Про таке раніше тільки читали, але ніколи не бачили на власні очі.
Така звична ситуація для Хорватії, Чехії, Румунії, багатьох інших європейських країн з чемпіонатами на найвищого рівня. Там з’являється молодий талановитий гравець, якого спершу дуже хвалять та роздають свої оцінки щодо його майбутнього. Через деякий час про нього зовсім перестають говорити, як про футболіста. Він повністю переходить у список «товари».
Раніше з українським футболом такого не відбувалось. Звісно, молодь продавали до Європи, а також «продавали» до Європи, проте такого ажіотажу, такого ентузіазму не було ніколи. Андрій Лунін — знаходиться на піку інтересу щодо нього. Розмови з’являються ще й через те, що Зоря готова відпустити свого голкіпера, ледь не влаштувавши аукціон, а сам Лунін також з радістю перейде до топ-чемпіонату.
Залишилось всього одне запитання, але воно, як завжди, найголовніше: перейде куди?
Перш ніж сказати багатозначне «але», все ж потрібно окремо наголосити: це правильно, що Лунін перейде до іншого закордонного клубу; це правильно, що Зоря його хоче продати, заробивши грошей та статус клубу, який допомагає розвиватись молоді. Правильно, що навіть йде традиційна робота агентів з появою інформації про зацікавленість з боку багатьох клубів, нові цифри та постійне знаходження імені Луніна на вустах.
Так ведуться справи у футбольному бізнесі.
Тепер про «але». У Зорі та у самого Луніна з’явився неймовірно великий вибір варіантів, й треба бути дуже обережним, аби не просто купитись на найгучніше ім’я чи найбільшу пропозицію, а справді зробити правильний вибір.
Дебют у складі національної збірної України цілком прогнозовано вплинув на ситуацію з новим ймовірним клубом Луніна. Взимку головним претендентом на молодого голкіпера був Реал Сос’єдад, також називались імена клубів десь такого ж рівня: середняки топ-чемпіонатів. Це був би ідеальний варіант. Принаймні, набагато кращий, ніж ті можливі клуби, куди відправляють Луніна тепер: Інтер, Рома та інші клуби з великими іменами. Звичайно, його статус виріс, його ціна виросла, а тому тепер розмови пішли на зовсім іншому рівні.
Проте Луніну набагато краще було б перейти до умовного Реал Сос’єдада. Вони б відразу розуміли, що заплатили великі для себе гроші за молодого гравця, якого потрібно розвивати. Якщо не для майбутнього продажу до іншого, багатшого клубу, то, можливо, навіть для себе, аби він з часом став місцевою зіркою. Зрештою, у нього б раніше повірили та почали б ставити до основного складу набагато раніше. У середняків зазвичай є й інші завдання — не тільки перемагати в кожному матчі та боротись за найвищі місця. Точніше, у них немає таких завдань, тому можна спокійно розвивати молодь.
Аби Луніну відразу довірились в клубі на кшталт Інтера чи Роми, йому потрібно справді виявитись топ-талантом. В Україні він спокійно заграв в юному віці в Дніпрі, а потім і в Зорі. Проте це буде зовсім нова історія та інша ситуація. Не секрет, що в Дніпрі та Зорі йому створювали тепличні умови для розвитку, ставили до стартового складу та давали можливість показати себе, аби створити потрібний образ. Колишній голкіпер луганців Олексій Шевченко в своєму інтерв’ю навіть наголосив, що він не вважає себе тим, хто програв боротьбу за місце у складі Луніну, а журналісти потім вклали йому в уста слова про «такий кредит довіри».
В італійській пресі відразу пишуть, що у випадку переходу Луніна до Інтера, він перший сезон точно проведе десь на правах оренди. Це й ніби виглядає дуже правильним та перспективним варіантом, який допоможе йому краще адаптуватись до нової країни й все таке інше. Проте ще раз потрібно поглянути на вхідні дані. Йому лише 19 років, він грав тільки в Україні, без часу на адаптацію ніяк не обійтись.
Який клуб Серії А готовий буде створити йому тепличні умови, давати постійно грати? Або повірити в його талант настільки, щоб уже в юному віці поставити до стартового складу? Ніхто не хоче ретельно вирощувати нових футболістів для інших клубів, орендовані гравці потрібні, аби приносити користь з першого дня.
Важко буде знайти клуб в тій же Серії А, який погодиться на такі умови. Якби умовна Сампдорія його купила собі, то він би грав з першого дня, а так, якщо Сампдорія його орендує в Інтера, то вже не так й просто йому віддавати місце у стартовому складі.
Саме тому було б набагато краще, якби Луніна продали до складу якогось середняка, який би мав змогу побачити в ньому не тільки талановитого футболіста, але й товар на майбутнє, який потрібно розвинути, а потім через декілька років продати.
Звичайно, Луніну не треба відмовляти умовному Інтеру заради умовного Реал Сос’єдада. У випадку невдачі з інтерами він завжди може опинитись в реалсос’єдадах, проте щодо трансферу треба добре подумати та реально оцінити ситуацію.
Можливо, найкращим варіантом для самого гравця буде найперша оренда до Зорі. Звичайно, в клубі тепер вже не будуть настільки опікуватись Луніним, закривати очі на деякі його невдачі та створювати тепличні умови, але все одно будуть довіряти. У професіоналізмі самого гравця немає сумнівів, він може отримати можливість зіграти в матчах Ліги Європи, а також працювати під керівництвом тренера, якому самому цікаво працювати з молоддю, розвивати гравців.
З одного боку Луніну нема куди поспішати, йому всього лише 19 років. А з іншого — краще вже продовжувати грати, а не чекати свого шансу. Тому зараз вже найоптимальнішим варіантом вбачається його продаж до умовного Інтера/Роми/Ліверпуля, чи хто там ще реально цікавиться ним, а потім піврічна оренда до Зорі у випадку, якщо луганці потрапляють до групового турніру Ліги Європи. Взимку можна повноцінно переїжджати до нового клубу, можливо, навіть без оренди, а просто побути в системі, подивитись як все працює та спробувати поборотись за місце в стартовому складі. Йому навіть і тоді 20 ще не буде.
Завжди треба поспішати їхати у закордонний клуб. Але поспішати обережно. Це теж правило, якого треба дотримуватись.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться