Нуль здивувань від Андрія Шевченка

Андрій Шевченко перестав дивувати. Мабуть, це погано для теорії романтики, але цілком нормально для ситуації, коли тренер ось уже цілий рік працює головним тренером. Зрештою, в Україні не так багато футболістів того рівня, щоб кожного разу знаходити нових гравців.

Цього разу є один новий гравець – Максим Коваль. Проте його появі не варто дивуватись, зважаючи на те, що він не просто виграв місце основного голкіпера Динамо, а на початку сезону насправді показує непогану гру.

Вперше за довгий час у збірній і Євген Хачеріді, який не зіграв жодного разу у команді Шевченка та викликався лише одного разу на найперший збір. Навесні Хачеріді спочатку полаявся з Сергієм Ребровим, а потім отримав травму та пропустив кілька місяців, але восени він постійно грав за Динамо, проте не викликався до збірної.

Теперішня поява Коваля та Хачеріді взагалі не повинна дивувати.

Особливо ще й через те, що у воротах та центрі захисту вистачає кадрових проблем. У воротах першими запасними Андрія Пятова довгий час були Денис Бойко та Микита Шевченко, тепер їх замінять Максим Коваль та Андрій Лунін, який після переходу з Дніпра до Зорі став ніби якимось менш талановитим, проте на його перспективу, мабуть, розраховують в тренерському штабі.

Повернення Хачеріді важливе через відсутність Олександра Кучера, дискваліфікацію Ярослава Ракицького та пошкодження Івана Ордеця. Принаймні з Туреччиною Хачеріді може очікувати на місце у стартовому складі, аби не зіграла оспівана у фольклорі пара Ордець – Кривцов.

Кучер у такий скрутній ситуації не отримав навіть виклику, мабуть, через те, що в закордонні клуби потрібно відправляти запрошення раніше, але на час відправлення Кучер просто ще не був гравцем Кайсеріспору.

З крайніх захисників є Микола Морозюк, Богдан Бутко, Микола Матвієнко та Едуард Соболь. За рік ніхто інший не грав на флангах оборони, немає великого розмаїття варіантів й зараз. Тому знову є Бутко, резервіст у Шахтарі, та Соболь, який ще не встиг зіграти навіть матчу за свою нову команду Славію. Слабкий вибір, але іншого просто немає.

Варіанти з гравцями Олександрії чи Олімпіка навряд чи взагалі якось серйозно розглядались Андрієм Шевченком.

Традиційно найбільше проблем у лінії атаки. Знову втратив форму Євген Селезньов, а тому не отримав навіть запрошення. Лінія атаки складається  з двох гравців – Артема Кравця та Артем Бесєдіна, який у цьому сезоні програють боротьбу за місце в основному складі Динамо.

Але Шевченку насправді легше самому повернутись до активних виступів, ніж знайти форварда для збірної України. Окрім Селезньова є ще й інші легіонери, які не мають місця у складі своїх команд: Роман Зозуля, Пилип Будківський, новачок Гента Роман Яремчук.

Про форвардів з чемпіонату України годі й говорити. Просто список імен: Юрій Коломоєць, Станіслав Біленький, Руслан Степанюк, Руслан Фомін, Максим Прядун, Роман Дебелко, Артем Ситало, Олексій Хобленко. Хіба дивно, що в цій команди всього два форварди і обидва вони запасні в Динамо?

Якщо в захисті та нападі тренерський штаб не має змоги вибирати, а часто запрошує просто усіх доступних, то в півзахисті вистачає варіантів.

Повертається до збірної Денис Гармаш. Він отримував виклик на попередній матч з Фінляндією, але через травму не грав. Гармаш не був раніше у команді Шевченка, але через свою непогану форму у 2017 році цілком справедливо повернувся до збірної.

Також ще один шанс отримали Олександр Зінченко, який усю літню підготовку провів з Манчестер Сіті, а також зазвичай травмований Владлен Юрченко. Просто зараз вони навряд чи готові претендувати на місце у стартовому складі, але цілком ймовірно входять у довгострокові плани тренерського штабу. Чи все ж можуть? Восени Зінченко в такому ж статусі викликався перший раз, а потім усі ігри розпочинав з перших хвилин.

Немає Олександра Караваєва, який давно не грав у футбол взагалі, та Івана Петряка. Проте з таким Євгеном Коноплянкою, як на початку цього сезону, взагалі не потрібні жодні флангові хавбеки. Вистачить його та Андрія Ярмоленка. На всякий випадок є Віктор Циганков та універсалізм Дениса Гармаша.

До речі, наразі саме Гармаша варто називати найголовнішим претендентом на місце у стартовому складі команди на позиції форварда.

Якщо вже насправді шукати несподіванку, то варто відзначити відсутність у складі Віталія Буяльського. Він останнім часом постійно грає у старті Динамо, але не отримав навіть запрошення до збірної. Проте в команді й так 10 центральних півзахисників, а Шевченко ніколи не відносився до шанувальників Буяльського, як теперішній тренер Динамо Олександр Хацкевич.

Звичайно, дехто складав списки гравців команд чемпіонату України, які могли б потрапити до збірної: Андрій Бацула, Артем Шабанов, Андрій Цуріков, В’ячеслав Чурко, В’ячеслав Шарпар, Орест Кузик, Євген Банада, Сергій Вакуленко. Але збірна України та збірна клубів України – це дві великі різниці. Поява хоча б одного з гравців цього списку насправді б стала сенсацією.

А цей склад Шевченка цілком можна було б передбачити. Та й напередодні двох найважливіших матчів у відборі немає сенсу запрошувати когось для знайомства. От як ці матчі закінчаться невдачею, попереду буде цілий рік для пошуків інших варіантів та дебютів.