Азійські уроки гандболу

Sport Arena ділиться враженнями від двох спарингів жіночої збірної України з гандболу проти Південної Кореї.

handball.net.ua

Страх бути відкинутим на периферію – першопричина прогресу. Особливо актуальним подібне твердження є в спорті, де людина повинна кожного дня доводити свою профпридатність, інакше завтра її уже не буде. Вірніше, вона то буде, але кому вона буде потрібна завтра?

У спорті існує тільки сьогодні – тут і зараз. Під світло прожекторів потрапляють тільки найкращі та найсильніші – така реальність.

***

Інформація про домовленість між збірними України та Південної Кореї відіграти два товариські матчі сприймалася як щось однозначно позитивне. З одного боку, подібними іграми українська команда доводить, що й досі користується популярністю у світі, адже Південна Корея – одна з найтитулованіших команд у світі. З іншого боку, поєдинки з набагато сильнішими суперниками завжди дають змогу відчути свій рівень, зрозуміти власні помилки, а відтак, постаратися в подальшому їх уникнути.

Важливо зрозуміти одне: ще задовго до самих матчів проти Південної Кореї ніхто не плекав ніяких особливих ілюзій стосовно підсумкового результату. Коли гранд приїжджає в гості до доволі іменитого, але дуже кризового суперника, то мало хто сумнівається у перемозі фаворита.

Фото Олексія Мандзія

Втім, навіть попри прогнозований підсумок обох ігор, здавалося, що приїзд такого сильного суперника повинен стати чудовим приводом для любителів гандболу завітати на трибуни. Як не крути, а команди рівня Південної Кореї, нечасті гості в Україні. Однак пробравшись на ЦСК Збройних Сил України за двадцять хвилин до початку першого матчу, можна було з легкістю переконатися у протилежному: крім декількох журналістів та гандбольних ветеранів на трибунах практично нікого не було. І нехай би ще порожні трибуни – але ж сам зал, який зал. Навряд кореянки, які недавно відіграли ігри у Польщі на прекрасних площадках, готові були опинитися в подібних умовах: дистанції між трибунами та полем фактично немає, дерев’яне покриття доживає свого віку, а у всьому приміщенні тримається жахлива спека.

До початку матчу трохи глядачів ще підтягнулося – в першу чергу, це були молоді дівчата-гандболістки, які після власних змагань з захопленням прийшли подивитися на матч своїх кумирів. Напевне, саме присутність молодих вболівальників і стала чи не єдиним позитивним моментом першої зустрічі: як з ігрової, так і з організаторської точки зору. На жаль, похвалитися ще якимись здобутками українки не змогли, а кульмінацією усієї анархії, яка супроводжувала цей поєдинок, стала новина диктора про перенесення повторного матчу з ЦСК ЗСУ в спорткомплекс Національного університету фізичного виховання та спорту. І якщо здається, що зміна місця проведення гри за день до її початку, це нормальна практика, то потрійна зміна часу початку зустрічі стала для багатьох неприємною несподіванкою: спершу повторний матч було заплановано розпочати о 18 годині, згодом диктор оголосив, що гра розпочнеться о 16:30, а під час перерви початок поєдинку змістили ще на півгодини уперед. Забігаючи наперед, варто сказати, що в підсумку повторна зустріч розпочалася з затримкою у 40 хвилин. Організація, що тут скажеш.

handball.net.ua

Повертаючись безпосередньо до самого матчу, неможливо не відмітити, наскільки разючою була різниця в організації гри обох команд: кореянки, не викладаючись на всі 100%, виглядали на дві голови сильніше за українок. І справа тут не тільки в якихось індивідуальних діях: азіатки неймовірно добре відчували один одного, прекрасно знаючи, хто і куди буде вриватися, тоді як українки діяли занадто спонтанно і незлагоджено. Зрештою, саме цей рівень взаєморозуміння й дозволяв кореянкам перебувати постійно в русі під час своїх атак – господарі ж майданчика робили ставку на позиційні атаки, які не завжди (читайте: інколи) приносили результат.

Відповідно, саме українки повинні були залишитися задоволеними підсумковим рахунком першого матчу – програш з різницею у шість м’ячів не відображав тієї колосальної різниці у грі команд. Здобути такий результат синьо-жовтим вдалося, не в останню чергу, завдяки жахливій спеці у приміщенні: температура надворі досягала майже тридцяти градусів, а можливості відчинити вікна не було, тому під кінець матчу гандболісткам обох країн уже практично не було чим дихати.

Здавалося, що подібна ситуація спіткає спортсменок й під час другого матчу, адже погодна ситуація за добу практично не змінилася. Втім, дихати у спорткомплексі НУВФС було чим, та й взагалі зал значно відрізнявся від ЦСК ЗСУ: трибуни розміщені на балконі, а не прямо в ногах спортсменок, розмітка виконана якісніше. Єдиний спільний мінус – дерев’яний паркет, який, проте, знаходився у набагато кращому стані.

Набагато краще вдалося провести другий матч українкам. Така теза була актуальною, як мінімум, протягом стартових десяти хвилин, коли завдяки тактичним змінам – гра з двома лінійними – синьо-жовтим вдалося домінувати на площадці. Однак уже наступна 10-хвилинка показала, що кореянки встигли перебудувати свою захисну гру, знову мінімізувавши атакуючі зусилля суперниць. У підсумку, азіатки зробили ривок 0:9, зберігаючи свої ворота «сухими» при цьому практично 15 хвилин. Така половина тайму шокувала господарів майданчику, й українкам більше не вдалося прийти в себе: стартова перевага в +5 перетворилася в підсумковий програш -9.

Фото Олексія Мандзія

Загальний програш в 15 голів не став якимсь одкровенням для українок – ще задовго до початку спарингів усі прекрасно розуміли, наскільки серйозний суперник завітав до Києва. Однак подібні ігри дають неймовірний шанс прогресувати. Те, що українська збірна вчиться на своїх помилках і може додавати, показав початок другого матчу: за одну добу тренерський штаб зумів знайти ключ до захисту збірної Кореї, однак, азіаткам вистачило ще менше часу, аби нейтралізувати зброю суперниць.

Власне, саме у цій швидкості реакції на несподівану проблему й полягає основний урок, який надали українкам кореянки – запасний план, як і план відступу, повинен бути завжди. Наскільки успішно синьо-жовті засвоять цей урок побачимо уже в середу, коли в київському Палаці Спорту відбудеться ключова гра відбору на чемпіонат Європи. Гра, в якій перемогти потрібно буде тут і зараз – завтра уже не буде.



Источник: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться