Подарунок майбутньому чемпіону, або Як Кличко-молодший від тренувань «косив»

У день народження Володимира Кличка ми згадали кілька маловідомих, але від цього не менш захоплюючих фактів з життя нашої легенди світового боксу.

Перший бій

Вважається, що з боксом Володимир познайомився в 14 років, коли вступив до школи-інтернат спортивного профілю в Броварах (нині Броварське вище училище фізичної культури). Але це не зовсім так. 30 років тому, у 13-річному віці Володя пару місяців відвідував секцію боксу і навіть взяв участь в своєму першому міському змаганні. Супроводжував його Віталій, який забезпечив молодшого брата екіпіровкою. Вова заповнив картку учасника, записав в ній свою вагу і зріст. І під пильним наглядом свого тренера-брата почав розминатися, готуючись до виходу в ринг. Але час минав, а Володю не викликали.

Змагання перетнули свій екватор, але про Кличка-молодшого організатори, здається, забули. Після двох з половиною годин розминки Вова почав висловлювати щире незадоволення таким стан справ. Разом з Віталієм вони підійшли до суддівського столика, на якому судді вже заповнювали прізвища переможців та призерів на грамотах. Змагання наближалися до свого логічного завершення.

– А як же Володимир Кличко? – хором запитали Володя з Віталієм.

– Так немає суперника в його вазі, – розчарували в суддівській колегії.

– І що йому тепер робити? – не здавався Віталій.

Поміркувавши, судді запропонували Володі боксувати в інший, менший ваговій категорії. Потрібно сказати, що Вова провів відмінний як для новачка бій, виграв його за очками і завдяки цій єдиній перемозі став чемпіоном міста серед юнаків.

Після цієї перемоги Володя на деякий час зав’язав з боксом і спортом займався час від часу. Більш того, він прийняв для себе тверде рішення, що не піде за братом в «великий спорт» (Віталій на той час уже серйозно займався кікбоксингом).

Зачем Владимиру Кличко возвращаться в ринг

Після восьмого класу Вова вирішив вступати в медичний технікум, бачив себе в майбутньому фельдшером. Батьки рішення схвалили. Батько натякнув, що раз Віталій вже вибрав для себе спорт, то непогано б молодшого сина продовжити військову династію – адже лікарем можна бути і військовим. Але в приймальні комісії у Володі відмовилися приймати документи через вік. Вступати на фельдшерське відділення можна було з 15 років. Вова ж пішов в школу в шестирічному віці. Йому було запропоновано подати документи на медбрата. Але у хлопця заграло самолюбство, і він від контрпропозиції відмовився. Через пару днів було прийнято рішення, що Кличко-молодшого зарахують до школи-інтернату спортивного профілю. Причому спочатку з зарахуванням виникли проблеми – Вова чимось не сподобався керівництву Броварського училища фізичної культури. Але в підсумку Володю все таки зарахували. До речі, разом з ним навчався і Сергій Дзінзірук, який також став чемпіоном світу серед професіоналів.

Пляшка кефіру, півбатона…

Зараз в це важко повірити, але перший час в інтернаті Володимир не виявляв особливої ​​ретельності на тренуваннях і, як наслідок, вражав тільки своїми габаритами.

«Ось уявіть: мені 14 років, – згадував він перші роки свого «інтернатського» минулого. – Тренування двічі на день. А мені хочеться піти погуляти, приготуватися до чергової нічної вилазки в ліс, де ми з друзями розводили багаття, пекли картоплю, а, траплялося, і смажили шашлики. Які можуть бути тренування! І в кого в такому віці є бажання бігати кроси по 5-6 кілометрів і працювати в залі на знос? Недалеко від лісової стежки, по якій проходив маршрут кросу, знаходився продуктовий магазин. Нас там знали в обличчя. Як правило, я забігав туди, купував батон, пляшку кефіру і повертав назад в ліс, де зручно влаштовувався за широким деревом. Якось мене там застав Олександр Поліщук, під керівництвом якого я займався в училищі. Він не здивувався, а просто пообіцяв, мовляй, якщо таке ще раз повториться, це буде мій останній день занять. Втім, це ще лунало неодноразово. Я навіть іноді вдавався до маленьких хитрощів. Наприклад, штутчної хвороби. Для того, щоб підняти температуру, з’їдав на голодний шлунок шматочок цукру з двома крапельками спиртового розчину йоду. Це забезпечувало температуру тіло під 38 градусів. Тренеру не залишалося нічого іншого, як безсило розводити руками …».

Зараз, знаючи, з якою завзятістю Володимир займався в тренувальному таборі, готуючись до чемпіонських боїв, в такі одкровення повірити непросто. Правда, і 25 років тому напередодні змагань Володя перетворювався, починаючи працювати сумлінно. І досить легко вигравав юнацькі турніри, нерідко закінчуючи бій за явної переваги вже до третього раунду.

Шанобливий воєнком

У 2014 році офіцер запасу Володимир Кличко зізнався, що не отримував повістку до військкомату, але якщо вона прийде, він збирається виконати свій громадянський обов’язок. Судячи з усього, останній раз поріг військкомату Володя переступив 25 років тому. Справа була в військкоматі Харківського району Києва.

У приміщення було скупчення людей і багато шуму, – згадував Володимир Золотарьов, який на той час тренував Віталія та Володимира. – Коли ми з’явилися на порозі, по коридору прокотився гул. Потім всі замовчали і дивилися на нас здивованими очима. На той момент Віталій і Володимир ще не були знаменитими спортсменами – призовників вразила їх міцна стати. Воєнком теж цікаво відреагував. Побачивши на порозі моїх підопічних, він шанобливо встав з-за столу і вийшов нам назустріч з мимовільної посмішкою на обличчі. Було видно, що в спілкуванні з призовником Володимиром Кличком він відчуває незручність – господареві кабінету доводилося постійно задирати голову вгору і періодично збиватися з «ти» на «ви».

У тексті використано матеріали з книги Сергій Смирнова «Випробування рингом».