Аматорський клуб Агротех із села Тишківка – унікум. По-перше, два роки поспіль тріумфував у різних (!) аматорських турнірах: у 2024 році здобув золоті медалі чемпіонату України ААФУ, у 2025-му – виграв Кубок України серед любителів. По-друге, завершивши виступи в 1/8 фіналу Кубок України під егідою УАФ, він установив найкраще в історії досягнення аматорських колективів – раніше, за новітнього, скороченого, регламенту нікому з них не вдавалося пройти два раунди.
Проте є кілька міфів, які тиражують люди, що не розбираються в українському футболі.
Міф перший – це заслуга нового формату
Ні, насправді Агротех як володар Кубка України серед аматорів і при старому регламенті мав би право зіграти в Кубку України УАФ. Навпаки, новий регламент порушив спортивний принцип і, в обхід аматорського кубка, запустив у Кубок УАФ любительські команди, які не мали відповідних досягнень у змаганнях ААФУ. Всі вони послідовно вилетіли – і досить рано, а от Агротех підтвердив, що право змагатися з професіоналами повинні тільки ті аматори, які вже досягнули цього права в змаганнях Кубка України серед любительських команд.
Міф другий – цей розіграш Кубка України більш багатий на сенсації, ніж попередні
Знову ж таки, це може говорити тільки той, хто всерйоз не стежив за кубками в попередні роки. Нагадаємо, що головна сенсація в історії Кубка України – вихід першолігового Інгульця в фінал Кубка України – сталася в сезоні 2018/19. Ще раніше, в 2014 році, черкаський Славутич (на той час клуб Другої ліги) вийшов у півфінал. І взагалі, за 10 років після того практично в кожному сезоні в 1/4 та 1/2 фіналу виходили представники нижчих ліг – у цьому нема нічого унікального.
Міф третій – нинішній формат дає унікальний шанс андердогам
Насправді формат з одного матчу з домашнім статусом для нижчих за рангом існує давно, в цьому нема нічого нового. Більше того, Шахтар і Динамо ще більше десятиліття тому грали між собою на ранніх стадіях, також існував «сліпий жереб». Це теж не щось нове для історії кубка, якщо, звичайно, її знати.
Тепер про те, в чому цей новий формат дійсно сподобався
Перш за все, це обов’язковість прямих трансляцій усіх матчів у YouTube із єдиною графікою та вимогами.
Це дуже правильно. Хоча у деяких місцях досить віддалених режисери трансляцій давали пінку з тактичними розстановками, хоча коментатори далеко не відразу розбиралися з правильними наголосами та помилялися з фактажем, от це якраз велике досягнення сучасного Кубка України.
Ось яскравий приклад – Агротех. Він своєю грою змусив себе вивчати й пізнавати. На початкових стадіях під час трансляцій навіть слово «Тишківка» вимовляли з неправильним наголосом, але от тепер навчилися. Уже якась користь.
Друге – це правильний підхід до скорочення часу гри за рахунок екстра-таймів.
Те, що відразу після нічиєї в 90+ хвилин дають серію післяматчевих пенальті, є справді правильним рішенням. Тому що з нашими безкінечними повітряними тривогами деякі б матчі взагалі не дограли. Плюс, якщо гра затягується, з’являється питання до логістики – як встигнути по домівках до початку комендантської години. А так – із цією реформою все виходить динамічно.
Третє – це грамотний розподіл матчів по днях.
Завдяки тому, що раунд кубка грається в кілька днів, вдається подивитися всі матчі. Вони не збираються в одну «кашу». Деякі ранні стадії, як пам’ятаємо, розтягували навіть на два тижні. Це вірне рішення.
Ну й наостанок те, що треба поліпшити.
Перш за все – це інформування
На сайті УАФ склади команд, протоколи йшли з грубими помилками. Спеціальний сайт Кубка України з’явився тільки вже після стартових раундів – а це пізно, навпаки, коли багато маловідомих команд, його треба було запускати. А так у найважчих стартових раундах люди працювали «всліпу». Сам сайт «сирий».
Дивимося скрін:
Сторінка називається: «Матч такий-то: Онлайн-трансляція матчу Кубка України | Текстовий репортаж, Відео»
Де тут відео? Не прикріплене.
Де тут текстовий репортаж? Його нема.
Очевидна для кубкових змагань особливість – серія післяматчевих пенальті. Ось матч Агротех – Фенікс, тут було 16 ударів у серії. Навіть поля «післяматчеві пенальті» з розписом, хто пробивав, хто забив – і хто як саме не забив, НЕМА.
Температура, погода, оцінка поля та навіть кількість глядачів – у епоху «діджиталізації» цих елементарних даних на сайті нема.
По-друге, це позиціювання та бізнес-модель
Кубок ніби живе своїм життям. Чому не визначаються найкращі гравці матчу, раунду? Де якісь інтерв’ю на цю тему, довідка про ці команди-учасниці? Де дані про попередні сезони кубка, якісь цікаві архівні фото та відео? Це хіба перший розіграш в історії?
Зробили новий трофей – чому цей новий і два попередніх старі не відправити в турне по Україні, виставити для фотографування перед матчами в тих же Тишківці, Волочиську чи Тростянці?
Ніякого мерчу для фанів – ні репліки кубка, ні іграшок у вигляді трофею, ні пам’ятних футболок… Знову ж таки, це подія в історії скромних команд – умовна перемога нижчолігівців чи аматорів над клубом УПЛ варта такої відзнаки.
Нема співпраці з іншими брендами. Чому не зробити марку зі спецпогашенням з Укрпоштою? Чому не проводити акції в супермаркетах із всеукраїнським покриттям чи великих компаніях із штаб-квартирами в провінції?
А тепер, про користь від виступу Агротеху
У попередні роки аматори також мали доступ до Кубка України УАФ, і він був більш справедливим – за спортивним принципом. Спершу це право було для володаря Кубка України серед аматорів, потім – для переможця та фіналіста, в останні роки – в принципі для всіх, хто проходив у півфінал.
Але тоді, вибачте вже за цю правду, рівень футболу в Україні був значно вищим і навіть топові аматорські клуби були неконкурентоздатними на фоні суперників із УПЛ, Першої та навіть Другої ліги. Агротех чітко показав, що зараз усе змінилося. Ми зараз дивимося на аматорські змагання, де в 2025 році пограли Гладкий і Хачеріді, Гармаш і Рибалка, десятки інших колишніх збірників і учасників єврокубків – і розуміємо: прийшов час затвердити не як виняток, а як постійне правильно участь аматорів у Кубку УАФ.
Проте для цього повинен бути спортивний принцип. Бо це Агротех – клуб із власним стадіоном із якісним ігровим газоном, а багато клубів не мають навіть такої маленької аренки на 3-5 рядів сидінь. І це ще організаторам пощастило, що саме добротний і заможний клуб пробився в пізню кубкову осінь. А уявити, як би умовні Динамо чи Шахтар дивилися б на сільські стадіончики з полем а-ля грядка та під’їздом до населеного пункту по наших убитих дорогах? Ну або ці сільські команди справді б приймали суперників в обласних центрах, а кому тоді треба такий футбол – з незнятими банерами від попередніх команд і порожніми трибунами?
Тож Агротех учить нас трьом головним речам:
- На першому місці – спортивний принцип, і якби Агротех не вигравав до того чемпіонат і кубок України серед аматорів, не було б у команди такого досвіду, щоб вибивати представників УПЛ.
- Потрібно проводити відбір учасників – і затверджувати в регламенті, що в кубок проходять саме лауреати змагань аматорського рівня. Це дозволяє бути впевненими, що вони відповідають вимогам всеукраїнського рівня та знають, що таке організований футбол. Не можна просто заявляти будь-кого бажаючого, право зіграти в усеукраїнському кубку треба заслужити.
- Ми повинні більше знати футбол в Україні. Успіх таких команд, як Агротех, підвищує інтерес до спорту в державі в цілому.
Євген Тоташвілі
Джерело: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться