Максим Юрков
Не дарма Реал закидав клубні соцмережі яскравими фотографіями з мотивуючими постами на кшталт “Київ, ми повернулися!». Галактікос все ще плекають свою останню перемогу в Лізі чемпіонів над Ліверпулем, яка відбулася у фіналі 2018 року на НСК Олімпійський.
Kiev (схоже, іспанцям плювати на міжнародні правила правопису) все ще викликає у армії вболівальників мадридського клубу море позитиву і теплих спогадів. А холодний жовтневий єврокубковий вечір в кампанії 2021/2022 років лише загострив ці відчуття: якщо в Іспанії справи у Реала йдуть ні хитко, ні валко, то хоч українська столиця поспішила порадувати своєю гостинністю.
Домашні 0:5 від Реала і жодного забитого м’яча на екваторі групового турніру Ліги чемпіонів – це реалії нинішнього Шахтаря, веденого тренерським штабом Роберто Де Дзербі. Як же сильно вони контрастують з тим, що Гірники витворяли в торішньому розіграші найпрестижнішого європейського клубного турніру з Луїшем Каштру.
Не будемо ідеалізувати португальця і ховати тренерські задумки італійця. Шахтар Каштру був вкрай нестабільним, адже після феєричної перемоги над Реалом в Мадриді помаранчево-чорні могли запросто згоріти в шість м’ячів менхенгладбахській Боруссії. Шахтар Каштру вчисту програв Динамо Луческу у всіх внутрішніх змаганнях. Але в той же час той Шахтар, знекровлений травмами і позитивними тестами на COVID-19, знав, як можна покарати надто самовпевнений Реал. Причому двічі!
У минулому році напіврезервний і з палаючими очима склад Шахтаря підкуповував своїми емоціями і шаленим бажанням опустити на землю найтитулованіший клуб Ліги чемпіонів, рив окопи в матчах з Інтером, щоб вистояти і відправити зазнававшихся італійців догравати Серію А. Тій версії Шахтаря можна було навіть пробачити подвійне приниження в двоматчевому протистоянні з Боруссією, адже в матчах з Реалом і Інтером донеччани з нікчемної жертви перетворювалися в розважливого мисливця.
Програти Реалу не соромно, навіть вдома і з рахунком 0:5. Головна проблема Де Дзербі в тому, що всього рік тому Каштру показав, що все може бути інакше. І навіть продемонстрував, як цього можна досягти. Але італієць свідомо вибрав свій шлях, свою тактику і свій план на гру в новій зустрічі з Вершковими. Навіть якби Кривцов випадковим чином не зрізав м’яч у власні ворота в кінцівці першого тайму, це не змінило б неминучого – Шахтар програв Реалу тактично, і наставник Гірників зобов’язаний взяти провину за це фіаско на себе.
“Проти команди, яка любить тримати м’яч, є два способи зіграти: або просто оборонятися, або спробувати відібрати м’яч, тому що тримати м’яч у себе – це вже оборона», – сказав Де Дзербі напередодні найважливішого поєдинку з Реалом в Києві. Шахтарю кров з носа потрібна була перша перемога в поточному розіграші турніру, щоб показати свої амбіції після невиразного старту на груповому етапі.
Італійський фахівець з моменту підписання контракту з Шахтарем нав’язливо будує гру з точки зору позиційного і комбінаційного футболу. Особливу увагу він приділяє білд-апу і побудові атак, вважаючи за краще для реалізації своїх тактичних планів використовувати по максимуму бразильців. Це стосується і оборони, де раніше нерозлучну зв’язку Матвієнко-Кривцов розбив Марлон, і опорної зони, в якій все рідше знаходиться місце грі в захисті Степаненко, яка зазвичай дає баланс. Навіть на вістрі атаки з урахуванням тривалої травми Траоре виходять грати номінальні хавбеки на кшталт Педріньо або Фернандо.
Де Дзербі жадає максимально ефективно використовувати наявний під руками бразильський ресурс в плані контролю м’яча і домінування над суперниками. І тренер не відходить від своїх тактичних переконань навіть у матчі зі свідомо сильнішим опонентом на кшталт Реала. Ні, пару разів він наважувався на експерименти з переходом на більш вертикальний білд-ап, як це було в тому ж матчі за Суперкубок з Динамо. Нині ж Де Дзербі вирішив повернутися до тих ідей, з якими він приїхав в Шахтар. І його команда подарувала можливість Реалу для вендетти після торішніх невдач.
Шахтарю дуже не вистачало Траоре в матчі з Інтером, щоб втілити в гол той м’яч, який не забив Педріньо в одному з епізодів другого тайму. На гру з Реалом Шахтар втратив через травму ще й Матвієнко. Гірники і так не були еталоном гри в обороні в двох перших поєдинках в групі, а з рішенням тренера до пари центрбеків Марлон-Кривцов поставити в основу опорником Майкона і зовсім розв’язали Реалу ноги в атаках.
Getty ImagesШахтар занадто багато дозволяв Реалу в першому таймі, мадридська команда недозволено часто била в бік воріт Трубіна. Буквально, при першій же можливості, коли така видавалася лінії атаки гостей. Якби не майстерність Трубіна, донецький колектив міг поступатися підопічним Карло Анчелотті в два-три м’ячі ще до перерви.
З іншого боку, Шахтар так нічого і не створив на чужій половині поля. Хто б не тренував Реал – Зідан або Анчелотті – мадридська команда не зраджує своєму фірмовому стилю з високо розташованою лінією оборони. В Іспанії Реал за це карають: у 8 матчах Ла Ліги Вершкові пропустили 10 м’ячів, і ця проблема залишається поки невирішуваною для тренера.
У Києві мадридські захисники відчували себе туристами, крім пари ситуацій з проривом Соломона в першому таймі і виходами Фернандо і Мудрика на ударні позиції в другій 45-хвилинці. Шахтар і не думав наслідувати стилю Каштру річної давності і розривати захист гостей різкими контратаками. Натомість український клуб обрав розмірений футбол, позиційні та прогнозовані просування з м’ячем в атаки.
Заміни Де Дзербі після 45 хвилин дали чіткий сигнал – Шахтар не гратиме у вертикальний футбол. Соломона і Тете, які безпосереднім чином взяли участь в історичних перемогах Гірників над Вершковими роком раніше, відправили відпочивати. Де Дзербі вирішив зміцнити центр поля виходами Антоніо і Марлоса, але Шахтарю не потрібен був м’яч заради контролю. Шахтарю потрібна була швидкість в перехідних фазах і якісне завершення. Ці заміни лише зміцнили думки про те, що в цей вечір камбек чекати не варто.
Реал розривав ігрову структуру Шахтаря без м’яча в переходах з оборони в атаку. Не встигали і Ісмаїлі і Додо, які традиційно віддають перевагу більше грі на атаку флангами, не читали гру ні Патрік, ні Майкон. Шахтар допустив велику кількість втрат у півзахисті і немислимі помилки в першій третині поля, а другий гол Вінісіуса, коли він на дриблінгу обіграв весь український захист, виглядав знущанням над командою, яка опустила руки і перестала битися.
Реал Зідана високо пресингував Шахтар, за що двічі поплатився. Реал Анчелотті тримав дисциплінований середній блок і, в першу чергу, позбавив Гірників можливості знайти і скористатися вільними просторами в творенні.
Шахтар провалився, але зробив це ще до стартового свистка, тактично невірно підготувавшись до суперника, який любить атакувати і дозволяє це робити іншим. А, можливо, команда і психологічно виявилася неготовою до цього поєдинку: чого лише варті усміхнені обличчя Вітао і Тете на лавці запасних, коли рахунок був вже 0:4 на користь гостей.
Домашній провал у грі з Реалом не ставить хрест на шансах донецької команди поборотися за єврокубкову весну. Але ставить під сумнів ступінь заслуженості подібного чудесного порятунку, враховуючи ту жменьку проблем, яка накопичилася у віце-чемпіона України.
Прямо зараз Де Дзербі повинен взяти провину за 0:5 від Реала на себе. Щоб у його футболістів залишилося хоч трішки віри в те, що тренерський штаб може зробити висновки з цієї гри, щоб через два тижні спробувати здивувати Королівський клуб в Мадриді.
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться