Евгений Хачериди, fcdynamo.kiev.ua
Що треба знати від самого початку: у Євгена Хачеріді влітку закінчується контракт з Динамо. Розбираючи цю ситуацію, треба відштовхуватись саме від факту бажання отримати новий контракт. Усі новини, усі коментарі щодо цієї події треба розглядати, постійно пам’ятаючи про цей факт.
У випадку Хачеріді працюють проста арифметика та логіка. Йому вже 30 років, тому наступний контракт буде останньою можливістю отримати велику зарплатню. Підписати контракт на 3 роки з тими ж цифрами, що є зараз — Хачеріді не буде розглядати якісь інші варіанти.
Безумовно, представники Хачеріді своїми переговорами з іншими клубами, нехай навіть справжніми, а не просто тими, які відбуваються за чутками, намагаються тиснути на Динамо. До того ж в самій Греції цілком серйозно відносяться до інформації про зацікавленість ПАОКа в послугах Хачеріді.
Але звичайно на Ігоря Суркіса тиснути немає сенсу. Пишуть, що Динамо не проти відпустити Хачеріді вже тепер, але за 3 мільйони євро. Грецькому клубу немає ніякого сенсу платити досить велику ціну за гравця, який через півроку стане вільним агентом.
Сам Хачеріді не проти залишитись в Динамо на умовах, які його влаштують. Якби він насправді хотів рухатись далі чи шукати нове місце роботи, то це було б помітно. Нещодавно був приклад Домагоя Віди, який домовився з Бешикташем у будь-якому випадку перейти, а потім вже чекав на рішення Динамо.
Щодо Хачеріді уся інформація залишається на рівні «ведуть переговори» і таке інше. Жодного разу не з’явилось повідомлення про думки самого Хачеріді. А чого хоче він сам?
Мабуть, Роману Санжару треба радіти, що зимове трансферне вікно коротке. Він за місяць втратив стількох гравців, а за три міг би втратити не тільки теперішніх футболістів Олімпіка, але й тих, хто прийшов по ходу.
Здавалось, що після Артема Шабанова, Андрія Богданова, Мохи у Олімпіка вже не так багато важливих футболістів, кого захочуть підписати клуби з інших чемпіонатів. Хіба що воротар Заурі Махарадзе, який кожного року говорить про своє бажання спробувати сили деінде.
Проте навіть із втратою всіх провідних гравців все одно знайшлось ще кому піти з команди — і Антон Кравченко також велика втрата. Цей трансфер є насправді дуже показовим як для гравців, так і для самого клуба.
Півроку тому Кравченко перейшов до Олімпіка із Сталі, де він за кілька років не став гравцем основного складу. Формально він прийшов разом з Шабановим, але той був основним у своїх останніх командах та вбачався реальним підсиленням стартового складу перед єврокубками. Кравченко більше виглядав варіантом, мовляв, а нехай буде.
За цих півроку у складі Олімпіка Кравченко дуже сильно додав, став гравцем стартового складу та мав бути новим лідером команди після втрати кількох важливих гравців.
Але меседж для майбутніх новачків Олімпіка пролунав: йдіть до нас, бо потім у вас буде шанс перейти до іншої команди у кращий чемпіонат та на більшу зарплату.
Ігор Гончар — не надто молодий гравець. Уже в цьому році йому виповнилось 25, але кар’єра поки була не надто успішною. Після школи Шахтаря він пробував себе в різних командах, в Україні грав у Говерлі напередодні її зникнення, але точно не зумів себе проявити в футболі.
Шанс у Ворсклі видається для гравця якоюсь несподівано великою можливістю. Звичайно, контракт на один рік говорить про те, що в Полтаві вкрай обережно ставляться до цього переходу, фактично до літа у нього буде шанс показати себе.
Але найголовніше у всій цій ситуації запобігти появі кліше, що Гончар прийшов на заміну Миколі Матвієнку.
Тепер зрозуміло, навіщо Сталь взимку підписала відразу двох нових гравців на позицію центрального захисника. Поява Ігора Ощипка та Богдана Рудюка дозволяє відпустити Євгена Ткачука, який в перший частині сезону відразу став провідним гравцем команди.
Легке рішення. Немає гравця — немає проблем вибору складу.
Источник: Sportarena.ua
