фото veres.club
За певних обставин Верес міг достроково оформити срібні медалі й пряме підвищення у класі за існуючим регламентом – задля цього варто було почекати синхронних осічок конкурентів, а також, ясна річ, самим обіграти Кристал. Що виглядало нібито й не найважчим завданням (зважаючи на затяжну безвиграшну серію херсонців, а також їхні хронічні виїзні невдачі), але обтяжувалося складною кадровою ситуацією у самих рівнян. Перед минулим туром низка гравців температурила, а травми залишили поза грою відразу кількох виконавців, серед яких – і такі важливі гравці, як Рафальський та Коблюк (останній, утім, потрапив у запас і навіть вийшов на заміну). Утім, гості взагалі весь сезон проводять на кадровому мізері, маючи обмежену бойову обойму і юних дебютантів у резерві. Тож навряд чи була потреба господарям зважати на проблеми, а треба було зробити шоу в заключному домашньому поєдинку сезону.
Рівне заслужило найкращі компліменти своїм пасіонарним ставленням до футболу й рідної команди. Це місто є найактивнішим серед усіх у другій лізі, а за відсотком заповнюваності стадіону нинішній – не реконструйований – «Авангард» дасть фори, либонь, будь-якій арені вітчизняного професіонального футболу. Однак рішення КДК не дозволи заповнитися найполум’янішому сектору рівненського стадіону. Місцеві ультрас змушені були залишити рідні місця порожніми, натомість там красувався баннер «Піро – не злочин, злочин – це корупція». Зате кілька відчайдухів вибралися на освітлювальну вежу, де із задоволенням диміли й скандували слова підтримки своїй команді. Зважаючи на турнірну важливість матчу, ця підтримка «чаРІВНикам» була особливо потрібною.
Уже на перших хвилинах Волошинович та Гарванко спробували прорвати оборону херсонців. Ще одну затяжну атаку завершував Ткачов, однак удар захисника з лінії штрафного майданчика вийшов неточним, і м’яч просвистів над поперечиною. А найкращий шанс відкрити рахунок випав Яременку, котрий за останній місяць завоював реноме чи не найнебезпечнішого форварда другої ліги. Він скористався невпевненим виходом Чаклярова і намагався пробити повз молодого воротаря у ворота, проте той в стрибку зміг парирувати м’яч. Слідом за цим Лакуста пробивав з убивчої позиції, замикаючи простріл Гарванка, однак Адаменко мужньо заблокував цей удар. Згодом Адаменко й Лакуста знову зійшлися у боротьбі, і знову переможцем з неї вийшов захисник херсонців, який не дав форвардові навіть завдати удару.
За перші хвилин 20 Кристал тільки те й робив, що відбивався. За великим рахунком, у нього в дебюті не було жодного навіть напівмоменту, а проходи Гливого та Білоусова нещадно руйнувалися ще далеко на підході до карного майданчику господарів. Єдине загострення мало місце, коли Овчинников закидав пас на хід Шевцову-молодшому, та й то – захисники Вереса відтіснили його від м’яча й не дали довести до гостроти. А єдиний раз, коли гості потурбували воротаря господарів – це коли Ковальчук пробив метрів із 25-ти, але Семено відбив м’яч.
Тому коли Верес відкрив рахунок, навряд чи це стало сюрпризом. Ткачов подав з правого флангу, від Цоя м’яч відскочив за межі штрафної. А Орловський, випередивши І.Шевцова, тут же без роздумів пробив метрів із 20-22-х. М’яч затріпотів у сітці – 1:0. На радощах автор голу помчав до тренерської лави і по-військовому відсалютував Мазяру. А потім заледве не оформив дубль, але цього разу після скидки пробив метрів на п’ять лівіше від воріт. Але засмучуватися не було коли, та й не треба було. Своїм голом Орловський досяг головного – тепер уже Кристал був у незручному положенні й змушений був іти вперед і відкриватися. А Вересу тільки цього було й треба.
Другий гол зародився глибоко на половині поля рівнян. Ткачов віддав пас на хід Волошиновичу, який прямо по ходу матчу помінявся флангами з Гарванком і почав атакувати з правого краю. Ростислав протягнув і віддав вперед, м’яч з рикошетами від Ковальчука і Малика відскочив до Лакусти (як, напевно, й задумувалося). Далі – справа техніки. Лакуста преспокійно перекинув воротаря, який кинувся йому навперейми, і м’яч вдруге у матчі опинився у сітці воріт херсонців – 2:0.
До перерви рахунок не змінився, хоча міг. Відзначимо тонкий пас І.Шевцова на Білоусова. На жаль, досвідчений форвард опинився на надто гострому куті, інакше міг би забивати. А у господарів неточним ударом запам’ятався Орловський, а ось коли Яременко головою замикав навіс – Чакляров обрав правильну позицію і без проблем справився з несильно посланим м’ячем. На тому й закінчили перший тайм.
Друга половина зустрічі почалася у середньому темпі. Воротарі зважено перехоплювали передачі, до загострення справа доходила рідко. Лише зрідка справа доходила до ударів – І.Шевцов пробивав далі від воріт, Зозуля – ближче. Небезпечно було лише в кількох випадках. Коли Адаменко замикав кутовий головою – тут здорово зіграв Семено. У відповідь Орловський у падінні замикав пас з лівого краю, але м’яч зачепив штангу й покинув поле з невеличким рикошетом. А ще один момент, створений рівнянами, які вийшли на заміну, міг завершитися й пенальті. Луканюк відгукнувся на діагональ Коблюка, але пробити не встиг. Здалося, упав, збитий воротарем. Рефері був іншої думки й 11-метрового не призначив і навіть дав жовту картку форвардові господарів. Як виявилося, Новохатній мав підстави на таке рішення, адже Іван зачепився не за ногу суперника, а за газон.
Чи мали гості шанси на порятунок? Навряд чи. З гри вони небагато загрожували чужим воротам – до кінця матчу хіба Барладим пробивав, та й то неточно. А фірмових штрафних для Цоя заробити не вдавалося, і лише раз за гру Кристал пробивав такий стандарт – та й то виконував Шевцов-молодший, і його удар на техніку виявився неточним. Та ще після кутового знову виграв повітря Адаменко, але вийшло неточно.
Зате кінцівка виявилася грубою, і Коблюк, який тільки оправився після травми, отримав іще одне пошкодження, через що Верес догравав у меншості, не маючи більше замін. Але це не вплинуло на рахунок, та ще й конкуренти порадували синхронними втратами. Тож ця перемога стала для Вереса «срібною», і команда Мазяра достроково гарантувала собі друге місце. Яке, нагадаємо, за чинним регламентом дає право на прямий вихід у першу лігу.
Man of the Match: Борис Орловський (Верес)
Рівненська команда провела досить цілісний матч, тож навіть важко виділити когось одного. Віддамо перевагу Орловському – не лише тому, що він продуктивно відпрацював у центрі поля. В активі Бориса – надважливий перший гол. Ще кілька разів він пробивав з різних позицій, що було виправдано. Та й взагалі – традиційно для себе, грав жорстко, чітко, гостро.
Верес (Рівне) – Кристал (Херсон) – 2:0
Голы: Орловський, 28, Лакуста, 34
Верес: Семено, Пінчук, Ткачов, Логінов, Зозуля, Малиш, Орловський, Гарванко (Луканюк, 55), Волошинович (Лиховидько, 72), Лакуста, Яременко (Коблюк, 60). Головний тренер: Володимир Мазяр.
Кристал: Чакляров, Бичевий, Малик, Адаменко, Дяченко, Ковальчук, Цой, Овчинников (Барладим, 71), І.Шевцов, Гливий (Брижчук, 56), Білоусов. Головний тренер: Сергій Шевцов.
17:00. м. Рівне. Стадіон «Авангард».
Арбітр: Володимир Новохатній (Київ).
Асистенти: Євген Яковлєв, Олексій Вітт (обидва – Київ).
Резервний арбітр: Павло Новосад (Рівне).
Інспектор: Олександр Матяш (Полтава).
Источник: Sportarena.ua
