Юрий Свирков, veres.club
Відставка головного тренера – чимала подія навіть для маленького клубу, що вже казати про ФК з Прем’єр-ліги. В деяких командах (типу Ворскли чи Зорі) вже більше п’яти років не пам’ятають зміни тренера. А от у Вересі така подія прямо регулярна – клуб втретє за останні 9 місяців залишився без наставника (а попутно ще й переживає зміни у вищому керівництві).
Припинення співпраці з Юрієм Свірковим не вибилось з ряду своєрідних подій – відставка була швидка, трохи дивуюча, непередбачувана (в крайньому разі зараз, поки сезон ще йде), без вагомих передумов.
Майже відразу і сам тренер підтвердив в розмові Sport Arena, що його здоров’я не завжди витримувало напругу в тренерському кріслі. Проте українські вболівальники вже відвиклі від таких прозаїчних причин і в подібних випадках відразу шукають «підводні камені».
Але зараз вода доволі прозора, бо іншої вагомої причини не проглядається.
Відставка Свіркова не мала вагомих передумов для примусового звільнення вже зараз
Свірков прийшов у Верес взимку, коли команду треба було готувати на зимових зборах до відповідальної другої частини сезону і отримав конкретне завдання – місце в топ-6. Можливо, своєю грою Верес на початку весни і не радував, проте результат «на табло» — рівняни не просто заскочили у верхню шістку, а й зайняли 5-те місце, змусивши боротися «на смерть» Маріуполь та Олімпік.
Хоча далі Верес не давав приводів для гучних заяв, рухаючись цілком відповідно реальності – прагматичність, націленість на результат, якість в обороні та чіткість контратак, які принесли команді Свіркова малочисельні, але голи. Проте гольової феєрії ніхто й не обіцяв – ще на початку весняної частини в команді говорили, що в першу чергу треба налагодити командні дії та забезпечувати результат, який так хотіли бачити боси клубу.
Хотіли – отримуйте. В перших трьох матчах весни Верес здобув дві перемоги, одна з яких – 3:1 над Динамо (напевне, самий пам’ятний матч для рівнян в цьому сезоні). В третьому ж випадку Верес програв Ворсклі, хоча цілком награв та майже видряпав нічию. Ті три поєдинки і стали визначальними для Свіркова у роботі з Вересом – білоруський тренер дав рівнянам місце в топ-6, що було таким бажаним в зимову перерву.
Будь-який шлях знову приводить до офіційної версії
Те, що став переживати Верес далі, по суті, від Свіркова мало залежало. Було ясно, що команда з найскромнішим підбором складу в топ-6 та постійними кадровими проблемами з будь-яким тренером зазнає спаду та буде балансувати на 5-6 місці. Не скажеш, що рівняни з тріском провалили всі поєдинки після забезпечення місця у верхній шістці — команда грала (принаймні, дуже намагалася грати) в свою гру, не просиджувала весь матч в обороні, показувала зуби навіть Шахтарю. Але кожного разу сценарій виходив один — Верес грав до першого голу, який зазвичай забивався в його ворота, після чого вже не міг відіграти гандикап.
В результаті за останні шість матчів (що були зіграні вже на другом етапі УПЛ) рівняни лише раз взяли очки в тому єдиному випадку, коли самі не пропустили (0:0 з Ворсклою). В інших випадках — «сухі» звичайні поразки 0:1 и 0:2 та розгром від Динамо 1:4.
Можливо, за ці шість безвиграшних матчів у керівництва Вереса і накопичився якийсь негатив щодо результатів та роботи головного тренера, який міг спричинити відставку чи перетнутися з проблемами зі здоров’ям Свіркова. Проте в такій версії доволі мало логіки.
По-перше, взимку Свіркова знайшли та запросили у Верес здебільшого представники нинішнього президента клубу Богдана Копитка (який тоді ще не займав таку посаду, а був одним з головних інвесторів клубу). Білоруський наставник не опинився «не в тому човні» чи «в іншому таборі», і за виконання завдання «потрапити в топ-6» міг цілком почувати себе впевнено в кріслі головного тренера (хоча, як вже говорять в певних колах, після останньої поразки від Динамо тренер покидав стадіон сам, а не з командою).
А, по-друге, змінювати тренера зараз означає те саме, що «вставити палицю в колеса» команді. Яка б ситуація не складалась в команді, а Верес все ще має перспективи зайняти 5-те місце та кваліфікуватися в Лігу Європи, що для клубу малого масштабу може мати великі плюси. Зміна ж тренера здебільшого перекреслює це. До того ж, знайти нового наставника високого рівня в цей час (за місяць до кінця сезону) майже нереально – багато добрих спеціалістів вже мають роботу, а безробітні чекають кінця сезону та перших «вітрів» трансферного вікна.
Тому мимоволі доводиться повертатися до офіційної версії – Свірков пішов через стан здоров’я. По нашій інформації, в клубі вже не перший тиждень знали про такі проблеми тренера, і зараз білорус сам подав у відставку, заставши керівництво клубу зненацька.
Источник: Sportarena.ua
