Український новачок сенсаційного лідера чемпіонату Білорусі – про свій дебют у сусідній країні, враження від сусідньої держави та думки про останній турнір Європи, який все ж не зупинився через коронавірус.
Чемпіонат Білорусі лишається єдиним, який так і не завмер через пандемію Covid-19. У час, коли інші європейські національні змагання ще тільки готуються вийти з карантину, тут відбувся вже сьомий тур. І сталася досить гучна, за місцевими мірками сенсація.
Це скромний ФК Слуцьк зіпсував Леонідові Кучуку повернення в мінське Динамо. Історичний гранд зазнав домашньої поразки від гостей із Мінської області, у складі яких, до речі, грає двоє українських легіонерів. Із одним із них, колишнім півзахисником луцької Волині Юрієм Тетеренком, ми й обговорили яскравий старт його нової команди в чемпіонаті Білорусі 2020 року.
«Побажав Горопевшеку удачі»
– Ваша команда – лідер чемпіонату Білорусі. Як поставилися до цього в колективі? Зізнайтеся, не чекали?
– Спочатку ніхто не думає, на якому місці він буде – ми просто хотіли вдало почати чемпіонат. Перемоги на старті додають впевненості в наступних іграх. А те, що ми є лідерами, тільки додає більше впевненості нашій команді
– Приємно було обіграти мінське Динамо на його полі? Як складалася гра?
– Завжди приємно вигравати, а особливо в мінського Динамо – однієї з найсильніших команд Білорусі, та ще й на їхньому домашньому стадіоні. Матч складався для нас ідеально: спочатку Динамо взяло гру під контроль, але вдала контратака від нашої команда відразу принесла результат, і після голу гра відразу вирівнялась.
– Якими при виході на заміну були ваші особисті завдання від тренера Павлова – до слова, уродженця Житомирщини?
– Мені потрібно було більше зіграти на оборону, допомагати у центрі поля, не давати проходити через центр, адже наша команда вигравала вже 2:0
– У складі мінчан – напевно, знайомий вам по Волині Міха Горопевшек. Встигли перекинутися кількома словами?
– Так, звичайно, Міху я вже знав давно, ми разом грали за Волинь. Побажав йому і Динамо удачі, адже у них дійсно хороша команда.
– Ви – минулорічний новачок ФК Слуцьк і чемпіонату Білорусі. Ваші враження від колективу і змагання, де ви опинилися?
– Я вже другий рік у Слуцьку і враження тільки позитивні. Хороший колектив і, думаю, саме від нього у нас хороший результат. Це ж саме можу сказати про наш тренерський штаб і персонал: всі працюють на благо команди.
– Як ваші друзі сприйняли ваш переїзд із Луцька в Слуцьк? Вітали чи “травили”?
– Всі друзі мене підримували й бажали тільки успіху, знаючи, що в цей час не так просто знайти собі команду, а тим більше, у Вищій лізі. Час показав, що я не помилився…
«Мілевський здорово ставить корпус»
– Коли виявилося, що чемпіонат Білорусі – єдиний в Європі, який продовжив проводитися, якими були ваші відчуття? Більше радості від правильного вибору чи більше занепокоєння щодо свого власного здоров’я?
– Коли вже всі почали припиняти чемпіонати, то і у нас, якщо чесно, вже всі сиділи на валізах і чекали, коли скажуть, що чемпіонат ставлять на паузу. Але в останній момент сказали, що чемпіонат у нас буде по розкладу. Звичайно, я хотів грати, адже стільки часу ми тренувались, проходили збори в Туреччині – і тут ми вже без футболу…
Були занепокоєння щодо вірусу, але мінімальні: всі хлопці у нас живуть на базі і ні з ким не контактують.
– А як стан із захворюванням на Covid-19 у Слуцьку й команді? Чи є ті, хто захворів? Який настрій загалом?
– Чесно кажучи, я мало слідкую за ситуацією з коронавірусом у Слуцьку. У нашій команді всі здорові, та й у місті немає такої паніки з вірусом, всі живуть повсякденним життям. Дехто ходить у масках, дехто – ні. Я навіть думаю, що більшість людей не ходять в них, вдягають тільки у магазинах.
– Уже пройшла певна дистанція, можна судити про чемпіонат. Ваші враження від білоруського футболу? Що з того, що ви знали раніше, підтвердилося, а що – здивувало?
– Білоруський чемпіонат цікавий тим, що тут будь-яка команда може зробити сенсацію. Тобто, аутсайдер – виграти в лідера, відповідно, фаворит – зазнати незапланованих втрат. У Білорусі кожна команда по-своєму хороша і зі всіма цікаво грати. Тут немає такого, що їдеш до команди, знаючи, що 100% ти забереш очки.
Мотивації тут дуже багато, тим більше, в такій ситуації, як зараз. Всі слідкують за білоруським чемпіонатом, багато де його показують, тому це особливий стимул для молодого гравця – показати себе.
– Який із суперників – як команда, так і окремий гравець – найбільше вразив?
– Із команд, які найбільше сподобались, відзначу, напевно, Шахтар (Солігорськ). Насправді у Юрія Вернидуба дуже сильна команда – як індивідуально, так і командно. Навіть не можу виділити когось там окремо, так як вони сильні саме командною грою. Навіть не дивлячись на свій не дуже вдалий старт, в останніх іграх вони показують класний футбол. У Динамо-Бресті сподобалися Мілевський і Кисляк.
Мілевський здорово ставить корпус, приймає будь-які м‘ячі і, звичайно, на дуже високому рівні його бачення поля плюс проникаючі передачі, які тяжко прочитати захисникам.
«Не бачу різниці між білорусами та українцями»
– Як ведеться робота в Слуцьку? Чи є незвичні речі в тренуваннях, навантаженнях, мотивації?
– Я думаю, для кожного футболіста у новому клубі завжди є щось незвичне: нові вправи, інший підхід до тренувань, інші методики, навантаження і так далі. Кожен тренер по-своєму бачить футбол і тренувальний процес, тому й у кожного можна брати щось хороше!
– На яких позиціях вас використовують?
– Я граю в центрі півзахисту. Основна вимога – це ведення гри, але це не означає працювати тільки на атаку, також багато що залежить від перехоплень і відбирань у центрі поля. Думаю, в сучасному футболі цінуються гравці, які не тільки грають на атаку, а й уміють добре грати на оборону.
В принципі, я можу зіграти і в захисті – як справа, так і в центрі, якщо треба буде. Це залежатиме від бачення тренера та потреби команди.
– В Білорусі, і конкретно в вашій команді, багато земляків. З ким були знайомі, кого вперше побачили, як спілкування проходить?
– Зараз у команді зі мною один українець – Сергій Чеботаєв із Вереса. Раніше я не був з ним знайомий, але зараз нормально подружились. Добре, коли в команді є земляки! В тому році зі мною в Слуцьку був мій друг Артем Дудік – ми разом грали з ним у Волині. Привіт йому!
– Слуцьк після Луцька – як вам містечко? Там є що робити?
– Слуцьк і Луцьк – не сильно схожі містечка. Слуцьк, звичайно, менший, ніж Луцьк, але тут доволі комфортно. Для нормального життя все є, плюс, тут за годину їзди Мінськ – можна з’їздити, прогулятись, якщо тут трішки стає нуднувато.
– Наші країни – сусідні, ми багато що одне про одного знаємо, але живемо все ж кожен по своєму куточку. Яка різниця, на вашу думку, між білорусами та українцями в футболі та побуті?
– Чесно кажучи, між білорусами і українцями різниці взагалі не бачу. Тут такі ж привітні та спокійні люди, як і в нас.
«Додому з порожніми руками ніколи не приїжджаю»
– Вам відомо, якої слави зазнав ФК Слуцьк за кордоном і чому саме?
– Все почалось з того, що іноземці почали дивитись білоруський чемпіонат і побачили в назві нашого клубу схожість зі словом “slut”. Думаю, перекладати не потрібно:) І з цього почався такий «хайп», плюс, ми почали робити сенсацію в чемпіонаті і всім це подобалось. Особливо – австралійцям, які почали за нас класно вболівати:)
– Групи в соцмережах, присвячені ФК Слуцьк, збирають справді тисячі лайків і каменів. Але все ж, ваш клуб – каліф на годину чи серйозна загроза місцевим грандам? Які, власне, завдання поставлені перед командою?
Наше завдання – показувати хорошу гру, радувати своїх вболівальників, показувати, що в Білорусі дійсно цікавий чемпіонат, який вартий уваги.
– Правда, що спонсори команди – цукровиробники? Не лякає, що кілька місяців тому багатьох із цієї галузі притягували на допити в спецслужбах РБ?
– Так, це правда, команду спонсорує цукрозавод і завжди спонсорував. Звичайно, спочатку було занепокоєння щодо цієї справи, і ходили чутки, що команда може припинити існування. Але в клубі нас запевнили, що все буде добре і ніхто від нас не відмовився. Будемо надіятись, що все так і буде, як нам обіцяють.
– Коли вам випаде нагода поїхати додому на відпочинок, який сувенір із Білорусі повезете?
– Всі просять привезти щось з молочних продуктів – кому сирків, кому згущівки. З порожніми руками ніколи не приїжджаю:)
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться