Вячеслав Шевчук и Виктор Вацко, youtube.com
Футбольний журналіст та коментатор Віктор Вацко розповів про своє ставлення до розголошення інформації, про яку попросили мовчати. За словами Віктора, він віддасть перевагу залишитися в товариських стосунках з футболістами та буде мовчати.
– Коли я маю інформацію, якої ще нема в пресі, одразу починаю робити все, щоб це стало новиною. Для чого мені інформація, яку не можу дати людям? Як жити, коли в тебе купа інформації, а ти її не даєш людям?
– Починав працювати в журналістиці, коли не було фейсбуку та інстаграму. Мобільні телефони були в небагатьох. Номери мобільних футболістів – це була велика таємниця у клубі. Неможливо було їх знайти. Сайтів, де написано все про все, не було.
Вся інформація базувалася на чистому спілкуванні з людьми. Щоби в тебе було спілкування з людьми, ти мусив з ними налагоджувати контакти. Мені допомогло те, що я ковирявся в футболі – десь там трохи грав. Мене знали: «Цей малий футбік бігав». Так мене ближче підпускали.
Сидиш за столом в компанії. Тебе сприймають, як товариша, як друга, як людину, яка не піде і не подзвонить Суркісу і не скаже: «В нас тут віскі, кола». Такими речами потрібно дорожити. І я завжди дорожив своїми стосунками з людьми футболу, які мені близькі, яких можу назвати своїми товаришами. Щось треба було, то міг давати в ефір якісь речі. Але якщо є інсайд, який знає дві людини, то я підставлю людину, яка мені це сказала.
Це пішло ще з тих часів – усі ми були молоді. Ми спілкувалися, гуляли. Але те, що було за столом, там і залишалося. Воно нікуди не виходило. Не можу сказати, що мені це складно робити. От сидиш в нічному клубі і тут завалюють футболісти. «О диви, цей мудак тут сидить», – розвернулися, пішли назад. Такого не було. «О, давай до нас!» – таке було.
Від мене ніколи ні одна інформація не виходила. Вони мені довіряли і ділилися тим, чим ділилися або ні з ким, або мало з ким. Я це дуже ціную, дуже дорожу. Знову ж таки на Левандівці стукачів не сприймали. Можливо, частина дворового виховання також відкарбовується в моєму житті. Є моменти, на які ніколи не піду.
– Прямий ефір «Великого футболу», один гравець покинув клуб, ти знаєш чого, але просто кажеш: «Цій команді його не вистачатиме». Це чесно по відношенню до глядачів?
– Інколи такі моменти були, ну так – не пояснюєш. Якщо мені це сказали по секрету і попросили не розповсюджувати. Ну що зробиш? Я не можу підставити. Якщо я це розкажу, то в мене згодом взагалі не буде інформації. Взагалі нуль. Стоїть питання, чи вартує давати цю інформацію, чого ти досягнеш, видавши її. Я взагалі стараюсь витримати паузу, перевірити отриману інформацію у кількох джерел. Вже побавився в інсайдери, твіттери – воно мені нецікаво. Що воно дає? Інколи знаю 100-відсоткову інформацію, але спокійно себе стримую.
Раніше журналіст висловив свою точку зору про гострі питання в інтерв’ю. Він зазначив, що можна робити цікаві речі та розкривати людину, не роз***ючи.
Нагадаємо, що влітку нинішнього року Вацко залишив роботу на каналах Футбол 1/2, в ефірі яких працював коментатором та був одним из експертів щотижневого шоу «Великий футбол».
Джерело — Tribuna.com
Источник: Sportarena.ua
