Словацький чемпіонат – один із наймолодших у Європі. А серед місцевої молоді – дуже багато українських легіонерів (поряд із німецьким і польським чемпіонатом їх тут найбільше серед закордонних змагань). Ясна річ, не всі з них досягають такого рівня, як чемпіон світу серед юнаків Данило Безкоровайний, і більшість виступає в нижчих лігах аматорського рівня. Проте п’ятеро найкращих із 74 наших легіонерів – на контрактах із клубами Супер Ліги.
У складі михаловецького Земпліна – відразу троє наших земляків: воротар Ростислав Дехтяр, півзахисник Артем Вовкун і нападник Максим Гірний. Після стартового туру, в якому Земплін грав із трнавським Спартаком, ми поспілкувалися із Вовкуном, який відіграв усі 90 хвилин свого дебютного матчу і входить в основну обойму михалівчан на новий сезон.
– Старт сезону виявився складним для Земпліна – домашні 0:2. Чи були шанси переграти Спартак (Трнава)?
– Дійсно, чемпіонат почався не так, як би хотілось, але попереду ще багато перемог. Шанс зіграти з іншим результатом, звісно, був, але швидкий пропущений гол трохи завадив цьому. Суперники відкрили рахунок на першій хвилині, ще до перерви його закріпивши. Ясна річ, це дещо зламало наші плани.
– У стартовому складі вийшли ви з Дехтярем. Чи бували у вас можливості забити Спартаку? А як Ростислав діяв у воротах?
– З Дехтярем грати мені чудово, так як він також з України, і ми добре розуміємо один одного. На жаль, шансу забити Спартаку Трнаві в мене не було. І Ростик двічі пропустив. Але, повторюся, це початок сезону, надалі будемо старатися грати набагато краще та результативніше.
– Загалом, які плани Земпліна на цей чемпіонат? Чи оголошено вже про завдання?
– Завдання – попасти в першу шістку (у Словаччині чемпіонат проводиться в два етапи з розділенням на другому). У нас у команді багато хорошої молоді, тож у подальшому, надіюсь, звідси вийде багато хороших футболістів. У Словаччині дійсно звертають увагу на молодих футболістів, кожен клуб думає, як розвивати гравців.
– Яким складається чемпіонат Словаччини 2020/21? Витримує рівень минулого сезону?
– Фаворит змагань, звісно ж, Слован (Братислава), але зараз підтягуються інші клуби, буде інтрига. На мою думку рівень футболістів хороший – це підтверджує те, що на них звертають увагу навіть клуби з провідних ліг Європи.
– Чи є тут гравці, рівні тим, яких продавали недавно в Селтік, Спортинг?
– Так, дійсно, словенця Шпорара Слован продав у португальський клуб за дуже хороші гроші (6 млн. євро, це один із найбільших трансферів в історії словацького футболу, – прим. Sport Arena). Як і Юссуфа Байо із ДАЦа – в шотландський Селтік. Для нас, футболістів, кожна новина, що за гравцями словацької ліги стежать, приємна. Самі розумієте, раз чемпіонат переглядають скаути із Серії А, Примери, Прем’єр-ліги – це надихає.
– Словацька ліга – одна з наймолодших у Європі. Це відчувається? От у вас в команді є ветерани, ті, хто пограв десь за кордоном?
– Так це відчувається, адже тут дають шанси молоді. У нас у команді дійсно багато юних гравців, але поруч, скажімо, ветеран Ігор Жофчак, який пограв в дуже хороших командах на хорошому рівні. Спарта, збірна Словаччини, єврокубки – у нього є чому повчитися.
– Що за місто – Михаловце? Кажуть, це взагалі неподалік від України, а схоже на Україну чи більше на Європу?
– Маленьке містечко, 40 км від Ужгорода. Але все ж, я думаю, воно більше схоже на Європу ніж на Україну, менталітет людей трохи інакший ніж у нас в Україні.
– Наскільки дороге тут життя? Чим займаєтеся з одноклубниками в позафутбольний час?
– Життя тут зовсім не дороге, ціни такі як в Україні. Нормально можна жити. В вільний час я більше люблю сидіти вдома, відпочивати. Все-таки футбол забирає більшість часу, це улюблена робота, тож коли випадає можливість відпочити – я відпочиваю.
– Ваша особиста історія. Де починали грати і як опинилися в Словаччині?
– Я сам зі Львова. Моя кар’єра починалася в скромному клубі, який находився поруч з моїм домом, а потім я продовжив займатися в ПФК Львів. Щоб з родини хтось грав на високому рівні, то ні, але наша родина – футбольна, слідкує за спортом, цікавиться результатами.
Я займався в клубах Пошук – Сихівська Гімназія, Опір, ПФК Львів, у мене було багато тренерів у цих командах, які постійно мінялися, тож я пройшов через багатьох фахівців. Їм усім вдячний. Тривалий час грав за юнацькі команди ПФК Львів, а коли Ярослав Зварич запропонував спробувати сили в чемпіонаті Словаччини, я згодився і зараз хочу допомогти Земпліну в вирішенні його турнірних завдань.
– Розкажіть про себе як про футболіста. Якщо взяти когось із зірок, на кого ви схожі за манерою? Які позиції можете закрити, а яка для вас найбільш зручна?
– Я думаю, я схожий на Бускетса своїм стилем. По позиції я центральний захисник і центральний півзахисник. Довгий час я грав суто в центрі поля, а зараз в Земпліні мене використовують більше як центрального захисника. Звикаю до цієї позиції, хоча і там, і там мені комфортно.
– А щодо інших Українців Земпліна?
– Зі мною в команді їх ще двоє: Максим Гірний – хороший молодий нападник, Ростислав Діхтяр – перспективний воротар, який вже отримує шанс в основі першої команди.
– Що нового для вас в плані тренувань, побуту в Словаччині? Були речі, до яких доводилося звикати?
– Сказати, що було щось зовсім нове, я не можу. Звикати ні до чого не треба було – ні в плані футболу, ні в плані культури, тому що Словаччина поруч із Україною, наші мови схожі, ми розуміємо одне одного.
– В Словаччині дуже багато українців. Правда, що і в Вищій лізі, і в товариських матчах регулярно перетинаєтеся із земляками?
– Так, це правда, земляків тут чимало.
– Уже можете спілкуватися словацькою?
– Помаленьку вивчаю мову .
– Як буде цією мовою “Я – Артем Вовкун, зірка футболу”? :)
– Ja Artem Vovkun , futbalová hviezda? Але рано ще так говорити, рано. Хочу ще багато пограти, перш ніж претендувати на «зірку»…
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться