Юрий Вирт, veres.club
Юрій Вірт і його Верес восени здивували Прем’єр-лігу та й далі декларують плани поборотися за першу шістку чемпіонату. В клубі не все гаразд із інфраструктурними питаннями, але добротну команду менеджменту вдалося сколотити у короткі терміни. Рівняни встигли «покусати» старожилів УПЛ і зберегти шанси на потрапляння в топ-6.
«Мені не пропонували очолити Верес, а просто призначили головним тренером»
— Юрію Миколайовичу, це були ваші перші півроку самостійної тренерської кар’єри. Які матчі забрали найбільше емоцій?
— Звичайно, матчі проти лідерів – у них Верес перевіряв себе по-справжньому. І, вважаю, проти Динамо, Шахтаря, Зорі зіграли непогано. Емоцій багато витратили, але й здобули водночас. Шахтарю дуже прикро у Львові програли, при хорошій грі. Добротна зустріч у Києві була проти Динамо. Ну й 6:1 проти Карпат – у плані структури матч вийшов для нас дуже хорошим.
— Майбутнє Вересу влітку визначилося дуже раптово. Ви швидко погодилися очолити команду?
— Коли закінчився сезон в Першій лізі, команда розійшлася у відпустку, але керівники клубу ще залишалися, в тому числі вирішувалося питання по головному тренеру. Через 3-4 дні мав розмову з керівниками, які не те що пропонували очолити Верес, а повідомили, що я призначений головним тренером. Звичайно, було приємно, тим більше що вже йшлося про УПЛ. Водночас звалився тягар на плечі, бо розумів, що при всій повазі до гравців, які були на той момент у нас, знав, що в Прем’єр-лізі буде важко.
— Доводилося вам, львів’янину, чути щось на кшталт «Юра, іди в Карпати, ти ж наш»?
— Я у футбольному Львові всіх знаю і мене знають, навчався у школі Карпат. Але наразі проблеми Карпат, які пасуть задніх в УПЛ, – то суто їхні проблем. Верес робить свою роботу, а чужі проблеми коментувати не хочу. Єдине хочу сказати, щоб в такому місті, як Львів, де клуб має все для своєї діяльності, Карпати мали інше положення і статус. Коли ми зіграли в останньому матчі 2:2, карпатівці раділи вирваній у нас нічиїй так, наче Лігу чемпіонів виграли. За сумою двох матчів 8:3 на користь Вереса, а вони стрибають як діти. Побажаю Карпатам тільки набагато вищого рівня.
— Я так розумію, що на початку ви не сильно думали про тактику та стратегію розвитку самої команди, а тільки про селекцію?
— Саме так, підтримати варто було всі позиції. З того й починався тренерський дебют в УПЛ. Про тактику не думав, ми просто шукали виконавців. І радий, що прийшли футболісти, з якими я був в гарних стосунках. Розумів, що були пропозиції, можливо, кращі в фінансовому плані, від більш іменитих клубів. Але людські якості футболістів дозволили переконати їх прийти у Рівне. Про те, що все у нас вдасться, повірив, коли гравці почали один за одним підписувати контракти. На душі ставало спокійніше, і після комплектації вже зайнялися суто тренувальним процесом.
— Кого не вдалося підписати на той момент?
— Домовилися із Максимом Каленчуком, який також пішов із Сталі влітку. Але в останні момент він вирішив поїхати до Олександрії. Я його прекрасно розумів, бо хлопець хотів спробувати сили в єврокубках.
— Беріть його зараз у Верес, адже оголошено, що Максим пішов з Олександрії…
— Давайте не будемо поспішати. Все потроху, все своєю чергою. Через тиждень почнемо повідомляти про наших новачків.
— Верес провів першу частину сезону у 4-4-2 або ж 4-4-1-1, коли Руслан Степанюк опускався нижче в опорну зону, «підносячи снаряди» Михайлу Сергійчуку. Було бажання щось змінити тут?
— 4-4-2 обрали, бо передусім хотіли закрити добре оборону. І ставка на це спрацювала, бо не пропустили жодного разу в перших трьох матчах. Пропустили від Зорі в зустрічі, де суперник створив півмоменту. Але не вистачало атакуючих дій на початку. Нас виручив прихід досвідчених Василя Кобіна та Валерія Федорчука. Після цього у нас побільшало креативу в атаці. Але схему ми не змінювали. Винятки – коли вилітали центральні захисники, і ми, хоч не хоч, починали грати у три захисники. Витримали цей іспит, вважаю, нормально. Таку схему можемо мати для резерву, але щоб грати постійно у три центрбеки, то мусимо мати відповідного рівня багато гравців.
«Волошинович класно зіграв проти Динамо і Шахтаря, але часто його треба «під мікроскопом» шукати у матчі»
— Ваші ротації в захисті, коли, наприклад, з Зорею матч в обороні закінчували Василь Кобін, Володимир Адамюк і Артур Западня, хоча б трохи планувалися, чи були чистими експромтами?
— Коли вилучили Іщенка і травмувався Борзенко, я поглянув на лавку запасних і зрозумів, що випускати мені нікого, тому почали пертурбації по позиціям.
— На матчі Вереса та Олімпіка вболівальники з Рівного часто вигукували Руслану Степанюку: «Руслан, пригадай, Першу лігу!» Це натяк на його «сухі» матчі?
— Звісно, Степанюк переймається тим, що в УПЛ його «заклинило». Але погляньте – він один із лідерів по гольовим передачам, скільки він відпрацьовує на захист і робить «чорнової» роботу! Всі звикли думати, що Руслан буде стільки забивати в Прем’єр-лізі, скільки в Першій. Але ж тут рівень трохи інший. Можливо, Степанюку важче стало після незабитого пенальті в кінці матчу з Олімпіком в Києві. Інколи хотів швидше свій гол і поспішав сам це зробити, через що невиправдано бив по воротам. Але повірте, що до нього жодних претензій, бо відпрацьовував від «а» до «я». Ця незабивна смуга пройде в нього і буде «світла».
— Але забивав багато Михайло Сергійчук. Чекали від нього 6 голів?
— Михайло міг забити ще більше і бути десь відразу біля Феррейри в списку бомбардирів. Нагод у нього було багато. Можливо, на ситуацію вплинуло те, що Сергійчук також робив дуже багато «чорнової» роботи та інколи наприкінці матчу, коли треба була свіжість і ясність думки для завершення, цього вже не було.
— Тут Вересу просто не вистачало підсилення?
— Абсолютно. Про нашу коротку лавку запасних вже багато написано. Але відповіді на ці питання має дати ця трансферна зима.
— Кілька матчів дуже добре провів Ростислав Волошинович. Можете його назвати своєрідним відкриттям Вересу?
— Я чекаю від нього більшого у плані стабільності. Він класно зіграв проти Динамо і Шахтаря, але часто Ростика треба «під мікроскопом» шукати у матчі. Він мусить додавати у функціональному стані. Але оскільки це дуже відповідальний футболіст, то перспективи в хлопця дуже хороші. Не забуваймо, де ще два роки тому він грав – в аматорах, потім – Друга ліга та Перша ліга. Тому Волошиновичу є куди зростати.
«До 1 січня матиму повну картинку по складу»
— Чи могли ви зупинити Валерія Федорчука, який в жовтні пішов з Вересу?
— На жаль, ні, але це була не моя компетенція. Хоча скажу, що особисто чимало зусиль доклав, аби Федорчук залишався в Вересі. Треба визнавати помилки, і це вочевидь було помилкою. Будь Валерій в команді, на 3-4 очка було б в нас більше. Але склалося так, як сталося, рухаємося далі.
— Верес вже попрощався із іспанським півзахисником Едгаром Каппаросом та українським нападником Василем Палагнюком. Це всі, хто піде з команди цієї зими?
— У нас ще є 3-4 футболісти, які «під питанням». До нового року будемо бачити, хто до нас точно прийде. Якщо ми підпишемо контракти з тими виконавцями, які я запланував, то швидше всього ми попрощаємося з кількома діючими гравцями. Чи віддамо в оренду, чи допоможемо знайти їм нові клуби.
— Тобто ви хочете визначитися із складом до початку збору в Туреччині?
— Команда збирається 15 січня, але до 1 січня ми матимемо майже повну картину по кадрам – хто прийде до нас для поповнення, з ким ми поїдемо у Туреччину. З новими, сподіваюся, будуть уже підписані контракти, і ми проблемні позиції закриємо. У січні можемо також посилитися, але це вже буде плюс-мінус один гравець.
— Нещодавно почалися розмови про перемовини Вереса та Ігоря Худобяка. Це правда, що Худобяк може опинитися у вас?
— Він гравець Карпат, в нього контракт із клубом. Якщо запитаєте, чи хотів би я його бачити у своїй команді, то відповім – так. Це хороший виконавець, який посилив би будь-який клуб УПЛ.
— Верес оголосив про єдиний, але довгий збір у Туреччині. Не переживаєте, що відчуватиметься психологічна втома?
— Ми їдемо в Сіде, збір триватиме з 17 січня по 13 лютого. Чому вирішили так? Спочатку думали, що вдома тиждень входитимемо у форму. Але ніхто не може гарантувати, якою буде погода в нас в середині січня – +2 чи -20. Тому вирішили їхати відразу в Туреччину та повертатися за декілька днів до матчу проти Ворскли. Але сам збір складатиметься з двох частин по 13 днів. Між ними буде триденна перерва, під час якої хлопці перевантажаться. Це і зручніше, і економніше, ніж туди-сюди літати.
— Кого берете в спаринг-партнери?
— Команда проведе мінімум вісім, а можливо, й дев’ять контрольних матчів. Вже підтверджені матчі з такими командами, як Газметан (Румунія), Динамо (Мінськ), Слован (Братіслава), Височіна (Чехія) та Самтредіа (Грузія). Зустрічі з рештою суперників на стадії підтвердження. Умови проведення збору наразі перевіряє наш спортивний директор. Приємно, що в Сіде буде дуже якісне поле. Взагалі, клуб намагається щодня ставати вище у плані організації, нам забезпечують гарні умови для роботи. Залишається єдине – показувати результат.
Источник: Sportarena.ua
