Верес потрапив в регламентну пастку

Цілком. Відмова УПЛ Вересу щодо перенесення — доволі радикальне та, можна сказати, принципове рішення. По суті, ситуація потребувала більш детального та м’якого врегулювання. Але тут багато що залежало і від самого Вересу.

Трохи хронології. Верес в суботу зранку, 12 травня, прибуває до Харкова для участі в матчі з Шахтарем, поселяючись на спортивній базі в Високому поблизу Харкова. Але згодом виявляється, що мінімум 9 гравців отруїлися та не можуть грати. Верес вирішує, що не має змоги зіграти з Шахтарем 13 травня, повідомляє про це УПЛ та в той же день автобусом їде назад, до Львова.

Водночас Прем’єр-ліга доволі швидко реагує на повідомлення Вересу та… відмовляє тому в перенесенні матчу. Мотивів два — 75 футболістів в заявці та понад 24 години до початку гри. Іншими словами, УПЛ пропонує Вересу зібрати новий колектив (доповнити нестачу в першій команді) та зіграти матч.

Але Верес вже перемкнувся в зовсім іншу «фазу» — повертається до Львова і грати в Харкові 13-го не збирається. Натомість всіма силами акцентує увагу на потребі перенести гру та просить Шахтар вплинути на попереднє рішення УПЛ.

Відмова УПЛ перенести матч — рішення наскільки швидке, наскільки й суб’єктивне. Так, Прем’єр-ліга посилається на конкретний пункт в регламенті (ст. 9, п. 17), але і він по-своєму суб’єктивний та неточний (як і чимала частина самого регламенту).

Пункт 17 даної статті свідчить: «Не допускається перенесення дати проведення матчу та/або часу початку матчу (за винятком випадку, передбаченого п. 16 цієї статті)». Виняток? Форс-мажорні обставини, про які говориться в 16-му пункті та якими оперує Верес в проханні перенести матч.

У цій ситуації виникає певне протиріччя між сусідніми пунктами однієї статті регламенту, що, здавалося б, неможливо. Але все визначає ще одне правило, що йде слідом під назвою «пункт 18» тої ж 9 статті: «Рішення щодо матчу у випадках, не передбачених цим Регламентом, ухвалює Дирекція».

У цьому і полягає весь суб’єктивізм — регламент УПЛ у складних випадках дуже швидко вичерпується та перекидає всю відповідальність на дирекцію Прем’єр-ліги. А дирекція — це живі люди, які приймають рішення, опираючись не лише не документальні положення.

Також зараз спрацювала давня регламентна пастка, в яку до Вереса потрапляли вже десятки клубів. Рівняни в своєму зверненні до УПЛ опираються на форс-мажорні обставини, але їх сутність ніяким чином не прописана в регламенті. Головний документ турніру ніяким чином не визначає, що саме являє собою «форс-мажор» — землетрус, повінь вищої ступені, війна, масове зникнення електрифікації чи щось інше? Звісно, сюди можна занести й отруєння. Але якщо його можна занести в цей список, то можна й виключити.

Тому коли регламент швидко відходить на другий план, всі погляди спрямовуються на дирекцію УПЛ. Там же ситуацію, в яку потрапив Верес, не вважають форс-мажорною і вказують на дві причини відмови переносу матчу — достатня кількість гравців в заявці (75 — в листі, або 63 — у повідомленні на сайті УПЛ) і більше доби до початку матчу.

Так, Верес теоретично б міг швидко зібрати команду зі здорових гравців першої команди, U-21 та U-19. Проте технічно це навряд вийшло б. Молодіжний склад рівнян в п’ятницю вдень провів свій матч чемпіонату «дублерів» в Києві, і вже повернувся до Львова. Враховуючи всі організаційні моменти та час дороги від Львова до Харкова, далеко не факт, що гравці U-21 встигли б приїхати на матч з Шахтарем вчасно. Про нормальну підготовку та гру тут вже і не говориться. 

Звичайно, є ще U-19, яка грає свій матч в неділю. Але якщо висмикнути звіди значну частину команди для участі в матчі з Шахтарем, то як свій офіційний матч проведе сама U-19?

До того ж, невідомо, чому дирекція опирається на «більш чим 24 години до початку матчу». Така норма як допустимий час для змін в проведенні матчу не прописана в регламенті та в цьому випадку офіційно ні до чого не зобов’язує команди (як Верес, так і Шахтар).

Вирішивши опиратися на регламент (пункт 16 про форс-мажорні обставини), Верес забув дуже давню українську приказку: «Закон як дишло — куди повернеш, туди і вийшло». Тут не говориться прямо про конкретні маніпуляції від УПЛ чи тому подібне. Хоча дехто і буде шукати підводні камені, адже саме в цьому матчі Шахтар міг стати чемпіоном України. Проте регламентні норми тут як цілком не проти, так і не за Верес.

Ситуація потребувала значно м’якшого та детального з’ясування як від УПЛ, так і від самих рівнян. Верес мав залишитися у Харкові до самого початку матчу (неділя, 19:30), щоб на місці при потребі більше обґрунтувати свою позицію, домовитися про перенесення з Шахтарем та надати УПЛ при потребі додаткові докази. А головне — все ж з’явитися на матч (бодай простою делегацією за участю головного тренера та капітана команди), щоб прямо уникнути технічної поразки за неявку на гру.

Яким чином явка тренера та капітана могли вплинути на перенесення матчу? Так само, як відбулося з другим таймом матчу Карпати — Олімпік, який розпочали в грудні, а закінчили в лютому. Звичайно, тоді причина була більш ніж явна та об’єктивна — великий снігопад та неспроможність газону стадіону Україна приймати матч. Але у тій ситуації Олімпік (гість) не робив різких рухів, залишився у Львові ще на добу, був присутнім при з’ясуванні всіх обставин. Результат — УПЛ та ФФУ прийняли найоб’єктивніше рішення в футбольному плані — дограти матч. І поєдинок, як того зазвичай публічно прагнуть всі футбольні люди, завершився грою на полі, а не в кабінетах.

Верес же зараз поспішив з рішенням швидко повернутися додому, покинувши Харків більш ніж за добу (що так непокоїть УПЛ). Звичайно, утримувати команду в чужому місті в ситуації з масовим отруєнням — дуже важка справа. Але гнучка та доволі регульована. 

Швидкі ж рішення як Вересу, так і УПЛ зробили ситуацію «закам’янілою». І все більше схиляється до того, що Шахтар в цьому турі стане чемпіоном, так і не вийшовши на поле.