Скандал на скандалі та скандалом поганяє – це про розтерзаний протиріччями і нетерпимістю український чемпіонат. Рівень агресивності в нашому футболі зашкалює, і це вже давно не новина. А прикладів fair play в стосунках між клубами небагато. Поведінка Карпат та Олімпіка у новій неромантичній story українського футболу це підтверджує.
Так, майже всі скандали крутяться навколо Динамо та Шахтаря, які не тільки на полі з’ясовують, хто з них крутіший. Пригадаймо, скільки великих і менших скандалів спалахнуло між нашими клубами хоча б в цьому році:
— Зоря і Чорноморець сперечалися за гроші від проведення матчів Ліги Європи в Одесі;
— Верес і Десна ворогували через рішення виконкому ФФУ залишити Чернігів у Першій лізі, а посунути Рівне в УПЛ;
— Юрій Вернидуб та Зоря апелювали до Шахтаря через орендованих гравців;
— Вболівальники нового Металіста дико побилися із фанатами та керівництвом Агробізнесу на фіналі аматорського чемпіонату України;
— Волинь не пустила Верес грати в Луцьк, навіть на декілька матчів;
— Ультрас Дніпра вже декілька місяців збиткуються з Дніпра-1;
— Верес довго домовлявся з двома ТВ-пулами, які контролюють власники грандів, доки не зрозумів, що треба шукати свій варіант;
— Динамо не поїхало в Маріуполь, чим спровокувало справи в КДК ФФУ та Лозанні, а також «війну мемів». Остання «влупила» не тільки по Динамо, але й по Зорі, та наразі після розгрому Маріуполя в Києві закінчилася словами Ігоря Суркіса про «загнаного в будку пса».
Одна з гілок цього скандалу – історія із патріотичними футболками. Додаймо ще й безкінечний моветон суддівських ляпів. Незрозумілі вилучення чи непризначені пенальті трапляються щотуру – їх команди трактують часто, як «проплачену та умисну спробу задушити нас».
І ось на фініші футбольного року – два нових «тектонічних зсуви». Спочатку зупинка матчу молодіжок Карпат і Олімпіка через підозри в грі на «контору». А наступного дня – недограний поєдинок основних складів. Із U-21 все більш-менш зрозуміло, але сніг знову не дав зіграти Карпатам та Олімпіку, як і рік і тому. Тоді, пригадується, розбірки з приводу незіграного в Сумах матчу закінчилися словами тодішнього гендиректора Карпат про «недоклуб Олімпік», в якого нічого немає – стадіону, вболівальників і т.п. Цього разу після невключеного вчасно підігріву поля на стадіоні Україна Олімпік може щось подібне втнути про Левів. Або ж просто поставити нову платівку у програвач КДК ФФУ.
«Чудова» картинка. В певній мірі приваблива тим, хто ще має намір ходити на стадіони або ж інвестувати гроші в спонсорські контракти із клубами. Але питання в іншому – чому наші клубі не вміють домовлятися між собою?
Знаючи про всі недолугості організації змагань, часто умовність регламентних норм і слабку реакцію футбольних структур на форс-мажори, клуби могли б принаймні не топити один одного. У даному випадку, Олімпік мусив би зрозуміти Карпати та прийняти до уваги погоду, а львів’яни – не кидати слова на вітер, послухати синоптиків, відразу запропонувати гостям готель до середи і домовитися про догравання на цей день. Якщо ж менеджерам невтямки домовитися, мусить жорстко втручатися регулятор – УПЛ.
Тому висновків із «сніжної історії» у Львові декілька. Передусім, доведеться чіткіше виписати процедуру догравання, ухвалення рішень, їхній термін в регламенті. І якщо в ньому, наприклад, буде вказано, що догравати необхідно не пізніше (умовно) 3 чи 10 днів, то команди збираються і грають. А не апелюють до проплачених зимових відпусток футболістів у Єгипет.
Адже перенесення догравання на весну – це дуже контраверсійний варіант. Якщо грати, наприклад, у березні, то якими складами? Який зв’язок матимуть другі 45 хвилин у березні із першим таймом грудня, якщо Олімпік традиційно для себе змінить взимку пів-команди, а про нинішні Карпати нічого загадувати навіть в межах найближчого місяця?
Інша річ, чи були б сприятливі умови для догравання після, наприклад, заключного в цьому році туру? Тому очевидно, що ФФУ варто змінювати календарний план проведення змагань. В Україні поки не 16 чи 18 клубів в еліті, а тільки 12. Вони хоч і грають у два етапи, але навіть з врахування цього, матчів єврокубків і пауз для збірних цілком реально зіграти по два матчі декілька тижнів влітку і в травні.
Реалії такі, що відвідуваність і економіка 80% клубів не може дозволити собі вчасно увімкнути опалення газону. В Полтаві газон вже традиційно з середини осені набуває піщаного відтінку, в Одесі опалення фактично «на папері», у Львові, як побачили, це дорога іграшка для порожньої України.
Наразі ж у наших клубів немає іншого варіанту, як домовлятися, і не рубати з плеча. Бо «кабінетний футбол», у якому результати будуть затверджуватися органами футбольного правосуддя, – найгірше, до чого може скотитися наш чемпіонат.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться