Хороший матч обороны кропивничан в целом – и Братков, и Оганесян, и Фатеев успевали подчищать и нивелировать все попытки Олимпика доставить мяч в штрафную площадку, так что до остроты если и приходило, то скорее из-за невольных ошибок, обусловленных, прежде всего, тяжелыми погодными условиями. А еще Антон на некогда родном стадионе имени Лобановского сделал огромный вклад в победу своей команды и в атаке. Это он затеял смелый рейд, который завершил прицельным ударом – и с рикошетом от несчастного Очигава победный мяч оказался в сетке Олимпика.
Не самой простой оказалась ситуация у Зари накануне визита во Львов – три недавние травмы-болезни заставили тренерский штаб несколько перестраивать состав. А ведь важность матча с Вересом трудно было переоценить – пока конкуренты играли с грандами, это был шанс луганчан сделать рывок к тройке лидеров. Прагматичная победа продемонстрировала сплоченность «черно-белых» и готовность перестраиваться. А сам Вернидуб чутко руководил игрой, реагировал на ход событий заменами и помог команде взять максимум там, где это было необходимо.
Вот характеристика от Всеукраинского объединения футбольных тренеров:
Цікава особливість другого етапу Прем’єр-ліги полягає в тому, що зростає кількість матчів сусідів по таблиці, клубів із близькістю за очками. Одним із таких був матч Верес – Зоря, адже напередодні нього у рівнян було 32 очки, а у луганців – 34. Зрозуміло, кожен із них готувався продемонструвати всі найкращі якості на Львів-Арені. Краще це вийшло саме у Зорі, яка здобула перемогу з мінімальним рахунком.
Тож наш сьогоднішній лауреат – головний тренер Зорі Юрій Вернидуб. Його підопічні зрівнялися за очками з Ворсклою, ситуативно потіснивши її з третього місця за додатковими показниками.
- Номінальний результат команди – 5
(важливість, несподіваність, сила суперника, історична й турнірна складова)
Це був один із низки особливо відповідальних матчів у боротьбі за медалі, тож немає нічого дивного, що перед луганцями було завдання винятково перемагати. Попри дуже непоганий сезон суперника та складні погодні умови, що зумовили й важкість поля. Здобута мінімальна звитяга примножилася синхронними невдачами безпосередніх конкурентів у боротьбі за бронзу, яким за календарем належало завітати в гості до грандів.
- Труднощі в вишикуванні та керуванні підопічними – 4
(травмовані/дискваліфіковані, особливі обставини)
Відразу кількох втрат зазнали луганці напередодні виїзду до Львова. І якщо юний Сухар ще не встиг здобути визначальну роль у новому для себе колективі, то хвороби Опанасенка (застуда) та Андрієвського (спина) змусили тренерський штаб внести оперативні зміни в ігрові побудови. На щастя, можливості для цього були, до того ж, Зоря вирізняється здоровою ротацією, тому більшість гравців мають регулярну практику й перебувають у бойовому настрої.
- Майстерність в роботі з кадрами – 5
(гравці, використані не на своїх звичних позиціях та несподівані, але успішні нові обличчя у складі)
Уже звично грає ліворуч у захисті Чеберко, якого по-новому зумів розкрити Вернидуб. На позиції атакувального хавбека розпочав матч Громов, давши змогу Луньову знову спробувати себе ліворуч. Фаупала лишився у запасі, що дозволило тренерському штабу приберегти свіжі сили для збільшення тиску на редут номінальних господарів за потреби.
- Тренерська майстерність – 5
(різноманіття тактик, зміни по ходу матчу, використання людського фактору)
Починаючи з номінальної схеми 4-2-3-1, Зоря дуже часто перебудовується прямо по ходу гри. Так було й цього разу. Спершу Фаупала замінив Луньова – таким чином, Громов повернувся на фланг, а Юрі отримав додаткову підтримку від свіжого гравця, здатного постійно тримати в напрузі конкурентів. З наступними замінами Вернидуб зміцнював центральний плацдарм, а також насичував півзахист.
- Накопичувальний критерій – 4
(якщо команда під керівництвом тренера кілька турів поспіль демонструє чіткий прогрес, постійне поліпшення результатів, тренерські новинки)
Це вже другий матч Зорі у Львові в 2018 році, й знову, як і в матчі з Карпатами у лютому, луганцям вдалося здобути перемогу. Починаючи з осені, підопічні Вернидуба програвали у чемпіонаті лише грандам. А перемога над Вересом на виїзді цінна ще й тим, що до цього рівняни не програвали на Арені Львів 8 матчів з вересня минулого року.
Лауреат 24-го ігрового дня в номінації Тренер туру Прем’єр-ліги:
Юрій Вернидуб (Зоря)
Середній бал — 4,6
По сути, первыми касаниями оформил ассист для Хлебаса, поддержав атакующий порыв Цыганкова и здорово просочившись сквозь редуты ворсклян. Понятно, что перед таким «соло» Буяльского соперник был «разогрет», но все равно Виталия стоит отметить, ведь именно таких действий ему обычно недостает.
3-я звезда – Кузык: активная игра и победный гол в матче с Черноморцем
2-я звезда – Марлос: гол и разнообразное участие в других двух в матче с Мариуполем
1-я звезда – Цыганков: гол с заработанного лично пенальти, ассист и два пред-ассиста в центральном матче с Ворсклой
Много говорят о прогрессе Виктора, но главное, что это уже не отдельные вспышки, а похвальная стабильность. Цыганков все увереннее играет один в один, традиционно хорошо исполняет стандарты и не боится брать игру на себя. Следующий этап – учащение применения дриблинга и смелость при принятии нестандартных решений. Это и есть составляющие прогресса самого многообещающего проспекта украинского футбола этого десятилетия. Капитанская повязка тут не кажется авансом, но закономерностью.
Источник: sportarena.ua
Добавьте «sportarena.ua» в свои избранные источники ⟶ Google News Подписаться