«За паспортами» – так двома словами можна описати нову реформу, яку футбольна влада України стала запроваджувати на початку нинішнього сезону. Іменні квитки спершу з’явилися на матчі за Суперкубок України в Одесі, а потім вийшли і на міжнародний масштаб – систему почала впроваджувати Федерація футболу України на матчах збірної України.
Почин стався у Харкові, де у вересні в рамках відбору на ЧМ-2018 Україна приймала Туреччину. І хоча квитки було розпродано, а стадіон – заповнено, серед вболівальників почало наростати невдоволення щодо іменних квитків. Окрім чималих проблем з організацією перевірки та пропускної здатності на стадіоні виражається і занепокоєння щодо надання особистих даних – для чого вони слугують конкретно, чому саме паспорт, де і як ці дані зберігаються? До того ж, наразі в Україні поки нема такого закону, який би зобов’язував громадянина надавати особисті дані при відвідуванні футбольного матчу.
Але купити без паспорта квиток на матч збірної зараз неможливо.
Ультрас Динамо призывают бойкотировать матч Украина – Хорватия из-за именных билетов
Багато звичайних любителів футболу не надають цьому значення та доволі активно як для дощовитої погоди буднього дня закупляють квитки на Україна – Хорватія. Але не спить і табір супротивників, де до футбольних справ принципово не збираються залучати паспорти.
Нещодавно ми дізналися про вболівальника, який вирішив спробувати купити квиток на збірну все ж без паспорта, і у випадку невдачі іти далі – до суду, з наміром захистити свої громадянські права. Костянтин (так звати вболівальника) не розуміє аргументів ФФУ та не знаходить підстав надавати свої персональні дані при купівлі квитків, і виступає проти системи іменних квитків.
В четвер вранці Костянтин прибув до кас Олімпійського, де люди в маленьких чергах вже розбирали перепустки на поєдинок з Хорватією. Вичекавши трохи в черзі, він звичайно звернувся до касира та попросив квиток на визначене місце, але далі отримав очікуване питання «ваш паспорт?». На переконання, що касир діє не в рамках законодавства та порушує правові норми, з віконця каси пролунало традиційне «питання не до мене, ми лише продаємо».
Біля двох хвилин Костянтин намагався пояснити касиру та переконати його, чому він має право отримати квиток без паспорта. Але в результаті все зводилось до «питання не до нас» та «з питаннями звертайтеся до ФФУ, яка продає квитки на збірну».
«Що ж, квитка я так і не отримав, – констатує невдалу спробу вболівальник. – Так, я не ношу з собою паспорт, адже вважаю це непотрібним в нашій країні. Україна – не Росія, і певні речі багато що ускладнюють. Але з ними треба боротися, адже це порушення конституційних прав громадянина України.
Та й взагалі, якщо дивитися загально – чому я маю показувати паспорт неперевіреним особам та надавати свої дані? До того ж, створюються додаткові незручності в організації, щоб просто купити квиток на футбол. Це має бути спокійна, зручна та проста процедура для всіх. Ми ж не купуємо по паспорту квиток в тролейбус чи шоколадку в магазині, правда? Чому тоді для потрапляння на матч треба надавати паспортні дані?
Я вже давно ходжу на футбол, але подібних перевірок ніколи не було – ні на матчах чемпіонату, ні на Лізі чемпіонів, ні на збірній України. Так, я не купував квитки на закордонні матчі і не маю такого досвіду. Але чудово знаю порядок багатьох країн, і паспортний режим можна пригадати лише в рідкісних випадках.
Також турбує питання, куди потрапляють ці дані та як вони зберігаються? А якщо купувати квитки в інтернеті, то, наскільки я розумію, треба надавати і податковий код. А разом з паспортом цього достатньо, щоб оформити кредит… То і як далі – куди і для чого ідуть ці дані?
Чи є це прагненням встановити контроль над окремими групами людей? Думаю, частково ціль системи полягає і в цьому. Але зараз це створює незручності для всіх та порушує конституцію України. Я не належу до ультрас, не ходжу на сектор та не відвідую матчі в якихось організованих групах. Але мені це незрозуміло, навіщо це робити? У нас ФФУ як держава в державі – сама встановлює свої правила, всупереч законодавству країни. Якщо Павелко захотілося ввести паспортний контроль на стадіоні, то всі мають цьому підпорядковуватися?
Іти до суду? Да, тепер я як громадянин України буду звернутися до суду з позовом на дії ФФУ та дії касирів (хоча вони в усьому посилаються теж на федерацію). Так, до початку матчу з Хорватією вже ніякого рішення не ухвалять, але я хочу скористатися цим прецедентом, щоб прибрати практику іменних квитків у майбутньому».
Якщо справа перейшла вже в «принциповий відтінок» та, швидше за все, вилиється в судовий позов, ми вирішили звернутися до юриста Євгена Шириноса, який буде допомагати Костянтину в судовій справі.
«В цій ситуації варто зазначити два закони, які регулюють подібні питання – це Закон про захист персональних даних та Закон про забезпечення громадського порядку під час спортивних заходів (в тому числі і футбольних матчів). Закон про захист даних встановлює чіткий перелік випадків, коли особа зобов’язана надавати свої персональні дані включно з даними паспорта. Відповідно, в цьому переліку немає купівлі квитків на футбольні матчі та відвідування самих матчів.
Закон же про забезпечення порядку під час спортивних заходів також встановлює чіткий перелік виключних випадків, коли особа може бути не допущена на матч чи інший захід. Це відсутність квитка, стан сп’яніння та спроба занести на стадіон заборонені речі.
Також існує ще нормативний акт постанови Кабінету міністрів №341, яка встановлює перелік інформації, що має наноситись на квитки під час спортивних заходів. Це технічна інформація про ряд, місце і т.п. І там немає нічого щодо внесення на квиток ПІБ, які зараз вносять на квитки матчу Україна – Хорватія.
Відповідно, сукупність цих фактів дає нам змогу говорити, що на сьогоднішній день в Україні не існує ніякої вимоги для пред’явлення персональних даних при відвідуванні спортивного заходу. Тому можемо робити висновок, що ця ситуація – порушення законодавства України, і зараз ФФУ зі своїми партнерами просто порушують закон.
Як ФФУ пояснює введення іменної системи квитків? Вони пояснюють це тільки наміром контролю вболівальників. Але разом з тим постає питання безпеки тих даних, які надаються. Хто є оператором прийому даних, хто – зберігачем, а хто може користуватися базою даних?
На сьогоднішній готується законопроект, який встановлює зміни до порядку відвідування футбольних матчів – в цих змінах є пункт про зобов’язання пред’являти паспорт для купівлі квитка. Але, знову ж таки, поки це лише законопроект, який знаходиться на розгляді у відповідному комітеті Верховної Ради. Тому лише коли він буде прийнятий (або хоча б поставлений на голосування) можна буде аналізувати його та говорити, наскільки він відповідає Конституції України та іншим законам.
Щодо позову вболівальника до суду, то при об’єктивному неупередженому розгляді справи, на мій погляд, шанси задоволення позивних вимог є дуже великими. Відповідно, у вболівальника, якому було відмовлено в продажу квитка, є гарні перспективи виграти цю справу».
Що ж, тепер справа переходить з прилавку кас Олімпійського до судової зали. Які конкретні перспективи вдало пройти судочинство – сказати зараз дуже важко. Як і те, чи допоможе випадок Костянтина взагалі щось змінити. Але зміни потрібні в будь-якому разі, адже в нинішній ситуації все може вилитись або в проблеми з підтримкою збірної, або в справжній конфлікт між вболівальниками та ФФУ.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться