Чому гравці НФЛ ніколи не отримають грошей НБА (або МЛБ)

Sport Arena перекладає текст колумніста ESPN Дена Граціоно, який вважає, що немає жодного сенсу у порівнянні зарплат гравців НБА та НФЛ, та навіть більше: це просто безглуздо.

Квотербек Сіетл Сіхокс Рассел Вілсон, Getty Images

Коли на календарі початок липня, гравці НФЛ закочують очі від контрактів, що їх підписують вільні агенти в НБА. Баскетбольний період підписання угод з вільними агентами відкрився минулого тижня, і багато футболістів перервали свої відпустки, щоб написати жалісливі твіти.

Тільки температурний показник за вікном відрізняє це явище від того, що трапляється кожного грудня, коли гравці НФЛ подвоюють власний жаль під час періоду вільних агентів у МЛБ. Це перманентний період нарікань, який трапляється раз в два роки і завжди вражає ті самі ревниві точки про гарантовані гроші та величезні суми для посередніх гравців.

Але такий простий сюжет може привести до помилкових еквівалентностей, адже порівняння контрактів НФЛ з НБА це, по суті, те саме, що порівняння яблука й боїнга.

 «Це проста математика, — стверджує Джордж Аталла, помічник виконавчого директора із зовнішніх зв’язків асоціації гравців НФЛ. — У нашому спорті кожна команда має 53 гравці. У їхньому – 13. Наша середня тривалість кар’єри складає три з половиною роки. Їхня – довше. Банально немає жодного сенсу порівнювати».

Втім, так як Аталла у своїх словах сам вдається до порівнянь, фактор рівня зарплат все ж варто розглянути.

Основна причина, з якої контракти НФЛ не є – і ніколи не будуть – контрактами НБА, полягає в тому, що колектив НФЛ є унікальним, з унікальними проблемами. Власники оголосили локаут у 2011 році з приводу розподілу доходів, а це означало, що гравці не повернуться на поле, не погодившись перед цим на меншу зарплатню. У обмін футболісти гарантували собі важливі моменти, як-от незалежність зарплати від травм, мінімальний рівень зарплатні, а також покращений пакет переваг, який включає медичне обслуговування та пожиттєву пенсію для них та членів їх родини. Якщо тривалість твоєї кар’єри складає три з половиною роки, а рівень травматизму максимальний, то безстрокова охорона здоров’я несе значну цінність.

Але ж ці цифри! Тімофєй Мозгов гарантовано отримає 64 млн доларів  від Лейкерс після того як зарплатна стеля в НБА підскочила безпрецедентними темпами, тоді як Iлай Меннінг та Філіп Ріверс отримали не гарантований контракт на 65 млн доларів під час останнього міжсезоння НФЛ. 

Частина проблеми полягає у системі НБА, що накладає максимальні зарплати ветеранам, прив’язаних до стелі зарплат. Якби не було цього обмеження та періоду вільних агентів, команди могли б і, швидше за все, запропонували б ЛеБрону Джейму більше 60 млн доларів в рік. Але на даний момент він заробляє близько 30 млн (саме тому він планує скористатися пунктом в угоді, розірвавши її, а згодом підписати нову з підвищеною зарплатнею). Залишок коштів повинен кудись дітися, тож ось як Мозгов і Майк Конлі, які тепер отримують в рік більше ніж будь-який гравець НФЛ (30,5 млн), заробляють наче суперзірки.

Тімофєй Мозгов (зліва) зароблятиме в Лейкерс більше, ніж будь-хто в НФЛ, Getty Images

Але хіба в НФЛ не крутиться більше грошей? Якщо НБА згенерували 2,5 мільярди доларів доходу минулого року, а гравці отримали 50% з цього, виходить, що вони розподіляють 2,6 мільярдів. У той час гравці НФЛ отримують 6,11 з 13 мільярдів загального доходу (47%). Ці сухі цифри, якими можна оперувати й окремо, разом створюють певну ідею. У загальному, однією з причин незадоволення футболістів є те, що їхня ліга заробляє двічі більше грошей, але контракти при цьому навіть й близько не є такими прибутковими.

З цього місця вступає «проста математики» Аталли. У ростері команд НФЛ є 1,696 гравців у будь-який час сезону (плюс чимало у списку травмованих, які теж отримують гроші); у ростері НБА – 390 гравців. Поділивши 2,6 мільярди на 390, отримаємо набагато більшу цифру, ніж при діленні 6,11 мільярдів на 1,696. Тож насправді немає нічого божевільного в тому, що Мозгов (даруй, що й надалі акцентуємо увагу на тобі, Тімофєй) тепер заробляє на рік більше, ніж будь-який вайд ресівер.

Те, що й справді розчаровує гравців НФЛ, це гарантії. Втім, звинувачувати в цьому вони можуть тільки себе. У колективних договорах НБА чи МЛБ немає ні слова про те, що договори повинні бути повністю гарантованими, так само як немає ні слова про заборону у колективному договорі НФЛ. Протягом багатьох років баскетболісти та бейсболісти використовували свій вплив вільних агентів для вимагання гарантій угоди, що в наслідку перетворилося на стандарт.

Повністю гарантовані контракти не з’являться в НФЛ, аж допоки якийсь гравець, що володіє впливом, не наполяже на цьому при підписанні угоди. Агенти та футболісти сподівалися, що той ж Рассел Вілсон минулого року чи Ендрю Люк цього міжсезоння порушили б цей бар’єр, але ніхто з них цього не зробив. Штучні обмеження, так як теги франшиз, звісно, ускладнюють процес. Кольтс могли б утримати Люка ще на два або три роки без фіксації довготривалої угоди, якби він наполягав на гарантіях, а вони не хотіли йти на ці умови. Втім, гіпотетично, якби Люк заявив на тому, що він не підпише контракт без повної гарантії, Кольтс могли б перекалятися через можливість втрати Ендрю і все ж прогнутися. Зрештою, ми ніколи не дізнаємося як воно могло б статися, і пройде ще якийсь час, поки за стіл переговорів сяде гравець рівня Люка.

Квотербек Ендрю Люк «в дії», Getty Images

Однак усе не так уже й погано для гравців НФЛ. У новій колективній угоді містяться гарантії для травмованих, а також повністю гарантовані угоди для задрафтованих у першому раунді. Навіть з новою шкалою зарплатні для новачків, яку НФЛ запровадила у 2011 році, молодий гравець радше отримає контракт Джареда Гоффа, ніж Бена Сіммонса. Але це на початку кар’єри ніхто не сперечатиметься про суму, тоді як угоди, що задурманюють всім голову зараз, розраховані на гравців у розквіті сил.

Але й у цьому відношенні НФЛ провела хороший рік. Такі гравці як Малік Джексон та Олівер Вернон підписали угоди, розміри яких шокували багатьох і перемістили ринок на нову позицію. Жоден з них не є суперзіркою, а особливо Вернон отримує несправедливо багато. Масштаби цієї угоди не підбурюють громадську думку, як це робить контракт Конлі у НБА, але вони матимуть значення для гравців НФЛ, які хочуть заробити більше. Втім, їм важливо зрозуміти лише одне: незважаючи ні на що, вони все одно не отримають стільки грошей, як у НБА. Математично у цьому немає сенсу.

Автор – Ден Граціано (ESPN)
Переклад та адаптація – Олексій Мандзій (
Sport Arena)



Источник: sportarena.ua

Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться