було.
Зазвичай за нищівних фіаско і команді, і вболівальникам хочеться якомога швидше залишити невдалу гру позаду і не згадувати про рахунок. Але не цього разу: навіть якби команда Антоніо Конте обмежилася лише кількома результативними ударами по амбіціях українського чемпіона, найнеприємніший факт цього півфіналу залишається на поверхні. Інтер цілком і повністю переграв Шахтар в плані організації гри, а матч, особливо його перші 45 хвилин, стали тактичним майстер-класом Антоніо Конте з розбору суперника.
Шахтарю і до стартового свистка шансів особливо не давали. Експерти, букмекери і навіть дехто з футболістів ще до початку другого півфіналу в Дюссельдорфі бачили нерадзуррі другим фіналістом нинішньої Ліги Європи. «З нетерпінням чекаю фіналу. Як колишній гравець Мілана я добре знаю, що значить грати з Інтером. Це буде важкий матч», – заявив в пресі нападник Севільї, яка за день до цього отримала путівку в фінал турніру, Сусо.
Але ж виняткова пихатість гравця іспанського клубу могла б послужити психологічним поштовхом для Гірників у вкрай складному протистоянні з колективом, який ще після групового етапу вважався одним з основних претендентів на трофей. У Баварії ж вийшло. Німецька машина і так була на голову сильніше від Барселони в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, але закотити якомога більше в ворота блаугранас стало для мюнхенців питанням принципу. Красномовною відповіддю на коментар Артуро Відаля. У Шахтаря ж не вийшло. І якщо в першому таймі гірники виявилися не готові до до педантичності ідеальної грі італійців в обороні, то після перерви відбувся вже психологічний надлом, який призвів до настільки жалюгідного підсумку на табло.
У Інтера – приголомшлива атака. 10 з 11 голів міланської команди в Лізі Європи оформив дует форвардів Ромелу Лукаку і Лаутаро Мартінес, і саме ударній силі і взаємодії атаки Інтера Шахтар приділив достатньо уваги при підготовці до півфінальної зустрічі. Це стало зрозуміло з дебютних миттєвостей матчу, коли захисники Шахтаря взяли в щільні лещата Лукаку і практично не давали бельгійця брати участь в атакуючих фазах гри за участю його команди.
Немає нічого кращого голів для нападника, який забив у десяти поспіль іграх Ліги Європи і в свій дебютний сезон в Інтері знаходиться на відстані витягнутої руки від бомбардирської досягнення легендарного Роналдо (33 – у Лукаку після дубля у ворота Шахтаря). Але класний форвард повинен приносити користь навіть тоді, коли активний фокус з боку опонентів залишає його поза грою. І зоряний бельгієць виявився корисним, якщо і не загрожуючи воротам Пятова, так розкриваючи простір для партнерів. Яскравий тому приклад: гольовий епізод Інтера в першому таймі, коли Лукаку виграв боротьбу і звільнив зону Барелли для небезпечного забігання до воріт Гірників.
Але атака збирає стадіони, а трофеї приносить захист. Надійна гра ззаду – фірмовий почерк Конте біля керма Інтера. У 38-ми матчах віце-чемпіон Італії пропустив всього 36 голів, і це найнадійніша оборона Серії А сезону 2019/2020. Застерігав своїх колишніх одноклубників і хавбек Аталанти і збірної України Руслан Малиновський: «У них п’ять сильних захисників і два півзахисника, які також активно грають у відборі. Коли протистоїш Інтеру, дуже складно знайти вільний простір».
Аталанта з кращою атакою в Серії А (98 голів в 38 матчах), не так давно боролася з Інтером за срібні медалі чемпіонату, зуміла в очному поєдинку за все раз потурбувати Хандановича. Долю команди Малиновського в Дюссельдорфі повторив і Шахтар, який створив всього один реальний шанс для взяття воріт за 90 хвилин гри.
Високий пресинг і терпіння при позиційній обороні – дві складові гри Інтера, які дозволили підопічним Конте повністю вимкнути всі сильні сторони Шахтаря і активувати можливості для того, щоб рано чи пізно скористатися слабкими сторонами суперника. Що-що, а користуватися шансами цей Інтер вміє. Італійці вивудили максимум зі стартових 20 хвилин попередньої гри з Байєром, реалізувавши два моменти з двох. У матчі з Шахтарем Інтер і зовсім видав феєричну гольову конверсію – 41%!
Для цього підопічні Конте в черговий раз пожертвували володінням м’ячем на догоду тотального домінування простором (39 проти 61% і 217 проти 411 пасів в першому таймі), адже забивали вони в чотирьох випадках з п’яти в результаті грубих помилок гравців Шахтаря.
Компактний низький блок з відразу восьми (!) Футболістів (все, крім Лаутаро і Лукаку), невтомно прессингующая атакуюча група з семи гравців (5 хавов + 2 форварда) та вишукуючі моменти для розтину просторів в контратаках Лукаку і Мартінес зробили різницю в цьому півфіналі.
Інтер змусив Шахтар володіти м’ячем в першій третині поля, проаналізувавши, як можна максимально ефективно скористатися огріхами команди Каштру в позиційному володінні. План Конте полягав в тому, щоб лімітувати пересування бразильської групи атаки в фазі володіння м’ячем, щоб цим займалася технічно менш оснащена оборона гірників. Для цього Інтер високо і пресингував практично всі 90 хвилин.
Варіантами для Шахтаря в нівелюванні настільки потужного тиску було використання вміння Пятова грати ногами і широке розташування на флангах Матвієнко і Додо. До першого пропущеного м’яча чемпіону України з горем навпіл вдавалися переходи з оборони в атаку. Правда, вдалий прийом м’яча фулбек Шахтаря на флангах або скидки Мораеса партнерам для початку позиційної атаки миттєво активізувували оборонний трігер нерадзуррі. Інтер ставав неприступною компактною фортецею у власних володінь, вбиваючи будь-яке можливе простір позаду, в яке могли б проникнути швидконогі бразильці Шахтаря. Саме тому більш 2/3 передач донецької команди на чужій половині поля були поперечними і лише грали на ніяк не впливаючу на результат статистику.
Вчора Інтер постав перед Шахтарем таким собі Атлетико п’ятирічної давності, який немов кидав виклик своїм опонентам: «Спробуйте нам забити». Але навіть у найсильнішого Атлетико часів Симеона не було такої ударної потужності в атаці, а значить – досконалості в цілісності командної гри, що дозволяє робити кроки назустріч трофеям.
Конте – ідеаліст в цьому плані. Єдиний реальний гольовий момент Мораеса в середині другого тайму наставник Інтера зустрів лютою критикою позиційної гри Бастоні, через позіхання якого Хандановичу довелося демонструвати свою майстерність на лінії воріт.
У Шахтаря не було шансів перетворити побиття в рівноцінну бійку, адже матчів із суперниками калібру Інтера у гірників в сезоні 2019/2020 просто не було. Протистояли донеччанам в Лізі Європи колективи виявилися нижче рівнем в контексті організації гри, а про матчі внутрішніх змагань і зовсім не хочеться згадувати – жоден український клуб не здатний на рівних конкурувати з сьогоднішньої версією Шахтаря.
Але такий підсумок, крім результату, в цілому був очікуваним. А ось кому варто було б задуматися після німецького фіаско Шахтаря в півфіналі Ліги Європи, так це Андрію Шевченку. Через два тижні збірна України стартує в Лізі Націй і зіграє перші офіційні матчі у 2020 році. П’ять результативних помилок, які стали вироком для Гірників в Лізі Європи, виявилися на совісті саме основних виконавців національної команди – Пятова, Матвієнка, Кривцова, Степаненка і Коноплянки.
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться