Останній рік став доволі успішним для українського волейболу — спершу молодіжна команда завоювала срібло чемпіонату Європи, згодом вона ж змогла вперше за 16 років кваліфікуватися на чемпіонат світу, а ще пізніше національна збірна з першої спроби виграла Євролігу. «Наша збірна прогресує з кожним днем», — відзначив президент федерації Михайло Мельник, і з ним не можна не погодитися.
Прогрес справді є, його можна побачити. Разом з тим, українська національна команда ще дуже й дуже далека від серйозних звершень на світовому рівні. Синьо-жовта збірна — посередній гравець, а в цього складу немає особливих можливостей для прогресу. Банальна причина — вік.
«Нові люди в збірній — це незворотній процес. У нас перспективна молодіжка, думаю, це буде логічно, якщо звідти прийдуть нові гравці», — резюмував після перемоги в Євролізі головний тренер національної команди Угіс Крастіньш. Можна не сумніватися, до наступних зборів «дорослої» збірної у нього буде чимало можливостей проаналізувати можливості найближчого резерву в дії. Можливо, навіть більше можливостей, ніж здається зараз.
Переглянувши матчі молодіжки на чемпіонаті світу, а також ігри національної збірної у відборі на чемпіонат світу та Євролізі, Sport Arena виділяє декількох гравців молодіжки, які в найближчому майбутньому перейдуть до стану основної волейбольної збірної.
Вік: 20 років
Позиція: догравальник, діагональний
Конкуренти: відсутні (гравець національної збірної)
Найочевидніший варіант. Олег уже зараз є гравцем національної збірної, і хоча він не приймав участь у Фіналі Чотирьох Євроліги, це не ставить під сумнів його статус. Найперспективніший волейболіст України, найкращий гравець минулого сезону української Суперліги — усе це про Олега Плотницького.
Для того, аби стати справжньою волейбольною суперзіркою, 20-річному гравцю Локомотива не вистачає стабільності. Він може видати декілька неймовірних матчів, але після того провалитися. На молодіжному чемпіонаті світу Олег виступив невдало, та це не ставить під сумнів його статус. Тим більше, Плотницький готовий працювати над собою та удосконалювати свою гру. Якщо не станеться нічого надзвичайного, саме цей гравець буде лідером та вожаком національної збірної впродовж наступного десятиліття.
Вік: 19 років
Позиция: діагональний
Конкуренти: Василь Тупчій, Володимир Тевкун, Олег Плотницький
Друга зірка молодіжної збірної. Упродовж останніх декількох місяців Дмитру ніяк не вдавалося вийти на пік форми через травму плеча, саме тому він відіграв лише стартові три матчі в Чехії, а потім не з’являвся на майданчику. Але у майстерності та потенціалі Вієцького можна не сумніватися — навіть з травмою він чудово відіграв у відборі на чемпіонат світу, а його роль у виграші срібла на Євро-2016 ніяк не можна недооцінювати.
Зважаючи на відсутність великої кількості якісних діагональних, Вієцький найближчим часом повинен отримати свій шанс. Він, безперечно, ще не є гравцем рівня основного складу національної збірної, але хоча б виклик у табір та підготовка разом з головною командою дозволять Дмитру прогресувати. Які аспекти гри треба покращити? Подачу і вихід до м’яча.
Вік: 18 років
Позиція: зв’язуючий
Конкуренти: Дмитро Сторожилов, Володимир Ковальчук
Зв’язуючий молодіжної збірної провів далеко не найкращий чемпіонат світу. Можна навіть сказати, що Головень у певних моментах був найслабшою ланкою української команди. Олексій не відзначався надзвичайно високою якістю передач, а інколи його паси йшли зовсім не туди, і зовсім не так.
Безперечно, на даний момент 18-річному зв’язуючому дуже й дуже рано мріяти про національну збірну. Олексію потрібно прогресувати і прогресувати, аби стати одним з найкращих на своїй позиції в Україні. Водночас, серйозний вік двох зв’язуючих національної збірної (33 і 31 рік) змушуватиме головного тренера шукати альтернативу уже тут і зараз. За декілька років все одно потрібно буде робити ставку на інших гравців, тому навіть зараз можна поступово підпускати молодих зв’язуючих до табору національної збірної. І Головень у цьому списку точно буде одним з перших: хоча грати він найближчим часом не буде, але досвід та розуміння філософії команди здобуватиме.
Вік: 19 років
Позиція: центральний блокуючий
Конкуренти: Андрій Левченко, Максим Дрозд, Юрій Семенюк
Найстабільший та один з кращих гравців молодіжної збірної на чемпіонаті світу. 19-річний Рогожин став другим найкращим блокуючим турніру, ставлячи в середньому за сет 0.83 блоки. Якби на позиції Андрія був таким ж дефіцит, як на позиції зв’язуючого — він міг би уже бути основним гравцем національної збірної.
Натомість позиція центрального блокуючого — найкраще укомплектована в українській збірній. За місце в основному складі змагаються Максим Дрозд, Андрій Левченко та Юрій Семенюк. І усе б нічого, але Дрозд та Семенюк — доволі молоді гравці (25 та 24 роки), які продовжуватимуть виступи за збірну ще довгий час. У такій компанії Рогожин поки не зможе відвоювати собі місце, але він буде першим, про кого згадуватиме тренерський штаб збірної у випадку відсутності когось з основних виконавців.
Очевидно, цей список не остаточний, у ньому фігурують далеко не всі перспективні гравці молодіжки, що в найближчому майбутньому стукатимуть в двері національної команди. Не варто забувати про капітана молодіжки Тимофія Полуяна, основного (і єдиного) ліберо — Дмитра Канаєва та інших.
Однак саме вищенаведені четверо волейболістів мають шанс зарекомендувати себе в національній команді уже зовсім скоро. Хтось вже встиг це зробити (Плотницький), хтось здобуде місце в заявці через дефіцит гравців на позиції (Головень), а хтось (Вієцький та Рогожин) показує достатньо серйозний рівень гри, аби претендувати на потрапляння в заявку.
Зважаючи на те, що наступні збори чоловічої збірної команди заплановані аж на наступний рік, у цих — та інших — волейболістів є час і можливість прогресувати. Тим більше, молодіжна збірна за цей проміжок часу зіграє ще на одному міжнародному турнірі, студентській Універсіаді, який дозволить гравцям набратися необхідного досвіду.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться