Гарет Саутгейт ніколи не жив ілюзіями. Виважена та розумна людина, він завжди знав, що є кращі за нього. Кращі гравці, тренери, врешті-решт, кращі пенальтисти.

Спершу може здатись, що він з тих, хто любить, або його умовляли. Доводили свою симпатію, поки він крутить носом. Кожного разу ситуація повторюється – Саутгейт неохоче погоджується. У його діях немає ніякої зарозумілості чи зверхності, навпаки, Саутгейт досить розумний, аби правильно оцінювати ситуацію. Якщо всі ховаються в кущі, то він візьме на себе відповідальність.

Адже повинен же хтось тренувати збірну Англії?

Повинен же хтось був бити той пенальті?

Що б не відбувалось в житті нового тренера збірної Англії, його будуть пам’ятати як того, хто не забив пенальті в півфінальній серії чемпіонату Євро 1996 року. Відтоді у Англії не було кращої та успішнішої команди, але вона все одно програла в серії пенальті німцям. Саутгейт, який тоді сильно відіграв на незвичній позиції опорного хавбека, не мав бити пенальті. Він не потрапив до п’ятірки, та й навряд був у планах Террі Венейблса.

Проте Пол Інс у цей час сидів у центрі поля та не міг подивитись навіть у бік воріт, де били пенальті. Очі інших гравців, які більше підходили до виконання пенальті у півфіналі домашнього Євро, також говорили про величезну невпевненість. Саутгейт не міг відмовити. Пенальті він не забив.

«Немає ніякого значення, як інші гравців намагались мене втішити. У мене й досі відчуття, що я підвів усіх».

Зрештою він зробив спробу на відміну від інших, які не захотіли чи не змогли. А хто, як не він, коли всі відмовились у найтяжчий момент?

Зараз ситуація повторилась. Тільки тепер ніхто не хоче тренувати збірну Англії. Черговий невдалий великий турнір, скандал з Семом Аллардайсом, інші негативні моменти – в самій Англії вже ніхто не хоче мати з цим справу. Саутгейт спершу навіть не думав над варіантом очолити команду, але потім у нього вже не залишилось вибору. Він знову погодився не відразу, дочекавшись, доки знайдеться хтось більш вдалий для цього моменту. Але їх не було.

Гарет Саутгейт не може вважатись найкращим кандидатом з різних точок зору, проте зараз для збірної Англії кращого кандидата можна й не знайти.

Сама робота у збірних більше не є вершиною кар’єри для тренерів. Збірну Італії з літа тренує Джамп’єро Вентура, найголовнішим досягненням в кар’єрі якого був вихід у Серію А з Торіно. Іспанію очолив Хулен Лопетегі, який дав попередню згоду бути головним тренером Вулверхемптона прямо перед запрошенням від іспанської федерації. Тренер молодіжної збірної Англії Саутгейт – гарне продовження цієї тенденції. Не обов’язково треба мати за плечима успішну клубну кар’єру, аби отримати запрошення у збірну.

Його тренерську кар’єру не можна називати вдалою. До роботи у Футбольній асоціації Саутгейт був головним тренером Міддлсбро. Там він будував свою команду, працював з молоддю та робив трансфери на перспективу. Проте усі ці намагання найкращого завершились вильотом з Прем’єр-ліги навесні 2009 року. Хоча за рік до цього Боро завершив сезон знаменитою перемогою над Манчестер Сіті з рахунком 8:1.

Господар Мідлсбро Стів Гібсон навіть після провального сезону не звільнив Саутгейта. Навпаки, він його захищав та говорив слова підтримки. Немає нічого дивного у цьому – ще з часів ігрової кар’єри Саутгейт мав репутацію «гарного хлопця».

Псевдофілософська мудрість говорить, що це – не професія. Проте, можливо, теперішній збірній Англії потрібен якраз не сильний тренер, а саме гарний хлопець. Футбольна асоціація вже втрапила у неприємну історію з призначенням Сема Аллардайса, і тепер потрібен хтось зовсім інший.

Збірній Англії треба провести зміну поколінь та намагатись розвинути потенціал молоді. Але найголовніше у призначенні Саутгейта те, що керівники англійського футболу нарешті зняли свої рожеві окуляри та визнали – збірна Англії все одно нічого не зможе виграти. Яка різниця з ким це робити?

Саутгейт – перевірений часом невдаха.

Безперечно, у деяких фразах є перебільшення. Насправді у ФА хочуть, щоб все завершилось набагато краще, ніж у Міддлсбро чи на тому домашньому чемпіонаті Європи. Для вболівальників збірної Англії Саутгейт – все той же чоловік, що тримається за голову після невдалого пенальті. Всі 20 років він не може змінити позу.